МНИЦ

дрімота, (дрёмушки) дрімки, дрімниці, дрімливиці, (гал.) дрімак. [Ой ходить сон, коло вікон, а дрімота коло плота. Соньки-дрімки - в головоньки, дрімниці - в очиці]. Наводящий дремоту - дрімлящий. Дала йому хліба дрімлящого (Казка)]. Расположенный к дремоте - дрімлючий. Об'ятый дремотой - см. Дремлющий. Предаться дремоте - роздріматися. Потерять, утратить из-за дремоты - продрімати щось. Дремота одолевает - сон бере, (шутл.) сліпці сватають, соньки-дрімки беруть.

* * *

підспідок (-дка), усі таємниці, тайнощі (-щів). Знает, сказал всю -ную - знає, сказав усі таємниці, усю душу знає, усю душу виявив. -ная этого дела - підспідок цієї справи (у цій справі).

* * *

выдать

1) видавати, видати. [У їх хліб видавцем видають];

2) (кого, что) виказувати, виказати на кого, що, зраджувати, зрадити кого, що, зрадитися з чим, виявляти, виявити. [Виказала всі його таємниці. Осла зрадили його вуха. Як-би чоловіка вбили, дак зараз-би пішов виявив];

3) (себя за кого) видавати, видати себе за кого, показувати, показати себе ким; пошиватися, пошитися в кого, виставляти, виставити себе за кого; удавати, вдати з себе кого;

4) (замуж) давати, віддавати, віддати за кого, одружувати, одружити кого з ким. Выдавать, выдать насильно - силувати, усилувати, неволити, зневолити за кого.

* * *

несов.; сов. - в`ыдать

испытать

1) (пробовать, проверять) спитувати, поспитати, брати, узяти на спиток, на спробунок кого, що, чаще: випробовувати и випробувати, сов. випробувати, пробувати, спробувати кого, що, досвідчати и досвідчувати, досвідчити кого, чого, (выверять) вивіряти, вивірити (редко довірити), вивідувати, вивідати кого, що и чого; см. Пробовать 1, Искушать 1. [Бог випробовує святого (Куліш). Це щира правда, Єфреме, яку я сам на собі спробував (Крим.). Нехай дурнями броди спитують (Черкащ.). І задумує, як сина на спробунок взяти (Рудан.). Ти думаєш, козаченьку, що я умираю, а я в тебе, молодого, ума вивіряю (Мил.). Не всякому духові віруйте, а досвідчайте духів, чи від Бога вони (Св. П.)]. -тать свои силы - поспитати, спробувати свої сили. -тать чью-л. верность - спробувати, вивірити чию-небудь вірність, досвідчити чиєї вірности. Я -тал это на опыте, на своём личном опыте - я сам спробував, досвідчив це, я спробував це на собі. -тать на практике - досвідчити на практиці, спрактикувати що. [Я вже спрактикував, що на цій землі гречка не родить (Городище)]. Не -тав, не узнаешь - не спробувавши, не взнаєш;

2) (исследовать) досліджувати, дослідити що (напр. природу); см. Исследовать. -тать таинства природы - дослідити таємниці природи;

3) (экзаменовать) іспитовувати, виіспитувати, проіспитувати, виспитати, вивіряти, вивірити кого; срвн. Экзаменовать. [Пан Лукаш, вивіривши мене, сказав, що дасть мені науку усю, як сам уміє (М. Вовч.)];

4) (пережить, изведать) зазнавати, зазнати, ді[о]знавати, ді[о]знати и ді[о]знаватися, ді[о]знатися, спізнавати, спізнати, досвідчати(ся) и досвідчувати(ся), досвідчити(ся), заживати, зажити, сов. спробувати, поспитати чого, (вкусить) скуштувати чого, (набраться) набиратися, набратися (напр. лиха), (принять) приймати, прийняти чого (напр. біди, лиха, нужди); срвн. Изведать 2. [Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра (Приказка). Жила в батька не рік, не два, не зажила добра (Грінч. III). (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом (Куліш)]. -вать недостаток, нужду в чём - зазнавати недостачі, нужди в чому, (иногда) нуждатися чим. -тать много превратностей судьбы - зазнати химерної долі, багато злигоднів (бедствий). Я -тал что на себе, на личном опыте - я сам зазнав чого, я на собі зазнав (дізнався) чого, я сам на собі спробував що, (грубов.) я на власній шкурі спробував (досвідчився) чого. -тать много всего - зазнати (скуштувати) усячини чимало, (образно) перейти крізь сито й решето (Номис). -вать давление - зазнавати тиску, нагніту. -вать терпение чьё - брати на пробу (випробувати, спокушати) чий терпець. -вать страх - відчувати страх, зазнавати страху. -вать чувство - зазнавати почуття. -тать неприятное чувство - зазнати прикрого почуття;

