Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Лукаш

  • 1 пелодар

    пелодар

    Лукаш гай пелодар айдеме эше ятыр уло. М. Шкетан. Таких полоумных людей, как Лукаш, ещё много.

    Шкеж верч гына тӧча, ӱскырт, пелодар йоча тыгай корнышко вонча. А. Юзыкайн. Лишь для себя старается, упрямый, полоумный ребёнок встаёт на такой путь.

    Марийско-русский словарь > пелодар

  • 2 пылныше

    пылныше
    1. прич. от пылнаш
    2. прил. хилый, чахлый, слабый, бессильный, обессиленный, беспомощный

    Лукаш изинек пылныше, соҥгыра кушкын. М. Шкетан. Лукаш с малых лет рос слабым, глухим.

    Марийско-русский словарь > пылныше

  • 3 сӱсанаш

    сӱсанаш
    I
    Г.: сӱсӓнӓш
    -ем
    1. лихорадить, знобить, чувствовать озноб

    Но коҥга лишне веле шокшо, пырдыжла воктен мардеж шиеш, да могыр сӱсана. В. Иванов. Однако тепло только рядом с печкой, у стен сквозит, и тело знобит.

    Пӱжалтме почеш сӱсанашат тӱҥальым, черланашат лиеш. Э. Чапай. После того, как вспотел, я начал чувствовать озноб, и заболеть можно.

    2. мёрзнуть, замерзать, простужаться, простудиться

    Эрдене таза омыл, вуй коршта, мане (Милаев), шкеже адак вӱд серыш сӱсанаш каен. С. Николаев. Милаев утром говорил, что нездоров, что у него голова болит, а сам снова пошёл мёрзнуть на берег.

    Ӱдырайлан паша ок сите, яра шоген, сӱсанашат тӱҥале. «У вий» Юдыраю не хватает работы, стоя без дела, стала уже мёрзнуть.

    Сравни с:

    кылмаш
    3. дрожать, испытывать дрожь

    Йӱдйымал мардеж пуалме годым ме сӱсанена. Ӱпымарий. При северном ветре мы дрожим.

    Сӱсана пашаш нӧрышӧ могыр, кылмен. «Волг. парча» Промокшее на работе тело мёрзнет и дрожит.

    Составные глаголы:

    II
    -ем
    1. робеть, стесняться, постесняться кого-чего-л.

    (Кормухин) такше кажне погынымашым почмо годым изишак сӱсана. «Ончыко» Так Кормухин каждый раз при открытии собрания робеет.

    Ӱдыр, сӱсанен, ачаж воктек толын шогале. Ю. Артамонов. Девочка, застеснявшись, подошла и встала рядом со своим отцом.

    2. не решаться, бояться, испытывать боязнь

    Лукаш тыште малаш изишак сӱсана: ожно тиде крагатеш йӱдыгышӧ Епим кугыза йомын колен ыле. М. Шкетан. Лукаш немного побаивается здесь ночевать: некогда на этом холме умер, заблудившись, выживший из ума дед Епим.

    Сравни с:

    лӱдаш

    Марийско-русский словарь > сӱсанаш

  • 4 чакнаш

    чакнаш
    Г.: цӓкнӓш
    -ем
    1. пятиться, попятиться; двигаться, двинуться назад, задом

    Капка деке чакнаш попятиться к воротам;

    шеҥгек чакнаш пятиться назад.

    Лукаш ден Мачуш, лӱдын, омса деке чакнат. М. Шкетан. Лукаш с Мачуш, испугавшись, пятятся к двери.

    Дуня, шӱкедылын, коҥга воктеке чакна. Н. Лекайн. Дуня, толкаясь, пятится к печи.

    2. отступать, отступить; отойти назад от наступающего противника

    Тушман деч чакнаш отступать от врага.

    Ишенак ишена (немычым), чакненак чакнат нуно. А. Юзыкайн. Мы тесним и тесним немцев, они отступают и отступают.

    Немыч-влак чытырналтыч, мӧҥгеш Днепр вӱд гоч чакнаш тӱҥальыч. Н. Лекайн. Немцы дрогнули, начали отступать назад за Днепр.

