Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Калата

  • 1 било

    1) (доска, в кот. бьют) клепало, калатало, стукало;
    2) (колокольный язык) бовкало, язик;
    3) (в деревянной ступе) товкач;
    4) (на маслобойнях) клин, баба;
    5) (в молотильном цепе) бич, біяк;
    6) (в мялице) мечик;
    7) (в санях) передок.
    * * *
    1) ( сигнальная доска) калата́ло, калата́лка, калата́йло, клепа́ло, би́ло, клепа́чка; сту́кало
    2) ( ударная часть приспособления) би́ло; ( в молотильном цепе) бия́к, -а, бич, -а; ( в мялице или трепалке) ме́чик; ( в ступе) товка́ч, -а; ( в колоколе) калата́ло, се́рце, язи́к, -а; ( в ткацком станке) ля́да; ( в санях) передо́к, -дка́

    Русско-украинский словарь > било

  • 2 ботало

    1) бовт. [Почали бовтами полохати рибу];
    2) калатайло, калатало, калатальце, брязкотільце. [В гаю стукало калатайло на шиї вола. В кожної корови на шиї калатальце].
    * * *
    1) рыб. диал. бовт, -а, хро́кало; диал. хрока́ч, -а
    2) ( звонок на шее коровы) калата́ло, калата́лка, калата́йло, брязкоті́льце; диал. клоки́чка

    Русско-украинский словарь > ботало

  • 3 клепало

    1) клепало, калатало, калатайло;
    2) см. Клеветник;
    3) брехун, плескач (-ча).
    * * *
    1) техн. клепа́ло
    2) (било, сигнальная доска), диал. клепа́ло, клепа́чка, калата́ло, калата́лка, калата́йло

    Русско-украинский словарь > клепало

  • 4 колотушка

    1) (деревян. молоток) киянка;
    2) (дверной молот вм. звонка) стукачка, стукальце, гру[ю]кальце;
    3) (сторожевая) клепало, калатало, калаталка, клепачка;
    4) (удар) стусан (-на);
    5) (мутовка) колотівка, збивачка, копистка; б) (сплетница) колотниця;
    7) (на шее коровы или козы) бовтало, калатало, калатальце, (металл.) брязкотільце;
    8) (для инкрустац. работ) макогін (-гона);
    9) (яичница) колотуха, колочена яєшня;
    10) (для забив. камней в мостовую) довбня, довбеха, довбешка, товкачка, (с насаженным бруском) трамбівка, забивачка, вбивачка.
    * * *
    1) ( деревянный молоток) кия́нка, довбе́шка, довбе́нька
    2) ( сторожевая) стука́чка, сту́калка, стукало, калата́ло, калата́чка, калата́йло, клепа́ло, клепа́чка
    3) (удар кулаком, тумак) стуса́н, -а

    Русско-украинский словарь > колотушка

  • 5 колотиться

    1) (биться о что) битися, колотитися об що, в що, (трястись) тіпатися, тріпатися, кидатися, трястися, (ударяться) битися, стукатися. -ться головой в стену - бити(ся) головою в стінку, до стінки. Зубы -тятся - зуби цокотять. -ться лбом (низко кланяться) - поклони бити кому. Сердце -тится - серце стукоче, скаче, калатає. Сливки не - тятся - вершки не збиваються;
    2) (стараться) товктися, битися, побиватися, поратися, упадати коло чого, над чим, з чим. [Настя ночі не поспить, усюди старається, б'ється, достає (Стор.). Мовчки собі побивалось, мовчки у бога долі просило (Г. Барв.)]. -шься, бьёшся, а с сумой не разминёшься - за злиднями добра не доробишся (Комар). Около хозяйства -чусь и сыт, слава богу (Салтыков) - коло хазяйства пораюся та й маю, хвалити бога, хліб і до хліба. Сколько ни -тились, ничего не вышло - скільки не порались (не вовтузились), нічого не помоглося;
    3) (сокрушаться) побиватися, убиватися, мордуватися, тужити за ким, за чим. [Боже, як вона за ним побивалася! (Сл. Ум.)];
    4) (перебиваться, сильно нуждаться) бідувати, бідити, бідкуватися, злиднювати, лихувати, біду тягти, біду бідувати, біду приймати, злидні приймати (годувати, мати). -ться деньгами - нуждатися грішми, бідувати на гроші. -чусь всю жизнь - усе життя б'юся, бідую;
    5) (драться) битися з ким;
    6) (стучаться у дверей) битися, стукатися, добуватися до чого, у що;
    7) (слоняться) товктися, волочитися. [Товчеться як Марко по пеклу (Приказка)].
    * * *
    1) (биться, ударяться) би́тися; ( о сердце) калата́ти, ті́патися, токота́ти, токоті́ти, колоти́тися; ( о зубах) цокота́ти, цокоті́ти
    2) (биться, хлопотать, стараясь достигнуть чего-л.) би́тися, товкти́ся; ( жить в нужде) бідува́ти, злидарюва́ти
    3) страд. вибива́тися; би́тися, трощи́тися, товкти́ся

