-
1 Гарма
пучок (сена); пыж. -
2 пушка
гарма/та -
3 орудийная панорама
гарма́тна панора́маРусско-украинский политехнический словарь > орудийная панорама
-
4 орудийный завод
гарма́тний заво́д -
5 орудийный ствол
гарма́тне жерло́ -
6 пушечное сверло
гарма́тне све́рдло -
7 орудийная панорама
гарма́тна панора́маРусско-украинский политехнический словарь > орудийная панорама
-
8 орудийный завод
гарма́тний заво́д -
9 орудийный ствол
гарма́тне жерло́ -
10 пушечное сверло
гарма́тне све́рдло -
11 пушечная бронза
Русско-украинский металлургический словарь > пушечная бронза
-
12 напрасно
нрч.1) (тщетно, бесполезно) даремно[е], марно[е], надаремно[е], дарма, дурно, задурно, даром, задаром, по[за]даремно[е], дармо, надармо; срв. Понапрасну. [Даремно Драгоманов так нападав на сервілізм у Костомарова (Грінч.). Отак я сидів і даремне крутив мозком (Крим.). Літа мої молодії марно пропадають (Шевч.). Марно від мене ти думи ховаєш, - бачу всю душу твою (Крим.). Ой, плачу я, плачу, свої літа марне трачу (Метл.). Не марне говорять люди: до щасливого всяк лине (Кониськ.). Надаремно намагавсь я розважити себе (Коцюб.). Надаремне бідні люди плугом землю рили (Руданськ.). Дарма що- ніч дівчинонька його виглядає (Шевч.). Я вірив, що жив не дарма (Черняв.). Дурно ждала, а він не приходив (Н.-Лев.). Та й не дурно старий плаче: його дружина у холодній ямі (Грінч.). Я тільки громадський хліб дурно заїдатиму (М. Вовч.). Позирнула на його і відразу вгадала, що дурно він ходив (Грінч.). Вже не даром Левко каже (Квітка). Нехай таки я не даром житиму на світі (Квітка). Лихо, згину я задаром! (Самійл.). Але дармо стара ненька сватам відмовляла (Рудан.). Твоєю дивною красою надармо всіх маниш ти к собі (Франко)]. Совершенно -но - даремнісінько, марнісінько, дурнісінько. [Даремнісінько ви, панночко, боялися (К. Старина). Дяки дурнісінько їздитимуть до мене (Н.-Лев.)]. -но тратить что - марнувати, гайнувати що. [Тільки час вона гайнує (Крим.)]. -но утруждать себя - завдавати собі даремної праці (роботи), (беспокоить) марно (дурно) турбувати себе, (фамил.) завдавати собі праці на вітер;2) несправедливо, безвинно, безневинно, даремно[е], марно[е], дарма, дармо. [Покривдити сильнішого, хоча й безвинно, то буде знак самостійности (Крим.). Здаватиметься мені, ніби я його марне скривдив (Крим.). Тоді-б не сердився дарма (Комар.). Зненавиділи мене дармо (Куліш)]. Совершенно -но - даремнісінько, дурнісінько (фамил.) гарма-дарма. [Так дурнісінько вилаяла мене (Харківщ.). Ти дурнісінько на мене сердишся (Н.-Лев.). Гарма-дарма заарештували (Липовеч.). Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна (Пісня)].* * *нареч.1) (тщетно, бесполезно) даре́мно, даре́мне, ма́рно, ма́рне; ду́рно, заду́рно, задаре́мно, надаре́мно, надаре́мне, нада́рмо; ( зря) да́ром; (в знач. сказ.) да́рма, шкода́, шко́да за́ходу2) ( несправедливо) несправедли́во, даре́мно, даре́мне; надаре́мно, надаре́мне -
13 артиллерист
артилерист, гармаш.* * *артилери́ст, гарма́тник, гарма́ш, -а -
14 гумно
1) (место, где молотят) тік (р. току), гарман;2) (крытое здание) клуня, стодола.* * *1) ( помещение для сжатого хлеба) тік, род. п. то́ку, клу́ня, стодо́ла, гарма́н, -а; диал. гу́мно2) ( площадка для молотьбы) тік, род. п. то́ку; ( для молотьбы катком и лошадьми) гарма́н, -а -
15 жить
живать1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].* * *1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тисяжил-был — фольк. був собі́, жив-був
\житьть в согла́сии (согла́сно, в ми́ре, ми́рно; в ладу́, ла́дно; в сове́те) с кем — жи́ти в зла́годі (в зго́ді, ти́хо, ми́рно, в ми́рі, в миру́, в ладу́, в споко́ї; в поко́ї) з ким, ладна́ти з ким
2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш -
16 здорово
здорово, пожиточно. -рово! (привет) - здоров був! здорові були! здоров! (шутл.) доров! -рово живёте? - як ся маєте? чи живі-здорові? (За) -рово живёшь - ні за що, ні про що; ні сіло, ні впало; ні з того, ні з сього; з доброго дива; гарма-дарма; дурнісінько. [Вилаяв з доброго дива. Напався на мене гарма-дарма (Сл. Гр.)].* * *I зд`оровонареч.здо́рово; чудо́воII здор`овомежд.здоро́в, здоро́в будь (був)!, ж. здоро́ва, здорова́ будь (була́), мн. здоро́ві бу́дьте (були́), здорове́нькі були́III здор`овонареч.здоро́во -
17 артиллерийский
техн.гарма́тний, артилері́йський -
18 гарпунная пушка
гарпу́нна гарма́та -
19 градобойная пушка
градобі́йна гарма́таРусско-украинский политехнический словарь > градобойная пушка
-
20 зенитная пушка
зені́тна гарма́та
См. также в других словарях:
Гарма, Доржийн — Доржийн Гарма (монг. Доржийн Гармаа; род.1937) – монгольский писатель, драматург, сценарист. Родился в 1937 году в сомоне Эрдэнэ Центрального аймака в семье скотовода. В 1958 году окончил финансово экономический техникум в Улан Баторе.… … Википедия
ГАРМА — • Harma, Άρμα, село в Беотии (близ нынешней деревни Кастри), недалеко от Танагры, между Фивами и Авлидою (Ηομ. Il. 2. 49 9), по преданию, получило название свое от колесницы Адраста, которая здесь сломалась, или же в память Амфиарая … Реальный словарь классических древностей
гарма — [گرمه] меваи пешпазак … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
гарма-дарма — присл., діал. Даремно, марно, без причини … Український тлумачний словник
ГОМБОИН, Лубсан (Лобсан, Гарма) Чайжиевич — (1903 1937) Монголовед лингвист. Род. в с. Жаргаланта Селенгинского р на Бурятии. Ок. в 1929 пед. ин тут, затем аспирантуру при АН. Специализировался в обл. фонетики бурят. яз. Участвовал в сост. Большого акад. монг. рус. лит. словаря. В 1932… … Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период
Гармаш Дарья Матвеевна — (1919 1988), в годы Великой Отечественной войны трактористка, инициатор соревнования женских тракторных бригад в СССР (1942), Герой Социалистического Труда (1971). Государственная премия СССР (1946). * * * ГАРМАШ Дарья Матвеевна ГАРМАШ Дарья… … Энциклопедический словарь
гарман — [гарма/н] ана/, м. (на) ан і/, мн. ани/, ан і/ў … Орфоепічний словник української мови
гарматний — [гарма/тнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
Гармаки — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
гарман — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
гарманити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови