-
1 большеголовый
головатий, великоголовий, головань, головко, головач.* * *1) прил. великоголо́вий; голова́тий2) сущ. голова́нь, -ня́, голова́ч, -а, головко́, великоголо́вець, -вця -
2 шляпочный
техн.головко́вий -
3 шляпочный
техн.головко́вий -
4 главк
(гла́вный комите́т) головни́й коміте́т, головко́м, -у; главк, -у -
5 голован
головань, головач, головко, головатий. -ванья - головата (р. -тої), головачка.* * *диал.голова́нь, -ня́, головач, -а, голова́тий, -ого -
6 немало
нрч. немало, (изрядно, порядочно) чимало, чималенько, багатенько, читрохи, не помалу, (значительно) багато, вельми, (книжн.) значно, (очень) дуже. [Немало праці поклав він на цю справу (Київ). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.). Нас було таки чимало, всі були ми патріоти (Самійл.). Маруся вже чимало читала (Грінч.). Та й викине на весну полотенця шматків чималенько (Головко). Цікавого в Сухарівських букіністів можна знайти багатенько (Крим.). А далі і тернівки покуштували читрохи (Квітка). Українські письменники спричинилися навіть не помалу до вироблювання літературної мови на півночі (Рада). Вони значно пособляли тому, що українство переводилося на шовінізм (Грінч.)].* * *нареч.нема́ло, чима́ло -
7 немо
нрч. німо, безмовно; отерпло, замліло; неголосно, недзвінко; срв. Немой. [Мати приглядається, наче що випитує німо (Г. Барв.). У хаті сумно, німо (Мирний). Німо шепотіли його губи (Крим.). І німо - може, хвильку - дивилися мовчки один на одного (Головко)].* * *нареч.ні́мо -
8 ненужный
непотрібний, безпотрібний, (непригодный) непридатний, (ничего не стоящий) марний, пустий, нікчемний, (излишний) зайвий, (свободный) гулящий, (редко) забильний; срв. Пустой 4, Лишний. [Хто бідний, той нікому непотрібний (Номис). Поліцмейстер стриманим басом робив якісь непотрібні накази (Коцюб.). Непотрібна республіці, в радянських штанях баришня лізе з фальшивим «марксизмом» (Влизько). Гаяти час на таку марну річ, як вивчати мову (Грінч.)]. Быть -ным - бути непотрібним, бути без діла, бути не до діла. [Коли дешеві робочі руки були, капіталістові машини були без діла (Азб. Комун.). Зникла, значить, і держава: вона тут без діла (Азб. Комун.)]. Ни к чему, ни на что -ный - ні на що непотрібний, (никудышный) нідочогий. [Ні на що непотрібний екіпаж (Н.-Лев.). Як обжався, хоч поламай руки, бо непотрібні-ж ні на що (Головко)].* * *непотрі́бний; валя́щий -
9 необозримый
неоглядний, неозорний, (необ'ятный) нео(б)сяжний, (беспредельный) безмежний, безкрайній, безкраїй, (неисходимый) несходимий. [Широчезні неоглядні простори степові (Головко). Шелест шовковий степів неоглядних (Олесь). Неоглядне море книг (Крим.). На ниві неозорній хліб дорогий налившися зросте (Грінч.). На увесь необсяжний і неоглядний мир (Яворн.). Червоне сонце в безкраїх степах (П. Тичина). Базар сьогодні несходимий (Звин.)]. -мые горизонты - неоглядні (неосяжні) обрії. -мые просторы - неоглядні (безмежні) простори (обшири). -мый путь - безмежна (несходима) путь. [Перед ний стелеться несходима путь, а він за всяку ціну мусить її пройти (Кирил.)].* * *неогля́дний, неозо́рий, неозо́рний; ( необъятный) неося́жний; ( беспредельный) безме́жний, безкра́їй, безкра́йній, позз. неокра́їй; (о ниее, степи) широкопо́лий -
10 неожиданность
1) (свойство, качество) несподіваність, (редко) неспогаданість, (внезапность) раптовість, наглість (-ости);2) (неожиданное событие сюрприз) несподіванка. [Приємна несподіванка: не ждав тебе з своїй домі бачити (Л. Укр.). Хотів тебе несподіванкою здивувати (Грінч.). Не треба казати, нехай це несподіванкою буде (Коцюб.). Розгублений і спантеличений несподіванкою випустив з рук рушницю (Кирил.)]. От -ти - з несподіванки, (диал., собств., исподтишка) спотання. [Трохи почервонівши з несподіванки (Грінч.). «Ой!» - тихенько з несподіванки (Головко). Схвачується мов опечений, - він спотання не добрався до правдивої тями того жарту (Н. Лев.)].* * *1) (качество, свойство) неспо ді́ваність, -ності; рапто́вість, -вості2) ( неожиданное событие) несподі́ванкаот \неожиданностьти — від (з) несподі́ванки
-
11 неоконченный
нескінчений, недокінчений, незакінчений, невикінчений, недоведений до кінця; (с отглагольными существительными обычно передаётся страд. причастием глагола, напр.: -ный печатанием - недодрукований; -ный в работе - недороблений; -ный в разговоре - недоказаний; -ная песня - недоспівана пісня; -ное письмо - недописаний лист). [Нескінчена розмова (Л. Укр.). Синявський проковтнув нескінчену фразу й сів (Ле). З недокінченою піснею на устах (О. Пчілка). До столу знов сіли старі; точили незакінчену за вечерею балачку (Головко). Постаті богів з невикінченими емблемами (Л. Укр.)].* * *нескі́нчений, некі́нчений; ( незаконченный) незакі́нчений; ( не доведённый до конца) неви́кінчений, незаве́ршений -
12 неподвижный
нерухомий, непорушний, (редко) нерушний, неповорушний, недвижний, недвижимий; срв. Неподвижной 2. [Біля столу сиділа нерухома (Грінч.). Берез плакучих нерухомі віти (Л. Укр.). Ліс стояв нерухомий, мов мертвий (Коцюб.). Сидить, як гора кам'яная, нерухомая, в поважному спокою (Васильч.). Довго дивиться в якусь вітрину нерухомий, монолітний (Кирил.). Очі темні й блискучі і нерухомі, мов скам'янілі (Головко). Я прийшов, щоб стати дозором непорушним, незломним, як мур (Терещенко). Якесь опудало стояло за вікном, неначе мертве, непорушне (Н.-Лев.). Мрака непорушна висить у воздусі (Стефаник). Непорушне каміння - емблема довічности, незмінности (Грінч.). Над тихим, нерушним дівчатком (Грінч.). Велетень недвижний (Куліш). Сидить він, скулившись від холоду, недвижний (Франко). До того дочастувалися, що він недвижимий зробився (Мартин.)]. -ная звезда - нерухома (недвижна) зоря. -ное существо - нерухома (неповорушна) істота, недвига; срв. Неподвига. Делаться сделаться -ным - робитися (ставати), зробитися (стати) нерухомим, дерев'яніти, задерев'яніти, (зап.) деревіти, задеревіти; срв. Окоченевать. [Шепти стихають, лиця деревіють (Стефаник)]. Остаться -ным - лишитися непорушним (нерухомим), (образно) прикипіти (на місці); срв. Оцепенеть. [Так і прикипів на місці (М. Вовч.)].* * *нерухо́мий; неруши́мий; диал., поэз. недви́жний; ( ничем не нарушаемый) непору́шний, незру́шний; ( медлительный) неру́хливий\неподвижныйая звезда — нерухо́ма (непору́шна) зоря́ (зі́рка)
\неподвижныйое лицо́ — нерухо́ме (нерухли́ве, засти́гле) обли́ччя (лице́)
\неподвижныйый взгляд — нерухо́мий по́гляд
\неподвижныйый во́здух — нерухо́ме (непору́шне) пові́тря
\неподвижныйый челове́к — нерухо́ма (непору́шна; нерухли́ва) люди́на
-
13 непочатый
непочатий, нерозпочатий, непочинаний. [Почувши душею в простому і невченому слові селян свіжу силу, мов непочату воду (Куліш). На селі праці для партійця непочатий край (Головко)].* * *непоча́тий\непочатыйый край (у́гол) чего́ — перен. непоча́тий край (куто́к) чого́
\непочатыйый родни́к (исто́чник) — перен. невиче́рпне джерело́
-
14 неправда
1) (неистина) неправда (ум. неправдонька), (устар.) олжа; срв. Ложь. [А неправда-ж! я того не казав! (Сл. Гр.). Здалося Саїдові, що тут десь єсть неправда (Ле). Неправдонька ваша (Рудч.)]. Это -да - це неправда, цьому неправда;2) неправда, кривда, неправдивість, несправедливість (-вости). [Щеміла та неправда на серці в руських людей (Куліш). Ні, не хочу більш терпіти на землі неправди злої (Самійл.). Най серце за неправду болить змалечку (Головко). На всякі кривди від панів не було суду, ні управи (Доман.). Розуміння всієї кривди світового й надто російського ладу (Гр. Думка)]. Лучше умереть, чем -ду терпеть - краще вмерти, як кривду терпіти до смерти. -дой жить - на неправді жити, неправдувати, кривдувати, жити кривдою (неправдою); срв. Неправдовать. [З давнього-давна панує, бо неправдує (Сл. Гр.)].* * *непра́вда; ( обида) кри́вда -
15 неприветливый
непривітний, непривітливий (неприязненный) неприязний, неласкавий, неприхильний. [Тільки всі вони якісь непривітні (Л. Укр.). Давиде, чого ти сьогодні такий непривітний? (Головко). День був сірий, холодний, непривітний (Крим.). Прощай, похмурий непривітний краю! (Вороний). Його неласкаві темні очі завсігди так дивилися, мов-би він усе гнівавсь (Грінч.). Така вже в його неприхильна вдача (Звин.)]. -вая (женщина) - непривітниця.* * *неприві́тний -
16 неприятно
нрч. неприємно, нелюбо, немило, прикро; (досадно) досадно; (противно) противно. [Він почував себе дуже неприємно (Полт.). Повз церкву як проходив, неприємно вразило Давида: пахло фарбою свіжою (Головко). Нелюбо й болюче було мені подивитися на того бідолаху (Крим.). Нелюбо вразило душу (Крим.). Може вам і прикро буде слухати те, що почуєте (Кониськ.). Прикро стало мені (Лохвич.). «А тобі що, прикро?» - «Ну, та все- ж неприємно!» (Франко). Вона помітила, що йому це прикро (Грінч.). Нема в їх нічого того, що часом так прикро вражає в деяких людей (О. Пчілка) Дзвінок прикро вдарив його по напружених нервах (Коцюб.)].* * *нареч.неприє́мно; при́кро; нелю́бо -
17 шляпочный
шапкови́й; головко́вий
См. также в других словарях:
Головко — Головко украинская фамилия. Старинный дворянский род, восходящий ко второй половине XVII века и записанный в VI часть родословной книги Киевской губернии. Известные носители: Содержание 1 * 2 А 3 В 4 Г 5 … Википедия
Головко — Андрей Васильевич (1897 ) современный украинский писатель. Р. на Полтавщине, учился в Кременчугском реальном училище, учительствовал в сельской школе и затем был призван в Красную армию. После демобилизации занялся исключительно литературой,… … Литературная энциклопедия
Головко — старинный дворянский род, восходящий ко второй половине XVII века и записанный в VI часть родословной книги Киевской губернии. В. Р в … Биографический словарь
ГОЛОВКО — Арсений Григорьевич (1906 62), адмирал (1944). В Великую Отечественную войну командующий Северным флотом. В 1947 50 начальник Главного штаба ВМФ, в 1950 52 начальник Морского Генштаба. В 1952 56 командующий Балтийским флотом. В 1956 62 1 й… … Русская история
Головко — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
головко — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
Головко — Головко, Арсений Григорьевич … Морской биографический словарь
Головко — I Головко Андрей Васильевич [р. 22.11 (4.12). 1897, с. Юрки, ныне Козельщинского района Полтавской области], украинский советский писатель. Родился в крестьянской семье. Учился в реальном училище в городе Кременчуге; исключен в 1914 за… … Большая советская энциклопедия
Головко — ГОЛОВАКОВ ГОЛОВАНЕВ ГОЛОВАНОВ ГОЛОВАРЕВ ГОЛОВАСТИКОВ ГОЛОВАСТОВ ГОЛОВАСТЫЙ ГОЛОВАЧЕВ ГОЛОВИН ГОЛОВЛЕНКОВ ГОЛОВНИН ГОЛОВНЕВ ГОЛОВУШИН ГОЛОВУШКИН ГОЛОВЧЕНКО ГОЛОВЧЕНКОВ ГОЛОВЩИКОВ ГОЛОВЯШКИН ГОЛОВАЧ ГОЛОВЕНКИН ГОЛОВКО ГОЛОВЕШКИН Голован, головач… … Русские фамилии
Головко А. Г. — ГОЛОВКÓ Арсений Григорьевич (1906–1962), адмирал (1944). Чл. КПСС с 1927. В ВМФ с 1925. Окончил Воен. мор. акад. (1938). В 1940–46 команд. Сев. флотом. В июне 1941 контр адмирал. В ходе войны силы флота под команд. Г. участвовали в… … Великая Отечественная война 1941-1945: энциклопедия
Головко, Виль Васильевич — Головко Виль Васильевич Род деятельности: артист цирка, режиссёр цирковых программ, педагог Дата рождения: 24 ноября 1932(1932 11 24) (80 лет) … Википедия