    3. отступать, отступить; шагнув, отойти, отодвинуться назад

    Маша ик йолтошкалтышым шеҥгеке чакныш, рвезе йыр савырныш. А. Мусатов. Маша отступила назад на один шаг, обошла парня вокруг.

    4. отступать, отступить; удаляться, удалиться; продвигаться (продвинуться) в обратную сторону

    Вишкыде-канде пыл лаштык-влак эркын-эркын касвелыш чакнат. Т. Батырбаев. Светло-синие тучи потихоньку продвигаются на запад.

    5. отступать, отступить; изменяться (измениться) в размере; освобождать (освободить) занимаемое ранее пространство

    Эркын-эркын чодыра чакнен, пасу шарлен. Й. Ялмарий. Понемногу лес отступил, поле расширилось.

    Шошо вӱд чакнымек, ер шке олмышкыжо возеш. М.-Азмекей. После того как весенняя вода отступит, озеро займёт своё место.

    6. отступать, отступить от чего-л.; перестать придерживаться чего-л.; отказываться (отказаться) от чего-л.

    Шке оет деч ит чакне. Калыкмут. От слов своих не отступай.

    Ме мутым пуэн улына гын, мӧҥгеш огына чакне. М. Иванов. Если мы дали слово, то не отступим.

    7. перен. ослабевать, ослабнуть; становиться (стать) слабее, приближаться (приблизиться) к концу; отступать, отступить

    Теле эркын-эркын шеҥгеке чакныш. Осипов-Ярча. Зима понемногу отступила.

    Лӱп-лӱп шокшо чакна, иземеш. «Ончыко» Душная жара отступает, убывает.

    Составные глаголы:

    Марийско-русский словарь > чакнаш

  • 5 знамя

    прапор (-ру). стяг (-гу), корогва, (ум. короговка, короговця), корогов (-гви, ж. р.) и корогов (-рогву, м. р.), коруга, знамено. [Із-за гори козацькії короговки видко (Дума). У головоньках червоний прапор постановили (Лукаш.). Вже військо пішло, знамена мають (Чуб. V). Вони високо держали свій стяг (Єфр.)]. -мя науки, свободы, коммунизма - прапор науки, волі, комунізму. [Вгору високо підняти прапор рідної науки (Самійл.)]. Сражаться под чьими-л. -мёнами - битися під чиїмись прапорами, корогвами. Водрузить -мя - поставити прапор, стяг и т. д.
    * * *
    пра́пор, стяг, знаме́но и знамено́;, воен. ист. корогва́, хоругва́, корого́в, -гви́ и -гва́, хоруго́в, -гви́

    высоко́ держа́ть \знамя мя чьё (чего́) — ви́соко трима́ти пра́пор чий (чого)

    под и́менем чего — під пра́пором чого́

    встать (стать) под \знамя мя (под \знамя мёна) кого́-чего́ — ста́ти під пра́пор кого́-чого́

