Курси

курси́в

полигр. kursivo.

* * *

* * *

* * *

1) gener. bastarda, cursiva

2) polygr. itálica

курси́ровать

cirkuli;

navigi (о пароходе, самолёте);

regule veturi (о поезде, автобусе).

* * *

* * *

* * *

gener. circular, cursar, transitar

1) (учебное заведение) курси (-сів). Высшие, кооперативные, бухгалтерские, счетоводные -сы - вищі, кооперативні, бухгалтерські, рахівничі курси. Частные, государственные, специальные -сы - приватні, державні, спеціяльні курси. Открыть -сы - заснувати курси;

2) (временные) курси. -сы повторительные - повторні курси. Поступить на -сы - вступити до курсів, на курси.

* * *

1. ( шрифт) italic type

2. (текст, набранный курсивом) italics

выделя́ть курси́вом — italicize, supply italics

«курси́в мой» (примечание рецензента, критика или автора, цитирующего другое лицо) — “italics supplied”

* * *

italik

* * *

м, полигр.

••

мн. курс; курсыы стенографии курси стенография; курсыы усовершенст-вования учителей курси такмили дониши муаллимон; курсыы повышения квалификации курси такмили ихтисос

вы́делить

1. distingi (отличить);

elekti (выбрать);

elsortimenti (отобрать);

2. хим., физиол. elimini, sekrecii;

3. (часть имущества) apartigi;

\выделиться 1. (отличиться) distingiĝi;

2. (об имущественных отношениях) apartiĝi;

3. хим., физиол. eliminiĝi.

* * *

сов., вин. п.

1) separar vt, escoger vt, apartar vt; destacar vt, subrayar vt (отметить, подчеркнуть); distinguir vt (отметить заслуги и т.п.)

2) (денежные средства и т.п.) asignar vt

3) (отдать часть имущества, отделить имущественно кого-либо) entregar vt, repartir vt

4) физиол. eliminar vt, segregar vt

5) ( о жидкости) exudar vi

6) хим. desprender vt

* * *

сов., вин. п.

1) separar vt, escoger vt, apartar vt; destacar vt, subrayar vt (отметить, подчеркнуть); distinguir vt (отметить заслуги и т.п.)

2) (денежные средства и т.п.) asignar vt

3) (отдать часть имущества, отделить имущественно кого-либо) entregar vt, repartir vt

4) физиол. eliminar vt, segregar vt

5) ( о жидкости) exudar vi

6) хим. desprender vt

* * *

1) gener. (денежные средства и т. п.) asignar, (î ¿èäêîñáè) exudar, (обособиться, отделиться; тж. об имущественных отношениях) separarse, (отдать часть имущества, отделить имущественно кого-л.) entregar, (îáëè÷èáüñà) distinguirse, apartar, destacar, destacarse, distinguir (отметить заслуги и т. п.), escoger, repartir, resaltar, separar, señalarse, subrayar (отметить, подчеркнуть)

2) comput. seleccionar

3) chem. desprender, desprenderse

4) physiol. eliminar, segregar, segregarse

шрифт

полигр. presliteraro, literaro.

* * *

* * *

* * *

1) gener. carácter

2) polygr. caràcter, cañón, letra, tipo

3) graph. fuente (para PC)

принять

1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;

2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];

3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;

4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;

5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];

6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.

* * *

несов.; сов. - прин`ять

1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти

2) ( брать) бра́ти, взя́ти

3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути

4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти

5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)

6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе

7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти

8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти

9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \принимать

м

1. самт, тараф, ҷониб; взять курс на юг ба самти ҷануб роҳӣ шудан

2. перен. роҳ; курс на индустриализацию страны роҳи индустрикунонии мамлакат

3. курс, фан, дарс; курс лекций курси лекцқяҳо // (учебник) китоби дарсӣ; курс механики китоби дарсии механика; курс анатомии человека китоби дарсии анатомияи одам

4. таҳсил; кончить курс в университете таҳсили университетро тамом кардан; курс средней школы таҳсили мактаби миёна

5. курс; перейти на второй курс ба курси дуюм гузаштан

6. давр (ҷамъи тадбирҳои муолчаи ягон касалӣ); пройти курс лечения як давр муолиҷаро тамом кардан

7. фин. қурб, арзиш, қадр; валютный курс қурби валюта; повышение курса рубля баланд шудани қурби сӯм <> быть в курсе чего-л. хабардор (огоҳ, воқиф) будан аз ягон кор; ввести в курс дела бо коре ошно кардан; держать в курсе чего-л. аз ягон кор бохабар карда истодан

м оринчмонаки курси, дастмонаки (дастаи) курси

с

1. (по знач. гл. шить) чокдӯзӣ, либосдӯзӣ; курсы кройки и шитья курси либосбурӣ ва либосдузӣ, курси чеварӣ; шитьё обуви пойафзолдӯзӣ; сидеть за шитьём чокдӯзӣ карда шиштан, дар сари чок шиштан, чок дӯхта шиштан; заниматься шитьём бо чокдӯзӣ машғул будан//дӯхт, усули дӯхт; одежда деревенского шитья либоси дӯхташ деҳотӣ

2. чок, дарз

3. гулдузи, йӯрмадӯзӣ; золотое шитьё зардӯзӣ; ма­шинное шитье попурчигӣ // собир. маснуоти гулдӯзӣ

* * *

готи́ческий шрифт — Gothic [black-letter, Old English] type

гражда́нский шрифт — Russian [civil] type

декорати́вный шрифт — fancy [decorative, ornamental] type

дидо́товский шрифт — Didot (type)

«дубо́вый» шрифт — extra bold grotesque

шрифт жи́рного начерта́ния — heavy faced [extra bold] type

заголо́вочный шрифт — headline [title] type

имитацио́нный шрифт — imitation type

ко́нтурный шрифт — contour [skeleton, outline] type

косо́й шрифт — slanting [oblique] type

шрифт курси́вного начерта́ния — Italic type

лати́нский шрифт — Roman type

накло́нный шрифт — sloping type

норма́льный шрифт — standard type

шрифт полужи́рного начерта́ния — medium-faced [bold-faced] type

шрифт прямо́го начерта́ния — Roman type

шрифт све́тлого начерта́ния — light-faced [lean-faced] type

станда́ртный шрифт — standard type

ти́тульный шрифт — title type

у́зкий шрифт — condensed type

«чужо́й» шрифт — wrong fount type

шати́рованный шрифт — shaded type

широ́кий шрифт — broad type

штрихо́ванный шрифт — shaded type

* * *