-
1 котляр
техн. коте́льник ( специальность) -
2 дежурить
чергувати, вартувати; (о десятниках при сельском, волостном правлении, о козаках) на стійці бути, стійкувати. [Хто сьогодні чергує в класі? Я в лікарні чергую тричі на тиждень. Або на стійці козаки (Котляр., Греб.)]; (военн.) днювати.* * *чергува́ти, вартува́ти -
3 испуг
ляк (-ку), (перепуг) переляк, переполох (-ху), перестрах (-ху), (исполох) сполох (-ху). [Ляк сили додає, а переляк відіймає (Номис). Коли подивляться, що вбитий, - з переполоху ну втікать (Шевч.). У дикому сполоху знімались із місця (Коцюб.)]. С -га - з ляку, з переляку, з переполоху. [Троянці з ляку задрижали (Котляр.). Кричали з переляку (Єв.)]. С -гом - з ляком, злякано, лучше: зляканий, -на. Отшатнуться, отскочить в -ге (в ужасе) - віджахнутися від кого, від чого.* * *переля́к, -у, ляк, -у; пере́страх, -убрать, взять на \испуг г кого́ — заля́кувати, заляка́ти кого́
в \испуг ге — нареч. зля́кано, переля́кано, наля́кано; ( встревоженно) споло́хано, споло́шено
-
4 канцелярский
канцелярський. -кий чиновник, стиль - канцелярський службовець, стиль. - кие принадлежности - канцелярське (писарське) приладдя. -кая волокита - канцелярська тяганина. -кая пошлина - канцелярська оплата. -кая душа - канцелярська душа, канцелюга (общ. р.). -кая крыса (презр. о канц. чиновнике) - канцелярський посіпака (сіпака, сіпачка), - ська віра, канцеляжка (Котляр.).* * *канцеля́рський\канцелярский по́черк — канцеля́рський по́черк
\канцелярский язы́к — канцеля́рська мо́ва
-
5 кобза
кобза, кобзина, ум. кобзочка, ув. кобзура (Котляр.).* * *тж. кобз`а; муз.ко́бза -
6 кошт
кошт. [Хитро, мудро та невеликим коштом (Котляр.)].* * *кошт, -у, ко́шти, -тів -
7 литаврщик
литавряник, тулумбасник, довбиш, котляр (-ра). [Вдарили довбиші в Чигирині, скликаючи нараду (Грінч.)].* * *см. литаврист -
8 медник
1) мідяр (-ра), мідник (-ка); (котельщик) котляр (-ра). [Став мідником, а відтак опинився у шевця (Коцюб.)];2) (котёл, горшок) мідень (-дня), мідняк (-ка), (пров.) ґалаґан (- на).* * *мі́дник -
9 ораторствовать
ораторствувати, промовляти, (ирон.) провадити що, толкувати. [Він довго щось провадив. Мудрець-же… толкував якихсь монадів (Котляр.)].* * *ора́торствувати -
10 пыл
1) полум'я, поломінь (-мени);2) запал, пал (-лу), жага, розпал (-лу), завзяття; (горячность) ярість (-ости). [В запалі налетів на Марса, як на мале курча шулік (Котляр.). Перший запал кохання простиг, прийшов тихіший час (Грінч.). Який гарячий пал, що й перешкод не зна, як душу він мені збентежує до дна (Самійл.). Говорив з таким палом, з таким гарячим почуванням (Неч.-Лев.). Що щастям, покоєм здавалось, те попелу тепла верства; під нею жаги і любови не згасла ще іскра жива (Франко)]. Пыл молодости - молодечий (юнацький) запал, молоде (юнацьке) завзяття. Пыл юношеской любви - запал (пал, жага) молодечого (юнацького) кохання. В -лу сражения, борьбы - у запалі, у розпалі бою, боротьби. [В запалі, в кривавім бою не розібрали, чи то церква, чи просто будинок - і спалили (Тобіл.)]. В -лу гнева - в розпалі гніву. [Така прикра мова тільки в розпалі гніву мовиться (Єфр.)]. С -лом - з запалом, з завзяттям, запопадливо. Умерить свой пыл - осістися, розхолодитися. [Осядьтеся, не гарячіться так (Борзенщ.)].* * *1) ( сильный жар) диал. жар, -у; ( пламя) по́лум'я2) ( сильное внутреннее возбуждение) за́пал, -у, ро́зпал, -у; (рвение, усердие) завзя́ття -
11 Когдашний
колишній. [Згадали чор-зна колишнє (Котляр.)]. -
12 Коломенская верста
перен. чугуївська или келебердянська верства (Котляр.), фі[хви]гура, гомила, гандрула, здоровило. Торчать -кой верстой - стовбичити. -
13 Медников
мідярів (-рева, -реве), мідників (-кова, -кове); котлярів (-рева, -реве).
См. также в других словарях:
Котляр — КОТЛЯРЕВСКИЙ КОТЛЯРОВ КОТЛЯРЕНКО Котляр котельный мастер, а также человек, изготовляющий медную посуду, самовары и другие металлические изделия. (Ф) Фамилия Котляр,вероятно, украинского происхождения. Русский генерал Котляревский был из семьи… … Русские фамилии
котляр — сущ., кол во синонимов: 3 • котельник (2) • медник (4) • цыган (14) Словарь синонимов ASIS … Словарь синонимов
Котляр — Известные носители Котляр, Борис Александрович (род. 1936) российский и израильский профессиональный художник.[1] Котляр, Валентин Алексеевич (1959 2010) депутат Государственной Думы первого созыва. Котляр, Вячеслав Вячеславович (род … Википедия
Котлярёво — Село Котлярёво укр. Котляреве Страна УкраинаУкраина … Википедия
Котляр Л. — Леонтий Захарович Котляр 16 июня 1901 28 декабря 1953 Место рождения Томск Российская империя Место смерти … Википедия
Котляр Л. З. — Леонтий Захарович Котляр 16 июня 1901 28 декабря 1953 Место рождения Томск Российская империя Место смерти … Википедия
Котляр Э. — Эльмира Пейсаховна (Петровна) Котляр (15 марта 1925, Казань, Татарская АССР 18 октября 2006) русская поэтесса, переводчик. Окончила Московский государственный педагогический институт им. В.И.Ленина (1953). Награждена медалью. Член Союза… … Википедия
Котляр Э. П. — Эльмира Пейсаховна (Петровна) Котляр (15 марта 1925, Казань, Татарская АССР 18 октября 2006) русская поэтесса, переводчик. Окончила Московский государственный педагогический институт им. В.И.Ленина (1953). Награждена медалью. Член Союза… … Википедия
КОТЛЯР Яков Михайлович — (1918 1987), российский математик, доктор технических наук, профессор МАИ (1971 87). Автор учебников «Методы и задачи тепломассообмена», «Методы математической физики и задачи гидроаэродинамики». Труды по гидроаэромеханике и в области теории… … Энциклопедический словарь
КОТЛЯР Яков Михайлович — (1918 1987) российский математик, доктор технических наук, профессор МАИ (1971 87). Автор учебников Методы и задачи тепломассообмена , Методы математической физики и задачи гидроаэродинамики . Труды по гидроаэромеханике и в области теории струй… … Большой Энциклопедический словарь
Котляр, Юрий Алексеевич — Генеральный директор РАО "Норильский никель", заместитель Председателя Правления ОАО "ГМК "Норильский никель", генеральный директор АО "Институт Гипроникель" с 2001 г.; родился в 1938 г. в г. Ленинграде; окончил … Большая биографическая энциклопедия
