Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Карне

  • 1 карне

     carnet

    Русско-финский словарь > карне

  • 2 карне АТА

    n

    Universale dizionario russo-italiano > карне АТА

  • 3 карне ТИР

    n

    Universale dizionario russo-italiano > карне ТИР

  • 4 чили кон карне

    General subject: chili con carne

    Универсальный русско-английский словарь > чили кон карне

  • 5 акцептованное карне

    adj

    Universale dizionario russo-italiano > акцептованное карне

  • 6 таможенный документ на право беспошлиного ввоза товаров на срок на условиях соглашения АТА-карне

    ATA-carnet

    Русско-финский технический словарь > таможенный документ на право беспошлиного ввоза товаров на срок на условиях соглашения АТА-карне

  • 7 АТА-карне

     ATA-carnet

    Русско-финский словарь > АТА-карне

  • 8 закон

    закон (-ну), право. -ны гражданские - закони цивільні, право цивільне. -ны уголовные - закони карні (кримінальні), право карне (кримінальне). Свод -нов гражданских - повна збірка (статут, кодекс) законів цивільних (права цивільного). -ны исключительные - надзвичайні закони, надзвичайне право. Вне -на - по-за законом. Согласно -ну - згідно з законом, з правом. Нарушение -на - порушування, порушення, ламання, зламання закону, права. Издавать, издать, обнародовать -кон - закон видавати, видати, оголошувати, оголосити, декретувати, задекретувати. -ны божеские и человеческие - закони божі (бозькі) і людські. -кон жизни - життьовий закон, закон життя. [Це закон життьовий, і його ніщо не зсуне (Грінч.)]. -кон природы, естественный -кон - закон природи, натуральний закон. -кон божий - закон божий. Буква -на - буква закону, йота закону.
    * * *
    зако́н, -у

    вне \закон на — юр. по́за зако́ном

    по \закон ну — по закону; ( согласно с законом) за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    состоя́ть (жить) в \закон не — бу́ти одру́женим, бу́ти (жи́ти) в шлю́бі

    Русско-украинский словарь > закон

  • 9 карнелия

    бот.
    карне́лія

    Русско-украинский словарь > карнелия

  • 10 лобный

    лобовий, чоловий. [Лобова кісточка (Квітка)]. -ное место - а) місце страти, стратище, карне місце, ешафот (-ту); б) чільне місце.
    * * *
    лобови́й, ло́бний

