-
1 Мито
( Япония) Mito -
2 мито на судові витрати
nciv.proc. griffierechtRussisch-Nederlands Universal Dictionary > мито на судові витрати
-
3 стягувати мито з подавача заяви за судовий процес
advciv.proc. (податок)(скаржника тощо) heffen (van iem griffierecht heffen)Russisch-Nederlands Universal Dictionary > стягувати мито з подавача заяви за судовий процес
-
4 мыто
-
5 пошлина
(таможенная) мито, (высокая) промито (стар.); (вообще налог) оплата; срв. Подать, Налог. [Право одержувати крам з-за кордону без мита]. Судебная -на (стар.) - судова оплата, судове (-вого), пересуд, пересудок (-дка), пересуддя, присуди (-дів). Гербовая -на - гербова оплата. Обложить -ною что-л. - накласти, накинути мито на що, обмитити що. Сборщик -ны - см. Пошлинник.* * *2) старови́нний зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й; ( стародавность) старода́вність, -ності -
6 ввозный
1) (привезенный) привізний, довізний;2) (относящийся к ввозу) привозовий, довозовий. [Привізний крам. Привізна торговля. Довозове мито. Довозовий лист = ввозное свидетельство].* * *увізни́йвво́зные по́шлины — увізне́ ми́то
вво́зные това́ры — привізні́ (увізні́) това́ри
-
7 вывозной
1) вивозовий. [Вивозова і привозова торговля. Вивозове мито];2) вивізний (крам).* * *вивізни́й -
8 гербовый
гербовий. Гербовая бумага - гербовий, штемпльовий папір. Гербовый сбор - гербова оплата. [Подача гербової оплати = взнос гербовых сборов]. Гербовая пошлина - гербове мито.* * *ге́рбовий\гербовый сбор — ге́рбовий збір
-
9 дуговой
дужний, дуговий. [Дугова лямпа]; (годный к деланию дуг) придатний на дуги, дугарський. Дуговое (денежн. сбор с дуги: с повозки) - возове (р. -вого), (мито) з підводи, з хури.* * *дугови́йдугова́я электри́ческая сва́рка — техн. дугове́ електри́чне зва́рювання
-
10 застава
1) застава; см. Засада. [А у Тендрові острові Семен Скалозуб з військом у заставі стояв (АД)];2) застава. [Ще недавно по тій річці застави стояли, по заставах орандарі мито з людей брали (Куліш)]. -ва городская - рогатка [Иноді я любив поїхати за рогатку в Сокольники, в передміський лісок (Крим.)]. -ва в селе - царина. Ворота на -ве в селе - ко(ло)ворот. Сторож у -вы в селе - царинний (-ного). Живущий за -вой - зацаринський, зацаринний.* * *заста́ва -
11 мыт
1) мито; срв. Пошлина;2) (понос) бігунка, пронос (-су);3) ветер. (болезнь Coryza contagiosa) - залози (-зів), залозиця, залозування, мит (-ту). [Залози напали коня (Полт.)]. Больной -том - хворий на залози (залозицю), залозуватий. [Заловуватий кінь (Херс.)];4) (линяние) линяння. Сокол в -ту - сокіл линяє.* * *I вет.мит, -у, за́лози, -лозII( пошлина) ист. ми́то -
12 накладывать
и Накладать накластьI. 1) что, чего на что, во что - накладати и (редко) накладувати, класти, накласти и (редко) наложити, (о мног.) понакладати и понакладувати що, чого на що, в що; (в большом количестве) гатити, нагатити що, чого в що. [Накладала одно поліно на одне, поки й попадало все (Канівщ.). Коли пишеш, не клади руки на зшиток (Київ). І навіщо стільки дров гатити в грубу? (Сл. Гр.)]. -класть яиц (о курах) - наносити (нанести) яєць. -класть в шею кому - надавати (за)потиличників кому, нагодувати (за)потиличниками кого, набити потилицю кому, накласти кому по потилиці (по шиї);2) (нагружать) навантажувати, навантажити, наладовувати, наладувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понавантажувати и т. п. що; (о телеге ещё) набирати, набрати хуру (зап. фуру), хуруватися, нахуруватися. [Ой, ти будеш хуру набирати, а я буду гроші одбирати (Грінч. III). Чумаки хуруються (Сл. Гр.)];3) (стену) - см. Надстраивать. Накладенный -1) накладений, наложений, понакладаний, понакладуваний; нагачений; нанесений;2) навантажений, наладований, нарих[ш]тований, напакований, понавантажуваний и т. п.;3) см. Надстроенный. -ться - накладатися, накластися, понакладатися; бути накладаним и накладуваним, накладеним, наложеним, понаклад(ув)аним и т. п.II. Накладывать