    Русско-украинский словарь > колотиться

  • 6 биение

    биття, бій, калатання, стукання, стукотіння, (обыкновенно лишь о сердце) тьохкання. [Биття, калатання живого серця. Київ робиться центром українського життя, тим живцем, що його стукання розноситься по всій Україні].
    * * *
    1) биття́, по́стук, -у, сту́кання, стукоті́ння, стукота́ння; калата́ння, тьо́хкання, то́кіт, -коту
    2) физ. биття́

    Русско-украинский словарь > биение

  • 7 биться

    1) (сражаться, состязаться) битися, братися. Биться об заклад - заставлятися, закладатися, іти об заклад. Биться яйцами - битися навбитки, товкатися яйцями;
    2) (ударяться) битися, товктися, колотитися;
    3) (стараться) битися, побиватися, поратися коло чого, з чим, над чим. [Довго я над тим бивсь];
    4) (в лихорадке, в судорогах) тіпатися, тріпатися;
    5) (барахтаться) битися, тріпатися, тріпотатися, трепетатися, бурхатися, пручатися (в руках),
    6) (о сердце, пульсе) битися, калатати, колотитися, кидатися, тіпатися, тенькати, теленькати, тьохкати. [Перен. о чувствах: В грудях колотилося бажання… Тріпалось прикре почуття];
    7) (лягаться) брикатися, хвицятися.
    * * *
    1) би́тися; ( сражаться) воюва́ти, воюва́тися
    2) ( ударяться) би́тися, товкти́ся
    3) (трепетать, содрогаться) би́тися, колоти́тися, ки́датися, ті́патися, трі́патися, побива́тися
    4) ( трудиться через меру добиваясь чего-л) би́тися, стара́тися; (жить, тяжело работая, нуждаясь) поневіря́тися
    5) ( пульсировать - о крови) би́тися, колоти́тися, сту́кати, стукоті́ти, стукота́ти; ( о сердце) калата́ти, ті́патися, трі́патися, ки́датися, те́нькати, тьо́хкати
    6) страд. би́тися

    Русско-украинский словарь > биться

  • 8 болтание

    1) (о жидкости) бовтання, калатання;
    2) дриґання, теліпання, баламкання, колихання;
    3) ляпання язиком, плескання, базікання, блягузкання, патякання, варнякання, лепетання, верзіння.
    * * *
    бо́втання, калата́ння; теліпа́ння

    Русско-украинский словарь > болтание

  • 9 болтаться

    1) (о жидкости) бовтатися, колотитися, хлюпатися;
    2) теліпатися, метлятися, мотатися, майталати(ся), хилитатися. [Теліпаються хвости іззаду. На животі метлявсь товстий ланцюжок од годинника. На ціпку вгорі прив'язана тиковка хилитається порожня і калатає (Л. Укр.)];
    3) мотатися, мотлятися, тинятися, шалатися, вештатися. [Мотляється з хати до хати. Тиняється без діла]. Болтающийся без дела - байтало (ср. р.), байда (общ. р.).
    * * *
    1) бо́втатися; ( о жидкости) колоти́тися, хлю́патися
    2) ( колебаться) вихля́тися, хилита́тися, хита́тися; мота́тися, теліпа́тися, метля́тися, мотля́тися
    3) ( слоняться) тиня́тися, ве́штатися, шве́ндяти, шала́тися, мотля́тися

    Русско-украинский словарь > болтаться

  • 10 звон

    1) дзвоніння, дзвонення, дзвін (р. дзвону). Звон колоколов - гра дзвонів; дзвони. Слышно звон колоколов (колокольный) - чути дзвони. Звон в один колокол - бамкання, бовкання. Звон колокольчика - дзеленькання, калатання. Под звон колоколов - під гудіння дзвонів, під дзвони. Красный звон - урочисте дзвоніння, видзвонювання. Слышит звон, да не знает, откуда (где) он - чує як дзвониться, та не знає, в якій церкві (Приказка);
    2) (звяканье) дзенькіт (-коту), брязк (-ку), брязкіт (-коту). Звон бокалов - дзенькіт келіхів. Звон металла (о золоте) - золотий брязкіт;
    3) (в ушах) дзвеніння, бриніння;
    4) (по умершему) подзвін (-вону), подзвіння, дзвін по душі. Без звона колоколов - бездзвінно, без подзвіння. [Його поховано бездзвінно];
    5) (трещ. насекомых) цвірчання.
    * * *
    1) дзвін, род. п. дзво́ну; диал. звін, род. п. зво́ну; (звучание, гудение) дзвені́ння; (о стекле, металле, звонке) дзе́нькіт, -коту, дзе́нькання, дзве́нькіт, -коту, дзеле́нькання, дзенькоті́ння, дзеленча́ння, бря́зкіт, -коту, бря́зкання, бряжча́ння, дзеньк, -у, брязк, -у
    2) ( удары в колокол) дзвін; ( о процессе) дзвоні́ння, калата́ння [дзво́на]; ( в большой колокол) бо́вкання, бе́вкання
    3) (перен.: сплетни) погові́р, -во́ру; мн. пере́суди, -дів и пересу́ди

    Русско-украинский словарь > звон

  • 11 звонить

    1) дзвонити, калатати, дзенькати, дзеленькати, теленькати в що, (в колотушку) клепати, калатати, (с усердием) видзвонювати, (раздельно в один колокол) дзвонити в один дзвін, ба[о]мкати, бемкати, бовкати. -нят - дзвонять, дзвониться. [Вже до вечерні дзвониться]. -нить во все колокола - в усі дзвони дзвонити (бити, грати), густо дзвонити. -нить раскачивая весь колокол - дзвонити з розгону. Окончить -нить - передзвонити. -нить на пожар - вогонь вістити. -нить требуя помощи тревожно - дзвонити на ґвалт. -нить по усопшему - по душі дзвонити;
    2) (средн. зал.) дзвонити, густи, грати, бити. [Дзвони дзвонять, там бабу хоронять (Херсонщ.), Дзвони грають (Б. Лепк.). У неділю рано усі дзвони б'ють (Херсонщ.)];
    3) (разглашать) дзвонити, роздзвонювати. [А жіночки лихо дзвонять, матері глузують (Шевч.)].
    * * *
    1) дзвони́ти, -ню́, -ниш; (о колоколах, звонке) калата́ти; ( о большом колоколе) бо́вкати, бе́вкати; ( о звонке) дзеленча́ти, дзеле́нькати, дзе́нькати
    2) (перен. разглашать) дзвони́ти, бо́вкати, бевкати; ( везде) роздзво́нювати

    Русско-украинский словарь > звонить

  • 12 колокольчик

    1) дзвоник (-ка), дзвінок (-нка), дзвоничок (-чка), дзвіночок, дзві[о]нець (р. дзвінця). [Тоді саме вигадали їздити з дзвониками (Кон.). Десь далеко-далеко дзвінок задзвенів (Самійл.)]. Дверной -чик - дверішний, дверяний (дверний) дзвоник (дзвінок);
    2) (клёпаный или дерев. на шею скоту) калата(й)ло, калатальце; см. Ботало 2;
    3) бот. Campanula L. - дзвоник (-ка), дзвоники, дзвіночки (-ків); C. ranunculoides L. - збанята (-нят), курятина;
    4) бот. - см. Орлики;
    5) бот. - см. Вьюнок;
    6) морские -ки, бот. Gentiana Pneumonanthe L.- тирлич (-чу) вузьколистий.
    * * *
    1) дзвіно́чок, -чка, дзвіно́к, -нка́, дзво́ник
    2) бот. дзво́ники, -ків, дзвіно́чки, -ків

