Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ЛАДИ

  • 1 λάδι

    [лади] ουσ. о. масло

    Λεξικό Ελληνικά-ρωσική νέα (Греческо-русский новый словарь) > λάδι

  • 2 лад

    1) (порядок) лад (р. ладу), полад (-ду). [Правда дає лад, творить життя на землі, кривда його руйнує (Мирний)]. Ни складу, ни -ду - ані ладу, ані складу; ні ладу, ні поладу нема. Дело идёт, пошло на (в) лад - справа в (на) лад іде, пішла, справа йде (ведеться), пішла (повелася) добре (гаразд), справа налагоджується (вирівнюється), налагодилася (вирівнялася). [Справа таки не загинула і почала вже була потроху вирівнюватись (Єфр.)]. На лад их дело не пойдёт - не піде їхня справа в лад;
    2) (взаимное согласие, мир) лад, лагода, злагода, згода. [Нема ладу в нас: не можна нам укупі жити (Грінч.)]. Быть, жить в - ду с кем - бути, жити з ким у (добрій) (з)лагоді (згоді), ладнати з ким, жити з ким ладно (ладненько). [Вони вговорювали Гната помиритись з жінкою та жити з нею в злагоді (Коцюб.). Я жив у добрій лагоді з дикими звірми (Крим.)]. Быть не в -ду, не в -дах с кем - бути не в ладах, не в злагоді, (в ссоре) у гніву з ким. [Панотець з громадою у гніву (Франко)]. Они меж собою не в -ду - між ними (поміж їми) незлагода (незгода), вони не ладнають між собою (один (одна) или одно[е] з одним (з одною)). Он не в -ду с моим братом - між ним і моїм братом незлагода (незгода), він не в злагоді з моїм братом, він не ладнає з моїм братом. Никаких -дов с ним нет - з ним не можна дати собі ради, з ним ладу не доведеш;
    3) муз. - лад. [Мій голос журливеє щось починає, а струни твої на веселім ладу (Л. Укр.). Заграли знов - ще гірш нема ладу! (Гліб.)]. В лад - у лад. [Робить свої скоки в лад, ритмічно (Єфр.). В лад бреніло безліч казанків (Васильч.)]. Скрипка настроена в лад - скрипку настроєно в лад (до ладу, ладно). Не в лад - не в лад. Не в лад поют - співають не в лад. На все -ды - на всі лади, на всі боки. [Покрутивши чесністю на всі боки… (Єфр.)];
    4) -ды (в струнн. муз. инструменте) лади (-дів), ладки (-ків);
    5) (образец) лад, (к)шталт (-ту), штиб (-бу); манір (-ру). [На німецький лад вимовляв «філологія» (Крим.). На великопанський шталт (Мова). Котляревський у своїй «Енеїді» «перелицював» стару поему на український штиб (Єфр.). Колись люди вшивали хати тільки соломою, а тепер на новий манір роблять: бляхою (Звин.)]. На свой лад - на свій лад, (к)шталт; (по своему) своїм ладом, своїм робом. [(Слов'янські племена) жили своїм ладом та звичаями (Єфр.)]. Переделывать на свой, на иной, на чужой лад - по-своєму (на своє), на инше, на чужий лад (штиб) перероблювати, на свій, на инший, на чужий кшталт повертати, (на иной лад) перекшталтовувати що. [Не можна примусити людину думати на чужий лад (Наш)];
    6) см. Клёпка;
    7) см. Паз.
    * * *
    1) лад, -у и -у; ( согласие) зла́года, зго́да

    в ладу́ (в лада́х) с кем-чем [быть] — у зла́годі (у зго́ді) з ким-чим [бу́ти], зла́гідно з ким-чим жи́ти, ладна́ти (ла́дити) з ким-чим

    2) (способ, манера) спо́сіб, -собу, лад; кшталт, -у, мані́р, -у, штиб, -у
    3) муз. лад

    лады́ — мн. лади́, -ді́в

    Русско-украинский словарь > лад

  • 3 всяческий

    геть-усякий, превсякий, всілякий, вселякий. [На щастя вселяке май серце однаке]. Всячески - геть-усяко, превсяко, усе[і]ляко, все[і]ляково, на всі лади, всіма способами. См. Всяко.
    * * *
    всіля́кий, уся́кий, уся́к, -а, -е

