-
1 зору
астр.; физ. зре́ние -
2 гострість зору
острота́ зре́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > гострість зору
-
3 гострота зору
острота́ зре́ния -
4 конус зору
ко́нус зре́ния -
5 кут зору
у́гол зре́ния -
6 поле зору
по́ле зре́ния -
7 промінь зору
луч зре́ния -
8 сорудовать
зору́дувати, -дую, -дуєш -
9 зрение
I. 1) (чувство, способность) зір (р. зору), (редк., зап.) зрок (-ку), (перен.) очі (очей). [І за те свободу й зір утратив (Франко). Бог дав усім людям однаковий зрок (Комар). У мене слабкі очі (Звин.)]. Слабое -ние - слабкий, поганий зір. Со слабым -нием - недобачливий, слабкоокий. Иметь слабое (плохое) -ние - погано бачити, недобачати, мати слабкий зір, слабкі очі. Обман -ния - омана, мана зорова. Напрягать, напречь -ние - натужувати, натужити зір, напружувати, -жити око. С острым -нием - см. Зоркий. Имеющий -ние - см. Зрячий. Орган -ния - зоровий орган, орган зору;2) (созерцание) бачення, (зап.) видження, з(д)ріння чого;3) (взор, взгляд) зір (р. зору), погляд (-ду). Поле -ния - поле зору, обсяг ока. Точка -ния - погляд (-ду). Ошибочная точка -ния - помилковий погляд. С точки -ния - з погляду. [З погляду етики, з погляду християнства кара на горло нічим не виправдана (Кониськ.)]. С этой точки -ния - з цього погляду, з погляду на це, з цього становища, (зап.) під цим оглядом. Под этим углом -ния - з цього погляду, під цим поглядом, оглядом.II. Зрение, Зреяние (созревание) - доспівання, достигання чого.* * *зір, род. п. зо́руиме́ть сла́бое \зрение ние — недобача́ти, пога́но ба́чити
под угло́м \зрение ния — під куто́м зо́ру
-
10 телевизор
м.по телеви́зору — por televisión
* * *м.по телеви́зору — por televisión
* * *n1) gener. aparato de televisión, televisor2) eng. telerreceptor (ñì.á¿. televisor)3) jarg. tubo (в северной Америке) -
11 подозрение
підозріння (підозрювання), підозра, підзо[і]р (-зору), призра (приздра), приздріння, позір (-зору) (провинц.). Быть на -нии - бути в підозрі, в підзорі, в приздрінні и т. д. Иметь -ние на (против) кого-л. - призру (підозру, підзор) мати на кого. Возбуждать в ком-л. -ние против кого-л. - збуджувати підозру (підзор) в кому (су)проти кого. -ние падает (пало) на кого-л. - підозра и т. д. падає (впала) на кого. Оставить кого в -нии - залишити кого у підозрі, приздрінні и т. д. Он арестован по -нию в шпионстве, в воровстве - його заарештовано з підзору (з підозри) в шпигунстві, у злодійстві. Вызывающий -ние в ком - підозренний кому; см. Подозрительный 1.* * *підо́зра, підозрі́ння -
12 просвет
1) (отверстие для света) просвіт (-ту), прозір (-зору), проріз (-зу); (оконный) верцадло, зверцадло; (в лесу, в зелени) просвіт, галява,прогалина, прогалявина, прогальовина. [Просвіт зробиш у ковчезі і зведеш його в локіть угорі (Св. Пис.). Шари хмар то густішають, то розходяться, обіцяючи подекуди прорізи (Корол.). Балкон зеленню повитий; в прогалявину видно (Тесл.)];2) арх. просвіт (-ту);3) (появление света, светлая минута) просвіток (-тку), просвіт (-ту). [Туман без просвітку (просвіту). Ніякого собі просвітку за щоденною роботою не бачили (Єфр.). Потяглись дні та ночі, одно за одним, без просвіту Грінч.)]. -свету нет (житья нет) - просвітку нема(є). [Через ту брехню немає мені просвітку (Мирн.)].* * *просві́т, -у и про́світ, про́зір, -зору; (перен.) про́світок, -тку и просві́ток; (отверстие, проём) о́твір, -вору -
13 телевизор
der Férnseher -s, =; более офиц. и тех. der Férnsehapparat - (e)s, -e, das Férnsehgerät - (e)s, -eхоро́ший, большо́й, но́вый, ста́рый телеви́зор — ein gúter, gróßer, néuer, álter [älterer] Férnseher
цветно́й телеви́зор — ein Fárbfernseher
включи́ть телеви́зор — den Férnseher éinschalten [ánstellen, ánmachen]
вы́ключить телеви́зор — den Férnseher áusschalten [áusstellen, áusmachen]
купи́ть себе́ но́вый телеви́зор — sich éinen néuen Férnseher káufen
Како́й у вас телеви́зор? — Was für éinen Férnseher háben Sie?