    Русско-украинский словарь > знамя

  • 6 испытывать

    испытать
    1) (пробовать, проверять) спитувати, поспитати, брати, узяти на спиток, на спробунок кого, що, чаще: випробовувати и випробувати, сов. випробувати, пробувати, спробувати кого, що, досвідчати и досвідчувати, досвідчити кого, чого, (выверять) вивіряти, вивірити (редко довірити), вивідувати, вивідати кого, що и чого; см. Пробовать 1, Искушать 1. [Бог випробовує святого (Куліш). Це щира правда, Єфреме, яку я сам на собі спробував (Крим.). Нехай дурнями броди спитують (Черкащ.). І задумує, як сина на спробунок взяти (Рудан.). Ти думаєш, козаченьку, що я умираю, а я в тебе, молодого, ума вивіряю (Мил.). Не всякому духові віруйте, а досвідчайте духів, чи від Бога вони (Св. П.)]. -тать свои силы - поспитати, спробувати свої сили. -тать чью-л. верность - спробувати, вивірити чию-небудь вірність, досвідчити чиєї вірности. Я -тал это на опыте, на своём личном опыте - я сам спробував, досвідчив це, я спробував це на собі. -тать на практике - досвідчити на практиці, спрактикувати що. [Я вже спрактикував, що на цій землі гречка не родить (Городище)]. Не -тав, не узнаешь - не спробувавши, не взнаєш;
    2) (исследовать) досліджувати, дослідити що (напр. природу); см. Исследовать. -тать таинства природы - дослідити таємниці природи;
    3) (экзаменовать) іспитовувати, виіспитувати, проіспитувати, виспитати, вивіряти, вивірити кого; срвн. Экзаменовать. [Пан Лукаш, вивіривши мене, сказав, що дасть мені науку усю, як сам уміє (М. Вовч.)];
    4) (пережить, изведать) зазнавати, зазнати, ді[о]знавати, ді[о]знати и ді[о]знаватися, ді[о]знатися, спізнавати, спізнати, досвідчати(ся) и досвідчувати(ся), досвідчити(ся), заживати, зажити, сов. спробувати, поспитати чого, (вкусить) скуштувати чого, (набраться) набиратися, набратися (напр. лиха), (принять) приймати, прийняти чого (напр. біди, лиха, нужди); срвн. Изведать 2. [Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра (Приказка). Жила в батька не рік, не два, не зажила добра (Грінч. III). (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом (Куліш)]. -вать недостаток, нужду в чём - зазнавати недостачі, нужди в чому, (иногда) нуждатися чим. -тать много превратностей судьбы - зазнати химерної долі, багато злигоднів (бедствий). Я -тал что на себе, на личном опыте - я сам зазнав чого, я на собі зазнав (дізнався) чого, я сам на собі спробував що, (грубов.) я на власній шкурі спробував (досвідчився) чого. -тать много всего - зазнати (скуштувати) усячини чимало, (образно) перейти крізь сито й решето (Номис). -вать давление - зазнавати тиску, нагніту. -вать терпение чьё - брати на пробу (випробувати, спокушати) чий терпець. -вать страх - відчувати страх, зазнавати страху. -вать чувство - зазнавати почуття. -тать неприятное чувство - зазнати прикрого почуття;
    5) (замучить пыткой) закатувати, замордувати кого; см. Запытать. Испытанный, прич. и прил. -
    1) випробуваний, спробуваний, досвідчений, вивірений. [Треба йти відомим і випробуваним шляхом (Н. Рада). Це вже спосіб спробуваний (Звин.)]. -ный друг - певний друг, випробуваний, вивірений друг;
    2) (пережитый) зазнаний, дізнаний, спізнаний, спробуваний, зажитий. -ться - випробовуватися, спитуватися, бути випробуваним и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - испыт`ать
    1) (кого-что) випробо́вувати и випро́бувати, ви́пробувати (кого-що), робити (-блю́, -биш) і́спит, зроби́ти і́спит (кому-чому); (несов.: экзаменовать) іспи́тувати (кого); (несов.: пробовать) спи́тувати (що); ( проверять на опыте) переві́рити, переві́рити и мног. поперевіря́ти (кого-що); ( исследовать) дослі́джувати, досліди́ти, -сліджу́, -сліди́ш (кого-що)
    2) ( что - изведывать) зазнава́ти, -зна́ю, -зна́єш, зазна́ти (чого), зві́дувати, зві́дати (чого, що), дізнава́ти, ді́знати (чого); зажива́ти, зажи́ти, -живу́, -живе́ш (чого, що), сов. скуштува́ти (чого); ( ощущать) відчува́ти, відчу́ти (що), почува́ти, почу́ти (що); ( переживать) переживати, пережи́ти (що); ( узнавать) пізнава́ти, пізна́ти (що)

    \испытыватьть влече́ние к чему́ — см. влечение

    \испытыватьть наслажде́ние — зазнава́ти, зазна́ти насоло́ди (вті́хи)

