ИСАН

людинаП, СМ-У, СЛ-СК; эпси исанлар усі люди П; пор. инсан, йинсан, йисан.

по-людськи К.

исан працьовита людина П.

1. ряд, лава, лаштунок, порядок, черга; алчах сыра низька верства СМ; арт сыра задній ряд О, К; сыра бе тур- стояти в черзі ВН; сыра бе шлий ми, сырачасна шлий ми до діла працює, чи як слід працює СМ; сыра билен тэшик йаса- робити ямки в ряд СБ; сыра д'ель- доводитися СГ; сыра т'елий доводиться СБ, СМ, К; сыра т'ельди ишлемеэ довелося попрацювати СМ; сыра т'ельмеди не доводилося СБ, НМ, К; сыра т'ельсе якщо доведеться СМ; утанма сыра т'елеҗек ми саа? чи й тобі доведеться соромитися? СБ; сыра т'есе як прийде пора Б; сырадан по порядку, за чергою СГ, підряд, без розбору О; сырадан чых- виходити з ряду К; сырайа дур- дотримуватися цноти, чеснот, добропорядності У; отур сыра (й) а сідай поряд СЛ, К; сырайлен підряд, по порядку СК; сиз сырайы билийсиниз ви порядок знаєте СК; сырален / сыранен у ряд, по порядку У; сырален айт- казати по порядку У; сырам сендэн алчах дӱгӱль я не нижча за тебе — не можна свазати, що я тобі не рівня Б; дӱгӱн сырасы тӱркӱнен йарашыр весільний обряд гарний піснями СЛ; Ашых Ғариб т'ечти сазҗыларын сырасына Аших Гаріб пройшов до лави співаків СЛ; лаф сырасына під час розмови Г; сырасыра в один ряд, підряд, ряд за рядом, рядами СМ, Б, У, СЛ; сыра-сыра хызлар т'етий дівчата йдуть рядами У.

2. змога; сӧлеме сырам вар я можу розказати СК; меэм сизнен лафетмеэ сырам йох, балам, мен шитмейим мені, синку, не випадає з тобою говорити, я не чую М; ийи исан тапмайсын, ӧле сыран халый, лазым саа; бет'им, о йарамай исан ама, сеэн сыран она халый хорошої людини знайти не можеш, такий твій вибір, він тобі треба; можливо, це людина непорядна, але це твійєдиний вибір СК; йарамай да олма сырасы вар, гӱзель дэ олмаа сырасы вар исана людина може бути й негідною, може бути й гарною СК.

йисан, исан

богатир, герой, сміливець, хоробра людина; батырлар исан люди-богатирі У.

СБ, СМ, далапчӱ СМ, далапчы П, СБ діяльний, діловий, активний, кмітливий; далапчы исан діяльна людина П; далапчы йисан урчух тарзы айляный діяльна людина крутиться, як веретено СБЧ; пор. далапт' ер, долапчи, долапчы.

1. столяр О, К.

2. діяльна людина СК; долапчы исан діяльна, ділова людина СК; пор. далапт'ер, далапчи, далапчӱ, далапчы, долапчи.

людина СМ, Г, К,М, Кб.; пор. исан, йинсан, йисан.

ум. спосіб зв'язки э-

1. якщо; бен бурада ӧлӱр / ӧлер исем, т'им гӧмер бени? якщо я помру тут, хто поховає мене? СБ; сорай исе исан, сен айт якщо людина запитає, ти скажи П; минер исе шу йеминин кӧшкӱне якщо підніметься на палубу цього корабля Г; кӧк йӱзӱнде эмрин не тӱрлӱ исе, ве йер йӱзӱндэ дэ бӧйлеҗе олсун і воля твоя хай буде на землі так само, як і на небі Г; энд'ерим җандан север исең, йазых мы халды т'ерата? якщо ти кохаєш усією душею (мене), невже скакуна слід жаліти? Г; ве ачан бирисийлен кӱсӱлӱ олуп оруч тутар исек, аллахтаалле оручумузу хабул этмез і якщо постимося, тримаючи образу на когось, то всевишній бог не прийме нашого посту Г; сарар исен якщо обіймеш СЛ; ичерлер исе якщо вип'ють Кб..

