-
1 Наступ
см. Наступление 1. Идти -пом на неприятеля іти наступом, рушати (наступати) на ворога. -
2 наступ лотка лопаты
Construction: step of bladeУниверсальный русско-английский словарь > наступ лотка лопаты
-
3 наступление
надумвацца; надыход; наступ; наступленне; наступленьне* * *I ср. воен., перен. наступ, -пу муж., наступленне, -ння ср. II ср. (о времени, событии) надыход, -ду муж. -
4 наступить
запанаваць; надыйсці; надыйсьці; надысці; надысьці; настаць; наступіць; прыспець; прысьпець* * *I совер. (на что-либо) наступіцьII совер. (настать) надысці, настацьнаступить на хвост (на ногу, на ноги) кому
— наступіць на хвост (на нагу, на ногі) каму -
5 наступление
1) (на кого, на что) наступ (-пу), (действие ещё) наступання; (нападение) напад (-ду), (действие ещё) нападання на кого, на що. [Тяжкі гріхи впинили предків наших від наступу на християнські землі (Куліш). Наступ на всьому фронті на капітал (Пр. Правда). Не боялися наступання зоколу (Рада)]. При -нии, во время -ния - під час наступу, за наступу; наступаючи. Вести, повести -ние - наступати, вести (провадити, робити), повести наступ, (начинать, начать) починати (розпочинати), почати (розпочати) наступ. Переходить, перейти в -ние на кого, на что - переходити, перейти до наступу, починати, почати наступ, наступати, рушати, рушити на кого, на що. Переход в -ние - перехід до наступу. Генеральное -ние - загальний наступ, загальна атака [Тіні немов-би чекали гасла, щоб почати загальну атаку на вільні простори світу (Кінець Неволі)];2) (о времени, сроке) наставання, оконч. настання (-ння), (редко, диал.) настаття (-ття), (приход) надходження, оконч. надхід, прихід (-ходу), (начало) початок (-тку). [В Йосифа-ж родилося два сини, до настання семи год голодних (Біблія). Мрії про настання на землі золотого віку (М. Калин.)]. При -нии, с-нием чего - коли (як) настає (надходить, заходить, в прошлом: наставало, настало и т. п., в будущем: настане и т. п.; срв. Наставать) що, (о времени, но не о сроке ещё) з чим, з приходом (редко з наставанням, з настанням, з надходом) чого, (с началом чего) на (при) початку чого. При -нии весны - коли (як) настає и т. п. весна, об весні, (с -нием) з весною, з приходом весни. При -нии, с -нием ночи - коли (як) настає и т. п. ніч. При -нии опасности - коли заходить (настає и т. п.) небезпека. При -нии срока - коли (як) настає и т. п. термін (строк, речінець).* * *Iна́ступ, -уIIперейти́ в \наступление ние — перейти́ в на́ступ
(о времени, сроке) настава́ння, наста́ння; ( начало) поча́ток, -ткупо \наступление нии сро́ка — пі́сля настання́ стро́ку (те́рміну), коли́ (як) наста́в строк (те́рмін)
с \наступление нием (при \наступление нии) весны — коли́ настає́ (в прошлом: настава́ла, сов. наста́ла; в будущем: наста́не) весна́, з поча́тком весни́, з весно́ю; об весні́
-
6 наступать
наступить1) (ногою на кого, на что) наступати, наступити на кого, на що, настоптувати, настоптати на кого, на що и що кому; (-пив, раздавливать) настолочувати, настолочити кого, що. [Даю вам силу наступати на гадюки (Куліш). Наступив мені на ногу (Київщ.). Турн злобно сильною п'ятою на труп Паланта настоптав (Котл.). Настоптала Балабушисі закаблуком на пальці з могодзулями (Н.