    \испытывать вать нужду́ в ком-чём — потребува́ти кого́-чого́

    \испытыватьть удово́льствие от кого́-чего́ — зазнавати, зазна́ти насоло́ди (вті́хи) від ко́го-чо́го, утіша́тися, уті́шитися ким-чим, несов. ті́шитися ким-чим

    Русско-украинский словарь > испытывать

  • 7 капуста

    1) бот. Brassica oleracea - капуста, ум.-ласк. капустонька, капусточка, капустиця. [Ростуть як та капуста на городі (Шевч.). Поливайте капустицю, то буде родити (Чуб. V). Щоб моя капусточка була із кореня коренистая, і із листу головистая (Номис)]. Брюссельская -та - брусельська (зелена) капуста. Кочанная (вилковая) -та - качанна капуста, обычно просто капуста. Синяя, красная -та - синя, червона капуста. Огородная, парниковая -та - городня, парникова капуста. Цветная -та - кучерява, квітна капуста, цвітуха. Кочерыжка -ты - качан (-на). Кочень (вилок) -ты - головка капусти, качан (-на), ум.-ласк. качанчик (-ка). [І межи капустою доброю буває багацько гнилих качанів (Номис). Були три синки, мов три качанчики (Основа)]. -та с большим кочнем - головата, головиста, качаниста капуста. [Капуста моя качанистая (Грінч. III)]. -та с кочнем, сидящим низко при земле - низькостеблиця. -та не завившаяся в кочень - шуляк (-ка), шулик. [Шуляки будуть, а не капуста (Липов.)]. -та голенастая - голіната капуста. -та свивается в кочень - капуста в'яжеться в головки. Шинковать, крошить -ту - шаткувати, кришити капусту. Шинкованная, рубленная, крошеная -та - шаткована, січена, кришена капуста. Сечь -ту - сікти капусту. Рубленная, сеченная -та - січена капуста, сіканка. Кислая -та - квашена, кисла капуста. Щи из кислой -ты - капуста, капустка, капусниця, капусняк (-ку). Тушенная - та с колбасой (свин. мясом, салом) - біґос (-су). Горшок для варки -ты - капустіник (Гол. II). Место, где росла -та - капустище, капусник (-ку), капустянка (Вхр.). Рубить в -ту кого (врага) - на капусту сікти кого (ворога). [Як узяв ляхів, як узяв панів на капусту сікти (Лукаш.)];
    2) бот., заячья -та - (Sedum Telephium) заяча капуста; (Bupleurum) ласкавець (- вцю); (Oxalis Acetosella) заячий щавель (-влю) или просто щавух (-ху). -та татарская (башкирская), Polygonum polymorphum - татарська гречка.
    * * *
    капу́ста

    Русско-украинский словарь > капуста

  • 8 лететь

    1) (по воздуху и перен.) летіти (лечу, летиш, -тимо, -тите), (ум. летітоньки), линути. [Защебетав жайворонок угору летючи (Шевч.). Летить миска до порога (Пісня). Соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає (Лукаш.). А я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну (Шевч.)]. Стрела -тит - стріла летить. Пыль -тит облаком - пил (порох) летить хмарою. Время, лето -тит, годы -тят - час, літо лине (летить), роки линуть (летять). [Марко писав годину, другу і не помічав, як линув час (Грінч.). Летить літо, як крилами (Номис)]. Время -тит незаметно - час непомітно лине, збігає, час не змигнеться. Листья -тят с дерева - лист(я) облітає, о(б)падає з дерева. Быть в состоянии -теть - спромогтися летіти; підлетіти. [Уже й не підлетить сокіл, знемігся, сів (Сл. Гр.)];
    2) (мчаться по воде, по земле) летіти, мчати(ся), гнати(ся), (о корабле ещё) линути. [Немов стадо скажених вовків летить до села, виючи з голоду (Франко)]. -тит, как бешеный - летить (женеться), як несамовитий, (фамил.) жене як дідько вітри;
    3) (падать) летіти, падати. Книга -тит на пол - книжка летить (падає) на підлогу.
    * * *
    леті́ти; поэз. ли́нути