Что сего́дня бу́дет [пока́зывают] по телеви́зору? — Was bringt das Férnsehen héute? / Was gibt es héute im Férnsehen?
Сего́дня по телеви́зору бу́дет [пока́зывают] но́вый фильм. — Héute wird im Férnsehen ein néuer Film gebrácht [geséndet, áusgestrahlt].
Он це́лый день сиди́т у телеви́зора. — Er sitzt den gánzen Tag vor dem Férnseher.
смотре́ть телеви́зор — férnsehen
По вечера́м мы смо́трим телеви́зор. — Ábends séhen wir férn.
-
14 мель
ж тунукоба, синор; лодка села на мель заврак дар тунукоба дармонд <> как рак на мели дар ҳолати ниҳоят мушкил; посадйть кого-л. на мель касеро ба ҳолати душвор овардан; сесть на мель зору нотавон щудан, ба ҳолати душвор афтодан; сидеть на мелй зору нотавон мондан -
15 железорудная промышленность
залізору́дна промисло́вістьРусско-украинский политехнический словарь > железорудная промышленность
-
16 железорудная промышленность
залізору́дна промисло́вістьРусско-украинский политехнический словарь > железорудная промышленность
-
17 телевизор
• tv* * *мtelevízió(s készülék), tévékészülékсмотре́ть телеви́зор — televíziót nézni, tévét nézni
смотре́ть кино́ по телеви́зору — filmet nézni a televízióban/a tévében
-
18 смотреть
imperf1) katsoa, katsellaсмотре́ть фильм по телеви́зору — katsella elokuvaa televisiosta
смотри́те! — katsokaa!
как вы на э́то смо́трите? — mitä sanotte siihen?
смотря́ по обстано́вке — tilanteen mukaan
2) за кем-чем hoitaa, pitää huoltaсмотре́ть за ребёнком — hoitaa lasta
смотре́ть за поря́дком — valvoa järjestystä
-
19 телевизор
м.включи́ть телеви́зор — faire marcher ( или ouvrir, allumer) le téléviseur
вы́ключить телеви́зор — arrêter ( или éteindre) le téléviseur
смотре́ть телеви́зор — regarder la télévision
пока́зывать по телеви́зору — transmettre à la télévision
* * *n1) gener. T.V., poste de télévision, récepteur de télévision, téléviseur2) colloq. télé, télévision3) eng. poste de réception de télévision4) radio. appareil de télévision, poste de télé, poste récepteur de télévision, radioviseur, récepteur d'images, télérécepteur5) derog. boîte à images -
20 взгляд
1) погляд, (зрение) зір (р. зору), (наружн. вид) позір (р. позору). Человек с весёл. взглядом - веселого погляду (М. Вовч.). С недобрым взглядом - звірогляд. На взгляд - на око, на погляд, на позір, як глянути. Встретились взглядами - вони ззирнулися, очі їх ззирнулися (Грінч.). Окинуть, охватить взглядом что - скинути, зглянути оком, зирнути по чому. [Зирнув по хаті]. Окидывать, окинуть, обводить, обвести взглядом многое - озирати, (сов.) озирнути, обвести, зглядіти оком, перебігти очима, перезріти (гал.). Привлекать взгляд - брати очі, вбирати в себе очі. Проникать, проникнуть -дом - прозирати, прозирнути кого, проглядати, -ся, проглянути, -ся, продивлятися, продивитися в кім, протиснути погляд (Франко). Смерить -дом - обміряти поглядом, очима. Встретиться с чьим -дом - спасти очима на кого. [Куди я ні гляну, усе на його погляд очима спаду = с его взглядом встречаюсь глазами (М. Вовч.)]