    Русско-украинский словарь > колокольчик

  • 13 колотить

    1) (стучать) калатати, грю[у]кати, лупити, гатити, гупати, вибивати, (диал.) лелущити, гамселити чим у що, чим по чому, об що. [Сторожі калатали усю ніч у бодню. Закричав Омелько і почав лупить з усієї сили кулаком у двері (Н.-Лев.). Були замкнені в нас сінешні двері, і як не грукали, не впущено та й годі (Куліш). А ну, чи почне далі лелущить та гупати кулаком у двері (Н.-Лев.). У бубон калатайкою вибиває (Херс.)]. -тить зубом - зубами клацати, цокотіти, вибивати. -тить лбом - поклони бити, стелитися перед ким. -тить языком - молотити (калатати) язиком, ляпати;
    2) (что) бити, товкти, (разбивать) розбивати, трощити що. [Трощив посуду, грюкав у двері і в стіл кулаком (Коцюб.)]. -тить бельё (вальком) - вибивати білизну (шмаття) прачем. -тить вещи, посуду - бити, товкти, трощити речі, посуд; см. Разбивать. -тить воздух (языком) - брехати на вітер, ляпати язиком, торохтіти. -тить гвозди, колья - заганяти, бити, побивати цвяхи, кілки. -тить денежки - грошву (грошики) збивати. -тить карту - різати, бити, крити карту. -тить коноплю, лён - тіпати коноплю (точнее плоскінь, матірку). -тить ковры, одежду - вибивати килими, одіж. -тить налоги - вибивати, доїти, тягти податки (з людей);
    3) (кого: кулаками, палкой) бити, побивати, лупити, лупцювати, (избивать) убивати, (образно) банити, тузати, тіпати, мотлошити лушпанити, дубасити, дубцювати, гатити, гнітити, садити, гніздити, піжити, пірчити, пірити, тасувати, гамселити, кресати, (ш)парити, гилити, лущити, лелущити, духопелити, чесати, чистити, тусати, стусувати, молотити, кібчити, мостити, бух(к)ати, гріти, латати, воложити, мережити, прати, гомшити, штапувати, шустрити кого по чому, у що, давати затьору, хлосту, прочухана, духопелу, -пелів, -пелків, парла, шкварки, матланки, чосу, духу, духану кому, годувати бебехами, стусанами, товчениками, частувати кулаками, товчениками кого и т. п.; срвн. Бить, Лупить. [Я - лупити її, а вона товче своє (Крим.). Раз погладь, а потім хоч що-дня лупцюй, - все стерплять (Л. Укр.). Небіжчик Лесь, повідають, убивав її тяжко за молодих літ (Франко)];
    4) -тить себя - бити (лупити) себе; см. Колотиться 1;
    5) (трясти, приводить в дрожь) колотити, бити, трясти, кидати ким, кого. -лотит в виски - у виски гатить, у висках стукоче. В груди -тит - у грудях стукоче. Злость его -тила - злість його трясла. Лихорадка его -тит - його трясця (лихоманка) трясе. Колоченный -
    1) (о вещах) битий, товчений;
    2) (кто) битий, побиваний, луплений, убиваний, банений, тузаний, тіпаний; мотлошений и т. д. В темя не -ный - не гвіздком у тім'я битий.
    * * *
    1) ( ударять) би́ти; ( стучать) сту́кати, грю́кати, калата́ти; гамсели́ти, тра́хкати, мости́ти
    2) ( выколачивать) вибива́ти
    3) (наносить побои, бить) би́ти, товкти́, лупцюва́ти, лупи́ти, мотло́шити, молоти́ти, духопе́лити, товкма́чити, гати́ти, гили́ти, пі́жити, репі́жити, мости́ти, дуба́сити, дубцюва́ти, чухра́ти, ту́зати, тю́жити, гнізди́ти
    4) (разбивать, раскаливать что-л. бьющееся) би́ти, трощи́ти, товкти́
    5) ( приводит в дрожь) би́ти, трясти́, труси́ти; ті́пати

    Русско-украинский словарь > колотить

  • 14 молоть

    малывать
    1) молоти (мелю, мелеш, мелють) що. [Вода скрутить, вода змеле, вода зшеретує (Рудан.). Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи (Номис)]. -лоть рожь ячмень, пшеницу - молоти жито, ячмінь, пшеницю. -лоть кофе - молоти (терти) каву;
    2) (махать) махати, крутити. -лоть руками - махати (меляти) руками. Собака -лет хвостом - собака меле (махає, меляє, крутить) хвостом;
    3) (вздор, языком) молоти, плескати, верзти, верзякати, варнякати, лепетати, бовтати, калатати язиком, курзюкати, блягузкати, балдикати; срв. Болтать и Вздор. [Казна-що меле, аби не мовчати (Сл. Гр.). Випила лишню чарку, та й плеще не знати що (Проскурівна). Верзете казна-що (Крим.). Спиніть його! хай не верзяка! Цить! (Грінч.). Варнякаєте ви таке, що воно зовсім не до діла (Васильч.). Лепечете чорт-зна-що, аж слухати не хочеться (Звин.). Не помислиш уперед, що маєш казати, а так бовтаєш, як той бовтом бовтає (Франко). Ет, калатаєте язиком чорт-батька-зна- що (Липовеч.)]. Молотый - мелений, молотий. -тый кофе - мелена (терта) кава. -тая соль - терта сіль (р. соли). -ться - молотися, бути меленим. [Нехай твоє мелеться, не вибирай (Номис)].
    * * *
    1) моло́ти
    2) (пустословить, болтать) молоти, верзти́, верзякати, варня́кати, плескати, теліпа́ти