    Русско-украинский словарь > лететь

  • 9 моховой

    моховий, (і)мховий, імшедовий. [Три подушки імхових (Лукаш.)]. -вая роза - повстиста троянда, (дикая, Rosa tomentosa Smith.) повстиста шипшина.
    * * *
    мохови́й

    \моховой ага́т (хруста́ль) — мин. мохови́й ага́т (кришта́ль)

    Русско-украинский словарь > моховой

  • 10 нагонять

    наганивать, нагнать
    1) кого, чего - наганяти, нагнати, нагонити, понагонити кого, чого. [Повій, вітре та буйнесенький, та нажени хмару чорнесеньку! (Пісня). Води нагнало таку силу, що всю греблю поняла вода (Кониськ.). Повен двір овець понагонив (Рудч.)];
    2) (догонять) наздоганяти, наздогнати, (з)доганяти, (з)догнати, (з)догонити, (з)догонити, наганяти, нагнати, спобігати, спобігти кого. [Помалу йди, то я наздожену тебе (Київщ.). Запрягайте коні в шори, коні воронії, доганяйте літа мої, літа молодії (Пісня). Іди швидко - доженеш лихо, іди тихо - тебе дожене лихо (Номис). Ой, ти, зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? (Лавр.). Здогонили літа мої на калиновім мості (Метл.). Там його дрібний дощ догонив (Лукаш.). Собака спобіг його (Крим.)]. -нять кого (перен.) - (на)здоганяти, (на)здогнати кого. [Лінувався, а тепер багато працює, товаришів наздоганяє (Київ)];
    3) -ть обручи - набивати, набити, (о мног.) понабивати обручі. -ть ободья, шины - натягати, натяг(ну)ти, (о мног.) понатягати обіддя, шини;
    4) (цену) набивати, набити, наганяти, нагнати ціну;
    5) страху на кого - нагнати страху (холоду) кому. [Чи просто нам в ворота Риму вдарить, чи холоду перш з україн нагнати? (Куліш)]. -нать скуку на кого - нагнати нудьгу[и] на кого, знудити кого;
    6) (водки, смолы) накурювати, накурити, викурювати, викурити, виганяти, вигнати (горілки, смоли);
    7) -нять кого - см. Нагоняй (давать кому). Нагнанный -
    1) нагнаний, понагонений;
    2) (на)здогнаний, (з)дігнаний, нагнаний;
    3) набитий, натягнений, понабиваний, понатяганий;
    4) накурений, викурений, вигнаний. -ться -
    1) (стр. з.) наганятися и нагонитися, бути нагоненим, нагнаним, понагоненим и т. п.;
    2) набиватися, набитися, понабиватися; бути набиваним, набитим, понабиваним и т. п.;
    3) -гоняться, сов. - а) (и нагнаться) наганятися, навганяти, попоганяти (досхочу) за ким, за чим; б) набігатися, нага(й)сатися. Срв. Гоняться.
    * * *
    I несов.; сов. - нагн`ать
    1) наганя́ти и наго́нити, нагнати (нажену́, нажене́ш) и мног. понаганя́ти и понаго́нити; ( догонять) наздоганя́ти, наздогна́ти, -дожену́, -дожене́ш и мног. поназдоганя́ти, здоганя́ти и здого́нити, здогнати (здожену́, здожене́ш и здогоню́, здого́ниш); ( навёрстывать) надолу́жувати, -жую, -жуєш и надолужа́ти, надолу́жити

    \нагонятьть скуку на кого́ — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на кого, ну́дити, зану́дити и мног. попону́дити кого

    \нагонятьть цену — наганя́ти, нагна́ти ціну

    2) ( насаживать ударами) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти и мног. понаганяти и понагонити, набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабива́ти

    \нагонятьть — о́бручи набива́ти, наби́ти и мног. понабивати обручі

    3) ( приготавливать перегонкой) наганя́ти, нагна́ти и мног. понаганя́ти и понаго́нити, наку́рювати, -рюю, -рюєш, накури́ти, -курю, -куриш и мног. понаку́рювати
    II сов.
    1) ( вдоволь погонять) наганя́ти, мног. попоганя́ти
    2) (нагнать куда-л.) нагнати (нажену́, нажене́ш), мног. понаганя́ти, понаго́нити

