Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Дубов

  • 1 лес пробковых дубов

    n
    colloq. alcornocal

    Diccionario universal ruso-español > лес пробковых дубов

  • 2 роща пробковых дубов

    n
    colloq. alcornocal

    Diccionario universal ruso-español > роща пробковых дубов

  • 3 роща каменных дубов

    n
    gener. rouvraie

    Dictionnaire russe-français universel > роща каменных дубов

  • 4 лес каменных дубов

    n
    gener. leccazampe

    Universale dizionario russo-italiano > лес каменных дубов

  • 5 роща каменных дубов

    n
    gener. leccazampe

    Universale dizionario russo-italiano > роща каменных дубов

  • 6 дубовый

    дубов||ый
    прил
    1. δρύϊνος, βελανιδέ-νιος:
    \дубовыйая ро́ща δασάκι ἀπό βελανιδιές·
    2. перен (тупой, тяжелый) разг ἄξε-στος, ἀκατέργαστος:
    \дубовый язык ἡ ἀκατέργαστη γλώσσα· ◊ \дубовыйая голова разг ὁ χοντροκέφαλος.

    Русско-новогреческий словарь > дубовый

  • 7 дубоватость

    дубовість, дубуватість, брусуватість, незграбність (р. -ости).
    * * *
    неокови́рність, -ності, дубува́тість, -тості; незгра́бність; дубоголо́вість, -вості

    Русско-украинский словарь > дубоватость

  • 8 к шапочному разбору

    (приходить, являться и т. п.)
    разг., ирон.
    come when the show (party) is over; arrive at the last moment; cf. come after the feast (fair); miss the boat (the bus)

    - Подумайте, нам ещё три года до производства... Мы не попадём на неё [войну] даже к шапочному разбору! (Л. Соболев, Капитальный ремонт) — 'Just think, three years to wait for promotion. We'll miss the boat, it'll all be over by that time.'

    Дубов ждал с минуты на минуту, что Левинсон скажет: - Вот, например, Дубов - он пришёл сегодня к шапочному разбору, а ведь я надеялся на него больше всех, - срам! (А. Фадеев, Разгром) — Every moment Dubov expected Levinson to say, 'Here's Dubov, for example - he turned up tonight after the feast, and I was counting on him more than on anybody else. Shame!'

    Засмеют нас теперь пожарные дружины, приехавшие раньше нас: "Глядите, мол, люди добрые, оленинские пожаловали! К шапочному разбору. К головешкам..." (В. Солоухин, Закон набата) — The brigades that had got to the fire before us would mock us with words like: 'Look, fellows; look who's come! Now when the party's over. To pour water on the ashes...'

    Русско-английский фразеологический словарь > к шапочному разбору

  • 9 верхушка

    1) верх, вершок, вершечок, верхів'я. [Вершок на шапці синій. Дощова хмара висовує з-за гори своє верхів'я (Коцюб.)]. В. горы - вершок, вершечок, шпиль, шпилечок, щолопок; (соб.) верхогір'я. Крутая в. - щовб, щовба. Острая в. - остриця (гал.). В. растения - щит, щиток (р. -тка) чуб, чубок (р. -бка), вершечок (р. -чка), верхівка, кудер (р. - дря). В. дерева (соб.) - верховіття. [А я на тій руті-м'яті щити позриваю. Зломив щиток з дубка. На дубові, на вершечку, там посіяв мужик гречку. Золотії верхівочки]. См. Вершина;
    2) анат., в. легкого - вершок.
    * * *
    1) верхі́вка, верх, -у, верхі́в'я, вершо́к, -шка́, верше́чок, -чка, верхови́на; ( дерева) верхові́ття; ( горы) шпиль, -ля
    2) перен. верхі́вка
    3) анат. верхі́вка

    \верхушка лё́гкого — верхі́вка леге́ні

    Русско-украинский словарь > верхушка

  • 10 выемчатый

    рівчакуватий, жолобуватий, жолобкуватий; зміюватий; викроєний. [Долото жолобкувате. Лист на дубові - викроєний].
    * * *
    ви́їмчастий

    Русско-украинский словарь > выемчатый

  • 11 доска

    дошка (ум. дощечка), (изредка) дертиця, дерниця. [Ой, і казав пан Каньовський дерниць накупити, молодій Бондарівні домовину збити (Чуб.)]. Доска небольшая или одиночка - дощина. Самая толстая доска - форшта, хворшт. [Дубові форшти для склепу наготували]. Д. двухдюймовая - двіцалівка, двохпальцівка. Д. трёхдюймовая - трицалівка, трьохпальцівка. Д. наиболее употребительная для обшивки - шалівка. Д. толщиною меньше вершка, но толще шалёвки - безименка. Д., составляющая восьмую часть распиленного древесного ствола - гитина, восьмерня. Д.-горбыль - обапол, обаполок (р. -лку), опилок (р. -лку). Д. для пола - мостина, мостовина, (реже) місниця. Д. в потолке - стелина. Д. в заборе - ділина; (в воротах) ворітниця. В заборе доска, прикрывающая забор или частокол - гловень (р. -вня). Доска с уступами, на которые кладутся полки - шимбалок (р. -лка). Дубовые доски для лодок - боти. Д., положенные на лодках для устройства парома - мостинці (р. -нців). Доски, по которым скатывают тяжести для нагрузки и т. п. - кітвиці. Д., переброшенная через ручей, речку - кладка. Д. кухонная для теста, для котлет и т. п. - стільниця. [Візьми меншу стільничку на зілля: на великій ми тісто пораємо]. Д., употребляемая вместо колокола в монастырях (било) - брязкало, било, калатало. [Говорили, як у било били, а йому й не в догадки. Піп у дзвін, а чорт у калатало]. Д. кроильная - кравальня, кравниця, крійниця. Д. для глаженья - прасувальна дошка. Д., которую сапожник кладёт себе на колени и разбивает на ней молотком кожу - клепак (Вас.). Д. деревянная, для писания на ней масляными красками - блят. [Повіз дерево до столярів, щоб поробили бляти, а мій брат помалював]. Вымощенный досками - мостовий. [Ой, Олено, сестро моя, помий двори мостовії]. Обшить досками - обшалювати, пошалювати. От доски до доски - від дошки до дошки; від палятурки до палятурки. [Всю оту купу книжок я знав уже розказати од палятурки до палятурки (Васильч.)]. Доска классная - таблиця. Д. аспидная - тавлетка, грифельна дошка. Д. шахматная - шахівниця. Д. грудная (анат.) - груднина.
    * * *
    до́шка

    от доски́ до доски́ [прочита́ть, вы́учить] — від до́шки до до́шки (від паліту́рки до паліту́рки) [прочита́ти, ви́вчити]

    Русско-украинский словарь > доска

  • 12 лапоть

    лычный) личак (-ка мн. личаки, -ків), личка (-чок, мн.), (преимущ. кожаный, но также из лыка, лозы и т. п.) постіл (-тола), ходак (-ка), (кожаный, верёвочный) верзун (-на), (кожаный) равлик (-ка), (из нечиненной кожи) шкуряк (-ка), сирівець (-вця), (из дублёной кожи) дуб'янець (-нця), (с пеньковой подковыркой) похлопень (-пня). [Іде Катерина у личаках і в одній свитині (Шевч.). У твоєї мами дубовії личка (К. Стар.). На козакові постоли в'язові (АД. I). Був собі Лейба, великий чудак, мав один чобіт, а другий ходак (Пісня). Верзун це постіл, сплетений з мотузків (Липовеч.)]. Переобуть кого, переобуться из сапогов в -пти - передягти, -ся з кармазина в тяжину, зубожити кого, звести кого, з[пере]вестися на-ніщо (ні на-що), зубожіти, скапцаніти. -пти плесть - а) (о плохой работе) лико плести, партачити; б) (путанно говорить) лико плести, плутати, мішати; в) (делать промахи в игре) ґави ловити. Это не -поть сплесть - це не лико плести, це робітка не абияка. В -поть звонить - байдики (байди) бити, байдикувати. На него -пти чорт по три года плёл - йому сам чорт не догодить, три роки йому чорти чобітки шили та й то не догодили.
    * * *
    лича́к, -а ( из лыка); (преим. кожаный) пості́л, -тола́, диал. хода́к, -а

    ла́пти плести́ — перен. ли́ко плести́; ( нескладно говорить) плу́тати, міша́ти; ( о плохой работе) парта́чити; ( зевать) ґа́ви (ґав) лови́ти

    Русско-украинский словарь > лапоть

  • 13 нагибаться

    и Нагинаться нагнуться нагинатися, гнутися, нагнутися, нахилятися, хилитися, нахилитися, похилятися, похилитися, пригинатися, пригнутися, прихилятися, прихилитися, уклякати, уклякнути, (о мног.) понагинатися, пона[пос]хилятися, попригинатися, поприхилятися, повклякати, поклякнути; бути нагинаним, нагнутим, понагинаним и т. п.; срв. Нагибать. [Аж верби нагинались слухать тую мову (Шевч.). Гнулись додолу квітки Грінч.). Верби понагинались над водою (Н.-Лев.). А верболіз зостався гнучий, бо нахилятися умів (Грінч.). Хилилися густі лози, куди вітер віє (Пісня). Верба рясна похилилась (Шевч.). Ой, єсть у саду криниченька нова, прихилюся та й нап'юся (Пісня). Хрести дубові посхилялись (Шевч.). Колос позолотів набубнявів, покляк (Г. Барв.)]. Нагибающийся - що нагинається (гнеться и т. п.); гнучий, гинкий. Легко -ющийся - хилкий; срв. Нагибчивый. [Хилку лозинку і снігур зігне (Приказка)]. Нагнувшись - нагнувшись, (нрч.) згинці.
    * * *
    несов.; сов. - нагн`уться
    1) нагина́тися, нагну́тися и мног. понагина́тися, нахиля́тися, нахили́тися и мног. понахиля́тися
    2) страд. (несов.) нагина́тися, нахиля́тися; нагина́тися

    Русско-украинский словарь > нагибаться

  • 14 осыпаться

    осыпаться
    1) обсипатися и сипатися, обсипатися (о мног. пообсипатися), висипатися, висипатися. [Вже грушки обсипались. Листя на дубові обсипалось. Жито сип(л)еться, об[ви]сипається];
    2) (обваливаться) обсуватися, обсунутися, обвалюватися, обвалитися. [Земля в колодязі обвалилась];
    3) (о тканях) об[ви]стріпуватися, обстріпатися, вистріпатися. Шерстяная материя -ется - шерстяна (вовняна) матерія вистріпується.
    * * *
    несов.; сов. - ос`ыпаться
    1) обсипа́тися, обси́патися и пообсипа́тися, осипа́тися, оси́патися; (усеиваться чем-л.) обсіва́тися и обсі́юватися, обсі́ятися и пообсіва́тися и пообсі́юватися; ( опадать) опада́ти, опа́сти и поопада́ти и попадати; ( облетать) обліта́ти, облеті́ти и пообліта́ти
    2) (о земле, песке) осипа́тися, оси́патися, обсипа́тися, обси́патися и пообсипа́тися, обсува́тися, обсу́нутися, осува́тися, осу́нутися; ( обваливаться) обва́люватися, обвали́тися и пообва́люватися
    3) (падать - о листьях, зерне) обсипа́тися, обси́патися и пообсипа́тися, осипа́тися, оси́патися, несов. си́патися; ( высыпаться) висипа́тися, ви́сипатися и повисипа́тися; (несов.: о перезревшем хлебе) текти́
    4) строит. (несов.) обсипа́тися, осипа́тися; обтру́шуватися; обсіва́тися, обсі́юватися; осипа́тися, обси́патися; засипа́тися; закида́тися; розкида́тися

    Русско-украинский словарь > осыпаться

  • 15 Дубра[о]ва

    1) (дубов. роща) дубина;
    2) (вообще лес, чернолесье) діброва (ум. дібрівка, дібрі[о]вонька), дібровиця, дубравина, гай;
    3) (дремучий лес, чаща) густа діброва; пуща, гущавина, гущовина;
    4) (трава) діброва. [Ой ночують чумаченьки в степу край дороги, розпустили сірі воли по зеленій діброві].

    Русско-украинский словарь > Дубра[о]ва

  • 16 антик с гвоздикой

    уст., разг., одобр.
    cf. the acme (pink) of perfection; a bit of all right; a nice bit o'fluff; a regular peach; first chop; first (top) flight; top notch

    - Эх, и барышня, доложу я вам! -... мечтательно говорит квартирмейстер Дубов, сидя на руле. - Прямо - антик с гвоздикой! (А. Новиков-Прибой, Подарок) — 'My word, what a girl!' the coxswain Dubov said dreamily, sitting at the rudder. 'A regular peach.'

    Русско-английский фразеологический словарь > антик с гвоздикой

  • 17 артель Напрасный труд

    разг., шутл., ирон.
    wasted labour; something useless or doomed to failure; one's effort gone phut; cf. a dead frost; a dead dog (duck)

    - А не жалко такую махину на лом брать? Нельзя ли её для какой-нибудь типографии приспособить? - Думали. Прикидывали. Артель "напрасный труд"! - бросил Никита... - Новую легче сделать, чем её чинить. (В. Беляев, Старая крепость) — 'Isn't it a pity to break up a machine like that for scrap? Couldn't one of our print-shops make use of it?' 'We thought of that, but it would be wasted labour!' Nikita replied....'It'd be easier to make a new one than repair this.'

    Гремя и подпрыгивая, проехал грузовик, обдал их пылью. Колёса прошли по только что сделанной насыпке, гравий брызнул в сторону. - Вот и весь ремонт! - сказал папка. - Артель напрасный труд. (Н. Дубов, Беглец) — A clattering, bouncing lorry rumbled past, spraying them with dust. The heavy wheels rolling over the newly filled-in ruts sent the gravel flying. 'That's done it,' Pa said. 'All our effort's gone phut.'

    Русско-английский фразеологический словарь > артель Напрасный труд

  • 18 бить смертным боем

    beat smb. ruthlessly; cf. beat smb. within an inch of his life; beat smb. black and blue; whip the daylight (daylights) out of smb.

    Чаще задумывалась Анна, вспоминая прошлое, не хотела ворошить в памяти дни разладов, когда бил её муж смертным боем, а вспоминала только светлое, радостью окроплённое. (М. Шолохов, Двухмужняя) — More and more often Anna let her mind go back, ignoring the days of discord and ruthless beatings, and recalling only the bright moments with their sprinkling of joy.

    - Если у тебя будут дети, - сказал он, - и вздумают заниматься искусством, бей их смертным боем. Чтобы неповадно было. (Н. Дубов, Беглец) — 'If you have children and they start dabbling in art, whip the daylights out of them. As a warning...'

    Русско-английский фразеологический словарь > бить смертным боем

  • 19 в белый свет как в копеечку

    в белый свет как в копеечку (в копейку) (стрелять, палить, выстрелить, попасть и т. п.)
    разг., ирон.
    lit. shoot into the whiteness of the sky, as though at a copeck; shoot at random

    От пятерых ребят, вернувшихся из-за реки, Дубов узнал, что никакого неприятеля нет, а стреляли они "в белый свет, как в копейку" по приказанию Левинсона. (А. Фадеев, Разгром) — Dubov learnt from five of his men who had just returned from the other side of the river that there was no sign of the enemy there, and that they had shot 'into the whiteness of the sky, as though at a copeck,' at Levinson's orders.

    - Шалый снаряд... Кидает в белый свет, как в копеечку. (В. Тендряков, День, вытеснивший жизнь) — 'Just a stray shell... Shooting at random...'

    Русско-английский фразеологический словарь > в белый свет как в копеечку

  • 20 в два счёта

    разг.
    in less than no time; in no time; in a tick (a jiffy, a flash, a crack, a trice); at one (a) stroke; in two ticks (jiffs, shakes, twos); in half a trice; before you can count to two

    - Отцепи одну лошадь, садись верхом и дуй! - Это я в два счёта! (М. Шолохов, Поднятая целина) — 'Well, get on one of the horses and fly!' 'I'll be there in a tick!'

    - Ничего, ничего ж, товарищ старший лейтенант, - сыпала она частые и мелкие, как горох, словечки, - в Москве ж вас в два счёта на ноги поставят. Москва ж - город же! Не таких излечивают! (Б. Полевой, Повесть о настоящем человеке) — 'It's all right, it's all right, Comrade Senior Lieutenant,' she twittered, her words dropping fast like peas from a bag. 'Now, in Moscow, they'll put you on your feet in a trice. Moscow is a big city, isn't it, now? They heal worse cases than yours!'

    - Перелома у тебя нет. Не бойся. Простой вывих. Вправят в два счёта. (С. Антонов, Дело было в Пенькове) — 'There's no fracture. Don't worry. It's an ordinary sprain. They'll put it right in no time.'

    - А задует норд-ост и сорвёт [тент]. В два счёта. (Н. Дубов, Беглец) — 'If the northeaster starts it will rip the thing off in two ticks.'

    Алексей пренебрежительно махнул рукой. - Ерунда! - сказал он. - Вылечим в два счёта. (А. Ржешевский, Пора любви) — Alexei waved it all off carelessly. 'That's nothing. We'll have you right in a jiffy.'

    - Началось? Я предупреждал, Казанова, - это не Европа. Здесь тебя упекут в два счёта, и никакие вздыхательницы не помогут. (В. Черняк, Час пробил) — 'So, here we go, eh? I warned you, Casanova, this ain't Europe. They'll throw you in the can before you can count to two, and none of your heart-throbs will be able to do a damn thing about it.'

    Русско-английский фразеологический словарь > в два счёта

См. также в других словарях:

  • ДУБОВ — Николай Иванович (1910 1983), русский писатель. Остроконфликтные произведения для детей и взрослых о проблемах детства, формировании личности, повести Мальчик у моря (1963), Беглец (1966); роман Горе одному (1967). Повесть Родные и близкие (1980) …   Русская история

  • Дубов — Дубов  фамилия. Известные носители: Дубов, Александр Исакович  настоящая фамилия радиоведущего Семёна Чайки. Дубов, Владимир Матвеевич (р.1958)  российский банкир, компаньон М.Ходорковского, находящийся в международном розыске.… …   Википедия

  • Дубов — ДУБЕНКИН ДУБЕНСКИЙ ДУБНЕВ ДУБНИКОВ ДУБОВ ДУБОВОЙ ДУБОВИЦКИЙ ДУБРОВИН ДУБРОВСКИЙ ДУБРОВНИСКИЙ ДУБЕНСКОВ ДУБКОВ ДУБНЯКОВ ДУБОВЕЦ ДУБНИЦКИЙ ДУБНИЧЕНКО ДУБОВИК ДУБОВСКИЙ ДУБОВЦЕВ ДУБОВЧУК ДУБРОВ ДУБРОВСКИХ От распространенных географических названий… …   Русские фамилии

  • Дубов, Юлий Анатольевич — (р. 11. 05. 1948) Род. в Москве в семье служащих. Окончил Московский энергетический институт (1972). Доктор технических наук. Был членом КПСС (1987 89). Работал в Институте проблем управления АН СССР (1972 77), во Всесоюзном институте системных… …   Большая биографическая энциклопедия

  • ДУБОВ Николай Иванович — (1910 83) русский писатель. Остроконфликтные произведения для детей и взрослых о нравственном формировании подростка: повести Мальчик у моря (1963), Беглец (1966); роман Горе одному (1967). Повесть Родные и близкие (1980). Государственная премия… …   Большой Энциклопедический словарь

  • Дубов, Владимир Матвеевич — Депутат Государственной Думы Федерального Собрания РФ третьего созыва с декабря 1999 г., член фракции "Отечество Вся Россия" (ОВР), член Комитета по бюджету и налогам, член Комиссии по рассмотрению правовых вопросов пользования недрами… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Дубов Николай Иванович — [р. 22.10(4.11).1910, Омск], русский советский писатель. Родился в семье рабочего. Живёт на Украине. Автор пьес «У порога» (пост. 1948) и «Наступает утро» (пост. 1950), повестей «На краю земли» (1951), «Огни на реке» (1952), «Небо с овчинку»… …   Большая советская энциклопедия

  • ДУБОВ Дмитрий — ДУБОВ Дмитрий, актер. 1947 ПОВЕСТЬ О «НЕИСТОВОМ» (см. ПОВЕСТЬ О «НЕИСТОВОМ») 1948 МИЧУРИН 1949 ПАДЕНИЕ БЕРЛИНА 1953 СВАДЬБА С ПРИДАНЫМ 1955 В ОДИН ПРЕКРАСНЫЙ ДЕНЬ (см. В ОДИН ПРЕКРАСНЫЙ ДЕНЬ (1955)) 1956 КОГДА ПОЮТ СОЛОВЬИ 1958 НАД ТИССОЙ 1961… …   Энциклопедия кино

  • Дубов, Сергей Леонидович — Сергей Леонидович Дубов Дата рождения: 4 февраля 1943(1943 02 04) Место рождения: Москва …   Википедия

  • Дубов, Николай Иванович — Николай Дубов Дата рождения …   Википедия

  • Дубов, Юлий Анатольевич — Юлий Анатольевич Дубов российский предприниматель, писатель, учёный Дата рождения: 11 мая 1948(1948 05 11) (64 года) Место рождения: Москва, Р …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»