5) (замучить пыткой) закатувати, замордувати кого; см. Запытать. Испытанный, прич. и прил. -

1) випробуваний, спробуваний, досвідчений, вивірений. [Треба йти відомим і випробуваним шляхом (Н. Рада). Це вже спосіб спробуваний (Звин.)]. -ный друг - певний друг, випробуваний, вивірений друг;

2) (пережитый) зазнаний, дізнаний, спізнаний, спробуваний, зажитий. -ться - випробовуватися, спитуватися, бути випробуваним и т. д.

* * *

несов.; сов. - испыт`ать

1) (кого-что) випробо́вувати и випро́бувати, ви́пробувати (кого-що), робити (-блю́, -биш) і́спит, зроби́ти і́спит (кому-чому); (несов.: экзаменовать) іспи́тувати (кого); (несов.: пробовать) спи́тувати (що); ( проверять на опыте) переві́рити, переві́рити и мног. поперевіря́ти (кого-що); ( исследовать) дослі́джувати, досліди́ти, -сліджу́, -сліди́ш (кого-що)

2) ( что - изведывать) зазнава́ти, -зна́ю, -зна́єш, зазна́ти (чого), зві́дувати, зві́дати (чого, що), дізнава́ти, ді́знати (чого); зажива́ти, зажи́ти, -живу́, -живе́ш (чого, що), сов. скуштува́ти (чого); ( ощущать) відчува́ти, відчу́ти (що), почува́ти, почу́ти (що); ( переживать) переживати, пережи́ти (що); ( узнавать) пізнава́ти, пізна́ти (що)

I. нарізання, накраяння.

II. порушування, ламання, оконч. порушення, (редко поруха), зламання, поламання чого, (преступание) переступання, оконч. переступлення, переступ (-пу) чого и через що; (расстраивание, прерывание) зрушування, розбивання, перебивання, збивання, руйнування, оконч. зрушення, розбиття, перебиття (-ття), зруйнування чого; срв. Нарушать. [Порушення закону природи (Наш). Накликає гнів на тих, то-б насмілився вчинити хоч малу поруху її останньої волі (Ор. Левиц.). Ламання умови з ляхами (Куліш). Ламання прав української нації (Грінч.). Зламання присяги (Л. Укр.)]. -ние владения - порушування (порушення) володіння (посідання). -ние должностной тайны - порушування (порушення) службової таємниці. -ние закона - ламання (зламання), порушування (порушення), переступання (переступ) закону, переступство, (преступление) переступ. [Що ти гріхи мої перебираєш, переступу дошукуєшся грізно? (Куліш)]. -ние обязательного постановления - порушування (порушення) обов'язкової постанови. -ние порядка - см. Порядок 2. -ние слова - ламання (зламання), порушування (порушення) слова. В -ние слова - ламаючи (зламавши), порушуючи (порушивши) слово.

* * *

I. невідомий, незнаний, (незнакомый) незнайомий (-ого), незнайома людина. [Закон не вимагає одвічати незнаному на визов (Куліш)].

