-
1 кине-
Makarov: kine- (в сложных словах с греч. корнями имеет значение: движение, двигательный) -
2 кине-замещение
Makarov: cine-substitution -
3 теле-замещение
Makarov: tele-substitution (см. также кине-замещение) -
4 кинетика
-
5 кінета
физ. кине́та -
6 кінетика
физ. кине́тика -
7 фізична кінетика
физи́ческая кине́тикаУкраїнсько-російський політехнічний словник > фізична кінетика
-
8 хемічна кінетика
хими́ческая кине́тикаУкраїнсько-російський політехнічний словник > хемічна кінетика
-
9 хімічна кінетика
хими́ческая кине́тикаУкраїнсько-російський політехнічний словник > хімічна кінетика
-
10 из
и Изо предл. с род. пад.1) (на вопросы: а) откуда; б) из какого материала) з (перед группою согласных із) чого. [Вийшов з води (Єв.). А тин часом із діброви козак виїжджає (Шевч.). Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт (Номис)]. Смотреть из окна - дивитися, виглядати з вікна. Из какого он звания - з якого він стану, з кого він, з яких він. Её вырвали из его рук - її вирвали (видерли) з його рук или йому з рук. У него из носу кровь идёт - у його (йому) з носа кров іде. Вычитать из жалованья - вивертати з платні. Черпать воду из источника - черпати воду з джерела. Цитата из Шевченка - цитата з Шевченка. Выйти из себя - знесамовитіти, знетямитися. Из года в год - від року до року. Из рода в род - від роду до роду. Из конца в конец - від краю до краю. Так что ж из этого? - то що ж (і)з того? Что из того, что… - що з того, що…; що по тому, що… [Що-ж по тому, що кохаю, коли в неї не буваю (Грін. III)]. Он хорошо отвечал из географии - він добре відказував з географії. Изо всех сил - з усієї сили (снаги), що-сили, що було сили (снаги), чим дуж, як тільки мога. Из вас (из них, из всех), из среды вас (их, всех) - з вас (з них, з усіх), з-поміж (з-проміж, з-між, з-межи) вас (їх, усіх). [Хто з вас не грішний, нехай перший кине на неї камінь (Єв.). Хто з-поміж нас городян тепер не нервовий? (Крим.). З- межи всіх найкраща (Свидн.)]. Большая часть из них, из среды их - (най)більша частина, більшість із них, з-поміж (з-проміж, з-між) них, з-межи їх. Из средины, из среды чего - з середини чого, (і)з-серед, (і)з-посеред чого. [Озвавсь до нас із-посеред чужини знакомий голос (Куліш)]. Посуда из чистого золота, серебра - посуд із чистого (щирого) золота, срібла. Дом построенный из брёвен, из кирпича - будинок збудований з дерева, з[ви ]мурований з цегли. Обед из пяти блюд - обід на п'ять страв. Эскадра из семи кораблей - ескадра на сім кораблів;2) (на вопрос: вследствие чего, по какой причине) з чого. Из страха, из боязни, из ненависти, из чувства самосохранения - із страху, з боясти, з ненависти, з почуття самоохорони. Из милости, из сострадания, из сочувствия к нам - з милости, з жалю, із співчуття до нас. Из своекорыстных побуждений - з своєкористовних мотивів.* * *предл. с род. п.; тж. изоз, із, ( перед согласным) зі, зо (кого-чого); ( из среды кого) з-по́між, з-посере́д, з-промі́ж (кого-чого)ро́дом из Сиби́ри — ро́дом з (із) Сибі́ру
-
11 луч
