-
1 Гулак
-
2 Гулак, Микола Іванович
Гулак, Микола Іванович (1822, Золотоніський пов., Полтавщина - 1899) - укр. учений (історик-славіст, математик), педагог, суспільно-політичний діяч, представник просвітницького руху на Кавказі. Закінчив юридичний ф-т Дерптського (Тартуського) ун-ту, кандидат правознавства. Од 1845 р. - службовець в канцелярії Київського генерал-губернатора. Один із засновників Кирило-Мефодіївського т-ва, спрямованого на ліквідацію самодержавництвата кріпацтва, об'єднання слов'ян в демократичну федерацію. Після розгрому т-ва (1847), ув'язнення в Шліссельбурзькій фортеці (З роки), 8-ми річного заслання до м. Перм працював педагогом в Одесі (1859 - 1861), Керчі, Ставрополі (1862 - 1863), Кутаїсі (1863 - 1867), Тифлісі (1867 - 1886). На Кавказі перекладає з англ. мови на рос. твори Лонгфелло, з грузинськ. - Руставелі, з фарсі - Нізамі та Хайяма, з азербайджанськ. - Фізулі. Г. сприяв, з одного боку, формуванню в Україні революційно-демократичної ідеології та появі в Росії серед. XIX ст. укр. національного питання, з другого - теоретичній підготовці радикальних зрушень у природознавстві на зламі XIX - XX ст. З демократичних позицій досліджував економічну та політичну історію слов'ян. У математичних працях був одним з перших послідовників Лобачевського, розробляв ідеї багатомірної геометрії.[br]Осн. тв.: "Міркування про поземельну власність в Малоросії"; "Юридичний побут поморських слов'ян"; "Дослідження трансцендентних рівнянь" (1859); "Досвід геометрії чотирьох вимірів" (1877).Філософський енциклопедичний словник > Гулак, Микола Іванович
-
3 Микола Іванович Гулак
Філософський енциклопедичний словник > Микола Іванович Гулак
-
4 хушбӯгулак
бот. пахучка -
5 пахучка
хушбӯгулак -
6 молча
нрч. мовчки, (диал. умовчки), (молчком) мовчком, мовчуком, мовчака, мовчана, німо, без мови; срв. Молчаливо, Безмолвно. [Ні вголос, ні мовчки (Куліш). Взувається, вдягається, вбирається вмовчки (Звин.). Степан пішов і мовчком сів у свою лавку (Франко). Знову всі сидять мовчаком (Крим.). Нехай лежать там мовчака в сирій землі мертві (Гулак). Сидить вона мовчана собі, наче її і в хаті немає (Кониськ.). Вони слухали, сидячи німо, нерухомо (Грінч.)]. -ча снести обиду - мовчки знести (перетерпіти) образу, змовчати (вимовчати) образу.* * *нареч.мо́вчки -
7 моток
1) (пряжи) міток (-тка), (ниток) моташка, моток, мотошок (-шка), мотовильник. [Пряжа біла і крашена в мітках і клубками (Макар.)]. Пол -тка - півміток (-тка). [Ой, насуче ниток, що буде з півміток (Гулак). Моташка ниток (Київщ.). Заполочи (ниток) купила моток - рушники перетикати (Ніженщ.)];2) (однокр. действие) мот (-ту). Одним -ком пряжи не навьёшь - мотнеш разок - ще не буде моток; не відразу Київ збудовано;3) см. Силок.* * *1) мото́к, -тка́2) ( мера пряжи) мі́ток, -тка -
8 українофільство
УКРАЇНОФІЛЬСТВО - літературний рух і напрям суспільної думки в Україні у XIX ст. Засновниками У. були письменники Котляревський, Гулак-Артемовський, Квітка-Основ'яненко, які обстоювали самобутність укр. мови, літератури, культури та історії. їхні ідейно-духовні спадкоємці - Головацький, Вагилевич, Максимович - усвідомлювали необхідність захисту укр. культури від асиміляційної політики рос., австр., польськ. правлячих верств. Розвиваючи ідейні побудови європейського романтизму про самобутність народної культури і цінність народної творчості, вони наголошували особливі достоїнства укр. культури і народного характеру: красу і поетичність, виняткове багатство фольклору, стародавніх обрядів і традицій, магічно-містичний характер укр. народної культури і укр. вдачі. Костомаров у праці "Дві руські народності" підкреслював особливості укр. характеру - романтизм, поетичність світогляду, глибоку релігійність, ліризм, панестетизм, потяг до краси. Творчість діячів Кирило-Мефодіївського тов-ва у Києві (1845 - 1847) - Костомарова, Шевченка, Куліша (зокрема "Книга буття