    Русско-украинский словарь > всяческий

  • 4 нелады

    Неладь не(з)лагода, незгода, нелад (-ду), нелагоди (-год), різнота; срв. Лад 2, Раздор. [Із своїм милим незлагода (Пісня). Ой ти старий, я молода - чом між нами нелагода? (Метл.). Тепер між нами часто була незгода (Коцюб.). Тільки й тямить, що в сім'ї нелад робити (Крим.). Почалися на землі свари, нелагоди (Крим.). «Обридла мені та різнота!» - каже батько (Хорольщ.)]. У них в доме -ды - у їх у хаті не(з)лагода (незгода). У них между собою -ды - вони між собою не ладнають (не миряться), вони не в злагоді живуть, у їх між собою не(з)лагода (незгода). Пошли -ды - зайшла не(з)лагода (незгода).
    * * *
    1) незго́да, незла́года, не́лад, -у, незго́ди, -го́д, незла́годи, не́лади, -дів

    в \нелады дах [быть] — у незго́ді, у незла́годі бу́ти

    между ни́ми \нелады ды́ — між ни́ми незго́да (незла́года, не́лад), вони́ між собо́ю не ла́дять (не ладна́ють; не ми́рять)

    2) ( неполадки) непола́дки, -док

    Русско-украинский словарь > нелады

  • 5 прибор

    1) см. Приборка;
    2) пристрій (-строю), прилад (-ду), приряд (-ду), апарат (-ту), соб. приладдя (-ддя), наряддя, начиння, справа, снасть (-сти), струмент (-ту), справилля. [Без пристрою і блохи не вб'єш (Приказка)]. Химический -бор - хемічний апарат, пристрій. Чайный -бор - чайне наряддя, приладдя, чайний сервіс. [Виносили стакани та наряддя до самовара (Н.-Лев.)]. Столовый -бор - а) куверт (-ту); б) столове наряддя, накриття. Накрыть, приготовить стол на 10 -боров - накрити, налаштувати стіл на десять кувертів, на десять чоловіка (осіб). Кухонный -бор - кухе[о]нна справа, кухе[о]нне начиння. Письменный -бор - приладдя до писання. Самопишущий -бор - самописний пристрій. Чертёжный -бор - рисувальний пристрій, приладдя до рисування, до креслення. Брильный или бритвенный -бор - бритовне, голільне приладдя. Водомерный -бор - водомірний апарат, водомір (-ру). Измерительный -бор - вимірний прилад. Швейный -бор - швацьке, кравецьке приладдя. Оконный -бор - приряд віконний. Дорожный -бор - дорожня снасть (-ти). -бор колёс для телеги - стан коліс. Рыболовный -бор - рибальська снасть (-сти), рибальська справа.
    * * *
    I
    1) (приспособление, аппарат) при́лад, -а, -у

    прибо́ры — мн. при́лади, -дів; (собир.: приспособления) прила́ддя

    измери́тельный \прибор — вимі́рювальний при́лад

    2) ( набор) набі́р, -бо́ру, прибо́р, -у; ( комплект принадлежностей) прила́ддя

    око́нный \прибор — віко́нний набі́р

    столо́вый \прибор — столо́вий прибо́р; куве́рт

    II
    при́браність, -ності; ( порядок) поря́док, -дку; ( опрятность) оха́йність, че́пурність

    Русско-украинский словарь > прибор

  • 6 приспособление

    1) см. Приспоса[о]бливание;
    2) (устройство, снаряд) прилад (-ду), пристрій (-рою), приряд (-ду), припас (-су). -ния к чему - приладдя, знаряддя, пристрої до чого; см. Принадлежность, Прибор. [Чоловік усе переможе, аби умів, аби тямив, якого де пристрою треба (Кониськ.)];
    3) (работа по устройству чего) прилагода. [Заплатили за машину триста карбованців та сорок карбованця за прилагоду (Звин.)].
    * * *
    1) ( действие) пристосува́ння, пристосо́вування; припасува́ння, прила́дження, прилаштува́ння, припасо́вування, прила́джування, прилашто́вування
    2) ( устройство) при́стрій, -рою; ( прибор) при́лад, -а и -у, при́лади, -дів (мн.), собир. прила́ддя