-Лев.). Забрів у дамське купе та й настоптав ноги аж двом дамам одразу (Крим.). Ногою настолочив хробака (Верхр.)];2) (вести наступление) наступати, наступити, (нападать) нападати, напасти, (производить нападение) бити, ударяти, ударити на кого, на що. [Бились ви, як личить римлянам: наступали без запалу, а відступали стиха і без страху (Куліш). Збирайтеся, бідні люди, всі до оборони! - бо то на нас наступають великі навали (Франко). Вороги напали на нашу землю (Київщ.). Цезар бити хоче на Александрію (Куліш)];3) (наседать на кого) насідати(ся), насісти(ся), напосідатися. напосістися на кого, обсідати, обсісти кого, (о мног.) понасідати(ся), пообсідати. Кредиторы -пают на него - кредитори (позичальники, (зап.) вірителі) насідають (напирають) на його (обсідають, обпадають його). -ть на горло кому, с ножом к кому - приступати, приступити з короткими гужами до кого, притьмом вимагати в (или від) кого чого;4) (о времени, сроке) - см. Наставать 1;5) (на власть, стар.) заступати, заступити уряд, ставати, стати на уряд(і), обіймати, обійняти владу.* * *I несов.; сов. - наступ`итьнаступа́ти, наступи́ти, -ступлю, -ступиш; (придавливать ногой, лапой) насто́птувати, настопта́ти, -стопчу́, -сто́пчешII несов.; сов. - наступ`итьмедве́дь (слон) на́ ухо \наступать пи́л кому́ — перен. ведмідь (слон) на вухо наступив кому
настава́ти, -стає́, уаста́ти, -стане, надхо́дити, -дить, надійти, -дійде, наступа́ти, наступи́ти, -ступить; (подходить, приближаться, начинаться) постава́ти, поста́ти, захо́дити, зайти́, -йде, заступа́ти, заступи́ти, зачина́тися, зача́тися, -чне́ться; (о временах года, о поре: приближаться) іти́ (іде́), прийти́; (сов.: о явлениях природы; о возрасте) упасти (упаде); (спускаться - о вечере, ночи) запада́ти, запа́сти; (устанавливаться - о ночи, тишине) заляга́ти, залягти́, -ляже\наступать пила зима — наста́ла (надійшла́, наступи́ла, зайшла́, прийшла́) зима́; ( снежная) упа́ла (залягла́) зима́
\наступать пи́ло ле́то — наста́ло (надійшло́, наступи́ло, зайшло́, прийшло́) лі́то
\наступать пи́ла ночь — наста́ла (надійшла́, наступи́ла, поста́ла, зайшла́, прийшла́, упа́ла, запа́ла, залягла́) ніч
\наступать пи́ла тишина́ — наста́ла (наступи́ла, поста́ла, запа́ла, залягла́) тиша́
-
7 Наступание
наступання, наступ на кого, на що, настоптування на кого, на що и чого кому; настолочування кого, чого; срв. Наступать 1. -ние ледника - наступання (наступ) льодовика. -
8 наступать
наступать Iнесов1. πατώ:\наступать кому-л. на ногу πατώ τό πόδι κάποιου·2. воен. ἐπιτίθεμαι (тж. перен), προελαύνω· (с просьбами, требованиями) ρίχνομαι μέ παρακάλιαнаступ||ать IIнесов (наставать) ἐπέρχομαι, ἀρχίζω:\наступатьа́ет зима Ερχεται ὁ χειμώνας, μπαίνει ὁ χειμώνας· \наступатьает улучшение ἐπέρχεται βελτίωση, σημειώνεται βελτίωση [-ις]· \наступатьает молчание γίνεται σιωπή. -
9 напор
1) (действие) напирання, натискання, налягання, надавлювання, оконч. напертя (- тя), натисне[і]ння, надавлення, напір (-пору), натиск (-ку); срв. Напирать;2) напір (-пору), (на)тиск (-ку), навал (-лу), (порыв, особ. воздушный) імпет (-ту). [Під напором хвилі (Франко). Тиск води зменшився (Корол.). Перед тиском життя (Корол.). Душний вітер з імпетом бив об гори (Коцюб.). Біг так швидко, мов імпетом його несло (М. Грінч.)]. -ром воды прорвало плотину - тиском води прорвало греблю;3) навала, налога, наступ (-пу); срв. Наступление 2. [Наше військо відбило ворожу навалу (Київщ.). Що дужчою стає навала пролетаріяту, то суцільнішає зграя капіталістів (Азб. Ком.)].* * *1) напір, -по́ру, напира́ння; (натиск, нажим) на́тиск, -у, нати́снення, натиска́ння, нати́скування2) перен. см. напористость -
10 полагать
положить1) (куда, где, на что) класти, покладати, покласти, (диалект.) ложити, положити, покладовити. [Клади книжки на стіл (на столі). Поклав гроші в скарбницю. Буду в землі козацькій-християнській голову покладати]. -жить лишнее (о приправах) - передати. [Передав куті меду]. -жить в кушанье что-л. крошеное - закришити чим. Разбив, -жить во что (о яйцах) - убити. [Я в сир троє яєць убила]. -жить головами или верхними концами в противопол. направл. - покласти митусь. [Рибки в пуделкові лежали митусь. Поклала снопи митусь]. -гать земные поклоны - доземні поклони покладати, бити. -жить земной поклон - покласти, ударити, забити поклін. -гать душу, за кого, что - покладати, покласти душу за кого, за що. [Пастир добрий душу свою покладає за вівці (Єванг.)]