    \молоть языко́м — тріпати язиком

    Русско-украинский словарь > молоть

  • 15 погремушка

    брязкальце, брязкотільце и брязкотальце, калатальце, брязкілка, брязкітка, побрязкач, брязкотало, тарахкавка, тарахкальце.
    * * *
    бря́зкальце, бря́зкало, бря́зкітка; ( бубенчик) калата́льце; побря́зкач, торохті́лка

    Русско-украинский словарь > погремушка

  • 16 стучание

    сту́кання, стукоті́ння, стукота́ння; калата́ння; грю́кання; гу́пання; дріботі́ння, дрібота́ння; цо́кання, цокота́ння, цокоті́ння; см. стук

    Русско-украинский словарь > стучание

  • 17 стучать

    сту́кати, усилит. стукоті́ти, -кочу́, -коти́ш, стукота́ти, -кочу́; -ко́чеш; ( о сердце) калата́ти; (сильно во что-л.) грю́кати, усилит. грюкота́ти, -кочу́, -ко́чеш, грюкоті́ти, -кочу́; -коти́ш, гря́кати; ( глухо и тяжело) гу́пати; ( часто и мелко) дріботі́ти, -бочу́, -боти́ш, дрібота́ти, -бочу́, -бо́чеш; ( цокать) цо́кати, усилит. цокота́ти, -кочу́, -ко́чеш, цокоті́ти, -кочу́, -коти́ш

    \стучатьть зуба́ми — цо́кати (клацать: кла́цати) зуба́ми

    зу́бы \стучать ча́т — зу́би цо́кають (цоко́чуть, цокотя́ть; кла́цають)

    Русско-украинский словарь > стучать

  • 18 ударяемый

    1) прич. яко́го б'ють (ударя́ють); яко́го калата́ють (гамсе́лять)
    2) в знач. прил. лингв. наголо́шений

    Русско-украинский словарь > ударяемый

  • 19 ударять

    несов.; сов. - уд`арить
    1) би́ти и ударя́ти, уда́рити; ( с глухим звуком) гу́пати и гупоті́ти, гу́пнути; (стучать, колотить) калата́ти, калатну́ти, несов. гамсе́лити; ( о запахе) шиба́ти, шибну́ти и шибону́ти; (сов.: о музыке, танцах) ушква́рити, ушпа́рити, учи́стити, учеса́ти, урі́зати
    2) (за кем - несов.: ухаживать) прост. залиця́тися, лиця́тися, упада́ти
    3) ( выделять ударением) прост. наголо́шувати, наголоси́ти; ударя́ти, уда́рити; (нажимать, подчёркивая) натиска́ти и нати́скувати, нати́снути

    Русско-украинский словарь > ударять

См. также в других словарях:

  • КАЛАТА — (итал.). Итальянский танец с очень быстрым темпом. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. КАЛАТА итал. Итальянский танец с очень быстрым темпом. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в …   Словарь иностранных слов русского языка

  • калата — Кировград Словарь русских синонимов. калата сущ., кол во синонимов: 3 • город (2765) • кировград …   Словарь синонимов

  • Калата — см. Кировград Географические названия мира: Топонимический словарь. М: АСТ. Поспелов Е.М. 2001 …   Географическая энциклопедия

  • Калата — Калата, название города Кировград в Свердловской области в 1928 35 …   Словарь "География России"

  • Калата — Город Кировград Флаг Герб …   Википедия

  • Калата (деревня) — Микрорайон Калата Город: Первоуральск Координаты: 56.880556, 59.865556 …   Википедия

  • Калата —         до 1935 название г. Кировграда в Свердловской области РСФСР …   Большая советская энциклопедия

  • Калата — (Calata) оживленный итальянский танец в 2/6 …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Калата́ —         Название города Кировград в Свердловской области в 1928 35 …   Города России

  • Калата — см. Кировград …   Топонимический словарь

  • КОМИЦИИ КАЛАТА —    • Comitia calāta,          собрания, торжественно созывавшиеся (calare) жрецами. Здесь происходили:        1. inauguratio flaminum и regis sacrorum;        2. sacrorum detestatio (см. Detestatio sacrorum);        3. составление завещаний. По… …   Реальный словарь классических древностей

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»