-
1 осьмина
восьма частина, восьмак, во[і]сьмина.* * *восьми́на, осьми́на -
2 восьмой
восьмо́йoka.* * *числ. порядк.octavo; ocho (дата, номер, страница)восьмо́е ма́рта — ocho de marzo
восьмо́го ма́рта — el ocho de marzo
в восьмо́м часу́ — a las siete pasadas, después de las siete
полови́на восьмо́го — (las) siete y media
ему́ идёт (пошёл) восьмо́й год — tiene los siete años cumplidos
восьма́я часть — ochava f
* * *числ. порядк.octavo; ocho (дата, номер, страница)восьмо́е ма́рта — ocho de marzo
восьмо́го ма́рта — el ocho de marzo
в восьмо́м часу́ — a las siete pasadas, después de las siete
полови́на восьмо́го — (las) siete y media
ему́ идёт (пошёл) восьмо́й год — tiene los siete años cumplidos
восьма́я часть — ochava f
* * *adjgener. ocho (дата, номер, страница), octavo -
3 сверху
све́рхув разн. знач. de supre;♦ \сверху до́низу de supre ĝis malsupre.* * *нареч.1) ( вверху) arriba; encima ( поверх); en la parte superior ( в верхней части)написа́ть све́рху — escribir en la parte superior
2) ( по направлению к низу) de (desde) arribaвосьма́я строка́ све́рху — el octavo renglón desde arriba
вид све́рху — vista desde arriba
све́рху до́низу — de arriba abajo; por completo, de cabo a rabo ( полностью); desde los cimientos hasta el remate
гляде́ть све́рху вниз на кого́-либо — mirar a alguien de arriba abajo
3) ( со стороны руководящих органов) de arribaуказа́ния све́рху — indicaciones de la superioridad (de arriba)
* * *нареч.1) ( вверху) arriba; encima ( поверх); en la parte superior ( в верхней части)написа́ть све́рху — escribir en la parte superior
2) ( по направлению к низу) de (desde) arribaвосьма́я строка́ све́рху — el octavo renglón desde arriba
вид све́рху — vista desde arriba
све́рху до́низу — de arriba abajo; por completo, de cabo a rabo ( полностью); desde los cimientos hasta el remate
гляде́ть све́рху вниз на кого́-либо — mirar a alguien de arriba abajo
3) ( со стороны руководящих органов) de arribaуказа́ния све́рху — indicaciones de la superioridad (de arriba)
* * *prepos.gener. (ââåðõó) arriba, de arriba, en la parte superior (в верхней части), encima (поверх) -
4 восьмой
восьмо́е января́ [февраля́] — the eighth of January [February], January [February] (the) eighth
страни́ца [глава́] восьма́я — page [chapter] eight
восьмо́й но́мер — number eight
ему́ (пошёл) восьмо́й год — he is in his eighth year
ему́ восьмо́й деся́ток пошёл — he is past seventy
уже́ восьмо́й час — it is past seven
в восьмо́м часу́ — past / after seven
полови́на восьмо́го — half past seven
три че́тверти восьмо́го — a quarter to eight
одна́ восьма́я — one eighth
-
5 восьмёрка
вісімка, (только в картах) вісьмака, восьмака.* * *ві́сімка; (карт.) восьма́ка; ( группа) во́сьмеро, род. п. вісьмо́х; (упряжка лошадей, волов) восьмери́к, -а -
6 восьмой
восьмий. -мая часть - восьма частина, восьмак (ум. восьмачок), восьмина (вісьмина), восьмуха.* * *во́сьмий -
7 минута
1) (1/60 градуса) мінута;2) (1/60 часа) хвилина, мінута. [Кожна година ділиться на шістдесят хвилин (Герин.)]. Пять -нут десятого - п'ять хвилин на десяту или п'ять хвилин по дев'ятій. Без десяти (-нут) восемь - за десять хвилин восьма. Поезд отходит в восемь без десяти (-нут) - поїзд рушає (іде, піде) за десять хвилин до восьмої;3) -нута, -нутка (приблизит. мера времени) - хвилина, хвилинка, (зап.) хвиля, хвилька, часина, часинка, (редко) мінута, мінутина, мінутка. [Зажди одну хвилину (Куліш). Підождіть хвилинку (Самійл.). Рахувала день свій з тої хвилі, коли… (Коцюб.). Не раз спогадаю часини сі любі (Л. Укр.). Я таку часинку вигадала, як вона не плакала (М. Вовч.). За одну мінутину зладив кочержилно (Харківщ.)]