Лебедин

I. см. Лебедёк.

II. песен. лебедин (-на). [Шкода того лебедина, що високо літає (Пісня)].

1) рундук (-ка); (только базарный) штандари (-рів), палуба, палуб (-ба). Торговать на -ре - торгувати (крамарювати, крамувати) на рундуку, (редко) на штандарах. [Крамує то сим, то тим на штандарах (Лебедин.)];

2) (в мельнице) скриня.

* * *

1) ( сундук) скри́ня

2) ( ларёк) рунду́к, -а

3) (ящик, жёлоб) спец. я́щик

лебединий, лебедячий. [Дай тобі, Боже, лебединий вік (Номис). Гурт лебедячий легів (Щогол.)]. -ная грудь - перса (груди) лебедині. -ная походка - хода лебедина. -ная песня - лебедина пісня. [І співав він пісню, пісню лебедину (Олесь)]. По -ному кричать - ячати. [Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать (АД.)].

* * *

лебідь (-бедя), (только самка) лебідка, лебедиця; см. Лебёдка, Лебедин. [За нею йде козаченько, як лебідь біліє (Пісня)]. -ди кричат - лебеді ячать. -бедь, зоол. Cygnus atratus - лебідь чорний; Cygnus bewicki Jarr. L. - лебідь малий; Cygnus cygnus L. - лебідь скрипун; Cygnus olor Gm. - лебідь шовкун.

* * *

лебідь (-бедя), (только самка) лебідка, лебедиця; см. Лебёдка, Лебедин. [За нею йде козаченько, як лебідь біліє (Пісня)]. -ди кричат - лебеді ячать. -бедь, зоол. Cygnus atratus - лебідь чорний; Cygnus bewicki Jarr. L. - лебідь малий; Cygnus cygnus L. - лебідь скрипун; Cygnus olor Gm. - лебідь шовкун.

* * *

1) ле́бідь, -бедя; ( о самке) лебі́дка, лебеди́ця

2) см. лебёдка I 2)

1) мат. - множина. -ство конечное - множина скінченна. -ство безконечное - множина нескінченна, безконечна безліч (-чи). -ство везде плотное - множина всюди-густа (всегуста);

2) (большое количество чего) сила, (слабее) багато, багацько, (редко) многість (- гости), многота, (о толпе, рыбьей стае и т. п.) тиск (-ку), валява, навальність (-ности), (гибель, пропасть) гибель (-ли), прірва, (тьма) тьма, (туча) хмара чого; срв. Масса 2. [Несуть її в труні, а народу сила, і всі плачуть (Грінч.). Понасходилося сила людей (Єфр.). Сила мишей (Л. Укр.). Сила очей уп'ялись у Петра (Гр. Григор.). Знаю силу казок (Кониськ.). Не злічити його (пісок морський) за-для многости (Біблія). Частина страшенної многоти тих, котрі заселяли колись (країну) (Павлик). В соборі тиск попівства (Самійл.). Такий тиск риби (Сл. Гр.). В столиці збилася валява люду (Леонт.). Такого валява риби! (Манж.). Снігу валява (Основа). Яблук там така валява лежить (Козелеч.). Торік у Лебедині навальність була москалів (Сл. Гр.)]. Великое, многое -ство - велика сила, сила силенна, сила силюща, силеча (-чі), великий (фам. чортів) тиск, тьма-тьмуща, тьма-темрява, страх, до смутку, до лиха, до лихої години, до напасти, до вигреба, (фам., грубо) до чорта, до дідька, до біса, до стобіса, до стобісового батька, до гаспида, до гемона, до ката, до хріна, до греця, до сина, до стилої мами, (диал.) до праса. [Йде велика сила чужих на ріднії лани (Філян.). Людей до церкви найшло сила силенна (Звин.). Земель силу силющу надбав (Кониськ.). Раків силеча (Сл. Гр.). За ними великий тиск людей (Куліш). Панства чортів тиск (Греб.). Народу там страх (Звин.). Смілости в тобі до ката (Самійл.). Назбирається їх до сина (Квітка). А на школі горобців до стилої мами (Рудан.)]. Бесчисленное -во - безліч (-чи); безлік (-ку), без-ліку, незліченна (незчисленна) безліч чого. [Безліч гаду (Куліш). Безліч рук до неї простягалось (Л. Укр.). От і лічи таку безліч (Ком. І.). Безлік водяних тварин (Щоголів). Люду зібралося тут без-ліку (Л. Укр.)]. Неизмеримое -ство - безмір (-ру), без- міри, без ліку-міри, неміряно. [Ще того поля - безмір! (Коцюб.). У них було землі неміряно (Мирний)]. Во -ве что - сила, велика сила, безліч, без-ліку чого; сила-силою, валявою, тьма-тьмою, (хмара-)хмарою. [(Гостей) сила-силою була (Квітка). Валявою йдуть люди (Черкащ.). Посіла (сарана) на всіх займищах тьма-тьмою (Біблія)]. Во -ве встречается, растёт и т. п. что - сила, безліч, без-ліку и т. п. трапляється (зустрічається), росте и т. п. чого. Они во -ве падали - сила їх, безліч їх и т. п. падало.

* * *

1) ( большое количество) си́ла, бе́зліч, -і; ( многочисленность) числе́нність, -ності

2) мат. множина́

чаще мн. Качели гойдал[н]ка, орелі, релі (-лів), колиска, вихалка. [На вигоні зробили гойдалку таку, що в чотирьох можна було гойдатися (Харківщ.). Пішли на релі поколихаться (Лебедин. п.). Сіла гойдатися на орелі (Кон.). Ідіть до колиски, та тільки сами не колишіться (Квітка). Становлять на вигоні вихалку, там сільська молодь усі святки й гуляє собі (Лубенщ.)].