Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Жур

  • 1 жюри

    журі́ (нескл., с.)

    Русско-украинский словарь > жюри

  • 2 кисель

    жур; кісель
    * * *
    кісель, -сялю муж.

    Русско-белорусский словарь > кисель

  • 3 Репортеры без границ

    жур. Организация "Репортеры без границ"
    Reporters without Borders

    Дополнительный универсальный русско-английский словарь > Репортеры без границ

  • 4 печаль

    журба, жура, смуток (редко смута), сум, туга, жаль (-лю), жалощі, скорбота, гризота, гриза, грижа, печаль (-ли), сумування, журіння, печалування, смутість (-ости). -чаль-тоска - жаль-туга, печаль-журба. [Мене жаль-туга обійма (Л. Укр.)]. -чаль берёт, охватывает (взяла, охватила) - сум (смуток и т. д.) бере, обіймає, повиває, посідає (узяв, обняв, поняв, повив, посів). Предаваться -ли - вдаватися (вдатися), вкидатися (вкинутися) в тугу. Причинять, -нить -чаль кому - завдавати, завдати, наробити смутку (суму и т. д.) кому. Рассеять -чаль - розвести (розвіяти) тугу (журбу и т. д.) кому, розважити кого. Отуманиться -чалью - понятися сумом (смутком). [Очі йому понялися сумом]. -чаль сушит - журба сушить (в'ялить, журить). Извела меня -чаль - зжурила (звялила) мене журба. Известись -лью, умереть с -ли - зжуритися, умерти з журби (з туги, з жалю и т. п.). [Лягла в труну, зжурившись за дочкою]. Не было -ли, да черти накачали - не було клопоту - так чорт надав. Склонный к -ли - жур(б)ливий.
    * * *
    1) сум, -у, сму́ток, -тку, печа́ль, -лі; (грусть, сокрушение) журба́, сму́тність, -ності; зажу́ра, диал. жура́, журбо́та, жур, -у; ( тоска) ту́га, диал. гри́жа; ( скорбь) жа́лощі, -щів; ( горевание) побива́ння
    2) (забота, беспокойство) кло́піт, -поту, журба́, диал. жура́, журбо́та, жур

    Русско-украинский словарь > печаль

  • 5 горевание

    горювання, смуткування, сумування, журіння, побивання за ким, за чим. [Коло мого серденька велике журіння. Душа моя втомилась побиванням (Кул.)].
    * * *
    горюва́ння, побива́ння; сумува́ння, журі́ння; бідува́ння

    Русско-украинский словарь > горевание

  • 6 грусть

    сум, сумування, смуток (р. -тку), журба, туга; срв. Печаль. Наводить грусть - смутити, засмучувати кого. Наводящий грусть - сумовитий, смутливий. Развеять грусть - розвести (розвіяти, рознести) тугу. [Ой де-б я, де-б я тоску печаль рознесла?].
    * * *
    сум, -у, сму́ток, -тку, сму́тність, -ності, сумува́ння, журба́, журі́ння, жур, -у; зажу́ра; диал. жура́, журбо́та; ( печаль) ту́га, жа́лість, -лості

    Русско-украинский словарь > грусть

  • 7 кручина

    журба, туга, журбота, гризота, сухота; срвн. Грусть, Печаль. [Журба мене сушить, журба мене в'ялить (Пісня). Коло ліжка сидить моя мати з журботою своєю (М. Вовч.). Кому свято, а мені тільки сухота (Васильч.)]. Разогнать -ну чью - розважити кого, чию тугу, (разговором) розговорити кого.
    * * *
    фольк.
    журба, журі́ння, диал. жура́, журбо́та, жур, -у; ( тоска) ту́га, диал. туска́, туск, -у, ту́сок, -ску

    Русско-украинский словарь > кручина

  • 8 печалование

    уболівання за кого, за що и за ким, за чим, журіння про (за) кого, про (за) що, піклування ким, чим и про кого, про що.
    * * *
    1) сумува́ння, журі́ння; побива́ння
    2) ска́рга, жа́лоба; бі́дкання
    3) піклува́ння; уболіва́ння

    Русско-украинский словарь > печалование

  • 9 Пещися

    и печься о ком о чём (заботиться) пеклуватися ким, чим и про кого, про що (реже коло кого, коло чого), опікуватися ким, чим, падкати(ся), падкувати за ким, за чим, (стараться, ревновать) дбати за (про) кого, за (про) що, (беспокоиться) журитися ким, чим и коло кого, коло чого. Он -чётся о своём семействе, о своих детях - він пеклується своєю родиною, своїми дітьми и про свою родину, про своїх дітей, він опікується своєю родиною, своїми дітьми. -чься об общественной безопасности - дбати за (про) громадську безпечність. [Не журіться життям вашим, що вам їсти або пити; ані тілом вашим, чим зодягтися. Не журіться про завтра: бо завтра журитиметься само про своє (Єв., Куліш- Пулюй)].