    Русско-украинский словарь > нагонять

  • 11 надрывать

    надорвать
    I. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];
    2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -
    1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];
    2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -
    1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];
    2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).
    II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надорв`ать
    надрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; (здоровье, силы) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти; ( надсаживать) надсаджувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш

    \надрывать рва́ть го́лос — надірва́ти (надсади́ти) го́лос

    \надрыватьть ду́шу — надри́вати, надірва́ти (надсаджувати, надсадити) ду́шу

    \надрыватьть живо́т (живо́тики) со сме́ху (от хо́хота) — рва́ти, порва́ти кишки́ (животи́) зо смі́ху (від смі́ху, від ре́готу, з ре́готу) сов. надірва́ти пу́па зо сміху и т. п

    \надрывать рывать горло (глотку) — надрива́ти (надса́джувати) горло (глотку)

    Русско-украинский словарь > надрывать

  • 12 нива

    (в прямом и перен. знач.) нива, (только в прям. знач., соб.) нив'я (-в'я), (побольше, только в прям. знач.) лан (-ну), (отдельная полоса, редко) ланина, (поле, участок) поле, (вспаханная пашня) рілля (-ллі). [Орися-ж ти, моя ниво, долом та горою (Шевч.). Он латані ниви, наче плахти, - навкруги розляглись (Л. Укр.). Гей, дзвін гуде - іздалеку, думки пряде - над нивами (П. Тичина). На літературній ниві (М. Зеров). Далекий гай, що важкою смугою синів на тлі жовтого нив'я (Корол.). Ходім на лан жито жати (Шевч.). Рідний лан (Філян.). Ідуть вони темним лісом, буйними ланами (Рудан.). Туман, туман по ланині (Лукаш.). Оце - моє поле, а це - його (Брацл.). На полі українського письменства (Коцюб.). Став чоловік над чорною ріллею, як небо, гордий, сильний, як земля (П. Филип.)]. Красная -ва (перен.) - Червона Нива.
    * * *
    1) ни́ва; ( побольше) лан, -у; ( поле) по́ле; ( пашня) рілля́

    \нива вы — мн. ни́ви, род. п. нив, собир. ни́в'я; лани́, -нів; поля́, -лів

    2) перен. ни́ва, по́ле

    Русско-украинский словарь > нива

  • 13 поплыть

    попливти, поплисти, поплинути (во всех значениях, срв. Плыть). [Поплив-би на той бік, човна не дають (Шевч.). Бистренькою річенькою на Дунай поплинеш (Лукаш.)].
    * * *
    попливти́, поплисти́ и попли́сти, попли́нути

    Русско-украинский словарь > поплыть

  • 14 постареть

    пристаріти, пристарітися и пристаритися, постаріти, -ся, (ещё более) постарішати; срв. Стареть, -ся, Состареться. [Лукаш пристарів (М. Вовч.). За сорок з чимсь літ хоч-би тобі на крихту пристарився (Кониськ.). Ніколи не постаріє (Звяг.)].
    * * *
    поста́ріти и постарі́ти; поста́рітися и постарі́тися; ( стать более старым) постарі́шати

    Русско-украинский словарь > постареть

  • 15 приспевать

    приспеть
    1) пристигати, пристигти, приспівати, приспіти, настигати, настигти, наспівати, наспіти куди, до кого; срв. Поспевать 3, Подоспевать. [Пристиг у саму пору до старого (Куліш)];
    2) (наставать) пристигати, пристигти, приспівати, приспіти, настигати, настигти, наспівати, наспіти, постигати, постигти, наставати, настати. [Пристигла година (Єв.). Жито поспіло, приспіло діло (Лукаш.). Ти в дорозі не зчуєшся, як спасівка настигне (Квітка). Настигає й весна (Г. Барв.). Аж ось наспіли святки (Комар.). П'ятнадцятий год постиг (Г. Барв.)];
    3) см. Приготовлять;
    4) -спеть кому, безл. - приспіти кому; см. Приспичить. [«Оддай зараз карбованця». «Чого тобі так приспіло?» (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - присп`еть
    приспіва́ти, приспі́ти, пристига́ти, присти́гнути и присти́гти, наспіва́ти, наспі́ти, настига́ти, насти́гнути и насти́гти, нахопля́тися, нахопи́тися; ( наставать) настава́ти, наста́ти