2. спол. а; о исе җан бекчиси олаҗах иди а це, напевно, був ангел-охоронець його душі Г; пор. иса, эса, эсе; див. э-.

1. земля, ґрунт; гӱзель йер добра земля Г; хара йердэн ах ӧкмек чығай із чорної землі виходить білий хліб СБФ; йер йӱзӱне на землю Кб.; йер парларвати землю СК; йери кӧкӱ йаратан творець землі й неба СЛ; йерин-сувун тапмам не знаходжу ні землі, ні води — не чую під собою землі У; йер сӱр- орати землю П, Г; йер ӱстне по землі, на землі СБ; йердэ тӱшӱрскидати на землю У.

2. місце; тӧкмеэ йер йох сипати нікуди К; отурмаа йерим йох ніде мені подітися Б; йохту маа йер барып ӧгренмеге мені ніде піти вчитися СБ; меэм отурмаа йерим йохтур мені ніде жити К; йерим тар эди мені було тісно СБ; авурмай мы бир йериң? у тебе щось болить?П; йырларың коп йерин унуттум багато місць із пісень я позабував СБ; бу йерге на цьому місці СБ; шлейлер йахшы йердэ вони працюють у хорошому місці П; йердэ хой- класти на місце К; т'егеллер мында, бу йердэ вони прийшли сюди, в це місце СБ; бир йердэ у певному місці, в одному місці, разом О, Б, СЛ, К; бир йердэ бир йердэ де-не-де, подекуди, десь Б; эр бир йердэ скрізь, повсюдно П, У; йердэн тур- уставати з місця Б; абу йердэн хар сніг оце поки СБ; бири бир йере йох нікого ніде немає Г; бир йере бир йере де-небудь Г; йер йердэн хыдыр- шукати по всіх місцях П; … йере ал- брати назад Г; лафын йере ал- брати свої слова назад Г; бир йере разом СЛ, СК; бир йере отуур эди вони мешкали разом СЛ; олар эпси дэ бир йере сӧлений усі вони співаються разом СК; бир йере т'итмеэ чар йох, хайль этий хары дітися ніде — жінка згоджується СГ; йеримизе ӱч тэне разом нас троє ВН; йеримизе дэ чох эбет разом нас було, звичайно, багато СЛ; йеди җан олду йеримизе разом нас стало сім душК; саймай ону исан йерне не вважає його за людину П; шаат йерне як свідок П; дэли йерне сай- вважати за дурня СМ; эт'инҗи ағаан йерне замість другого брата СГ; сениң йерине замість тебе Г.

людина СЛ; пор. инсан, исан, йисан.

(йисаллар СБ) людина ВНП, О, Г-СГ; йисанның кӧзӱндэн т'ир чығармаз СБЧ, йисанын кӧзӱндэн чӧп чыхармай Г він не вийме смітинку в людини з ока; пор. исан, инсан, йинсан.

тихий, спокійний, сумирний, скромний, м'який СБ-Г, К, СГ; йуваш ат сумирний кінь СБ-СМ, Г, К, СГ; йуваш атның тэпмеси хаты болий СБА, йуваш атын тэкмеси хаты СГ сумирний кінь хвицає жорстоко; бу алай тэпме болду, нас йуваш аттан це виявився такий (жорстокий) удар, як від сумирного коня СМ; алай йуваш исан, лафетмей така тиха, лагідна людина, не балакає П; зенд'ин дэ ғарип сайлямам — йуваш осун багатий чи бідний — я не перебираю, аби був лагідним У; хычыравухтан хорхма — йуваштан хорх крикливого не бійся — остерігайся тихого Г; йуваш табйат лагідний характер СГ; пор. йаваш, йываш.