    Русско-украинский словарь > приспособление

  • 7 склонять

    несов.; сов. - склон`ить
    1) схиля́ти, схили́ти, -лю́, -лиш и мног. посхиля́ти, похиля́ти, похили́ти; (наклонять, нагибать) хили́ти и нахиля́ти, нахили́ти и мног. понахиля́ти, несов. клони́ти (клоню́, кло́ниш); ( к кому-нему) прихиля́ти, прихили́ти; ( голову набок) перехиля́ти, перехили́ти; ( опускать) опуска́ти, опусти́ти (опущу́, опу́стиш) и мног. поопуска́ти; (руки, ветви) попуска́ти, попусти́ти; ( гнуть) гну́ти, зігну́ти и мног. позгина́ти

    \склонятьть взор — опуска́ти, опусти́ти (потуплять: поту́плювати и потупля́ти, поту́пити) о́чі; ( смотреть) диви́тися, подиви́тися, сов. гля́нути; ( обращать внимание) зверта́ти, зверну́ти ува́гу

    \склонять ни́ть го́лову — схили́ти (прям.: похили́ти, нахили́ти) го́лову

    \склонятьть коле́ни перед кем — става́ти, ста́ти на колі́на перед ким

    \склонятьть слух к кому́-чему́ — прихиля́ти, прихили́ти ву́хо до ко́го-чо́го

    2) (перен.: располагать к себе) схиля́ти, схили́ти; прихиля́ти, прихили́ти

    \склонятьть на любо́вь — зна́джувати, зна́дити, зва́блювати, зва́бити

    3) (убеждать что-л. сделать) схиля́ти, схили́ти; прихиля́ти, прихили́ти
    4) несов. грам. відмі́нювати, -нюю, -нюєш

    \склонять ня́ть на все (на ра́зные) лады́, \склонять ня́ть по всем падежа́м — перен. повто́рювати (повторя́ти) на всі лади́

    Русско-украинский словарь > склонять

  • 8 мох

    1. лавикат, сиривэ, лэвуктэ диал.; (ягель) лалбука (вин. лалбукавэ), ялбука диал., нялбука диал.; (кукушкин лён) лади; (на деревьях) лолукта, лэвуктэ диал.; (тёмный на камнях) капикактэ; (для конопатки) сивэктэ
    2. (кормовище) оӈко

    Русско-эвенкийский словарь > мох

См. также в других словарях:

  • ЛАДИ — [ненецк.] местное назв. торфяных бугров (на севере СССР). Геологический словарь: в 2 х томах. М.: Недра. Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др.. 1978 …   Геологическая энциклопедия

  • ЛАДИ — Ленинградский автомобильно дорожный институт имени В. В. Куйбышева авто, образование и наука, Санкт Петербург …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Лади Бестаев — Владимир (Лади, Ладо, Леди) Герасимович Бестаев Владимир (Лади, Ладо, Леди) Бестаев Имя при рождении: Бестаев Владимир Герасимович Дата рождения: 1897 …   Википедия

  • ЛАДИ — Ленинградский автомобильно дорожный институт …   Словарь сокращений русского языка

  • ладињоси — (шп. ladinos) мн. Индијанци и мулати во Централна Америка што ја примиле католичката вера …   Macedonian dictionary

  • Бестаев Лади — Владимир (Лади, Ладо, Леди) Герасимович Бестаев Владимир (Лади, Ладо, Леди) Бестаев Имя при рождении: Бестаев Владимир Герасимович Дата рождения: 1897 …   Википедия

  • Владимир (Лади) Бестаев — Владимир (Лади, Ладо, Леди) Герасимович Бестаев Владимир (Лади, Ладо, Леди) Бестаев Имя при рождении: Бестаев Владимир Герасимович Дата рождения: 1897 …   Википедия

  • Владимир (Лади, Ладо, Леди) Бестаев — Владимир (Лади, Ладо, Леди) Герасимович Бестаев Владимир (Лади, Ладо, Леди) Бестаев Имя при рождении: Бестаев Владимир Герасимович Дата рождения: 1897 …   Википедия

  • Владимир (Лади, Ладо, Леди) Герасимович Бестаев — Владимир (Лади, Ладо, Леди) Бестаев Имя при рождении: Бестаев Владимир Герасимович Дата рождения: 1897 …   Википедия

  • дефілади — (фр.) Площина, що проходить через найвищі точки укріплення …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • ладино — название испано индейских метисов в Латинской Америке. * * * ЛАДИНО ЛАДИНО, название испано индейских метисов в Латинской Америке …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»