    Русско-украинский словарь > Пещися

  • 10 журить

    F (13 e.), < по-> zurechtweisen, tadeln, rügen
    * * *
    жури́ть fam, < по-> zurechtweisen, tadeln, rügen
    * * *
    жур|и́ть
    <-ю́, -и́шь> нсв
    прх разг jdm einen Vorwurf machen, jdm etw vorwerfen, jdm die Leviten lesen, jdn zurechtweisen
    жури́ть шалуна́ den Flegel zurechtweisen
    жури́ть ребёнка за что-л. das Kind für etw bestrafen
    * * *
    v
    gener. (j-m) die Leviten lesen (кого-л.)

    Универсальный русско-немецкий словарь > журить

  • 11 журение

    тж. жур`енье
    докоря́ння, карта́ння

    Русско-украинский словарь > журение

  • 12 кручиниться

    журитися, в тугу вдаватися, побиватися, убиватися, тужити, сумувати за ким, смутитися; срвн. Печалиться. [Не журиться Катерина (Шевч.). Десь моя ненька за мною вбивається (Пісня). Без тебе жить - весь вік тужить і днями й ночами (Франко). Ой не плачте, не журітесь, в тугу не вдавайтесь (Пісня). Годі сумувати - кинь лихом об землю. Дівка заміж іде - ой все смутиться (Пісня)].
    * * *
    (о ком-чём, по ком) фольк. жури́тися (за ким-чим); ( предаваться печали) вдава́тися в ту́гу, сумува́ти; ( тосковать) тужи́ти (за ким-чим, по кому-чому)

    Русско-украинский словарь > кручиниться

  • 13 овсяный

    вівсяний. -ный хлеб - вівсяник. -ная солома - вівсянка, вівсяниця. -ное поле (по снятии овса) - вівсище. -ный кисель - жур, джур.
    * * *
    тж. овсян`ой
    вівся́ний

    Русско-украинский словарь > овсяный

  • 14 печалить

    смутити, журити, печалити кого, туги завдавати кому. [Не жур мене, моя матінко: ти бачиш - я й сама в журбі потопаю (Г. Барв.)]. Срв. Опечаливать, опечалить.
    * * *
    завдава́ти су́му (жа́лю́), смути́ти, засму́чувати, жури́ти, печа́лити

    Русско-украинский словарь > печалить

  • 15 предаваться

    предаться
    1) віддаватися, віддатися, бути відданим; (огню) спускатися, спуститися, бути спущеним (на пожар); завдаватися, завдатися и т. д. Виновные -дутся, будут -даны суду - винуватці будуть поставлені на суд, віддані до суду;
    2) (предоставить себя) віддаватися, віддатися кому, чому, здаватися, здатися на кого, на що. [Ти звернеш з найпевнішої дороги і віддасись невірному случаю (Куліш)]. Он совершенно -дался своему другу - він цілком віддався своєму другові, цілком здався на свого друга. -даться всецело своему чувству - цілком віддатися своєму почуттю. -ваться оргии - віддаватися оргії. [Всіма фібрами своєї істоти віддається дикій, але красочній оргії (Єфр.)];
    3) (впадать во что. пристращаться к чему) вдаватися, вдатися, вкидатися, вкинутися в що; (погрузиться) поринати, поринути в що; срв. Отдаваться 2. -даться тоске, горю, отчаянию, меланхолии - вдаватися (вдатися), вкидатися (вкинутися) в тугу, в горе, у відчай, в меланхолію, (погрузиться) поринути в горе. [Не плачте, не журітесь, в тугу не вдавайтесь (Метл.). Не вкидайся так тяжко в своє горе (Г. Барв.). Вона сумувала і вдавалася в сумну меланхолію (Н.-Лев.). Батько, увесь поринувши в своє горе, ніби зовсім забув, що я й на світі є (Корол.)]. -ваться удовольствиям, пьянству, разгулу, разврату, картёжной игре и т. п. - вдаватися, вкидатися в утіхи, в пияцтво (в п'яництво), в гульню, в розпусту (в розпуск), в картярство и т. д. [Не вдавайся в гульню (Кониськ.). Вони так само пиячать, так само в розпусту вкидаються, так само женихаються (Єфр.). Приїжджі люди вкупі з міщанами вдавалися без упину у всякий розпуск (Куліш)]. -ваться мечтам о чём - поринати в мрії, снувати мрії, марити про що. [За попередніх часів, коли про українську пресу можна було тільки мрії снувати (Єфр.)]. -ваться пустым мечтам - літати в химерах, (образно) в хмари заноситися. -ваться размышлениям - заходити в думки, в міркування. -ваться учению - вкидатися (вкинутися) в науку.
    * * *
    несов.; сов. - пред`аться
    1) (кому) віддава́тися, відда́тися (кому); ( доверяться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, здава́тися, зда́тися (на кого); (переходить на сторону кого-л.) передава́тися, переда́тися (до кого)
    2) (чему) віддава́тися, відда́тися (чому); (горю, тоске) вдава́тися, вда́тися (у що); ( погружаться) порина́ти, пори́нути и порину́ти (у що)
    3) страд. (несов.) віддава́тися; зра́джуватися; видава́тися

