-
1 защита поверхности металла от коррозии оксидными плёнкам
защита поверхности металла от коррозии оксидными плёнкам
(за счёт взаимодействия наружной поверхности со средой, содержащей окислитель)
[А.С.Гольдберг. Англо-русский энергетический словарь. 2006 г.]Тематики
EN
Русско-английский словарь нормативно-технической терминологии > защита поверхности металла от коррозии оксидными плёнкам
-
2 резист для литографии по металлическим плёнкам
Microelectronics: metal etch resistУниверсальный русско-английский словарь > резист для литографии по металлическим плёнкам
-
3 лестница с тетивой, имеющей вырезы, соответствующие проступям и подступёнкам
nconstruct. aufgesattelte TreppeУниверсальный русско-немецкий словарь > лестница с тетивой, имеющей вырезы, соответствующие проступям и подступёнкам
-
4 резист для литографии по металлическим плёнкам
nmicroel. MetallätzsresistУниверсальный русско-немецкий словарь > резист для литографии по металлическим плёнкам
-
5 специалист по пищевым плёнкам
nfood.ind. Food-Folien-FachmannУниверсальный русско-немецкий словарь > специалист по пищевым плёнкам
-
6 Packaging and Industrial Films Association
Англо-русский словарь промышленной и научной лексики > Packaging and Industrial Films Association
-
7 массивный материал
Information technology: bulk material (в противоположность тонким плёнкам)Универсальный русско-английский словарь > массивный материал
-
8 расценка
-
9 как
нрч.1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].* * *1) нареч. як\как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не
2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́\как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як
\как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й
3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й[а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж
\как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!
\как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най
-
10 прилично
(пристойно) пристойно, звичайно, ґречно, як слід; (приличествует) личить, годиться, гоже, подоба. [Одягавсь пристойно, був з себе непоганий і подобався жінкам (Грінч.). Пане гетьмане, старого пса не пристойно мішати в нашу компанію (Куліш). Не подоба дівці до козака та й виходити (Чуб. V). Прибралися так, як гоже для празника (Осн. 1862). Так не годиться говорити (Н.-Лев.)]. Он не умеет -но держать себя в обществе - він не вміє пристойно (ґречно, звичайно, як слід) на людях поводитися. -но одетый - пристойно (як слід) вдягнений. Не -но вам говорить это - не личить (не годиться, не гоже, не пристало, не подоба) вам таке говорити. Срв. Приличествовать, Подобает.* * *нареч.1) присто́йно; поря́дно; [цілко́м] задові́льно; присто́йно; неаби́як, чима́ло, чимале́нько; солі́дно; нале́жно; відпові́дно2) в знач. сказ. ли́чить, годи́ться, випада́є, випада́, подоба́є, подо́ба, звича́йно -
11 кольцо
becket, collar, nucleus, ( подшипника качения) race, ring, thimble, washer* * *кольцо́ с.