. -гать, -жить голову (жизнь) за кого, за что - головою накладати, накласти (наложити) за кого, за що; трупом лягати за кого, за що. [Він головою накладе за свою ідею (Крим.). За отчизну головами накладали]. -жить врага на месте - укласти ворога, зробити ворогові кінець. -жить убитыми многих - покласти, викласти. [Виклав ляшків, виклав панків у чотири лави]. -жить оружие перед кем - скласти зброю перед ким. -жить к ногам - скласти (покласти) до ніг. -гать, -жить начало, основание чему - закладати, закласти що, засновувати, заснувати що, зробити (покласти) початок чому, чого. [Шекспір поклав початок і справжньої сьогочасної комедії (Єфр.)]. -гать, -жить основание городу - осаджувати, осадити місто. -жить конец (предел) чему - зробити (покласти) кінець (край), берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада)]. -жить на ноты - покласти на ноти; завести в ноти. -гать надежду на кого - покладати (держати, мати) надію на кого. [Я на дядька Петра надію держала (Переясл.)]. -гать гнев на кого - покладати, положити гнів на кого. -гать резкую границу - ставити обруб; класти виразну межу. [Ніколи ми не можемо напевне визначити подію, щоб виразний ставила обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. Как бог на душу -жит - собі до вподоби; як заманеться. [Крутять моральними категоріями собі до вподоби (Єфр.)]. -гать, -жить жалованье кому, цену чему - покласти, класти, визначати, визначити, призначати, призначити, встановляти, встановити платню кому, ціну за що. [Платні мені визначено по три червінці на місяць. Треба дати за кожний стовп - кладім уже - по карбованцю (Звин.)];2) (решать) покладати, покласти, вирішати, вирішити. [Поклали, що треба одружити Йона в-осени (Коцюб.)]. В военном совете -жили действовать наступательно - військова рада вирішила (поклала) наступати (робити наступ). -жить на чём - поєднатися, (редко) положитися. [Так і положилися, щоб Семен Іванович, коли тільки захоче, щоб і приходив (Квітка)]. Положено - (по обычаю) заведено. [Цей день заведено святкувати. Косарям заведено давати по чарці].3) (думать, держаться мнения) гадати, думати, міркувати, покладати, уважати. [Я теж гадаю, що нічого не буде. Думаю, що на це пристати можна. Я так собі міркую, що нічого з того не буде путящого. Він так собі покладає: як піде чоловікові з якого дня, то так воно вже і йдеться (Коцюб.). А що, волики, як уважаєте: де будемо ночувати? (Драг.)]. -гаю, что - думка така, що…; я такої (тієї) думки; на мою думку; я такий, що…; (я так) гадаю, що и т. д. [Гадаю, що так буде найліпше]. Как вы -ете? - якої ви думки? як на вашу думку ? як ви гадаєте? и т. д. Надо -гать, что - мабуть так, що; треба думати, що. Положим - візьмімо, покладімо, припустімо, даймо. -жим, что это так - припустімо, що це так; нехай це буде й так. Его -гают умершим - про його думають, що вмер; його вважають (мають) за померлого. -гают, что это вы сделали - гадають (думають), що це ви зробили; думають на вас, що ви це зробили. Положенный и положённый - (куда, где, на что) покладений. -ный на ноты - заведений у ноти; (о жалованьи, цене) визначений, призначений, покладений, установлений; (надлежащий) належний (по обычаю) заведений.* * *1) ( думать) ду́мати, гада́ти; ( считать) уважа́ти; ( усматривать) убача́ти2) (начало, конец) кла́сти, поклада́ти; (перен.: вкладывать) уклада́ти\полагать нача́ло чему́ — кла́сти (поклада́ти, дава́ти) поча́ток чому́, започатко́вувати що
\полагать основа́ние чему́ — засно́вувати що
-
11 горло
* * * -
12 мозоль
-
13 нога
* * *волка ноги кормят посл.
