-
1 Зась
Зась паки -
2 зась!
виг.not if I know it!; not on your life! snorks! -
3 зась
= за́ськи; диал. межд.ду́дки -
4 йӧзасьӧм
-
5 сӧзасьӧм
1) сращение, срастание|| сросшийся 2) рубцевание || зарубцованный -
6 нельзя
I. До -зя см. Донельзя.II. 1) глаг. нрч. - а) (невозможно) не можна, не сила, не вільно, ніяк, (зап.) годі, (диал.) нільга. [Скільки я осів поламав, то й полічити не можна (Н.-Лев.). Не сила забути (Грінч.). За людським гудінням, однаково їх не сила було-б чути (Крим.). Люблю, люблю дівчиноньку, та не вільно взяти (Пісня). Потішити-б її, попестити, та ніяк увійти (Коцюб.). Для їх усе дарма і годі їх спинити (Вороний). Є речі, що годі їх обминути мовчки (Павлик). Одно я серце маю, - нільга ним ділитися (Макар.). Ні так, ні сяк нільга обернутися (Куліш)]. -зя ли вам замолвить за меня словцо? - чи не можна-б вам (чи не могли-б ви) закинути за мене слівце? -зя упросить кого - не можа упросити кого, (диал.) немає впросу в кого. [У неї немає впросу (Федьк.)]. Здесь одному -зя управиться - тут самому не можна (не сила) впоратися, тут сам один не впораєшся. Как -зя лучше, хуже, более - як-найкраще, як- найгірше, як-найбільше, як(о)-мога краще, гірше, більше. [Цензурна практика довела це як- найкраще (Гр. Думка)]. Никак, никоим образом -зя - ніяк (отнюдь не: аж ніяк) не можна, ніякою силою не можна, (ні) жадною мірою не можна, ані способу. [Просили мене до себе, так мені ніяк не можна, поспішаюся дуже (М. Вовч.). Дозволити цього аж ніяк не можна (Київ). Ні жадною мірою не можна, - баба дуже завзята (Квітка). Ані способу разом поскладати (Рудан.)]. Против этого -зя ничего сказать - проти цього не можна (годі) щось сказати. Сказать -зя - не можна сказати, сказати не можна, не сказати. [Не сказати, щоб він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. Этого -зя сделать - цього не можна (не сила) зробити. Этой беды -зя исправить - цього лиха не направити (не можна, не сила или годі направити); б) (запрещено) не вільно, не можна, заборонено. [Увійти в містечко не вільно було козакові, як не покаже білета від сотника (Куліш). По пасіці бігати не вільно, - дідусь не велять (Грінч.)]. Здесь -зя курить, плевать, ходить - тут палити (курити) плювати, ходити не вільно (не можна). [«Не кури!» - «А хіба не вільно?» (Грінч.)]. Мало ли что можно бы, да -зя - чого-б не схотілось, тав не можна. Чего -зя, того не можно - чого не вільно, того й не можна. Чего -зя, того и хочется - чого не вільно (що заборонено), того й кортить;2) (в качестве междом.: не сметь! дудки!) зась! засі!, (диал.) заськи! (а)дзуськи! [Очима їж, а руками зась! (Номис). Що панові можна, то дякові зась (Номис). Горілка не дівка, а козакові зась (Млр. лит. сб.). Заськи до моєї запаски (Харк.)].* * *предик.1) не мо́жна, ні́як, нема́є (нема́) як; го́ді; диал. неві́льнокак \нельзя зя́ бо́лее пра́вильный — якнайправильні́ший, щонайправильні́ший; якнайвірні́ший, щонайвірні́ший
\нельзя зя́ ли... — чи не мо́жна
\нельзя зя́ не... — не мо́жна не
\нельзя зя́ сказа́ть, что́бы... — не мо́жна сказа́ти, щоб
2) ( запрещено) не мо́жна -
7 дело
діло (ум. дільце, ділечко), справа; (труд) робота (ум. робітка), праця; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія. [Я діло все поробила. Діла незабуті дідів наших (Шевч.). Люди бралися до щоденних справ (Дн. Чайка). Того вимагає наша національна справа. Всі справи він носить у портфелі. Поставив у канцелярії дві шахви для справ. Ви надто обережні в справі чести (Грінч.). За працею час минає швидко. Лицарська річ - у бої полягти. Давня се річ: мабуть літ сорок тому буде (Конис.). Чистий думками і непорочний діями]. Плохо дело! - кепська справа! кепська робота! Странное дело! - дивна річ! чудасія! чуднота! Дела тайные, которые нужно скрывать - таємнощі (р. -щів). По делу - за ділом, за справою. [Я прийшов до вас за ділом]. По делам (поручениям) - за орудками. [Няньку посилала за орудками (Л. Укр.)]