    Русско-украинский словарь > предаваться

  • 16 сокрушение

    1) ( действие) розтро́щення, (неоконч.) розтро́щування, трощі́ння
    2) (печаль, огорчение) скру́ха, журба́, жаль, род. п. жа́лю и жалю́; диал. жура́, журбо́та, жур, -у

    с \сокрушение нием — з жалем

    Русско-украинский словарь > сокрушение

  • 17 суждение

    1) су́дження; ( мнение) ду́мка; ( рассуждение) міркува́ння

    \суждение ние об иску́сстве — ду́мка (міркува́ння) про мисте́цтво

    2) ( заключение) ви́сновок, -вку; ( решение) рі́шення; ( приговор) при́суд, -у, ви́рок, -у

    составля́ть \суждение ние — роби́ти ви́сновок

    \суждение ние жури́ — ви́сновок (рі́шення, при́суд) журі́

    3) лог. су́дження
    4) (разговоры, толки) розмо́ви, -мов

    Русско-украинский словарь > суждение

  • 18 Завтра[е]шний

    взавтрішній, завтрішній. -ний день - (в)завтрішній день, (в)завтра; срвн. Завтра. [Не журіться-ж про завтра, бо завтра само про своє журитиметься (Єв. Мт.)].

    Русско-украинский словарь > Завтра[е]шний

  • 19 абажур

    abat-jour [аба'жур], paralumine.

    Словарь интерлингвы > абажур

  • 20 продолжение

    с
    1. (по знач. гл. про­должать) давом кунондан(и), давом додан(и); (по знач. гл. продолжаться) давом доштан(и), идома ёфтан(и); тӯл кашидан(и)
    2. давом, идома, бақия; продолжение повести в следующем номере жур­нала давоми қисса дар шумораи минбаъда чоп мешавад <> в продолжение чего дар да­воми…, дар зарфи…, дар муддати…, дар рафти…; в продолжение учебного года дар давоми соли таҳсил

    Русско-таджикский словарь > продолжение

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Жур — Жур …   Википедия

  • жур — * * * (ДЖУР)      Традиционное у славянских народов еще со времен Владимира Мономаха блюдо похлебка из овсяной муки (овсяный кисель). К журу (джуру) добавлялись сушеные яблоки, вишни, калина, иногда постное масло, мед. Кушали жур с молоком. Берут …   Кулинарный словарь

  • Жур — ЖУРАК ЖУРИК ЖУРИХИН ЖУРИШКИН ЖУРОВ ЖУРОВИЧ ЖУРИЧЕВ 1. Жур овсяный кисель; в этом случае, скорей всего, прозвище вялого, кислого человека. 2. Может быть, и от диалектного жура журавль. (Ф). В основе фамили Журихин слово журиха. Вероятнее всего от… …   Русские фамилии

  • Жур —         Жур специфический вид супа. Чтобы приготовить любой из вариантов жура (постный, молочный или мясной), необходимо прежде всего приготовить основу овсяную цежу, т. е. жидкий процеженный раствор овсяной муки.         Цежу используют как… …   Большая энциклопедия кулинарного искусства

  • ЖУР — муж., смол. гуща, подонки; овсяный кисель; подонки или отстой конопляного масла. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • жур — сущ., кол во синонимов: 3 • гуща (13) • кисель (30) • похлебка (34) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин …   Словарь синонимов

  • жур де дьё! — * jour de dieu! Боже мой! Я полагаю что имеющим то же положение имя легион, сказал он, обнимая сдержанно жадным взглядом ее искрившиеся глаза, сверкавшие зубы, ея матово белую, низко оголенную спину и говоря про себя мысленно: Jour de Dieu, quel… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • жур — Жур: джур (вівсяна страва) [VI,VII] страва з вівсяного борошна [22] страва з вівсяної муки [XIII] юшка з вівсяного борошна [54;2] …   Толковый украинский словарь

  • жур — іменник чоловічого роду жура, журба діал …   Орфографічний словник української мови

  • журі — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • ЖУР — похлёбка из муки, заквашенной на воде, у поляков и белорусов. Сравни ЗАТИРКА …   Этнографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»