1) промінь (-меня, мн. промені), соб. проміння, ум. промінчик, промінець (-нця), (пробивающийся, напр. сквозь тучи) парус и парос (-са). [Промінь сонячний наче золотом червоним його обсипав (М. Вовч.). Сонце сипнуло промінням по росяних травах (Куліш). Промінчик ясної надії (Франко). У скісному парусі сонця грає роєм мушва (Коцюб.). Як легенькі блискавочки забігали по землі пароси (Мирн.)]. Луч света, надежды - промінь світла, надії. Бросить луч - кинути промінь. [Сонце кине промінь (Звин.). Мамо, кинь промінь ласки на твого сина (Крим.)]. Брызнул луч - вдарив, стрілив промінь. [Стрілив промінь золотистий (Франко)]. Сноп лучей - пасмо проміння. Лучи веером - паруси. [Дивись, які паруси попускало сонце (Сумщ.)]. Луч световой - світловий промінь. -чи рассеянные - розсіяне проміння. -чи рентгеновские - рентгенове (-нівське) проміння. -чи ультра-фиолетовые - ультра-фіялкове проміння. -чи испускать - см. Лучиться;2) см. Радиус;3) (рыбацк. приспособл.) присвітач (-ча), світильце, лучниця.* * *1) про́мінь, -менялучи́ — мн. физ. про́мені, -нів, собир. промі́ння
2) анат. про́мінь, промене́ва кі́стка -
12 между
предл.1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];3) (в сложных словах) см. Меж 2.* * *предл. с твор., род. п.між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)\между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ
\между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь
-
13 настойчивый
1) (энергичный, твёрдый) завзятий, (упорный) упертий, намогливий, (неотступный) невідступний, напосідливий, настійливий, (навязчивый) невідчепний, (назойливый) настирливий, настирний, наважливий, навратливий. [Був завзятий у кожному ділі: як за що візьметься, то не кине, а мудруватиме, поки таки зробить (Харківщ.). Я - людина вперта: сказав, що не піду, поки не віддасте грошей, то й не піду (Київ). Невідступна думка (Кінець Неволі). Не будьте такі напосідливі, - все одно не віддам (Київщ.). Невідчепне бажання (Київ). Під тиском настирного вимагання (Рада). Наважлива думка. (Н.-Лев.). Навратливий чоловік (Н.-Лев.)]. Человек -вый в достижении цели - людина, що вперто йде (простує, прямує) до мети. Он -чив в достижении цели - він уперто йде (простує, прямує) до мети;2) (легко настаивающийся) настоїстий.* * *наполе́гливий, настійний, насті́йливий; ( упорный) напосі́дливий -
14 натыкать
I. -ся (наговорить, -ся «ты»)II. натикати, -ся, (шутл.) нагулятися в тички.III. натыкать1) (во множестве чего во что, куда) натикати и натикувати, натикати, настромлювати, настромляти, (гроздей, иголок и т. п.) наштрикувати, наштрикати, (о мног.) понатикати и понатикувати, понастромлювати, понаштрикувати чого в що, куди; (напихать) напихати, напхати, набигати, набгати, (о мног.) понапихати, понабигати чого в що, куди. [Натикує коло шляху тичок (Київщ.). Задумала вража баба молодою бути, натикала за намітку зеленої рути (Пісня). Настромляв паліччя в тин (Полтавщ.). Понастромлювали кілків, а плота не заплели (Брацл.). Наштрикає скрізь у стіну голок, а тоді й сам не знайде, де вони (Сл. Гр.). Треба більше моху понапихати в щілини, щоб було тепліше (Гайсинщ.)];2) (наделывать дыр) наштрикувати, наштрикати, (накалывать) наколювати, наколоти, нашпигувати, нашпигати, (о мног.) понаштрикувати, понаколювати, поколоти, понашпигувати що. [Добре нашпигай гав'ядину, щоб краще вмліла (Брацл.)]. -тычь лунок в грядку - нароби (накопай) ямок (дучок, кубахів) у грядці;3) -тыкать бока кому - нашпигати (наштурхати, наштовхати) кого, надавати штовханів (штурханів) кому, полатати боки кому. -тыкать зубы кому - дати зуботички, надавати в зуби кому, (фамил.) пополічити зуби кому или чиї. Натыканный -1) натиканий, настромляний, наштриканий понатик(ув)аний, понастромлюваний, понаштрикуваний; напханий, набганий, понапих(ув)аний, понабиганий;2) наштриканий, наколотий и наколений, нашпиганий, понаштрикуваний и т. п.; нароблений, накопирсаний. -ться -1) натикатися и