ringазимута́льное кольцо́ геод., топ. — bearing circle, azimuth dialаромати́ческое кольцо́ — aromatic ringбанда́жное кольцо́ ( колеса) — tread ringбензо́льное кольцо́ — benzene ringбортово́е кольцо́ ( шины) — bead ringвихрево́е кольцо́ аргд. — vortex ring, vortex loopводосбо́рное кольцо́ — water collecting ring, water catcherвоздухораспредели́тельное кольцо́ ( доменной печи) — bustle [blast] pipeвытяжно́е кольцо́ ( парашюта) — D-ring, pull ringгоди́чное кольцо́ лес. — annual [growth] ring, annual zoneгрязево́е кольцо́ ж.-д. — mud ringкольцо́ да́льности рлк. — range ringкольцо́ дислока́ций — dislocation ringдистанцио́нное кольцо́ — spacer ringдифракцио́нное кольцо́ — diffraction ringкольцо́ жё́сткости рез. — reinforcing, [stiffening] ringзамко́вое кольцо́ — lock ringзамыка́ющее кольцо́ — end ringзащи́тное кольцо́ — guard ringинтерференцио́нное кольцо́ — Newton [interference] ringкольцо́ карда́нной подве́ски (напр. гироскопа) — gimbalкольцо́ колле́ктора, стяжно́е — (commutator) V-ringколле́кторное кольцо́ ( токосъёмное) — collector ringкоммутати́вное кольцо́ мат. — commutative ringкомпенсацио́нное кольцо́ ( компенсатор износа) — wearing ringконта́ктное кольцо́ эл. — slip-ringкороткозамыка́ющее кольцо́ (асинхронного двигателя с ротором типа «беличья клетка») — end ringкольцо́ ко́уша — eye ringлабири́нтное кольцо́ ( лабиринтного уплотнения) — labyrinth packing ringкольцо́ наво́дки кфт. — focusing ring, focusing collarкольцо́ о́бода колеса́ — rim ringкольцо́ о́бода колеса́, декорати́вное — rim embellisherкольцо́ обса́дной трубы́, башма́чное — casing shoeокуля́рное кольцо́ — eye-piece [ocular] collarопо́рное кольцо́ ( доменной печи) — mantle ringохра́нное кольцо́ — guard ringкольцо́ подши́пника каче́ния — raceкольцо́ подши́пника каче́ния, вну́треннее — inner race; ( конического подшипника) bearing coneкольцо́ подши́пника каче́ния, нару́жное — outer race; ( конического подшипника) bearing cupкольцо́ подши́пника каче́ния, сепара́торное — cageкольцо́ подши́пника, сма́зочное — slinger [oil] ringподъё́мное кольцо́ ( рым) — lifting ringпоршнево́е кольцо́ — piston ringпоршнево́е кольцо́ выда́вливается из кана́вки — the piston ring is pressed out of its grooveпоршнево́е кольцо́ закоксо́вано — the piston ring is gummed upпоршнево́е кольцо́ застрева́ет в кана́вке — the piston ring is locked in its grooveпоршнево́е кольцо́ пло́тно прилега́ет к сте́нкам кана́вки — the piston ring fits truly against the sides of the grooveпоршнево́е кольцо́ пригора́ет (напр. в результате коксования масла) — the piston ring sticks (e. g., due to carbonized oil)поршнево́е кольцо́ прираба́тывается — the piston ring seats inста́вить поршнево́е кольцо́ в кана́вку с натя́гом — a piston ring should be (made) a close fit in its grooveпоршнево́е, компрессио́нное кольцо́ — compression piston ringпоршнево́е, маслоотража́тельное кольцо́ — oil catch piston ringпоршнево́е, маслосбра́сывающее кольцо́ — oil-control [oil scraper] piston ringпоршнево́е, маслосъё́мное кольцо́ — oil-control [oil scraper] piston ringмаслосъё́мное поршнево́е кольцо́ снима́ет изли́шек ма́сла со сте́нок цили́ндра — an oil-control (piston) ring scrapes off excess oil from the cylinder wallsпоршнево́е, маслоуде́рживающее кольцо́ — oil-retaining ringпредохрани́тельное кольцо́ — guard ring; ( на ручке инструмента) ferruleпромежу́точное кольцо́ кфт. — (lens) extension tubeпроста́вочное кольцо́ — ring spacer, distance ringпроте́кторное кольцо́ ( шины) — tread ringразмо́льное кольцо́ — raceразрезно́е кольцо́ — split ringраспо́рное кольцо́ — distance [spacer] ringкольцо́ Ра́шига — Rashig ringкольцо́ са́льника — gland [packing] ringкольцо́ сво́да пе́чи — roof ringсоплово́е кольцо́ — thrust ringсто́порное кольцо́ — retaining ringсто́порное кольцо́ поршнево́го па́льца — piston pin lock ringстяжно́е кольцо́ — clamping ringстяжно́е кольцо́ горя́чей поса́дки — shrink ringтокосъё́мное кольцо́ — collector ring, slip-ringуплотни́тельное кольцо́ — packing [seal] ringупо́рное кольцо́ — thrust ringустано́вочное кольцо́ — locating [setting] ringкольцо́ Фабри́-Перо́, интерференцио́нное — Fabry-Perot ringфази́рующее кольцо́ — phasing ringфу́рменное кольцо́ ( доменной печи) — tuyere beltца́пфенное кольцо́ (напр. бессемеровского конвертера) — trunnion beltцентри́рующее кольцо́ — centering ringшварто́вочное кольцо́ ав. — tie-down ringшпацио́нное кольцо́ полигр. — space ring -
12 задолженность
sbfgæld, gældsforpligtelse; forpligtelse; forgældethedдеби́торская зад{}о{}лженность — debitorgæld
кредито́рская зад{}о{}лженность — kreditorgæld
просро́ченная зад{}о{}лженность — forfalden gæl
зад{}о{}лженность по за́работной пла́те — skyldig løn
зад{}о{}лженность ба́нкам — bankgæld
су́мма задо́лженности — gældssum
-
13 пристрастие
с1) к кому/чему-л сильная склонность passion for, partiality for, predilection for litпристра́стие к автого́нкам — passion/predilection for motor racing
2) предвзятость partiality, prejudice, bias• -
14 поминки
-нок, -нкам πλθ. (εκκλσ.) μνημόσυνο•справлять поминки κάνω μνημόσυνο.
|| κόλλυβα. -
15 шапик
шапикГ.1. пелёнка; простынка для завёртывания, пеленания грудных детейШапикеш вӹдӹлӓш завернуть в пелёнку;
шапик гӹц кушкаш вырасти из пелёнок.
2. в поз. опр. пелёночный, пелёнки; относящийся к пелёнкамШапик савыцым мышкаш стирать пелёнку (букв. пелёночный платок);
шапик ара куча пелёнок.
См. также в других словарях:
НКАМ — Национальное космическое агентство Малайзии косм., Малайзия Источник: http://www.rian.ru/rian/index.cfm?prd id=61&msg id=4735928&startrow=161&date=2004 08 19&do alert=0 … Словарь сокращений и аббревиатур
Нкам (департамент) — Нкам фр. Nkam Страна Камерун … Википедия
О-Нкам (департамент) — О Нкам фр. Haut Nkam Страна … Википедия
защита поверхности металла от коррозии оксидными плёнкам — (за счёт взаимодействия наружной поверхности со средой, содержащей окислитель) [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN oxide film protection … Справочник технического переводчика
Вури (река) — У этого термина существуют и другие значения, см. Вури. Вури фр. Wouri … Википедия
Мунго (департамент) — У этого термина существуют и другие значения, см. Мунго (значения). Мунго фр. Moungo Страна … Википедия
Нде (департамент) — Нде фр. Ndé Страна Камерун … Википедия
ба́нка — 1) и, род. мн. нок, дат. нкам, ж. Стеклянный или металлический сосуд, обычно цилиндрической формы. Консервная банка. Банка для варенья. || обычно мн. ч. (банки, нок). Грушевидный небольшой стеклянный стакан с утолщенными краями, употребляемый в… … Малый академический словарь
пе́нка — 1) и, род. мн. нок, дат. нкам, ж. Плотная пленка, образующаяся на поверхности остывающего или остывшего молока, сливок и т. п. Ей подается горшочек с густыми топлеными сливками, на поверхности которых запеклась румяная пенка. Салтыков Щедрин,… … Малый академический словарь
Банка — 1. БАНКА, и; мн. род. нок, дат. нкам; ж. [польск. banka]. 1. Стеклянный, металлический или пластмассовый сосуд цилиндрической формы (обычно для хранения чего л.). Б. под сметану. Б. из под варенья. Запастись банками с тушёнкой. Пол литровая,… … Энциклопедический словарь
банка — 1. БАНКА, и; мн. род. нок, дат. нкам; ж. [польск. banka]. 1. Стеклянный, металлический или пластмассовый сосуд цилиндрической формы (обычно для хранения чего л.). Б. под сметану. Б. из под варенья. Запастись банками с тушёнкой. Пол литровая,… … Энциклопедический словарь