ДАВН

давність; давнина; старожитність. [Давність земська. Освячена давниною мова (Куліш)]. Пришедший в давность - задавнений, задавнілий. Неизвестной давности - безлітний. [Безлітний дід]. По праву давности - правом давности.

* * *

прил παληός, παλαιός / μα-κρυνός (далекий):

прил разг παληός, ἀρχαίος, παμπάλαιος:

1) прил. далекий, дальній, далешній, відлеглий. -ные времена - давні часи, давні давна. С -ных (с самых -ных) времён - з (від) давніх (найдавніших) часів, з давніх (з найдавніших) давен. В -ные времена - за давніх часів, за давніх давен. В более -ное время - за давнішого часу, давніше. -ное будущее - далека будуччина (майбутність, прийдешність), (описат.) безвість віків. Самое -ное потомство - найпотомніші (найдальші) нащадки. В -ных краях, местах - по далеких світах;

2) см. Отдалять.

* * *

1) прич. відда́лений

2) в знач. прил. дале́кий, відда́лений; ( приблизительный) прибли́зний

3) (в знач. прил. отчуждённый, отсутствующий) відсу́тній, відчу́жений; ( безразличный) байду́жий

час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.

* * *

давнишний давній, давняшній, давнішній, здавній, довголітній, (прежний) колишній. Очень давний - бознаколишній, (сердито казнаколишній), давнезний, віко[дне]давній, прадавній, староденний, старожитній, позаколишній, (с коих-то веков) відколишній. [Попід гаєм зелененьким здавняя стежечка. Коло нього на лаві сидів його довголітній робітник, старий Федір (Стефаник). Стрів свого колишнього приятеля. Його давні твори - кращі]. С давних времён - з давніх-давен, (провинц.) з-преждевіку. В давние времена - давніми часами, давньою порою, давниною. Делать, -ся, сделаться, -ся давним - давнити, -ся, задавнити, -ся, удавнити, -ся. [Брехня як удавниться, то правдою стане].

* * *

колишній, (по)передній, передніший, передший, раньший, (давний) давній, давніший, (очень давний) бог-зна колишній, дуже давній, давнезний, (старый) старий, (редко) прежній. [Андрій згадував колишнє (Коц.). Як-би мені знову колишня сила (Л. Укр.). Колишня столиця. Колишній приятель. Давні пригоди боронять від шкоди]. -нее здоровье, положение - колишнє здоров'я, -нє становище. -няя его жизнь - попереднє його життя. Оставаться при -нем мнении - додержуватися попередньої думки. В -нее время (времена) - за попередніх (давніх, колишніх) часів, колишніми часами. В -ние годы - колишніми (попередніми, переднішими) роками, колишніх (давніх) літ. По -ему - як перше, як колись, по-давньому, по-старому, тим-же ходом. Всё пошло по -му - усе повелося по-старому (по- давньому). Пуще -его - гірш, як перше (як колись), ще гірш (ще горій). Теперь он несчастнее -него - тепер він нещасніший, як перше (як колись).

* * *

здавна, віддавна, з давнього давна, здавен, з давніх давен, з давнього часу, з давніх часів. [Вона мене здавна знає (Харківщ.). З давніх давен я так роблю (Звин.). Наш край віддавна вільний був (Л. Укр.). З давнього давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили (Шевч.). З давніх часів так повелося (Харківщ.)].

* * *

1) нар. - перш(е), передніше, давніш(е), передше, уперед, попереду, передом, (диал.) перво[е]; срв. Раньше, Некогда. [Було так перш, - тепер дивись (Шевч.). Ой чом тепер не так, як перше було (Чуб.). З сестрами я й передніше не ладнав (Грінч.). Передше я йому вірив, а тепер - ні (Звин.). Любить мене, як уперед (Франко)]. Как и -де - як (і) перш (давніше);

2) (сперва, сначала) перш(е), спершу, уперед; см. Сперва, Сначала. [Не дам мняса - давай перше гроші (Руд.). Тепер на душу припадає удвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.)] Прежде чем, -де нежели - перш(е) ніж (як), передніше (передше) як (ніж), (полон.) нім. [Я побачусь з вами перш, ніж ви поїдете];

3) предл. с род. п. - перше, передше від (за) кого, від (за) чого и просто кого, чого, поперше, поперед, навперед кого, чого. [Вона теє перше його зачувала (Макс.). Ми не побрались вони поперше нас (М. В.). Я тут був сів передше од вас Крим.)]. Прежде всего - найперше, що - найперше, на[в]самперед, найсамперед, передусім, передовсім, перш (передніше) за все (від усього), найпоперідь, найупередь, самоперше, (о речи) першим словом, (о действии) першим ділом. [Першим словом Антосьо поспитав, чи є баштан (Свидн.)]. Прежде окончания года - перш як рік минув (мине), перш як вийшов (вийде) рік. Прежде времени - передчасно, дочасу; см. Преждевременно. Лень -де нас родилась - ліньки поперед нас народились. Моя жалоба подана -де вашей - мою скаргу подано поперед вашої (перш за вашу и від вашої).