1. око, очі ВН-К; кӧз ағы / ахы білок ока НМ, Б / Г, К; кӧз бебейи / бебеси зіниця ока СМ, К / О; кӧз йарых / йарығы кришталик ока СБ, О; кӧрмеге кӧз йарых очі б мої тебе не бачили НБЄ; кӧз йашы сльози Г; кӧзӱн йашы сель-сель олду вона ллє сльози ручаями Г; пор. кӧзйаш; кӧз мата (сы) зіниця СБ, Г, К; кӧз тиш ікло СБ-У, К; кӧз хапах СБ, У, К, кӧз (ӱн) хапа ғы Г, К повіка, віко; кӧз айдын радуйся СЛ, К; кӧз алмайып бах- дивитися, не відриваючи очей Г, К; эт'и кӧзӱң бирин алый обманює тебе — забирає одне з твоїх очей СБ; кӧз байля- зав'язувати очі, гіпнотизувати К; кӧз бузлады сени кӧрмед'е я вже стомився на тебе чекати Б; кӧзлерим бузлады да гӧрмей мої очі укрилися лудою й не бачать СК; кӧзлерим бузу чизильди у мене зійшла луда з очей СК; кӧз долаштыроглядати Г; кӧзлерим йола / йолда халды К, кӧзлерим йолға халды СБА я заждався, змучився, чекаючи; кӧз йумчух мить — змигування очей СБФ, О; кӧзӱме йуху т'ельмей я не можу заснути СБ; кӧзӱм йухуға т'етт' ен я дуже хочу спати У; кӧз кӧре відкрито, на очах О; бизни кӧрмеэ кӧзӱ йох эди вона нас ненавиділа ВН; абу йисаны / исаны кӧзӱм кӧрмий цю людину я ненавиджу Г / К; ағлей-ағлей кӧзнӱн нуру тӧкӱльмиш від ридань вона перестала бачити, букв. висипалося проміння з очей СК; эт'и кӧзӱ патлайҗах щоб йому очі полопалися Г; кӧз сахла- жмуритися (у піжмурках) К; кӧз сӱзӱль- витекти окові Б; кӧз сых- примружувати очі Б, У; кӧз тикле- задивлятися БТ; кӧзӱне т'ир- входити в довіру СБЧ; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр сам бідний, на очі сліпий — нерозсудливий, необачний СБЧ; кӧз ӱчӱ про людське око СМ; кӧз хамаш- сліпити очі К; кӧз харар- темніти в очах О; кӧз хах- кліпати, моргати, підморгувати, змигувати О; кӧз хахтыр- дати привід кліпати, моргати О; кӧз хой- покласти око, зазіхати, заздрити; зурочити СБ, О, К; кӧз-хулах бол- доглядати, наглядати, спостерігати СБ; меним йуртума да кӧз-хулах бол стеж за моїм подвір'ям СБЧ; кӧз хып- блимати, моргати, підморгувати Г; кӧздэн тахым т'ерек чечирмед'е треба все переглянути НМ; абу йисан / исан кӧзӱмдэн чыхты я зненавидів цю людину Г / К; халх кӧзӱндэн чых- ганьбитися в очах людей, втрачати довіру СБ, Б, набридати БТ; кӧздэн чыхарттлар падшаға вони зганьбили його перед царем, викликали в царя ненависть до нього Г; эм җаным, эм кӧзӱм ти моя душа, ти моє оченятко СК; буну алғанда кӧзлериң тӧбеге эди ни йохсам? коли ти це купував, твої очі були на потилиці чи де? СБЧ.

2. отвір; отвір у валі ткацького верстата, куди вставляється жердка Г; йине кӧзӱ вушко голки ВН-К.

3. відділення, засік ВНК; амбар кӧзӱ засік ВН.

4. вічко джерела К.

5. козир, світка СМ, Г, К.

6. віконна шиба БТ, К; пор. гӧз, коз, див. кӧзхапах.

сільський, із села, селянин ВН; бизим кӧйли исан людина з нашого села ВН.

