-
1 келеп
техн. молото́к ( палка с молотком) -
2 вымотать
1) жіп орау, қажыту, қалжырату2)3) -
3 вымотаться
-
4 прихлебатель
разг.; презрит.жарамсақ, маймөңкелеп күн көруші, арамтамақ -
5 наклёпываться
-
6 палка
ціпок (-пка), палиця, палетиця, кий (р. кия), кийок (р. кийка); ув. ціпура, палюга, палига, палюра, палимон, кияка, кия[ю]ра; (вообще жердина) патик, бук, бучок (обычно с гнутой рукояткой), бич, ув. бичина. -ка с загнутым концом - ковінька, (с крючком на конце) ключка, (с утолщением на конце) кий, кийок, (с шаровидным утолщен.) булава, (с метал. рукояткой в виде топора, употребл. в Карпатах) топірець (-рця), (в виде молотка) келеп, (пастушья) ґирлиґа, (для игры в мяч) гилка, (для барабана) довбешка. [Узяв у руки ціпок і пішов до Довбишів у гості (Неч.-Лев.). Язик доведе до Київа і до кия. Наука не йде на бука. Не біжить собака від калача, але від бича. Ударили мене по голові патиком]. Из-под палки - з примусу. [То не праця, коли з примусу]. Хватить -кой кого - потягти кого палицею, опалубити кого. Опираться, опереться на -ку - спиратися, спертися на палицю, підпиратися, підпертися палицею. [Іду та проти вітру палицею підпираюся]. Ему влепили двадцать -лок - вгатили (всипали) йому двацять буків, київ. -ка о двух концах - палиця на (про) два кінці. См. Клюка.* * *ціпо́к, -пка́, кий, род. п. ки́я, па́лка; ( большая) па́лиця; ( небольшая) кийо́к, -йка́; ( с загнутым концом) кові́нька; ( пастушья) ґирли́ґа, ґерли́ґа; (ветвь, очищенная от побегов) лома́ка, дрючо́к, -чка́, пати́к, -а; увел. кию́ра, кия́ка, палю́га -
7 сковаться
1. сов.сүкелеү, сүкелеп берегеү (тоташыу)2. сов. перен.боҙ менән ҡапланыу, туңыу
См. также в других словарях:
КЕЛЕП — жен., влад., малорос. келепок, келепец, ·умалит. (нем. Keilhaue?) трость костылем; род чекана, палка с молоточком. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
келеп — сущ., кол во синонимов: 1 • трость (14) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
келеп — трость в виде костыля , южн. (Даль), укр. келеп дубинка . Вероятно, из тур. käläpä 1. жердь ; 2. род деревянных колодок (Радлов 2, 1114); см. Бернекер 1, 499. Не из др. сканд. kylfa дубина (вопреки Маценауэру, LF 8, 162) и не из шв. kläpp… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
келеп жіп — (Түрікм., Таш.) ұзындығын бір бір метрдей етіп ораған иірілген жіп. [Түрікменше келеп (Туркм. рус. сл.)] … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
келеп — а, ч. Старовинна ручна зброя, що має форму молота, насадженого на довгий держак … Український тлумачний словник
келеп — палка з топірчиком і молотком [IX] … Толковый украинский словарь
келеп — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
келеп — зат. Иірілген жіпті бояу үшін әр жерінен байлап жасаған шумақ … Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі
келеп — (Түрікм.: Красн., Ашх., Мары, Таш.) иірілген жіп шумағы, түйдек. Көп дейсің ау, осы к е л е п т а р кілемнің арқауына да жетпейді (Түрікм., Красн.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
трость — См … Словарь синонимов
фокош — і, ж., зах. Те саме, що келеп … Український тлумачний словник