и Налагать, наложить -1) см. I. Накладывать 1 и 2;2) накладати и (редко) накладувати, накласти и (реже), наложити, (о мног.) понакладати, понакладувати що. [Ярмо накладає, воли запрягає (Пісня). Данину з року в рік не змогли хижаки на селян накладувати (Куліш)]. -жить головой - накласти (реже наложити) головою. -ть дань, налог, подать, пошлину, штраф, эпитимию на кого - накладати, накласти, накидати, накинути, (о мног.) понакладати, понакидати дань (данину), податок, подать, мито, пеню, покуту на кого, кому. [Додатковий податок накладали (Доман.). Хижі сусіди часто нападали на їх і накидали на їх податі (Н.-Лев.). Накинули мостового ще по копійці з хури (Сл. Ум.)]. -ть запрещение на что - накладати, накласти заборону на що. -ть клеймо на кого, на что - таврувати, натавровувати, натаврувати, клейнити, наклейнити, (о мног.) потаврувати, понатавровувати, поклейнити кого, що, (о товарах ещё) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) пошта[е]мпувати що. -вать, -жить люльку - набивати, набити, накладати, накласти люльку. [На вулиці та в перевулку накладала та Марушка Василькові люльку (Грінч. III)]. -ть наказание на кого - накладати, накласти кару на кого. -ть обязанность на кого - накладати, накласти, покладати, покласти, накидати, накинути обов'язок (повинність) на кого, кому. -гать, -жить оковы на кого - забивати, забити, (о мног.) позабивати в кайдани кого, покладати, покласти кайдани на кого. [По двоє кайданів на ноги покладено (Ант.-Драг.)]. -ть отпечаток на кого, на что - позначатися, позначитися, відбиватися, відбитися на кому, на чому. -жить печать на кого, на что - покласти (редко наложити) печать, (перен. ещё) знак (ознаку) на кого, на що. -ть повязку на что - накладати, накласти пов'язку на що, (чаще) завивати, завити, зав'язувати, зав'язати, бандажувати, забандажувати що чим, що в що. -ть руку на кого, на что - накладати, накласти руку на кого, на що, пригноблювати, пригнобити кого. -ть руки на себя - здіймати, зняти руки на себе, руки на себе накладати, накласти, смерть собі заподіяти, віку собі вкоротити. -ть слой серебра, золота - накладати, накласти, садити, насадити срібло, золото. [Лапки - з біличого хвоста, щоб садити на рямці золото (Яворн.)]. Не -гай гнева, -ложи милость - не бери в неласку, зміни гнів на ласку. Накладываемый и Налагаемый - що його (її, їх) накладає (-дають), що накладається и т. п., накладаний и накладуваний; накиданий; покладаний. [Люди визволятимуться з-під пут, накладуваних природою (Азб. Комун.)]. Наложенный - накладений и (реже) наложений, понакладаний, понакладуваний; накинутий и накинений, понакиданий; набитий; покладений. [Моя кісонька, віночком наложена (Чуб.)]. -ный платёж - післяплата, накладений платіж (-тежу). Послать с -ным платежом - по[наді]слати з(за) післяплатою. - ться - накладатися, накластися, понакладатися; бути наклад(ув)аним, накладеним и (реже) наложеним, понаклад(ув)аним и т. п. Повязка -ется на рану - рану завивають (зав'язують, бандажують).* * *несов.; сов. - налож`ить1) наклада́ти, накла́сти, -кла́ду, -кладе́ш и мног. понаклада́ти; (сов.: положить) покла́сти; ( настилать) намо́щувати, -щу́ю, -щує́ш, намости́ти, -мощу́, -мо́стиш и мног. понамо́щувати, мости́ти, помости́ти; ( наваливать в большом количестве) гати́ти (гачу́, га́тиш), нагати́ти, гили́ти, -лю́, -ли́ш, нагили́ти\накладывать жить печа́ть (печа́ти) на что — см. налагать
\накладывать жить печа́ть (печа́ти) на что; \накладывать жить [свою́] печа́ть на кого́-что, \накладывать жить [свой] отпеча́ток на кого что — см. налагать
\накладывать жить резолю́цию — накла́сти (по́класти) резолю́цію
\накладыватьть ру́ку (ла́пу) — ( завладевать) накладати, накла́сти ру́ку (ла́пу)
\накладывать жить на себя́ ру́ки — ( о самоубийстве) накла́сти (підня́ти, зня́ти) на се́бе ру́ки, заподі́яти собі́ смерть, укороти́ти собі́ ві́ку
\накладыватьть штраф — наклада́ти, накла́сти штраф
2) ( бить) наклада́ти, накла́сти, сов. да́ти (дам, даси) кла́ду -
13 плата
плата, заплата, платня, скуп. [Хоч і в ката, аби плата. Хвершал за лікарство бере скуп]. Заработная -та - заробітна (зарібна) платня. Заработанная -та - зароблена платня. Наёмная -та - наймиця. Подённая -та - поденне (-ого). Годичная -та - годівщина, роківщина. -та по времени - платня від часу. Поштучная -та - платня від штуки. Задельная, сдельная -та - відрядна платня, платня від роботи. -та за квартиру - комірне (-ного). Арендная -та за землю - рата, чинш; (арендная в неурожайный год) суха рата. -та за право торговли - чинш, мито, патент. -та за размен денег - розмінне (-ного), змінне, (за факторство) баришівне (-ного). -та за помол - сухомельщина, розмір, мірка, мірчук, промел. Внести первый взнос арендной -ты - першу рату заплатити. Какова работа, такова и -та - яка робота, така й (за)плата; як дбаєш, так і маєш.* * *1) пла́та; платня́, запла́таза́работная \плата — заробі́тна пла́та
-
14 покровительственный
заступницький, протекторський, опікунчий, опікунський [Протекторський тон]. -ная система, пошлина - протекційна (охоронна) система, -ційне мито. Покровительственно - протекторально, протекціонально.* * *1) засту́пницький; покрови́тельський; ( снисходительный) побла́жливий\покровительственный тон — побла́жливий тон
2) (протекционный) протекці́йний; ( защитительный) захисни́й, оборо́нний\покровительственный тари́ф — эк., ж.-д. протекці́йний тари́ф
покрови́тельственная систе́ма — эк. протекці́йна (оборо́нна) систе́ма
покрови́тельственная окра́ска — биол. захисне́ заба́рвлення
-
15 причальный
причальний. -ное (пошлина) - причалове (-вого), мито за причал.* * *прича́льний -
16 Ввозное
ввозная пошлина) довозове, привозове, (иначе) мито за привіз (за ввезення) краму. -
17 Грузовое
вантажеве (р. -жевого) (мито). -
18 Мытить
1) орендувати, наймати, брати в посесію, брати (давати) в (на) користування;2) накладати мито на що. -
19 Мытоимец
здирник, здирця; митник, що собі бере мито. -
20 Привальное
(стар.) причалове (-вого), мито за причал.
См. также в других словарях:
мито́з — митоз … Русское словесное ударение
Мито — может означать: Мито крупный японский город в префектуре Ибараки. Мито город в префектуре Айти. Мито город в префектуре Симанэ. Мито город в префектуре Ямагути. Мито феодальное княжество в Японии периода Эдо. Мито (Мыто; чеш. Mýto) город в районе … Википедия
Мито — (Mito), город в Японии, на о. Хонсю. 244 тыс. жителей (1999). С 1609 г. был вотчиной семейства Мито, одного из 3 семейств правившего в то время клана. В XVII–XVIII вв. славился своей научной школой; местные учёные были инициаторами создания… … Географическая энциклопедия
мито — мито; сбор; налог … Църковнославянски речник
Мито́з — (mitosis; греч. mitos нить; син.: деление митотическое, деление непрямое, кариокинез) основная форма клеточного деления, сущность которой заключается в равномерном распределении хромосом между дочерними клетками; при некоторых патологических… … Медицинская энциклопедия
Митоё — Город Митоё яп. 三豊市 Страна ЯпонияЯпония … Википедия
мито — а, с. Податок, що його справляють з юридичних і фізичних осіб у разі здійснення між ними або між ними та державою певних дій, перелік яких визначає законодавство. •• Додатко/ве ввізне/ ми/то мито, яке стягується з імпортованих товарів з метою… … Український тлумачний словник
Мито — административный центр префектуры Ибараки. В городе проживает 247 тыс. жителей. Площадь Мито составляет 176 кв. км. Основные отрасли промышленности: пищевая, деревообрабатывающая, целлюлозно бумажная … Вся Япония
Мито (Ибараки) — Особый город Мито яп. 水戸市 Флаг … Википедия
Мито Холлихок — Мито Холлихок … Википедия
Мито — город в Японии, в центральной части о. Хонсю. Административный центр префектуры Ибараки. 174 тыс. жителей (1970). Транспортный узел. Предприятия пищевкусовой (мукомольные, консервные, кондитерские изделия, сакэ) и текстильной… … Большая советская энциклопедия