(-гий) бути потрібним ВНК; т'ерегий о ший та річ потрібна П; т'ерегимиз йухлама ми мусимо спати СМ; т'ерекеҗек ший потрібна річ К; т'ереккен йерне йазған эдим я писав у потрібні місця СБ; о т'ерекйен исан дӱгӱл це людина непотрібна, некорисна П; т'ерекмеҗек ший непотрібна річ К; т'ерекмез не слід; т'ерекмей не треба ВН-К; коп ахыл т'ерекмей багато розуму не треба СБФ; т'ерекмей сен маңа ти мені непотрібен СМ; т'ерекмей хазахча не треба по-російськи СБ; айамаа т'ерекмей жаліти (бути скнарою) не слід П; т'ерекмейен йерне сохулуй влазить де не слід Г; т'ерекмейен ший непотрібна річ К; т'ерекмий непотрібно, не треба СМ, СЛ, К; т'ерекмий маа сеэн хызын мені твоя дочка непотрібна СМ; иш битт'ен сора сен энди бирне т'ерекмийсин після того, як роботу закінчено, ти вже не потрібний нікомуК; а штэ мен саа т'еректим от я тобі й знадобився Г; т'ерект'ен заман потрібного часу Б; т'ерект'ендэ хыдырыс шукаєш, коли треба СМ.

бік, край, сторона, напрям; бизим тараф т'етти він пішов у наш бік О, К; бир тараф обалай складає на один бікМ; бир тараф т'ит- іти вбік, відходити О, К; т'иткен эт'иси эт'и тараф обидва пішли на обидва боки, врізнобіч Г; биз бир тарафа отруйух ми живемо в одному напрямку К; эпси тарафтан зусібічП; хушлар тараф-тараф этий ӧкмеи птахи рзкидають хліб на всі боки Г; чечий ӧзӱ тарафына перепливає на свій бік СМ.

2. сл. ім. а) від, з боку; ондан сора хыздан тараф та а потім і з боку дівчини М; ве ол сӧз аллах тарафундан олду і слово те було від бога М; а) щодо, стосовно, відносно, про; ахча тарафна пек авара з грішми дуже погано СЛ; исан тарафтан стосовно людей; иштэн тараф щодо роботи СМ; о тарафтан ӧтӱрӱ відносно того СМ; заредэн тараф стосовно збіжжя К; кишидэн тараф айтылған бу це сказано щодо людей СМ; недэн тараф айтый ону? про що він каже? Б, У; айт биший недэн тараф розкажи про що-небудь К т'имнин тарафы айтый буну? про кого він це говорить? Б; бу айтылған о халх тарафысна це сказано стосовно тих людей СМ; див. тас-тараф.

1. гора, пагорб, курган, узвишшя, вершина, верхівка, вершечок СБ, Б, Г-СК; хапумузун ӧгӱ дэ оба да тэпе простір у нас перед хатою — гори та пагорби СК; дағын тэпеси Г, җап тэпеси СЛ вершина гори.

2. верх; верхній, угорі СБ, Б, Г-СК; ӱч хат тэпе сне угорі на третьому поверсі СГ; тэпедэ угорі СК; тэпедэн зверху СГ; тэпедэн учлетіти вгорі; турналар учту чыхты тэпеэ журавлі піднялися вгору й полетіли Г; тэпейе т'ит- здійматися вгору, рости К; чевирди тэпеэ кӧзлерини він задрав очі вгору Г; тэпеэ т'итий іде вгору СГ; исан тэпеэ дэ чыхай, ашаға да тӱший людина й угору піднімається, й донизу опускається СК; тэпе тишим мої верхні зуби Я; бабам-ненем тэпе йолларға йӱрмеген мої батьки не ходили шляхами для обраних — горніми шляхами СБЧ.

3. тім'я, маківка СБ, Б, Г-СК; баш тэпеси маківка Г; аллах (йашын, таныр) ураҗах тэпендэн щоб тебе бог (блискавка, бог) уразив у тім'я СЛ, К.

4. дах, покрівля СБ, Б, Г-СК; эв тэпесне отруйду бир хач тэне торғай на даху сиділо кілька горобців СГС; эвин тэпесиндэн ахай ым? чи з даху не тече? М; тэпеси т'ирамит дах у нього з черепиці СЛ.

5. сл. ім. верх СБ, Б, Г-СК; узаный дэвеэн тэпесиндэн тягнеться з верблюда СГ; атай миний бунун тэпесне, т'есий бунун башларын заскакує на нього, відрубує йому голови СГ; пор. тӧбе I, тӧпе.