. По этому делу - в цій справі. По делам службы - в справах службових. Сидеть, быть без дела - сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти. Браться за дело - братися до роботи. Браться не за своё дело - не за свою справу братися, шитися не в своє діло (Конис.). Дело обстоит так - справа стоїть так. [Тепер справа стоїть инакше]. Известное дело - звісно, звичайно, відома (певна) річ, сказано. [Сказано: куди голка, туди й нитка]. Ясное дело - видима річ. Виданное ли, слыханное ли дело? - чи чувано, чи видано? (провинц.) чи-ж видансько? Дело житейское - світова річ. Дела нет до чего - байдуже про що. Не было дела до кого, чего - байдуже було, не доходило діла. [Не доходило мені до них діла]. Не твоё дело - то не твоя справа, тобі до цього зась, заськи [Ігумену - діло, а братії - зась], (шутл.) не твоє мелеться. Это дело другое - це що инше, це инша річ. В чём дело? - в чому річ? в чім сила? про що йдеться? Дело вот в чём - річ ось яка. В том-то и дело - а тож-то, отож-то й є, тож-то й воно, тим бо й ба, не тож бо то й що, не по чім б'є, як не по голові. [Ми не тою дорогою їдемо? - А тож-то, що не тою. Він хотів-би коняку купити, та тим бо й ба - грошей нема]. Не в том дело - не в тім річ, не про те річ, не про те мова мовиться, не в тім сила. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім що не везе]. То-ли дело - инша річ, хіба така річ? нема краще, як; нема в світі, як. [Не люблю зими, нема в світі, як літечко святе. Неохота йому працювати; хіба така річ - пити!]. Не к делу - не до-діла, не до-речи, не в лад. Пойти в дело - піти в надобу, піти до діла. Если уж до чего дело дойдёт - коли вже до чого (того) дійдеться, як до чого (того) ряд дійде. Ей до всего дело - без неї вода (ніде) не освятиться. Иметь дела с кем - мати справи (стосунки = отношения) до кого (или з ким). Я совсем не имею с ней дела - жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. Моё дело сторона - моя хата з краю. Плёвое дело - дурниця, пусте, пустячина, ка-зна-що. Статочное-ли дело - чи мислима річ? чи подобенство? чи годиться-ж? А мне что за дело? - а мені що до того? а мені яке діло? а мені якого батька горе? Что дело, то дело - що правда, то правда; що до пуття, то до пуття. Это дело - це добре, це гаразд, це до діла. Это особое дело - се инша річ, се инша стать. То и дело - раз-у-раз, раз-поз-раз, раз-по-раз, знай. [Коло його знай споминають літописці друге голосне ім'я - Остапа Дашковича (Куліш)]. В чём дело? - що сталося? про що річ? у чому справа? В самом деле, на самом деле - справді - см. В действительности. На словах, что на санях, а на деле, что на копыле - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці. Судебное дело - судова справа. [Він виграв у суді свою справу. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв]. Тяжебное дело - позов (р. позву). Военное дело - військова справа. Комиссариат иностранных дел - комісаріят закордонних справ. Золотых дел мастер - золотник, золотар (р. -ря) (ум. золотарик).* * *1) (занятие, работа, труд) спра́ва, ді́ло2) ( административное или судебное разбирательство) спра́вауголо́вное \дело — юр. криміна́льна спра́ва
3) канц. спра́вапа́пка для дел — па́пка для справ
4) ( промышленное или торговое предприятие) діло, спра́ва5) (сражение, бой) бій, род. п. бо́ю, бата́лія, би́тва6) (в сочетании с прил. в знач. сказ. или вводн. сл. жарг.) річ, спра́ва, ді́лодруго́е (ино́е) \дело — і́нша річ (спра́ва), і́нше ді́ло
-
8 дудки
нескл. зась, засі, заськи [«Пустіть мене!» - А заськи!], дзусь, дзуськи, це вже бали. [Ні, це вже бали!].* * *межд.зась, за́ськи, дзусь, дзу́ськи -
9 короткий
1) короткий (ср. ст. коротший, пр. ст. найкоротший). -кие волосы - коротке волосся. -кое платье - коротке убрання, (женское) коротка сукня. Юбка -ка - спідниця коротка (куца). Он -ток, в солдаты не годен - він малий (приземок, фам. куций), до військової служби не придатний. -кий дух, -кое дыхание - коротке дихання. -кое зренье - короткий (близький) зір (р. зору), коротко-[близько]зорість (-рости). -кая память - коротка пам'ять (-ти). Ум -ток у кого - на розум небагатий хто, малий розум у кого. Руки -ки! - руки короткі! не твоя (не ваша и т. п.) сила! тобі зась! а зась! -кий ответ - коротка відповідь. В - ких словах - коротенько, небагать(о)ма словами, в небагатьох словах. -кий звук, слог, грам. - короткий звук, склад. Делать, сделать -роче - см. Коротить и Укорачивать. Делаться, становиться, сделаться, стать -роче - коротшати, покоротшати;2) (о расстоянии) недалекий, близький (ср. ст. ближчий, пр. ст. найближчий). -кий путь - недалека (близька) дорога (путь);3) (непродолжительный) короткий, недовгий, малий. [Короткий той веселки вік дівочий (Н.