-
1 валер
валерРусско-казахский терминологический словарь "Философия и политология" > валер
-
2 валер
Valeur жив. -
3 валериана
-
4 Валерьян
Валер'я́н, Валеріа́н -
5 валерьянка
валеріа́нка, валер'я́нка -
6 валерьяновый
валеріа́новийвалерья́новые ка́пли — фарм. валеріа́нові кра́плі (ка́плі)
-
7 Булдырьян
валеріяна. -
8 валерьяна
бот.валеріа́на -
9 звать
1) (призывать кого) кликати кого (кличу, -чемо, -чуть) (реже на кого), гукати кого (на кого), (приглашать) закликати, звати, зазивати, узивати кого. [Кличе мати вечеряти (Шевч.). Одарка зараз-же почала вдвох із братом кликати маму й плакати (Грінч.). От брат пристав трохи та й кличе на мене (Федьк.). Просили мене і кликали до себе (М. Вовч.). Вона й закликає Романа в клас (Васильч.). Варваро! - гукав пан Валеріян (Коцюб.). Чує, що хтось гукає на нього: «Мужичок, мужичок!» (Квітка). Маланка почала гукати Андрія (Коцюб.). Ти звеш мене, й на голос милий твій з гарячою любов'ю я полину (Самійл.). Зазиває мене до себе в гостину (Кониськ.). Узивають її в хату, питають - чи підеш, чи ні? (Грінч.)]. -ть на помощь - кликати кого на підмогу, (кричать караул) на ґвалт, (без дополн.) ґвалтувати. [Упав комар та й ґвалтує (Пісня)]. -ть друг друга - кликати одне одного, скликатися;2) (называть) звати, узивати, називати, назвати, кликати. [Старшого Кайдашевого сина звали Карпом (Н.- Лев.). Нехай мати буде знати, кого зятем звати (Чуб.). Я повинен «холопом Стьопкою» себе взивати та руки цілувати, як невільник (Л. Укр.). А як тебе, кличуть? - Павло Хоменко]. Его звали - він звався. Как вас (его) зовут? - як вас (його) на ім'я, як вас кличуть (звуть)? Как (его) -вут по имени и отчеству? - як (його) на ім'я й по батькові? Поминай как -ли - тільки його й бачили, і слід за ним загув;3) (взывать) гукати, волати;4) (давать насм. имена) прозивати кого, прозиватися з кого. Званный - кликаний, закликаний, проханий, прошений, званий, зазваний.* * *1) кли́кати (кли́чу, кли́чеш), зва́ти (зву, звеш и зову́, зове́ш); ( зазывать) заклика́ти, уклика́ти; ( к себе) приклика́ти; ( приглашать) запро́шувати; ( подзывая) гука́ти; ( кричать об опасности) ґвалтува́ти, крича́ти на ґвалт (ґвалт, про́бі, на про́бі) -
10 маун
бот. Valeriana officinalis L. овер'ян (-ну) (лікарський), чортове (бісове, адамове) ребро, стоян, мар'ян (-ну).* * *бот.валеріа́на, смердю́чка -
11 наказывать
наказать1) кого кем, чем, за что - карати, покарати, накарати кого ким, чим, за що, скарати, укарати кого на що, завдавати, завдати кару кому за що. [Дома його не карали за жадні пакості (Франко). Коли я знехтую закон природи, то природа покарає мене головною слабістю (Наш). Проти того, щоб накарати хлопця, я нічого не маю (Крим.). Ой, накарав мене бог таким чоловіком! (Г. Барв.). Чия кривда, нехай того бог скарає (Номис). Ви сами собі кару завдаєте (Крим.)]. -вать, -зать плетьми - карати, покарати канчуками (батогами, нагаями, шпицрутенами: киями). -вать, -зать через палача - катувати, с[від]катувати. [Суд присудив одкатувати прилюдно (Кониськ.)]. -вать, -зать розгами - карати (бити), покарати (вибити) різками кого, (ирон.) (зав)давати, (зав)дати хлости (и хлосту) кому. [Дивися, хлопче Валер'яне, щоб не дали тобі там хлосту (В. Еллан.)]. -вать, -зать смертью - карати, скарати на горло (на смерть, горлом), карати, покарати смертю, завдавати, завдати на смерть кого. -вать, -зать так, чтобы помнил - (шутл.) пам'яткового (пам'ятного) давати, дати. -жи меня бог! - скарай мене, боже! [Люблю тебе вірно, - скарай мене, боже! - буду тебе цілувать, поки сон ізможе (Пісня)];2) (приказывать кому) наказувати, наказати, заказувати, заказати, загадувати, загадати, веліти, звеліти, (о мног.) понаказувати, позаказувати, позагадувати кому що или що (з)робити. [Чи я-ж тобі не казала, не наказувала, щоб ти хлопців не водила, не принаджувала? (Пісня). Поховали його, як він заказав (Манж.). Загадали йому хорошенько грати (Метл.). Звеліла мені мати ячменю жати (Чуб. III)]. Наказанный -1) покараний, накараний, скараний; катований, с[від]катований; битий. [«Холодна» за-для накараних (Крим.)];2) наказаний, заказаний, загаданий, звелений, понаказуваний, позаказуваний, позагадуваний. [Загадану роботу я вже доробив (Київщ.)]. -ться -1) каратися, бути караним, покараним и т. п. [Розбійники ті були покарані смертю (Л. Укр.). Я-ж за те найбільш і буду покараний (Крим.)]. Смертоубийство -вается (-зуется) смертной казнью - за душогубство карають на горло (смертю). Воровство -ется тюрьмой - за злодійство карають ув'язненням (в'язницею);2) наказуватися, бути наказуваним, наказаним, понаказуваним и т. п. [Ой, заказано і загадано всім козаченькам у військо йти (Маркев.)]. -ется вам - наказується вам, дається вам наказ(а).* * *I несов.; сов. - наказ`ать( подвергать наказанию) кара́ти, покара́ти и накара́ти и скара́ти; сов. диал. укара́тиII несов.; сов. - наказ`ать(давать наказ, наставление), нака́зувати, наказа́ти; прика́зувати, приказа́ти; ( велеть) велі́ти, звелі́ти, зага́дувати, загада́ти
См. также в других словарях:
Валер — норв. Hvaler коммуна Норвегии … Википедия
валер — а, м. valeur f. 1. Цена, стоимость. Сл. 18. Жалованье у несохраняющих <вещей> Офицеров удержать, по валеру учиненнаго убытка. ПСЗ 4 764. Буде же дело великому валеру и знатному убытку состоит описываться с Главным Коммисариатом. 1711. ПСЗ 4 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Валер — 1) а, муж. Разг. к (см. Валериан).Отч.: Валерович, Валеровна.2) а, муж. Разг. к (см. Валерий).Отч.: Валерович, Валеровна. Словарь личных имён. Валер 1. Валер, а, муж … Словарь личных имен
ВАЛЕР — (франц. valeur букв. ценность), в живописи и графике оттенок тона, выражающий (во взаимосвязи с другими оттенками) определенное соотношение света и тени. Применение системы валеров позволяет тоньше и богаче показывать предметы в световоздушной… … Большой Энциклопедический словарь
валер — сущ., кол во синонимов: 3 • валёр (1) • нюанс (7) • оттенок (34) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Валер'ян — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Валер'янів — прикметник … Орфографічний словник української мови
Валері — прізвище … Орфографічний словник української мови
Валеріан — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Валеріанів — прикметник … Орфографічний словник української мови
Валер. — Валер. Валерия; Валерий имя … Словарь сокращений и аббревиатур