натикуватися, натикатися, понатикатися и понатикуватися; бути натикуваним, натиканим, понатик(ув)аним и т. п. [Понастромлювалось у волосся сіна (Канівщ.)];2) (вдоволь, сов.) натикатися, настромлятися, (чем-л. острым) наштурхатися, наштрикатися, нашпигатися, попотикати (досхочу) и т. п.; срв. Тыкать.IV. Натыкать, наткнуть -1) что, кого на что - натикати, наткнути, (чаще) настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, з[на]низувати, з[на]низати, (нашпиливать) нашпилювати, нашпилити, (о мног.) понатикати, понастромлювати, понаштрикувати, поз[пона]низувати, понашпилювати що, кого на що. [Діток малих на списи натикали (Київщ.). Рибалка удочку закинув, наткнувши на гачок чималий червячок (Боров.). Неначе мене хто настромив на вила (Н.-Лев.). Настромив на удочку рибу (Куліш). Понастромлюйте на щогли голови рандарські (Куліш). Наштрикнув картоплину на ціпок, а тоді як кине нею! (Сл. Гр.). Возьміте Байду, повісите і на острий гак знижіте (Ант.-Драг.). Метеликів нашпилюють на пришпильки (Київ)];2) кого на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути, (реже) натикати, наткнути, (наводить) наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаштовхувати и т. п. кого на кого, на що. [Цього кота хоч мордою наштовхни на мишу, все одно не спіймає (Брацл.)]. Наткнутый -1) наткнутий, настромлений, наштрикнутий, з[на]низаний, нашпилений, понатиканий, понастромлюваний, понаштрикуваний, поз[пона]низуваний, понапшилюваний;2) наштовхнутий, наткнутий, наведений, напроваджений, понатиканий и т. п. -ться -1) натикатися, наткнутися, понатикатися; бути натиканим, наткнутим, понатиканим и т. п. Насекомые -ются на шпильки - комах нашпилюють на припшильки;2) (наталкиваться) натикатися, наткнутися на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, нахоплюватися и нахоплятися, нахопитися, наганятися, нагнатися на кого, на що, (на что-л. острое и перен.) наражатися, наразитися на кого, на що, (только в прям. знач.) настромлюватися, настромитися, наштрикуватися, наштрикнутися на що, (напарываться) напорюватися, напоротися, нарізуватися, нарізатися на кого, на що, (накалываться) наколюватися, наколотися, (порезаться) натинатися, натятися чим (напр. ногою) на що, (о мног.) понатикатися и т. п.; (встречать, нападать) нападати, напасти на кого, на що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що, впадати, впасти на кого, (набегать) набігати, набігти на кого, на що и кого, що, (о мног.) понападати, понадибати, понабігати; срв. Наталкиваться 2 (подII. Наталкивать). [Плентавсь важкими ногами по хаті, натикався на стіни (Коцюб.). Наткнувсь на таке погане, що… (Шевч.). Комуністичне перетворення суспільства натрапляє на скажену боротьбу (Азб. Комн.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Нахопився в лісі на вовків (Сл. Гр.). Якийсь час мовчав, нахопившись в оповіданні на несподівану перетику (Корол.). (Слухалися його,) щоб не наразитися на прикрість (Остр. Скарбів). Настромився на ніж (Київщ.). Наштрикнувся на її (довгий) ніс (Н.-Лев.). Напоровся на вила (Сл. Гр.). З розбігу напоровся в дверях на кондуктора (Крим.). Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й амінь йому (Основа 1862). Натявся на косу (Сл. Гр.). По всіх книжках її очі надибували на слово «кохання» (В. Підмог.). Перегортаючи своє старе шпаргалля, я знов надибав на той рукопис (Крим.). Поки-що він не знаходив нічого цікавого, аж ось надибав таке… (Крим.). Лисиця набігла виноград (Біл.-Лос.)].