українського народу") була присвячена осмисленню особливої ролі України в світі взагалі і слов'янському регіоні. Україна і Київ розглядались як центр майбутньої слов'янської федерації. У "Книзі буття" стверджувалося, що Україна, народ якої завжди зберігав особливе стремління до свободи, до християнської правди, була розіп'ята агресивними сусідами, але вона воскресне і стане наріжним каменем слов'янського світу. У програму Кирило-Мефодіївського тов-ва входило: звільнення слов'янських народностей з-під влади іноземних держав; їх організація в самобутню федеративну політичну систему, рівноправність усіх слов'янських народів, відміна кріпацтва і станових привілеїв, релігійна свобода і віротерпимість, свобода думки, слова і друку, викладання всіх слов'янських мов і літератур у навчальних закладах всіх слов'янських народів. Наступне покоління українофілів - Драгоманов, Потебня, Антонович - прагнуло до більш глибокого вивчення історичного і сучасного буття укр. народу,соціалістичних ідей (Драгоманов). Покоління Франка і Лесі Українки закликало відмовитися від імені українофілів і називатися просто українцями, що символізувало більш послідовне і глибоке зближення інтелігенції з народом.О. Кіхно -
9 пахучка
ж обл. хушбӯгулак (як навъ гули даштӣ) -
10 цветик
м ласк. к цветок гулак, гулча, гулҷон
См. также в других словарях:
Гулак — украинская фамилия. Известные носители: Гулак, Максим (?) украинский гетман. Гулак, Николай Иванович (1821 1899) украинский учёный, общественный и политический деятель, педагог, публицист … Википедия
Гулак — русский дворянский род, происходящий от Ивана Гулака, генерального обозного войска запорожского, в 1674 г. Его потомство внесено в VI часть родословных книг Киевской и Полтавской губерний. Одна ветвь рода именуется Гулак Артемовские … Биографический словарь
ГУЛАК — Гулак, в войске запорожском. 1673. Ю. З. А. XI, 375 … Биографический словарь
ГУЛАК — Николай Иванович (1822 – 26 мая 1899) – укр. революц. демократ и ученый. По происхождению дворянин. Окончил юридич. фак т Дерптского (Тартуского) ун та. Один из организаторов нелегального антицаристского Кирилло Мефодиевского об ва (1846);… … Философская энциклопедия
Гулак-Артемовский Семен Степанович — Гулак Артемовский (по сцене ≈ Артемовский) Семен Степанович [4(16).2.1813, с. Городище, ныне Киевской обл., ≈ 5(17).4.1873, Москва], украинский и русский оперный певец (баритон), композитор, драматический артист, драматург. Учился в Киевской… … Большая советская энциклопедия
Гулак-Артемовский — Петр Петрович (1790 1865) украинский поэт, один из классиков новой украинской лит ры. Попович по происхождению, ловкий и пронырливый, он сделал блестящую карьеру профессора и ректора Харьковского университета, хотя и не возвышался над… … Литературная энциклопедия
Гулак-Артемовский — см. Артемовский Гулак … Биографический словарь
Гулак, Максим — Гулак Максим Руководитель антипольского восстания на Черкащине. Род деятельности … Википедия
Гулак-Артемовский Семён Степанович — Гулак Артемовский Семен Степанович ГУЛАК АРТЕМОВСКИЙ (Артемовский) Семен Степанович (1813 73), украинский певец (баритон), композитор, драматург. В 1842 65 пел на петербургской и московской оперных сценах. Автор музыки и либретто первой… … Иллюстрированный энциклопедический словарь
ГУЛАК-АРТЕМОВСКИЙ — (Артемовский) Семен Степанович (1813 73), украинский певец (баритон), композитор, драматург. В 1842 65 пел на петербургской и московской оперных сценах. Автор музыки и либретто первой украинской лирико комической оперы Запорожец за Дунаем (1863) … Современная энциклопедия
ГУЛАК Николай Иванович — (1822 99) украинский деятель, один из организаторов Кирилло Мефодиевского общества. В 1847 заключен в Шлиссельбургскую крепость, в 1850 выслан в Пермь. С 1859 педагог в Одессе, Крыму, на Кавказе. Труды по истории, философии, истории литературы … Большой Энциклопедический словарь