    Русско-украинский словарь > приспевать

  • 16 пришпоривать

    пришпорить підострожувати, підострожити, стискати, стиснути (коня) острогами. [Ой, як стисне козак Нечай коня острогами (Лукаш.)]. Пришпоренный - підострожений, стиснутий острогами.
    * * *
    несов.; сов. - пришп`орить
    1) (кого) стиска́ти остро́гами, сти́снути остро́гами (кого), дава́ти остро́ги (шпо́ри), да́ти остро́ги (шпо́ри) (кому), остро́жити, приостро́жити, підостро́жувати, підостро́жити, пришпо́рювати, пришпо́рити, несов. ушпо́рити (кого)
    2) перен. пришпо́рювати, пришпо́рити

    Русско-украинский словарь > пришпоривать

  • 17 провожать

    проводить
    1) проводити и проводжати, провести, опроводжати, опроводити, випроводжати, випроводити, (отвести) відпроваджувати, відпровадити, (обычно немного) надводити, надвести, підводити, підвести кого куди. [Лукаш провів мене за царину (М. Вовч.). Ой, хто мене молодую проведе додому? (Пісня). Нагодує, на дорогу дасть і випроводить за село (Квітка). Я вас опроводжу аж додому (Квітка). Відпровадьте мене туди горами (Франко). Надвела трохи вулицею (Л. Укр.). Я вас надведу аж додому (Крим.). Підемо, підведу тя (тебя) за село (Франко)]. Я -дил его в город - я провів (надвів) його до міста. -жать взглядом - проводити поглядом, очима кого;
    2) (из дому; со двора) виряджати, вирядити, випроводжати и випроваджувати, випроводити, проводжати (спроводжати) и проводити, провести кого. [Виряджала в світ мене матінка (Рудан.). Її в дорогу виряджали сестриці, подруги й брати (Самійл.). Спроводжала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня). Проводжала сина мати (Шевч.). Провела я синочка свого у військо]. Мать -дила сына на войну - мати вирядила сина на війну.
    * * *
    несов.; сов. - провод`ить
    1) проводжа́ти и прово́дити, провести́, випроводжа́ти и випрова́джувати, ви́провадити; диал. опрова́джувати, опрова́дити и опрово́дити
    2) (отправлять, снабдив необходимым) виряджа́ти, ви́рядити и повиряджа́ти, випроводжа́ти, ви́провадити

    Русско-украинский словарь > провожать

  • 18 прославлять

    прославить
    1) (сделать славным) уславляти, уславити, прославляти, прославити кого чим, що, чинити славу кому. [Я вас породила, вигодувала, викохала, уславила (Грінч.). Славою його уславив (Кул.). Од Припеті до Синюхи вславили себе Обухи (Куліш). Дасть вінець йому царський і прославить безмірно (Франко)]. Он -вил себя учёными работами - він уславив себе науковими працями;
    2) (воздавать хвалу) прославляти, прославити, уславляти и славити, уславити, виславляти кого ким, що чим, (восхвалять) вихваляти и вихвалювати, вихвалити, величати, звеличати, (о мн.) попрославляти, повславляти см. Восхвалять. [Візантійство прославляв (Шевч.). Ні один співець її не вславив (Л. Укр.). Славу козацьку ви славляли (Лукаш.). Звеличав пишність і мудрість великих ханів (Коцюб.)];
    3) (ославить) ославлювати и ославляти, ославити, пославити, (о мн.) поославлювати кого ким; см. Разглашать, Расславлять. [Порішили, щоб божевільним його пославити (М. Вовч.)]. -вить кого скупым - ославити кого скупим;
    4) (Христа на Рождество) колядувати, проколядувати, славити Христа. Прославляемый - уславлюваний, прославлюваний, вихвалюваний. Прославленный - уславлений, прославлений, вихвалений, звеличений від кого (кем). [Мадонно моя, пренепорочна Маріє, прославлена в віках (Тичина)].
    * * *
    несов.; сов. - просл`авить
    прославля́ти, просла́вити, уславля́ти, усла́вити, несов. сла́вити, виславля́ти