. В данную, в настоящую, в эту -ту - цієї хвилини, в цю хвилину, (приблиз.) під цю хвилину. В ту, в ту же, в ту самую -ту - тієї, тієї-ж, тієї самої хвилини, в (или під) ту, в ту-ж, в ту саму хвилину. Я приехала в ту самую -ту, когда он выезжал - я приїхала саме в (під) ту хвилину, як він виїздив. В -ту, в одну -ту (сделать что-л.) - за одну хвилин(к)у, за хвильку, (редко) однією мінутою (зробити щось). [За хвильку зроблю (М. Грінч.). Я зараз, однією мінутою повернуся (Мирний)]. В такие -ты - в (під) такі хвилини, такими хвилинами. [Розум у чоловіка під такі хвилини спить (Кониськ.)]. В хорошую -ту - в (під) добру хвилину; під добру руч. [Я підкотився (до нього) під добру руч (Харківщ.)]. В -ту смерти - у хвилину смерти, у смертну годину, смертної години, у смертний час. Сию -ту (сейчас же) - зараз, заразісінько, цієї-ж хвилини, цю-ж мить. [Іду, йду! Ось заразісінько (Короленко). Цю-ж мить іди сюди! (Брацлавщ.)]. Каждую -ту - що-хвилини, кожної хвилини. Мне дорога каждая -та - мені дорога кожна хвилина. Каждая -та у меня на счету - кожна хвилька в мене порахована. На -ту, на -тку - на хвилину, на хвилинку (на хвильку), на часину, на часинку. [Замовкла на хвилину (Н.-Лев.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Забігає до мене на часинку мій приятель (Крим.)]. Не уснула я и на -тку - не заснула я й на хвилинку (на волосинку), на макове зерно. С -ты на -ту - кожної хвилини, з хвилини на хвилину; (вот-вот) ось-ось, далі-далі, затого. [Ми його ось-ось ждемо (М. Грінч.). Він далі-далі прийде (Звин.)]. Через какую-нибудь -ту - за яку(сь) хвилин(к)у. Свободная -тка - вільна хвилинка, годинка. [Як вилучилася мені годинка, нишком побігла сама до неї (М. Вовч.)]. Нет (ни) -ты свободной - нема(є) хвилин(к)и вільної. Нет (ни) -ты покоя (отдыха, передышки) - нема просвітлої (редко промитої) години; нема просвітку кому. Делать что в свободные -ты - робити що вільними хвилинами.* * *1) ( мера времени) хвили́на; ( короткий промежуток времени) часи́на, уменьш.-ласк. часи́нкабез десяти́ мину́т пять часо́в — без десяти́ хвили́н п'ять годи́н, за де́сять хвили́н п'я́та годи́на
2) ( часть градуса) міну́та -
8 назад
нрч.1) (в пространстве) назад, (позад себя) позад себе, навспак, навідворіть. [Вийшла з села - серце ниє, назад подивилась (Шевч.). Назад руки пов'язали (Сл. Гр.). Перекрутив годинника назад на годину (Київ). Зогляділася позад себе (Грінч.). Вмочи в росу малий палець і тріпни рукою, лиш навідворіть не тріпай, а перед собою (Рудан.)]. Туда и -зад - туди й назад, (взад и вперёд) туди й сюди, туди-сюди. Ни вперёд, ни -зад - ні на[в]перед, ні назад; ні туди, ні сюди. Сделать шаг -зад - від[по]ступити (ступнути) крок (ступінь) назад. Пятиться, попятиться -зад - поступатися, поступитися назад, задкувати, позадкувати. [I наперед забігаю, і вбік звертаю, і назад поступаюсь (М. Вовч.). Не задкуй лиш, а поступай наперед (Червоногр.)]. Взять своё слово -зад - взяти своє слово назад. Взять свои слова -зад - взяти свої слова назад, (гал.) відкликати свої слова. [Коли ви своїх слів не відкличете, я вас позву до суду (Крим.)]. Взять -зад своё решение, согласие - передумати і зректися. [Учора сказав, що обміркував справу і пристане до неї, а сьогодні передумав і зрікся (М. Грінч.)];2) (во времени). Год, столько-то лет и т. п. -зад тому - рік, стільки-то років (літ) и т. п. (уже) тому и тому (вже) рік, стільки-то років (літ); буде тому рік, стільки-то років (літ); рік, стільки-то років (літ) перед тим; перед роком, перед стількома-то роками; рік, стільки-то років передніше. [Два роки тому в Бориславі… (Франко). Три роки вже тому твій образ чарівливий в душі я записав (Вороний). Тому багато років була ця долина ще не така відкрита для світу (Країна Сліпих). Тому шість літ я вперше мав тут з ним розмову (Рада). Та він уже сконав, буде тому днів чотири (Крим.). Я знав його перед восьма-дев'ятьма роками (Грінч.). Перед шістьма роками вони приїздили оглядати сахарню (Коцюб.). Років десять передніше (Н.-Лев.)]. Это случилось может быть год тому -зад - це сталося може рік тому (може перед роком). Два дня тому -зад - два дні тому и тому два дні, два дні перед тим, перед двома днями, позавчора. [Тому два дні П'єр поїхав у Київ (Крим.)].* * *нареч.наза́д; диал. взадвзять \назад д свои́ слова́ — взя́ти назад свої́ слова́
два го́да [тому] \назад д — два ро́ки тому́ (перед тим), пе́ред двома́ рока́ми
-
9 население
1) (действие) заселювання, обселювання, залюднювання, (колонизации) осаджування, оконч. заселення, обселення, залюднення и залюдніння, осадження чого ким;2) (народонаселение) людність (-ности), (книжн. слово, рус.) населення (-ння), (люд) люд (- ду), люди (-дей), краяни (-ян). [Тепер в Англії коло землі порається хіба восьма частина усієї людности (Доман.). Місто з численною промисловою людністю (Ор. Левиц.). Широкі маси людности (Рада)]. Городское -ние - міська людність, -кий люд, городяни (-дян). Женское, мужское -ние страны - жіноча, чоловіча людність (частина или половина людности) країни; чоловіцтво, жіноцтво. Торговое -ние - торгова людність, торговий люд; крамарство, купецтво.* * *1) ( действие) насе́лення, насе́ляння; засе́лення, засе́ляння2) (жители какого-л. места) насе́лення, лю́дність, -ностігородско́е \население ние — міське́ насе́лення
-
10 восьмой
der áchteвосьма́я страни́ца — Séite acht
восьмо́го числа́ — am Áchten
-
11 восьмой
eighth [eiѲ]восьмо́е февраля́ — the eighth of February
восьма́я страни́ца — page eight
полови́на восьмо́го — half past seven
См. также в других словарях:
Восьма — Характеристика Длина 28 км Площадь бассейна 214 км² Бассейн Каспийское море Бассейн рек Ока Водоток … Википедия
Восьмая — I ж. разг. Нота, длительность которой равна одной восьмой части целой ноты; восьмушка. II ж. разг. жен. к сущ. восьмой I III числ. разг. Часть, доля, полученная от деления чего либо на восемь равных частей; одна восьмая. Толковый словарь… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Восьмая — I ж. разг. Нота, длительность которой равна одной восьмой части целой ноты; восьмушка. II ж. разг. жен. к сущ. восьмой I III числ. разг. Часть, доля, полученная от деления чего либо на восемь равных частей; одна восьмая. Толковый словарь… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Восьмая — I ж. разг. Нота, длительность которой равна одной восьмой части целой ноты; восьмушка. II ж. разг. жен. к сущ. восьмой I III числ. разг. Часть, доля, полученная от деления чего либо на восемь равных частей; одна восьмая. Толковый словарь… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
восьмая — ой; ж. 1. Доля, часть, получаемая делением на восемь. Одна в. 2. Муз. Нота длительностью в одну восьмую часть целой ноты … Энциклопедический словарь
Незнайка (приток Восьмы) — Незнайка Характеристика Длина 11 км Бассейн Каспийское море Бассейн рек Ока Водоток Устье … Википедия
восьмушка — и, ж., розм., заст. 1) Восьма частина фунта. || Восьма частина кварти. 2) Восьма частина певної площі (аркуша паперу, землі і т. ін.) … Український тлумачний словник
восьмуха — іменник жіночого роду восьма частина фунта міра ваги; восьма частина кварти міра рідких і сипких тіл; восьма частина аркуша паперу, десятини тощо арх … Орфографічний словник української мови
восьмушка — іменник жіночого роду восьма частина фунта міра ваги; восьма частина кварти міра рідких і сипких тіл; восьма частина аркуша паперу, десятини тощо арх … Орфографічний словник української мови
Кутузов, Михаил Илларионович — князь Михаил Илларионович Кутузов (Голенищев Кутузов Смоленский), 40 й генерал фельдмаршал. Князь Михаил Илларионович Голенищев Кутузов [Голенищевы Кутузовы произошли от выехавшего в Россию к великому князю Александру Невскому из Германии… … Большая биографическая энциклопедия
Беспута — Характеристика Длина 75 км Площадь бассейна 1000 км² Водоток Исток (Т) с. в. Ясногорска … Википедия