-
1 Наливайко
див. Наливайко, Дем'ян -
2 наливайко
-а; спец. -
3 Наливайко, Дем'ян
Наливайко, Дем'ян (Даміан) (? - 1627) - діяч Острозького культурноосвітнього осередку, брат Северина Наливайка, активний учасник Берестейського собору 1596 р. Вчився в Острозі, згодом сам був учителем в Острозькій колегії, очолював друкарню в Дермані. Йому належать: збірка афоризмів і моральних сентенцій (вибраних насамперед з Біблії та творів патристики) під назвою "Лекцій словенскіе Златоустого от бесьд евангельскьіх'ь оті нерея Наливайка вьібрание", виданий 1607 р. в Дермані; твір "Лькарство на оспальїй умьіслі чоловічий", що є перекладом на староукр. мову листа Іоанна Златоуста до ченця Феодора і містить також його передмову і вірші. Н. репрезентує в укр. культурі кін. XVI-поч. XVII ст. течію ренесансного гуманізму, яка витворилася на ґрунті органічного поєднання елементів візантійсько-руської і західної інтелектуальних традицій і відзначалася більшою акцентуалізацією духовного оновлення людини через пізнання нею своєї внутрішньої божественної сутності та самовдосконалення, усвідомленням, з одного боку, необхідності гармонійного розвитку людини, а з другого - переважною увагою до розвитку інтуїтивного, духовного розуму з властивою останньому здатністю до інтелектуального бачення, націленістю на захист віри предків та пошуки шляхів самоутвердження укр. народу. У вірші "Прозьба чительникови о чась", вміщеному у творі "Лькарство на оспальїй умьіслт. чоловьчий" Н., осмислюючи проблему швидкоплинності людського віку в руслі ідей ренесансного гуманізму, акцентує необхідність розумного наповнення життя, потребу інтенсивної, корисної праці. Спричинився також до розвитку в Україні афористичного типу філософського знання. -
4 Наливайко, Даміан
див. Наливайко, Дем'ян -
5 Даміан Наливайко
див. Наливайко, Дем'ян -
6 Дем'ян Наливайко
див. Наливайко, Дем'ян -
7 Наливала
наливайко, наливайло (м. р.), наливальник, -ниця. -
8 Острозька слов'яно-греко-латинська академія
ОСТРОЗЬКА СЛОВ'ЯНО-ГРЕКО-ЛАТИНСЬКА АКАДЕМІЯ (колегія) - перша в Україні і на східнослов'янських землях школа вищого типу і наукова установа. Заснована князем Костянтином-Василем Острозьким наприк. 1576 р., закрита Анною-Алоїзою Хоткевич (1636). Академія входила до складу культурно-освітнього осередку, в якому діяли також науково-літературний гурток та друкарня. Незважаючи на православне спрямування цього навчального закладу, у ньому працювали не лише відомі укр. вчені, а й інтелектуали з Греції, Болгарії, Білорусі, Сербії, Росії, Волощини, Польщі, вихованці ун-тів Падуї, Венеції, Кракова, а також протестантських шкіл. Тут підготували і видали в 1581 р. першу повну Біблію церковносл. мовою, здійснили ґрунтовну редакцію творів традиційної вітчизняної книжності і створили низку талановитих праць, насамперед полемічних, що дозволяють скласти уявлення про погляди острожців на актуальні на той час богословські, суспільно-політичні, етичні проблеми тощо. В Острозі працювали такі відомі культурні діячі, як Г. Смотрицький, Суразький (Малюшицький), Наливайко, Острозький Клірик, Вишенський, Дорофейович, Броневський (Христофор Філалет), Лятош, Мотовило, Михайлович-Аннич, Римша, Раллі, Нафанаїл, Мосхопулос, Лукарис, Парасхес, Федоров. В Академії представлені напрями, що характеризують розвиток тогочасної укр. думки. Це, зокрема, традиціоналістичний, або містичний, напрям з притаманними йому пошуками "тісного євангельського" шляху до істини і життя в ній (Княгиницький, Вишенський), ренесансно-гуманістичний в його західноєвропейському варіанті (латинізована поезія Пекаліда) та, за визначенням Зілинського, поступово-утрагевістичний, в межах якого було сформовано комплекс ренесансно-гуманістичних і реформаційних ідей, що був наслідком переосмислення відповідних західних течій на вітчизняному ґрунті (Смотрицький, Острозький, Римша, Наливайко, Філалет та ін.). Серед духовних здобутків острозьких інтелектуалів було: відкриття історичного часу, вихід за межі провіденціалізму у пошуках причин історичних подій, створення новітнього ідеалу людини з властивою їй орієнтацією на активне самоутвердження і самореалізацію в земному житті, обґрунтування ідей безпосередньої богопричетності кожного християнина, рівності всіх людей перед Богом, спасіння особистою вірою, свобода сумління. Академія відіграла визначну роль у культурно-національному розвитку України.Я. СтратійФілософський енциклопедичний словник > Острозька слов'яно-греко-латинська академія
-
9 жук
зоол. жук (ум. жучок, жучечок, р. -чка, ув. жучище, жучина). Самка -ка - жучиха. Ж. молодой - жученя (мн. жученята). Ж. бронзовый - оленка, вонючка. Ж. майский - хрущ. Ж. шпанская муха - майка, майчик. Ж. навозный - гнойовик, гуджулай, -йка, гадзуля. Ж. носорог - носоріжок (р. -жка), волик, (самка) корівка, коровиця. Ж. олень - рогаль, рогач, тур, оленець (р. -нця), розсохач, щипун. Ж. клещатый - щипавка. Ж. хлебный - хлібоїд, житник, гречух, гречкосій, кузька, хрущик, красулька, красунок (р. -нка), наливайко. Ж. долгоносик - носай, носаль. Ж. скрипун - музичка. Ж. божья коровка - сонечко. Ж. светящийся (светляк) - світляк, блищак.* * *жук, -а -
10 Острозький Клірик
Острозький Клірик (?-?) - укр. письменник-полеміст, релігійний і освітній діяч. Про життя О.К. майже нічого невідомо. Невідомим залишається і його справжнє ім'я. Існує гіпотеза (Мицько), що О.К. - це острозький протопоп Ігнатій Наливайко. О.К. є автором двох полемічних творів. Ці твори свідчать про непересічний літературний хист автора, про глибину і гостроту його думки. М. Смотрицький, зокрема, оцінював його нарівні із С. Зизанієм та Філалетом З. а філософськими поглядами О.К. був православним християнським неоплатоніком, у творах якого, однак, елементи містики співіснують з ренесансно-гуманістичними ідеями. Так, виходячи з концепції християнського неоплатонізму, він обстоює абсолютну невизначеність Бога, його трансцендентність і водночас іманентність стосовно світу, розділяє людину на "внутрішню" і "зовнішню", підносить у ній духовний розум і вважає, що пізнання істини можливе тільки через самопізнання і містичне осяяння. Звідси заперечення "зовнішньої" - античної і схоластичної вченості, негативне ставлення до світських знань. Водночас самопізнання і містичні пошуки в собі Бога виводять О.К. не на утвердження аскетичного способу життя у монастирській келії, а на ренесансно-гуманістичну ідею необхідності самореалізації людини в земному житті завдяки розвитку закладеного в неї Богом таланту. Цю ідею згодом розвинув Сковорода у вченні про "сродну" працю. Свої здібності людина, на думку О.К., повинна використовувати для спільного блага, для боротьби за релігійні права та культурний розквіт свого народу.[br]Осн. тв.: "Исторія о листрикийском, то єсть, о разбойническомь Ферарскомь або Флоренскомь синоде в коротці правдиве списаная"; "Отпись на листЇ в БозЇ велебного отца Ипатія, володимерского і берестейского єпископа до ясне освецоного княжати Костентина Острозского, воеводьі Киевского - о залецанью и прехваленью восточнои церкви з заходньїм костелом ун^и або згодьі в року 1598 писаньїй".
См. также в других словарях:
Наливайко — Наливайко фамилия. Известные носители: Наливайко, Борис Яковлевич (р.1919) деятель советских спецслужб. Наливайко, Демьян украинский писатель, поэт, полемист, просветитель, церковный деятель, старший брат Северина Наливайко.… … Википедия
НАЛИВАЙКО — Наливайко, казацкий гетман. 1597. К. Л. 4. Семерый Наливайко, казацкий старшина, зап. 1597. З. А. IV, 173. Яско Наливайко, крестьянин, зап. 1631. Арх. VI, 1, 477. Семен Наливайко, бобруйский православный братчик. 1645. М. А. 248 … Биографический словарь
Наливайко — казацкий предводитель конца XVI века, уроженец г. Острога, где старший брат его, Дамиан, был придворным священником у князя Константина Константиновича Острожского . Состоя на службе у последнего, Н. выступал против запорожцев и предводителя их,… … Биографический словарь
Наливайко — Северин [г. рождения неизвестен, пос. Гусятин, ныне Тернопольской обл., 11(21).4.1597, Варшава], руководитель антифеодального крестьянско казацкого восстания на Украине. Родился в семье ремесленника. Участвовал в походах казаков против… … Большая советская энциклопедия
Наливайко Северин — [г. рождения неизвестен, пос. Гусятин, ныне Тернопольской обл., ‒ 11(21).4.1597, Варшава], руководитель антифеодального крестьянско казацкого восстания на Украине. Родился в семье ремесленника. Участвовал в походах казаков против турок и татар. В … Большая советская энциклопедия
НАЛИВАЙКО Северин — (? 1597) руководитель крестьянско казацкого восстания 1594 96 на Украине и в Белоруссии. Выдан казачьей верхушкой польской шляхте; казнен в Варшаве. Образ Наливайко отражен в фольклоре и художественной литературе … Большой Энциклопедический словарь
Наливайко, Семерин — известный вождь казацкого движения в конце ХVІ в. Отец Наливайка был, вероятно, мелким шляхтичем и имел земельный участок в м. Гусятине в Брацлавщине. Один из соседних панов, Калиновский, отнял эту землю от владельца, причем последний от… … Большая биографическая энциклопедия
Наливайко, Северин — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Наливайко. Северин Наливайко … Википедия
Наливайко Северин — Северин Наливйко Гетман войска Запорожского 1596 1596 Предшественник: Григорий Лобода … Википедия
Наливайко Северин — (? 1597), руководитель крестьянско казацкого восстания 1594 1596 на Украине и в Белоруссии. Выдан казачьей верхушкой польской шляхте; казнён в Варшаве. Образ Наливайко отражён в фольклоре и художественной литературе. * * * НАЛИВАЙКО Северин… … Энциклопедический словарь
Наливайко, Демьян — Демьян (Дамиан) Наливайко (? 1627, Острог) украинский писатель, поэт, полемист, просветитель, церковный деятель, старший брат Северина Наливайко. Принимал участие в крестьянско казацком восстании 1594 1596 на Украине. По преданию, его … Википедия