II. Неизвестный и Неизвестен, прлг. -

1) невідомий, незнаний, незвісний, беззвісний, (незнакомый) незнайомий, несвідомий (кому), (преимущ. непостижимый) недовідомий; срв. Неведомый. [Що там, на тих невідомих річках, якими пливе чужий тобі народ? (Коцюб.). Зовсім невідомий мені чоловік (Кониськ.). Перша причина речей нам невідома (В. Підмог.). Незнані таємниці (Дніпр. Ч.). Доля незнана (Л. Укр.). Я приїхав у незнаний край (М. Рильськ.). Незнані досі твори Шевченка (Доман.). Незвісне досі чуття любови (Франко). Дивився на незнайому йому молодицю (Кониськ.). Манастир той недалечко, а дорога несвідома, стежками (М. Вовч.). Діло нове, або й зовсім недовідоме (Куліш)]. -ное будущее - невідоме (недовідоме) майбутнє, (описат.) безвість (-ти) віків. -ная величина, мат. - невідома величина. -ное время - невідомий час. -ный народ - невідомий народ (гал. нарід). Он никому -тен - його ніхто не знає, він нікому невідомий. Мне это -но - мені це невідомо, я цього не знаю, (пров.) я про (за) це (те) не (з)вістен (не звісний, не відомий). [Чи вона їх знівечила, - я про те не вістен (Кониськ.). Може хто і вбив, а ми про те не відомі (Кониськ.)]. Мне -но это дело - мені невідома ця справа, я не знаю цієї справи. Имя его -но - ім'я його невідоме (незнане);

2) (незнаменитый) невідомий, незнаний. [Не сумуй, поете безталанний, що ти малий, поміж людьми незнаний (Грінч.). Брут скоріше буде незнаним селюхом, ніж… (Куліш)].

* * *

1) прил. невідо́мий; незна́ний; недовідо́мий

2) в знач. сущ. невідо́мий, -ого; ( незнакомец) незнайо́мий

відкриття;

2) виявлення, вияв (-ву), виява, виявок (-вка), виказ (-зу), викриття, винайдення. -ние тайны - виявлення (вияв) таємниці. -ние виновников - викриття винуватців (винних).

* * *

1) посвячення, висвячення. -ние в диакона - висвячення на диякона. -ние в тайны науки - посвячення в таємниці науки;

2) присвята, посвята, присвячення. -ние (в книге) - посвята, присвята (в книзі).

* * *

1) ( действие) посвя́чення, посвяща́ння; присвя́чення, присвя́чування; ви́свячення, посвя́чення, висвя́чування

2) ( посвятительная надпись) присвя́та, посвя́та

постигнуть и постичь

1) (о беде, горе и т. п.) спотикати, спіткати, спостигати, спостиг(ну)ти, пристиг(ну)ти, спобігати, спобігти, зуспіти, здибати кого, спасти, впасти на кого. [Перше горе, зуспівши її, було їй зовсім несподіваною річчю (Грінч.). Нещастя тяжке спіткало (спобігло, спостигло, зуспіло) нас: умер наш батько. Зуспіло мене нещастя (Тобіл.). Хіба знаємо, що й на нас котрого завтра не спаде то само, що нині спало на Миколу? (Франко)]. Его -гла внезапная болезнь - його спіткала несподівана хвороба. Буря -гла их в пути - буря спостигла (зуспіла) їх у дорозі;

2) (что: умом) осягати, осяг(ну)ти, збагнути, обіймати, обняти головою (розумом), вирозумівати, вирозуміти, розуміти, зрозуміти, спостерегати, спостерегти, второпати що, домислятися, домислитися чого, доходити, дійти розумом чого. [І таємниці світові він розумом великим осягає (Л. Укр.). Не можна всього того жадним розумом збагнути. І скоро вже голівкою своєю найпершую науку обняла (Грінч.). Я спостеріг твою вдачу (Конис.). Вчилася вирозумівати немудру тайну безпосередньої та чистої поезії (Корол.)]. Я -гаю ваши намерения - я розумію ваші заміри. Не -гаю, как может вам это нравиться - не розумію (не збагну), як може вам це подобатися. Никак этого не -гну - ніяк цього не збагну (не второпаю), ніяк до цього розуму не доберу. -нуть до глубины - зглибити. [Добре зглибив дитячу натуру]. Постигнутый - збагнутий, осягнений (осягнутий). -тый умом - збагнутий головою, розумом.

* * *

несов.; сов. - пост`ичь и пост`игнуть

1) ( умом) осяга́ти [ро́зумом], осягну́ти [ро́зумом] и осягти́ [ро́зумом], несов. збагну́ти; ( понимать) розумі́ти, зрозумі́ти

2) (кого-что - о горе, несчастье) трапля́тися, тра́питися (з ким-чим), несов. спітка́ти, спости́гти, спости́гнути (кого-що); ( поражать) побива́ти, поби́ти, уража́ти, ура́зити и урази́ти (кого-що)

посягнуть

1) (на кого, на что) важити, поважити, важитися, поважитися на кого, на що, робити, зробити замах на кого; срв. Покушаться. [Є таємниці в Бога, їх збагнути не важмося (Л. Укр.). Важить на добро, працю, честь і щастя людське (Єфр.). Зроблено було замах на його]. -нули на моё доброе имя - на моє добре ім'я поважилися;

2) см. Сватать, Брачиться.