* * *

1) нареч. ( некогда) коли́сь, коли́сь-то; ( до этого времени) пе́рше, перш, попе́реду; ( раньше) давні́ше, давні́ш, рані́ше, рані́ш; передні́ше, передні́ш; диал. пере́дше

2) нареч. ( сначала) споча́тку; ( сперва) спе́ршу, сперш, пе́рше, перш; ( вперед) попе́реду, попере́д

3) предл. с род. п. ( до чего) до (чого); ( перед чем) пе́ред (чим)

4) предл. с род. п. ( раньше кого) рані́ше, рані́ш, пе́рше, перш (за кого, від кого, кого)

минулий, перейшлий, про(й)шлий. [А ще прошлими вакаціями був зовсім не такий: несміливий, бандуроватий (Свидн.)]. -лая жизнь - минуле життя. -лый год - минулий рік, той рік, (диал.) торішній год, тогідній рік. -лое лето - минуле літо, торішнє (тогіднє) літо, те літо. В -лом году - минулого року, в минулому році, торік, уторік, тогід, того року, (диал.) у тогідньому році, за той рік. [Брат у тогіднім році знайшов (Гн. II). Як за той рік, будеш ти такою (Шевч.)]. На -лой неделе - на минулому (на тому) тижні, минулого (того) тижня. -лое - минуле (-лого), колишнє (-нього), минулість (-лости), минувшина, бувальщина. [Не згадуючи минулого, не гадаючи й про будучину, жила вона тільки теперішнім часом (О. Лев.). Згада козак колишнєє, згада та й заплаче (Шевч.). Той пункт, з якого треба було дивитись на нашу минулість (Грінч.). Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять (Єфр.). І наш народ має свою славну бувальщину (Київ.)]. Далёкое -лое - давнина, давня давнина, давнє давно, давні давна, старовина. [Спогадаймо давнюю давнину (Л. Укр.). І хоч-би на сміх де могила о давнім давні говорила (Шевч.)]. Человек с тёмным -лым - людина з непевним (з темним) минулим, з непевною (з темною) минувшиною.

1. қадим, пештара; в давн ие времена дар замонҳои қадим; с давних пор аз кайҳо (қадим) боз

2. дерина, кӯҳна, қадим(а); давн не друзья дӯстони дерина; следовать давн ей привычке аз рӯи одати кӯҳна рафтор кардан

колишній, булий, давніший. [Дочка колишнього крепака. Булий інспектор. Шевченківський бульвар, давніший Бібіковський]; (состоявшийся) одбутий; (прошедший) минулий. Давно когда-то бывший - давноколишній, давноодбутий. Вот тогда-то бывший - отодішній. Ранее бывший - попередній, передніший.

* * *

стародавній, давній, старовіцький, старосвітський, давнєколишній, старий; старожитний, (устар.) древній, стародревній. [Стародавні рукописи. Стародавні філософи. Стародавні мови. Стара жидівська мова]. Очень древний - прадавній, прастарий, вікодавній, предковічний, предковіцький, предковіковий; (фамильярно) давнезний, старенезний, давненезний. Древний возрастом - старезний, староденний, древній, старенезний. [У нашому селі був священиком старушок древній дуже (М. Вовч.)]. Древний материк - старосуша (р. -ші). Древний сланец - пралупак.

* * *

1) старода́вній, да́вній, прада́вній, дре́вній; ( старинный) старови́нний, старожи́тній, предкові́чний, старе́зний; пра́старий и прастари́й; вікода́вній; днеда́вній; диал. діди́зний

2) (очень старый, дряхлый) старе́зний, старе́нний

здавна, віддавна, з давніх-давен, з давнього-давна, з давнього часу, з давніх часів; см. Издавна. Так -ри ведётся - так здавна ведеться.

* * *

см. издавна

несвіжий. -жее мясо - несвіже (давнє) м'ясо. -жие новости, известия - несвіжі (старі, давні) новини, відомості (звістки). -тая память - несвіжа (заморена) пам'ять. -жая рыба - несвіжа риба; (солёная) солона риба.

* * *

1) рані́ше, рані́ш

2) ( в прежнее время) рані́ше, рані́ш, давні́ше, давні́ш; передні́ше, передні́ш, попере́д, попе́реду и попере́ду; (когда-то) коли́сь, коли́сь-то

3) ( сначала) споча́тку, рані́ше, рані́ш; ( сперва) спе́ршу, сперш, пе́рше, перш; упере́д, попере́д, попе́ре́ду

нрч. на давніш(е), як; не дальше (не далі), як. -ше, как сегодняшней ночью - не давніш (не дальше, не далі), як сьогодні вночі; оце (или всього) тільки вчора вночі.

богатир (р. -ря), велет, велетень (р. -тня), потужник, силань. [Я бачив живцем живими народніх велетнів (Кониськ.). Були тоді на землі велетні. Се ті потужники, що з давніх-давен бували високо вславлені (Св. П.)]. Козак б. - козарлюга.

* * *

I. одружіння, шлюб. [Давнішими часами на Україні цивільне одружіння було правне. За імператора Лева Мудрого шлюб без вінчання в церкві оголошено було незаконним]. Вступать, (сов. -пить) в брак, сочетаться -ком - дружитися (сов. одружитися), братися (сов. побратися, понятися з ким), шлюб брати, (сов. взяти), стати дружиною з ким. Сочетать -ком - одружити, пошлюбити, в закон увести, (о многих поодружувати). Б. гражданский - цивільне одружіння, цивільний шлюб. Жить без оффициального -ка - жити на віру.

II. Брак -

1) брак (р. -ку); вибірки, покидьки. [Гарні грушки повибірали, а мені брак покинули. Такому покупцеві не варт гарного краму показувати, йому й вибірки годяться];

2) см. Бракование, браковка.

* * *