* * *I несов.; сов. - наткн`уть1) натика́ти, наткну́ти и мног. понатика́ти, настро́млювати, -люю, -люєш, настроми́ти, -ромлю, -ромиш и мног. понастро́млювати и понастромля́ти; наштри́кувати, наштри́кнути2) ( наталкивать) нашто́вхувати, -штовхую, -штовхуєш, наштовхну́ти; (наводить на кого-что-л.) наводи́ти, -воджу, -водиш, навести, -веду, -веде́шII несов.; сов. - нат`ыкать1) ( втыкать) натика́ти, нати́кати и мног. понатика́ти2) ( делать надколы) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю, -колеш и мног. понако́лювати -
15 пароксизм
мед. пароксизм, напад, перепад, перепадок [Що-дня уранці й увечері перепадок: спершу мерзну, аж трушуся, а потім кине мене в піт… Мине перепадок, і легше стане (Кон.). Часто пропасниця зникає після одного перепаду. Корчилась в гістеричнім нападі]. -изм падучей болезни, а также безумия - причина. [Причина його б'є. Крутиться наче в причині].* * *мед., перен.парокси́зм, -у, на́пад, -у, при́ступ, -у
См. также в других словарях:
кине́ма — [нэ] … Русское словесное ударение
Кине — Кине, Фернан Фернан Кине (фр. Fernand Quinet; 29 января 1898 24 октября 1971) бельгийский композитор и дирижёр. Окончил Брюссельскую консерваторию, в 1921 г. был удостоен бельгийской Римской премии, аналога французской. На… … Википедия
Кине Эдгар — Кине (Quinet) Эдгар (17.2.1803, Бурк ан Брес, ‒ 27.3.1875, Париж), французский политический деятель, историк. С 1841 профессор Коллеж де Франс, откуда был уволен в 1846 за борьбу против реакционного католического духовенства и иезуитов, которую… … Большая советская энциклопедия
кине́тика — [нэ] … Русское словесное ударение
Кине-журнал — «Кине журнал» российский ежемесячный журнал, посвященный кинематографу. Выходил в Москве с января 1910 года по 1917 год. Редактор журнала Роберт Перский. Категории: Журналы Российс … Википедия
Кине, Фернан — Фернан Кине (фр. Fernand Quinet; 29 января 1898 24 октября 1971) бельгийский композитор и дирижёр. Окончил Брюссельскую консерваторию, в 1921 г. был удостоен бельгийской Римской премии, аналога французской. На раннем этапе… … Википедия
Кине Фернан — Фернан Кине (фр. Fernand Quinet; 29 января 1898 24 октября 1971) бельгийский композитор и дирижёр. Окончил Брюссельскую консерваторию, в 1921 г. был удостоен бельгийской Римской премии, аналога французской. На раннем этапе карьеры выступал как… … Википедия
кине-замещение — kine pakeitimas statusas T sritis chemija apibrėžtis Reakcija, kurios metu aromatiniame žiede naujas pakaitas atsiduria gretimoje padėtyje buvusio pakaito atžvilgiu. atitikmenys: angl. cine substitution rus. кине замещение … Chemijos terminų aiškinamasis žodynas
Кине — (Quinet) Эдгар (17.2.1803, Бурк ан Брес, 27.3.1875, Париж), французский политический деятель, историк. С 1841 профессор Коллеж де Франс, откуда был уволен в 1846 за борьбу против реакционного католического духовенства и иезуитов, которую… … Большая советская энциклопедия
Кине Ф. — (Quinet) Фернан (29 1 1898, Шарлеруа, Эно 24 X 1971, Льеж) бельг. виолончелист, дирижёр, педагог и композитор. В 1921 окончил Брюссельскую консерваторию по классу композиции Л. Дюбуа (Рим. пр. за кантату Война La Guerre , 1921). В 1916… … Музыкальная энциклопедия
КИНЕ — (Quinet), Эдгар (17.II.1803 27.III.1875) франц. политич. деятель, писатель, историк лит ры и историк. С 1842 проф. Коллеж де Франс, откуда был уволен в 1846 за борьбу против реакц. католич. духовенства и иезуитов, к рую вел вместе со своим другом … Советская историческая энциклопедия