    Русско-украинский словарь > прославлять

  • 19 пруссак

    житель Пруссии) прус, прусак. [Звоював москаль пруса (Лукаш.)].
    * * *
    ( житель Пруссии) прусса́к, -а

    пруссаки́ — мн. пруссаки́, -кі́в

    Русско-украинский словарь > пруссак

См. также в других словарях:

  • Лукаш — Лукаш  фамилия. Происходит от уменьшительной формы Лукаш (от имени Лука). Известные носители: Лукаш, Виктор Николаевич  советский и украинский звукорежиссёр (звукооператор), композитор. Лукаш, Елена Леонидовна  украинский политик,… …   Википедия

  • Лукашёв — Лукашёв, Константин Игнатьевич Константин Игнатьевич Лукашев Дата рождения: 7 января 1907(1907 01 07 …   Википедия

  • Лукашёв К. И. — Лукашёв К. И.         Константин Игнатьевич сов. геолог и геохимик, акад. AH БССР (1953). Чл. КПСС c 1927. Чл. ЦК Компартии Белоруссии в 1954 59. Деп. Bepx. Совета БССР в 1951 67, чл. Президиума Bepx. Совета БССР в 1963 67. После окончания ЛГУ… …   Геологическая энциклопедия

  • Лукаші — множинний іменник населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • Лукашів — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • Лукашёва Е. А. — ЛУКАШЁВА Елена Андреевна (р. 1927), юрист, ч. к. РАН (1997). Тр. в области теории гос ва и права …   Биографический словарь

  • Лукаш Е. — Елена Лукаш, 2005 Елена Лукаш украинский политик, общественный деятель, юрист, народный депутат Верховной Рады Украины V созыва. Родилась в городе Рыбница (Молдавская ССР) 12 ноября 1976 года. С 1977 по 1995 год жила в городе Северодонецк… …   Википедия

  • Лукаш Е. Л. — Елена Лукаш, 2005 Елена Лукаш украинский политик, общественный деятель, юрист, народный депутат Верховной Рады Украины V созыва. Родилась в городе Рыбница (Молдавская ССР) 12 ноября 1976 года. С 1977 по 1995 год жила в городе Северодонецк… …   Википедия

  • Лукаш П. — Павел Лукаш, поэт, прозаик. Родился в Одессе в 1960 году. В Израиле с 1990 года. Член СП Израиля и международного ПЕН КЛУБА. Инженер строитель, окончил Одесский инженерно строительный институт. Публикации стихов и прозы в периодических изданиях,… …   Википедия

  • Лукаш — ЛУТОВИНОВ ЛУКАЧЕВ ЛУКАШЕВ ЛУКАШЕНКО ЛУКАШИН ЛУКАШОВ ЛУКИН ЛУКИНОВ ЛУКИНЫХ ЛУКОНИН ЛУКУТИН ЛУКШИН ЛУКЬЯНОВ ЛУНИН ЛУНЬКИН ЛУТОВИН ЛУТОНИН ЛУТЬЯНОВ ЛУКАШЕВИЧ ЛУКАШКИН ЛУКАШОНОК ЛУКИНСКИЙ ЛУКИЧЕВ ЛУКОЯНОВ ЛУКЬНЕНКО ЛУКЬЯНЦЕВ ЛУКЬЯНЧЕНКО ЛУТОВИНОВ… …   Русские фамилии

  • Лукашёвский сельский совет (Запорожский район) — Лукашёвский сельский совет укр. Лукашівська сільська рада Страна Украина Статус Сельский совет Входит в Запорожский район …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»