* * *

несов.; сов. - посягн`уть

1) ( покушаться) роби́ти за́мах, зроби́ти за́мах, ва́жити, пова́жити, ва́житися, пова́житися, посяга́ти, посягну́ти; ( замышлять) заміря́тися, замі́ритися

2) (пытаться захватить, присвоить чужое) зазіха́ти, зазіхну́ти

проникнуть (сквозь что, куда) проходити, пройти, просмикуватися, просмикнутися, промикувати(ся), промкнути(ся), (грубо) продиратися, продертися (крізь що, куди); (только куда) добуватися, добутися, діставатися, дістатися, досягати, досягти, (грубо) удиратися, удертися, утискатися, утиснутися. Вода -кла сквозь потолок - вода пройшла крізь стелю. Свет свободно -кает сквозь стекло - світ вільно проходить крізь скло. Пыль -кает в легкие - пил проходить у легені. Солнечный луч -кал сквозь трещину в ставне, сквозь листья - сонячний промінь про(с)микувався крізь шпару у віконниці, крізь листя. Пуля -кла до самой кости - куля пройшла аж до кістки. Ветер сквозь щели -кал в избу - вітер крізь шпари заходив у хату. Сквозь брешь в стене он -ник в крепость - пробоїною в мурі він промкнув (дістався) у фортецю. Посредством хитрости он -ник в крепость - хитрощами він добувся у фортецю. Путешественник -ник в глубь Африки - мандрівець добувся (дістався) у глиб Африки. Стараться -нуть куда - добуватися куди, (грубо) лізти, пролазити куди. Свет, тепло и дождевая вода -кают в пахоть - світ, тепло та дощова вода проходять (вникають) у ріллю. Печаль -кает в сердце - туга вникає в серце (Л. Укр.). -кать, -нуть в тайны природы - доходити, дійти таємниць природи, збагнути таємниці природи. Это мнение начинает -кать в умы людей - ця думка починає доходити до розуму людям. -кать взглядом, взором - прозирати, прозирнути, проглядати, проглянути(ся), продивлятися, продивитися. [Погляд чорних очей неначе прозирає наскрізь (Неч.-Лев.). Ой гаю-ж, мій гаю, густий не прогляну (Пісня). Не глибоко проглянув він у душу селянинові (Куліш). Такий ліс густий, що й не проглянешся. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу (Мирн.)]. -кать, -нуть в сознание чьё - доходити, дійти до свідомости кому. -нуть мыслью, умом куда - пророзуміти, прозирнути в що, куди, збагнути що. [Пророзумівши в саму річ справи, я мимоволі посміхнувся (Корол.)]. -кать кого, что - проймати, про(й)няти, переймати, пере(й)няти, промикати, промкнути кого, що. Проникающий - проникливий, той, що проходить, про(с)микується и т. д. крізь що, куди. [Уп'явся в мене довгим, у душу проникливим поглядом (Корол.)]. Проникнутый чем - про(й)нятий, пере(й)нятий, промкнутий чим. [Людина промкнута високою думкою, світом науки (Неч.-Лев.)].

* * *

несов.; сов. - прон`икнуть

1) проника́ти, прони́кнути; несов. промкну́тися; ( взглядом) продивля́тися, продиви́тися; ( проходить) прохо́дити, пройти́; (распространяться, укрепляться в чём-л.) просяка́ти, прося́кнути и прося́кти

2) (во что - перен.: прозревать) прозира́ти, прозирну́ти (у що, що); (несов.: постичь) збагну́ти (що)

1) (чем) проймання, переймання чим;

2) (во что, куда) промикування, проходіння. -ние в тайны природы - прозирання в таємниці природи. -ние умственным взором - прозирання. [Прозирання в минулі віки]. См. ещё Проникание.

* * *

1) ( действие) проника́ння, прони́кнення; просяка́ння, прося́кнення; прозира́ння

2) см. проникновенность