-Лев.)]. Жизнь -ка - вік короткий (недовгий), життя коротке. -кий срок - недовгий (близький) строк (термін, реченець (-нця)). -кое время - малий час, мала часина, часочок (-чку), часинка. В (за) -кое время - за малий (не за великий) час, за малу часину, не за довгий час. На -кое время - на малий (на недовгий) час, на (малу) часину, на часинку, на часочок. В самом -ком времени - найближчого часу, найближчим часом, у найближчім часі;4) (о близких отношениях) близький. -кое знакомство - близька знайомість (-мости). -кие отношения, связи - близькі відносини (стосунки). Они очень -ки между собой - між їми близькі відносини (стосунки), вони приятелюють (дружать, о женщ. также подругують), (фам.) панібратаються. Быть на -кой ноге с кем - бути у близьких відносинах (стосунках), (гал.) бути на короткій (близькій) стопі, приятелювати, дружити, (о женщ. также) подругувати, (фам.) панібрататися з ким.* * *1) коро́ткий; ку́ций; ( непродолжительный) недо́вгий, мали́йв коро́тких слова́х — небагатьма́ (кількома) слова́ми, в коро́тких (в небагатьо́х, в кілько́х) слова́х, ко́ротко, сти́сло
2) (перен.: дружественный, приятельский) близьки́йна коро́ткой но́ге с кем — в близьки́х стосу́нках (відно́синах) з ким
-
10 заськи!
див. зась! -
11 адзусь
-
12 адзуськи
межд.1) ду́дки; шали́шь; ( нельзя) зась2) ( со значением повеления) пошёл; прочь; ( на кошек) брысь -
13 дзусь
= дзу́ськи; межд.1) ду́дки; шали́шь; ( нельзя) зась2) ( со значением повеления) пошёл; прочь; ( на кошек) брысь -
14 заськи
см. зась -
15 snorks
-
16 thorough
1. n1) с.г. борозна2) рів, канава2. adj1) ретельний; ґрунтовний; детальний, докладний; повний2) скрупульозний; глибокий; уважний3) закінчений, цілковитий4) наскрізний3. advнаскрізь; через; крізь* * *I n; іст. II a1) ретельний, ґрунтовний, доскональний, детальний; повнийthorough repair — капітальний ремонт; скрупульозний, що докопується до істини; уважний; глибокий
2) закінчений, повний, зробленийthorough blackguard /scoundrel/ — закінчений /страшенний/ негідник
thorough holiday — нічим не затьмарене свято; дійсний, справжній
3) зась. наскрізний -
17 snorks
[snxːks]int cл. зась!, дзуськи! -
18 thorough
I n; іст. II a1) ретельний, ґрунтовний, доскональний, детальний; повнийthorough repair — капітальний ремонт; скрупульозний, що докопується до істини; уважний; глибокий
2) закінчений, повний, зробленийthorough blackguard /scoundrel/ — закінчений /страшенний/ негідник
thorough holiday — нічим не затьмарене свято; дійсний, справжній
3) зась. наскрізний -
19 сӧзасьны
неперех.1) срастаться, срастись ( о кости) 2) затянуться, зарубцеваться ( о ране);ранаясыс сӧзасьӧмаӧсь — раны зарубцевались;
-
20 братия
1) (монашеская) братія. [Ігуменові діло, а братії зась];2) (наша братия, братцы) наше браття, братва, братчики, браташшя; (грубо-ласкательно) братища (мн.).* * *бра́тія
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ЗАСЬ — ЗАСЬ, см. застить. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
зась — нареч, кол во синонимов: 3 • врешь (22) • молчи (48) • отвяжись (33) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин … Словарь синонимов
зась — присудкове слово незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
зась — зась, засе а, же; знову, але, також, потім, но … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
зась — межд. цыц! , молчи! , не твое дело! , севск. (Преобр.), донск., где также засть (Миртов), укр. зась, блр. зась пошел прочь (собаке), др. русск. за ся за себя, прочь , откуда убирайся! , польск. zas назад; же, но, а; прочь!, вон! , чеш. zas; zase… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
зась — зася (засе, зась) 1. прысл. яшчэ, зноў; 2. злучн. а, але, ды, ж … Старабеларускі лексікон
засьёмка — засьёмка … Словарь употребления буквы Ё
Зась на ась. — Скажи ему зась. Зась тебе! Зась на ась. См. ПРОСЬБА СОГЛАСИЕ ОТКАЗ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Зась тебе! — см. Зась на ась … В.И. Даль. Пословицы русского народа
ЗАСЬ! — замолчи! перестань! … Казачий словарь-справочник
зась — виг. 1) Виражає заперечення чого небудь, відмови від чогось. || у знач. ім., рідко. 2) Уживається як присудок у знач. не можна … Український тлумачний словник