-
1 ничтожество
1) (качество, свойство) нікчемність, мізерність, мізерія, (редко) нікчемство, мізерство, (тщета) марність (-ности), марнота. [Нікчемність нашого життя (М. Левиц.). Ваша нікчемність ростиме з літами (Куліш). Дай мені моє безсилля і мізерність зрозуміти (Куліш)];2) (состояние) нікчемність, мізерність, (убожество) мізерія, убозтво, нужденність, (ничтожная жизнь) нікчемне (мізерне, злиденне) життя (животіння). Впадать (обращаться, превращаться), впасть (обратиться, превратиться) в -ство - нікчемніти, знікчемніти, зводитися (переводитися), звестися (перевестися, зійти) ні на що (на ніщо, шутл., зап.: на пси). [Доблесть нікчемніє в хуртовині фортуни (Куліш). Наші предки знікчемніли (Куліш). Був колись господар, тепер зійшов на пси (Зеркало)]. Выводить, вывести кого из -ства в люди - виводити, вивести кого з нікчемности (з мізерії, з убозства, з нікчемного или мізерного животіння, из нищеты: із злиднів) в люди;3) (всё ничтожное) нікчемниця, мізерія, (пустяк) марниця, дрібниця, дрібничка; срв. Мелочь 6;4) (ничтожный человек) нікчемність, нікчема, нікчемство, нікчемник, -ниця, мізерія, мізера, (бездарь) нездара. [Критики досить маю, щоб зрозуміти, що я нікчемність (Крим.). Я нікчемою сиджу в своїх маєтках, марнуючи весну життя (Грінч.). Якийсь крамар, тонконоге нікчемство (В. Підмог.). Рушниці звільнили найкращий із світів від десяти тисяч нікчем (Кандід). Мізерія, мізерія мені ім'я! (Крим.). Зійдіть на хвилину з парнаських сфер, із гамузу муз і музейних мізер! (Влизько)]. Абсолютное (полное, полнейшее, совершенное, сплошное) -ство - цілковита нікчемність.* * *1) ( крайняя незначительность) незна́чність, -ності; ( убожество) убо́гість, -гості, убо́зтво, мізе́рність, нікче́мство, нікче́мність2) ( ничтожный человек) нікче́мна люди́на; нікче́ма, нікче́мник, убо́жество; прен. непо́тріб, -реба3) ( небытие) небуття́ -
2 ничтожный
1) (крайне малый) дуже (зовсім) малий, (незначительный) (дуже, зовсім) незначний, (мелкий) дрібний, (скудный) мізерний. [Все, що я повивідував, були дуже незначні дрібниці (Крим.). (Як) стану рівняти (тебе) з піснями моїми, - якими-ж пісні ті здаються дрібними! (Самійл.). Задовольняються мізерними заробітками (Франко). Достатки мої такі мізерні! (Кониськ.). Наймізерніше (превосх. степ.) свідчення мене зіпхнуть з моєї високости може (Грінч.)]. -ное большинство - (дуже) невелика (незначна) більшість. -ный спрос - зовсім (дуже) малий (незначний) попит, мізерний попит. -ная цена - зовсім мала (мізерна) ціна. Я - человек -ный (не имеющий веса) - я людина маленька (незначна). -ное количество, -ная сумма и т. п. - мізерна кількість, мізерна сума и т. п., мізерія. [Робітник навіть тієї мізерії не дістає, що умовився (Рада)];2) (никчемный) нікчемний, (жалкий, презренный) мізерний, злиденний, нужденний, хирний, хиренний, хирющий, (гнусный) плюгавий, (пустячный) марний. [Чи довго буде ще мені понад оцим нікчемним морем нудити світом? (Шевч.). І всі ми нікчемні, і всі ми хвилинні (Черняв.). Народ нікчемний (Самійл.). Нікчемне життя (Грінч.). Нікчемного ви роду (Номис). Візьми твій дар нікчемний! (Самійл.). Ви маленькі, мізерні (Грінч.). Мізерні втіхи (Р. Край). У клопотах мізерних та марних словах красномовних люди топили свій дух (Самійл.). Марнуй життя своє злиденне (Вороний). А його мрії - це щось таке плитке й нужденне! (Франко). Мовчи, хирний! (Номис). Га? гм? що таке? гарна людина цей хирний чех? (Н.-Лев.). Вередує, як той панич… І де взялось таке хиренне? (Шевч.). Казав, що все вволиш, про що-б я не просила питаю-ж я таку дрібницю марну! (Л. Укр.)]. -ная вещь, причина и т. п. - нікчемна (мізерна) річ, причина и т. п., нікчемниця, (пустяк) марниця, дрібниця. [Він не раз лютився за марницю (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.)]. -ный человек - нікчемна людина, нікчема; см. ещё Ничтожество 4. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - робитися, зробитися нікчемним, нікчемніти, знікчемніти.* * *1) ( очень малый) дуже (зовсім) мали́й, мале́нький; ( незначительный) [зо́всім] незначни́й, ма́рний; (скудный, жалкий) мізе́рний, убо́гий\ничтожныйое обстоя́тельство — [зо́всім] незначна́ обста́вина