    Русско-украинский словарь > лобный

  • 11 право

    I. нареч. -
    1) (ей, ей! уверяю) далебі(г), бігме, (в самом деле) справді, дійсно, певне, [Далебі, що правда! (Гр.), Далебіг, не знаю, що й діяти (Н.-Лев.). Бігме, я не брав твоєї сокири (Кам'янец.). Ні, справді, не мав часу - тим і не зайшов (Ум.)];
    2) (справедливо) право, по правді, справедливо. [Свої своїх не так то будуть право судити (Куліш). По правді роби, доброго й кінця сподівайся (Приказка)].
    II. сущ.
    1) право. [Ми маєм права на папері, а обов'язки на плечах (Франко)]. -во собственности - право власности. -во пользования - право користування чим и з чого. Естественное -во - природнє, натуральне, прирожденне право. -во сильного - право дужчого. -во на наследство - право на спадщину, на спадок. Пожизненное -во - доживотне (досмертне) право. Вступать в -ва - вступати в права. -во участия в выборах - право участи в виборах. Заседать с -вом голоса - засідати з правом голосування. Иметь -во на что - мати право на що и до чого. [Ми то маємо на се право, тільки-ж се таке право, що не маємо права так зробити (Куліш). Чує Русь право до цього (Куліш). Це-ж моя теличка. Яке ви маєте до неї право? (Звин.)]. Я имею -во на эту землю - я маю право на цю землю. Иметь -во, быть в -ве что-л. сделать - мати право щось зробити. Я в -ве говорить так - я маю право так казати. Лишиться -ва - позбутися права, відпасти права. Приобрести -во на что-л., что-л. делать - набути право, добути права на що (и до чого), що робити. Через жіночку добув я права дорогого пана другом звать (Самійл.)]. Присвоить себе -во - узяти (загарбати) собі право. Оставить за собой -во - застерегти собі право. Пользоваться всеми -вами гражданства - мати всі права громадянські. Имеющий -во - правний. [Тепер уже вона в хаті правніша за мене, казала свекруха про невістку, як умер свекор (Сквир.)]. Давать, дать законное -во кому - уповажнювати, уповажнити (правом) кого, надавати, надати право кому. Лишить кого-л. всех прав состояния - позбавити кого всіх громадянських прав. Нарушать, попирать чьё-л. -во - порушати, ламати чиє право, топтати чиє право. По -ву - правом, з права. По -ву давности - правом давности. По -ву покупки - правом набуття. По -ву вечного владения - вічистим правом. По какому -ву владеет он этим имением? - (за) яким правом, з якого права посідає він цей маєток? По -ву завоевания - правом завойовництва, заборчим правом. По -ву отца, наследника - правом батьківським, спадкоємницьким, як батько, як спадкоємець. По -ву (по справедливости) гордиться чем-л., по -ву считаться чем-л. - з правом, по правді пишатися чим и з чого, з правом уважатися за що;
    2) (в объект. смысле: законы) право (мн. права). [Право польське. Як велять права й статут (Біл.-Нос.)]. -во обычное, уголовное, гражданское, международное, наследственное и т. п. - право звичаєве, карне, цивільне, міжнародне, спадкове і т. п. (см. под соответствующими терминами). -во участия общего - загальне право в чужій речі, право спільности. -во участия частного - право участи приватної, (приватне) право в чужій речі. Действующее -во - дійове право. -во представления, юрид. - право заступництва. -ва, преимущества дворянства - право шляхетського стану. Крепостное -во - кріпацтво, кріпаччина, панське право, панщина. [Се було ще за панського права (Гр.)]. Вопреки -ву - через право. [Не всі-ж однаково слухались великого князя, що сидів у Києві, і не один і з менших п'явсь на його столець через право (Куліш)];
    3) право, правознавство; см. Правоведение.
    * * *
    I сущ.
    пра́во

    права́ — мн. права́, род. п. прав

    II вводн. сл. жарг.
    спра́вді, ді́йсно; далебі́, бігме́, далебі́г

    \право сло́во — спра́вді

    Русско-украинский словарь > право

  • 12 преступление

    1) (действ.) - см. Преступание. -ние закона - переступ права (закону), (нарушение) (з)ламання (порушення) права;
    2) (проступок) злочин (-ну), злочинство, переступ (-пу), переступство, кримінал (-лу), (стар.) злий вчинок (-нку), лиходійство (-ва), (вина) провина, провинність (-ности). [Його обвинувачено в страшному злочинстві (Грінч.). І стався опівночі лютий злочин: мов кат, витяв серце у матери син (Ворон.). Се все переступи такі страшенні, що лютої заслугує він кари (Куліш). Тяжкі переступи (П. Мирн.)]. Уголовное, политическое -ние - карне (кримінальне), політичне злочинство, -ний злочин. -ние против нравственности - злочин проти морали. -ние и наказание - злочин і кара. Совершить -ние - вчинити, зробити злочин. Вовлекать в -ние - втягати в злочин кого. Обвинять в -нии - обвинувачувати в злочинстві кого. Вменять в -ние - ставити за вину, за провину кому що, привиняти кому що; см. Вменять (в вину). Сознаться в -нии - признатися до злочинства и в злочинстві, повинитися в злочинстві, повинуватитися. Поймать, застать на месте -ния - піймати, застати на гарячому вчинку. Место -ния - місце злочину. [Агенти карного розшуку оглянули місце злочину].
    * * *
    1) зло́чин, -у; ( злодеяние) злочи́нство

    пойма́ть на ме́сте преступле́ния — спійма́ти (пійма́ти) на мі́сці зло́чину (на гаря́чому [вчи́нку])

    \преступление по до́лжности — юр. службо́вий зло́чин

    2) пору́шення, злама́ння, пору́шування, лама́ння

    Русско-украинский словарь > преступление

  • 13 процесс

    1) процес (-су). Химический -цесс - хемічний процес. -цесс чтения, понимания - процес читання, розуміння;
    2) юрид. - процес, (дело) справа, (судопроизводство) судочинство. Судебный -цесс - судовий процес, судова справа, позов (-зву). Гражданский, уголовный -цесс - цивільний, карний процес, цивільне, карне (кримінальне) судочинство. Возник -цесс - зайшов позов. Возбудить -цесс - позов дати, заложити. [Возний позов дасть (Котл.). Кому хочеш позов заложу (Котл.)]. Вести -цесс - провадити процес, позиватися, мати суд, процесуватися, судитися, правуватися з ким. Выиграть -цесс - виграти справу, випозивати. Возбуждающий -цесс - позивальник, позовщик.
    * * *
    проце́с, -у

    Русско-украинский словарь > процесс

См. также в других словарях:

  • Карне — Карне, Луи Марсьен политический деятель и историк; Карне, Марсель кинорежиссёр …   Википедия

  • Карне М. — Марсель Карне Marcel Carné Марсель Карне Дата рождения: 18 августа 1906 Место рождения: Париж …   Википедия

  • карне — I. КАРНЕ а, м. carnet m. Записная книжка. Карнэ небольшой плоский футляр с подъемной крышкой, содержащий костяные пластинки для записи и карандаш. Бытует в 18 и 19 вв. Золот. дело 34. Присоедините еще маленький подвиг (я не успею сам) это… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • Карне — (Carné)         Марсель (р.18.8.1909, Париж), французский кинорежиссёр. Работает в кино с 1928, был ассистентом режиссёра и журналистом. Первый самостоятельный полнометражный фильм психологическая драма «Жении» (1936). Затем поставил гротескную,… …   Большая советская энциклопедия

  • Карне Л. — Луи Марсьен граф Карне (фр. Louis Martien comte de Carné) (1804 1876) французский политический деятель и историк, член Французской академии. В палате депутатов при Людовике Филиппе принадлежал к ультракатолической оппозиции. Кроме множества… …   Википедия

  • Карне Л. М. — Луи Марсьен граф Карне (фр. Louis Martien comte de Carné) (1804 1876) французский политический деятель и историк, член Французской академии. В палате депутатов при Людовике Филиппе принадлежал к ультракатолической оппозиции. Кроме множества… …   Википедия

  • КАРНЕ Марсель — (Carne) (р. 18.8.1909), французский режиссёр. Обучался профессии фотографа. В кино с 1928 (помощник оператора в фильме режиссёра Ж. Фейдера «Новые господа»). Работал как кинокритик. В 1929 снял документальный фильм «Ножан, воскресное Эльдорадо»,… …   Кино: Энциклопедический словарь

  • Карне Марсель — (Carné) (1909 1996), французский кинорежиссёр. Фильмы: «Набережная туманов» (1938), «Вечерние посетители» (1942), «Дети райка» (1944), «Тереза Ракен» (1953), «Убийцы во имя порядка» (1970) и др. * * * КАРНЕ Марсель КАРНЕ (Carne) Марсель (18… …   Энциклопедический словарь

  • КАРНЕ Марсель — КАРНЕ (Carne) Марсель (18. 08. 1909 11. 1996), французский режиссер. Родился в семье краснодеревщика, работал страховым агентом. В 1928 ассистент оператора Ж. Периналя на съемках фильма «Новые господа» (Les Nouveaux Messieurs) Ж. Фейдера. Через… …   Энциклопедия кино

  • карне де баль — КАРНЕ ДЕ БАЛЬ, КАРНЕ * carnet de bal. Книжка для записи партнеров на балу и т. п. примечаниями. Из сундука были уже вынуты бабушкой и лежали на столе всевозможные предметы: веера с автографами великих людей и художников, другие с миниатюрными… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • Карне Марсель — Карне (Carné) Марсель (р.18.8.1909, Париж), французский кинорежиссёр. Работает в кино с 1928, был ассистентом режиссёра и журналистом. Первый самостоятельный полнометражный фильм ‒ психологическая драма «Жении» (1936). Затем поставил гротескную,… …   Большая советская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»