. Устремить взгляд - уп'ястися очима, втопити очі (Неч.-Лев.). На мой, ваш взгляд - на мої, ваші очі, на мій, ваш погляд. [На ваші очі - бур'ян, а на мої - чудові квіточки (Неч.-Лев.)]. Бросить взгляд - см. Взглянуть;2) взгляд (мнение) - погляд, гадка, думка, переконання. На мой, его взгляд - з погляду мого (його), (як) на мій (його) погляд, як на мене (на його), по моєму, по його; на мою (на його) думку (гадку). Вырабатывать -ды - доходити до поглядів. Не соглашаться с чьими -дами - не згоджуватися з чиїмись поглядами, (описат.) не туди дивитися. Высказывать свой взгляд - давати свій суд, висловлювати свою думку (погляд).* * *1) по́гляд, -у; ( взор) зір, род. п. зо́ру; диал. по́зирк, -у, позі́р, -зо́руброса́ть, бро́сить (кида́ть, ки́нуть) \взгляд на кого́-что — позира́ти (пози́ркувати, зи́ркати), зи́ркнути (зирну́ти) [о́ком, очи́ма] на ко́го-що, ки́дати, ки́нути (скида́ти, скину́ти) о́ком (очи́ма, по́гляд, по́глядом) на ко́го-що, бли́мати (побли́мувати), бли́мнути [очи́ма, о́ком, зо́ром] на ко́го-що
на \взгляд — ( судя по виду) на ви́гляд; на по́гляд; диал. на позі́р
2) (перен.: воззрение) по́гляд, перекона́ння; ( мнение) ду́мка, га́дкана мой \взгляд — [як] на мій по́гляд, як на ме́не, на мою́ ду́мку (га́дку), по-мо́єму
См. также в других словарях:
ЗОРУ — заочное обучение работников учёта … Словарь сокращений и аббревиатур
ЗОРУ — заочное обучение работников учёта … Словарь сокращений русского языка
желе́зору́дный — железорудный … Русское словесное ударение
зорудувати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
білозір — зору, ч. Пр. Бідозір. () … Словник лемківскої говірки
дозор — зору, ч. Пт. Догляд, надзір … Словник лемківскої говірки
надзір — зору, ч. Рс. Нагляд … Словник лемківскої говірки
позір — зору, ч. Гж. Погляд, увага … Словник лемківскої говірки
железорудный — железорудный, железорудная, железорудное, железорудные, железорудного, железорудной, железорудного, железорудных, железорудному, железорудной, железорудному, железорудным, железорудный, железорудную, железорудное, железорудные, железорудного,… … Формы слов
оптичний — а, е, спец. 1) Стос. до оптики. Оптичний магазин. || Який ґрунтується на законах оптики. || Виготовлений, сконструйований на основі законів оптики. •• Опти/чна си/ла характеристика заломлюючої здатності осесиметричних лінз і їхніх систем.… … Український тлумачний словник
сліпий — а/, е/. 1) Позбавлений зору, здатності бачити; прот. зрячий. || у знач. ім. сліпи/й, по/го, ч.; сліпа/, по/ї, ж. Людина, позбавлена зору. || розм. Те саме, що короткозорий 1). || Який не бачить (про очі). || Який не бачить у певний період доби… … Український тлумачний словник