— воўка ногі кормяцьи руками, и ногами
— і рукамі, і нагаміодна нога здесь, другая — там
— адна нага тут, другая — там -
14 ухо
* * *воспаление уха мед.
— запаленне вухамедвежье ухо бот.
— дзіванна— і вухам не весці, і не шманацьпрожужжать (прокричать, протрещать, протрубить) уши
— пратрубіць вушыв одно ухо вошло, а в другое вышло
— у адно вуха увайшло, а ў другое выйшладуть, петь (надуть, напеть) в уши
— пець (напець) у вушы -
15 фронтальный
* * *в разн. знач. франтальны— франтальнае наступленне, франтальны наступфронтальная зона метеор.
— франтальная зона -
16 Муху раздавить (зашибить)
см. Заглянуть в бутылкуМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Муху раздавить (зашибить)
-
17 Прижать (прищемить) хвост
Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Прижать (прищемить) хвост
См. также в других словарях:
Наступ — н аступ, наст уп м. местн. 1. процесс действия по гл. наступать III 1. 2. Результат такого действия; наступление II 2., нападение. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
наступ — сущ., кол во синонимов: 2 • нападение (21) • наступление (9) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
НАСТУП — Пойти в наступ. Дон. Начать решительные действия. СРНГ 28, 357; СДГ 2, 112 … Большой словарь русских поговорок
наступ — peržengimas statusas T sritis Kūno kultūra ir sportas apibrėžtis Atsispyrimo linijos palietimas, perėjimas kuria nors kūno dalimi įsibėgėjant, atsispiriant, šuolio į tolį ir trišuolio varžybose. atitikmenys: angl. overstepping vok. Überschreiten … Sporto terminų žodynas
наступ — peržengimas statusas T sritis Kūno kultūra ir sportas apibrėžtis Estafetės koridorių ribojančių linijų perėjimas perduodant lazdelę per varžybas. atitikmenys: angl. overstepping vok. Überschreiten, n; Übersetzen, n; Übertreten, n rus. наступ;… … Sporto terminų žodynas
наступ — peržengimas statusas T sritis Kūno kultūra ir sportas apibrėžtis Kai kurių sportinių žaidimų baudos metimo ir baudos aikštelę ribojančių linijų palietimas, perėjimas anksčiau taisyklių nustatyto laiko metant baudos metimus. atitikmenys: angl.… … Sporto terminų žodynas
наступ — peržengimas statusas T sritis Kūno kultūra ir sportas apibrėžtis Metimo linijos arba grunto už jos palietimas kuria nors kūno dalimi metant ietį. atitikmenys: angl. overstepping vok. Überschreiten, n; Übersetzen, n; Übertreten, n rus. наступ;… … Sporto terminų žodynas
наступ — peržengimas statusas T sritis Kūno kultūra ir sportas apibrėžtis Skritulį ribojančio paaukštinimo viršutinio ir priekinio krašto arba grunto už skritulio palietimas kuria nors kūno dalimi rutulio stūmimo, disko ir kūjo metimo varžybose.… … Sporto terminų žodynas
Наступ и Наступ — м. местн. 1. То же, что: наступление (1*), нападение Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
наступ — у, ч. Бойові дії військ проти противника, який обороняється, з метою просування вперед. || Інтенсивні дії для досягнення бажаних наслідків … Український тлумачний словник
наступ — нападение, наступление … Cловарь архаизмов русского языка