2) ( несущественный) неісто́тний, незначни́й; ( никчёмный) нікче́мний\ничтожныйая роль — незначна́ (нікче́мна) роль
\ничтожныйый челове́к — нікче́мна люди́на; нікчема, нікче́мник
-
3 руководящий
-
4 мразь
мерзота, покидь (-ди); срв. Мерзость. [Покидь мізерна! (Крим.)].* * *мерзо́та; ( ничтожество) нікче́ма, нікче́мство, нікче́мність, -ності -
5 убожество
1) ( уродство) калі́цтво2) ( бедность) убо́зтво, убо́гість, -гості, бі́дність, -ності; убо́зтво; ( нищета) злиде́нність, нужде́нність, мізе́рія; ( ничтожность) нікче́мність3) ( о человеке) убо́зтво; (ничтожество прен.) нікче́ма, нікче́мник -
6 босс
м1) босс, хуҗа (капиталистик илләрдә хуҗа, җитәкче)2) босс, җитәкче ( АКШта партия яки профсоюз оешмалары җитәкчесе) -
7 наушник
м; разг.( доносчик) әләкче, әләкче капчыгы, сүз йөртүче -
8 шут
м1) ( при барском или царском дворе) шамакай2) перен.; пренебр. мәзәкче, көлдерүче, сәвәләй•- шут гороховый
- шут его знает! -
9 зряшный
марний, даремний, непотрібний.* * *\зряшныйый челове́к — нікче́мна (пуста́) люди́на
-
10 мозгляк
миршавець (-вця), миршавий (-вого), хиряк, хирляк (-ка), хирча (-чати), плохута.* * *ми́ршавець, -вця, ми́ршавий, -ого, хирля́к, -а; ( ничтожество) нікче́ма, нікче́мник -
11 никудышник
нікче́ма, нікче́мник -
12 сосулька
1) ( ледяная) буру́лька2) (м., ж.: о человеке) нікче́ма м., ж., нікче́мник (м.) -
13 ублюдок
1) ( помесь) прост. по́круч, -і и -а, по́місь, -сі2) перен. прен., жарг. ви́родок, -дка, по́круч, ви́лупок, -пка; (ничтожество прен.) нікче́ма, нікче́мник, убо́жество -
14 хлюпик
нікче́ма, нікче́мник -
15 ведущий
-
16 вожак
м1) йөртүче, җитәкләп йөртүче; юл күрсәтүче2) башлык, җитәкче -
17 возглавить
сов.( кого-что) башында тору, җитәкче булу, җитәкчелек итү -
18 возчик
молаучы, йөкче, йөк ташучы, йөк йөртүче -
19 выдвиженец
мҗитәкче итеп куелган эшче, выдвиженец -
20 гаер
м; уст.мәзәкче, балаганчы, кәмитче, шамакай
См. также в других словарях:
КЧЕ — командный чемпионат Европы спорт … Словарь сокращений и аббревиатур
җитәкче — и. 1. Нин. б. коллективның, оешманың башлыгы, аның төп оештыру эшен алып баручы кеше. Фәнни хезмәт (диплом, диссертация) язганда юнәлеш биреп, эшне күзәтеп торган кеше, фәнни җитәкче. Аерым бер оешманың яки хуҗалыкның билгеле бер тармагы өчен… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
ефәкче — I. Ефәк күбәләге. Курчагы кузыда була торган башка кайбер күбәләкләр атамасы имән ефәкчесе. II. ЕФӘКЧЕ – Ефәкчелек эшендә эшләүче. Шул өлкәдә белгеч … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
чүлмәкче — Балчыктан яндырып савытлар ясаучы оста. ЧҮЛМӘКЧЕДӘН КҮРМӘКЧЕ – башка кешегә ияреп нин. б. эш башкаруны белдерә … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
әләкче — Кеше өстенә сөйләүче, әләкләүче, әләк белән шөгыльләнүче … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
җиләкче — Җиләк җыючы (җыярга баручы). Җиләк сатучы … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
иртәкче — Әкият сөйләүче кеше … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
ишкәкче — Ишкәкләр ярдәмендә көймәне хәрәкәткә китерүче кеше … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
йөкче — 1. Йөк ташучы; олаучы 2. Йөк төяүче бушатучы … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
мәзәкче — 1. Шаян сөйләргә яратучы, шук кеше 2. Циркта: комик … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
сәнәкче — 1. Сәнәк белән эшләүче 2. Гражданнар сугышы елларындагы Урал Идел буе һәм Урал арты крестьян күтәрелешендә катнашучы … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге