Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ВХР

  • 1 ВХР

    Универсальный русско-английский словарь > ВХР

  • 2 вхр

    abbr

    Универсальный русско-немецкий словарь > вхр

  • 3 востановительный режим (ВХР, водоподготовки) с летучими щелочами

    1. all-volatile reducive treatment

     

    востановительный режим (ВХР, водоподготовки) с летучими щелочами
    —
    [А.С.Гольдберг. Англо-русский энергетический словарь. 2006 г.]

    Тематики

    EN

    Русско-английский словарь нормативно-технической терминологии > востановительный режим (ВХР, водоподготовки) с летучими щелочами

  • 4 дергач

    зоол. деркач, (гал.) петро (Вхр.), рапач, рапчак (Вхр.).
    * * *
    I орн.
    дерка́ч, -а
    II
    ( об инструменте) дерга́ч, -а

    Русско-украинский словарь > дергач

  • 5 засахариваться

    засахариться цукруватіти, зцукруватіти, поцукруватіти, покрупитися. [Цукроватіє мед (Вхр.). Покрупився (поцукруватів) мед]. Засахаренный, Засахарившийся - зцукруватілий. -шийся мёд в крупинках - покрупини (Вхр.), покруплий, зцукруватілий мед.
    * * *
    несов.; сов. - засах`ариться
    зацукро́вуватися, -ро́вується, зацукрува́тися, -ру́ється, цукрува́тіти, зацукрува́тіти

    Русско-украинский словарь > засахариваться

  • 6 вязкий

    (о земле клее) липкий, масткий, беручкий, чіпкий; (химич. о жидкости) густий; (о дороге) грузький, грузний, глевкий, глейкий, глеюватий, розкислий. Вязкая глинистая почва - глеюватка, липарка, липоватиця, липковиця (Вхр.). Вязко - грузько, глеювато; шлях розкис; дороги порозкисали.
    * * *
    1) ( тягучий) в'язки́й, в'язу́чий; ( липкий) липки́й, гле́йкий, глеюва́тий; ( топкий) грузьки́й, гру́злий, драгли́стий; (о хлебе, каше) глевки́й, гли́зявий
    2) см. вяжущий 2)

    Русско-украинский словарь > вязкий

  • 7 далеко

    далеко. Очень далеко - ген, геть, геть далеко, далезно. [На бистрому озері ген пливала качка]. Далеко-далеко - ген-ген, гень-гень, геть-геть. [Он гень-гень у жовтій млі безмірної далини синіє щось (Мирн.)]. Далеко вокруг - далеко навкруги, геть навкруги, навколо геть-геть. [Раптом пісня чудова навколо геть-геть залунала. (Л. Укр.)]. Дальше - далі, (зап.) далій, дальш(е), дальненько. Чем дальше - де-далі. Далеко так! - такий світ! [Такий світ ішла та-й удома не застала бабу]. Слишком далеко - далекий світ. [Аж за ирій, - далекий світ, брате! (Шевч.). Он бовваніє ліс дубовий - до нього не далекий світ (Гліб.)]. Туда далеко - це не близький світ. Дальше живущий - дальший, (гал.) обдальний. [Од ближніх сусід і обдальних (Вхр.)]. Как можно дальше - як[що]-найдалі. Далеко тебе до - куди тобі до. Далеко больше чем - геть більше ніж (за, як), геть-геть перескочило за, перейшло за. [Йому тоді вже геть-геть перескочило за сорок (Конис.). Вона геть більш за мене (= чем я) знала (Конис.)].
    * * *
    тж. далёко; нареч.
    далеко; ( при обозначении места для указания на отдаление) ген, геть, усилит. аж ген, аж геть

    \далеко за... — (спустя много времени после чего-л.) дале́ко за..., ген за..., геть за...; (много больше, чем) бага́то бі́льше [ніж...], дале́ко за

    Русско-украинский словарь > далеко

  • 8 десятый

    десятий. В десятый раз - удесяте. Десятая часть - десятина. Сам-десятый (с девятью иными) - самодесятий (Вхр.).
    * * *
    деся́тий

    из пя́того в деся́тое (с пя́того на деся́тое) [говори́ть, расска́зывать] — з п'я́того на деся́те (че́рез п'я́те-деся́те) [говори́ти, розповіда́ти]

    это́ де́ло деся́тое — це спра́ва і́нша (малова́жна)

    Русско-украинский словарь > десятый

  • 9 дом

    1) (сооружение) дім (р. дому) (ум. дімок, домок (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); ув. домище), будинок (р. -нку); (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць). [Горниці гарні збудували, великі]. Каменный дом - кам'яниця, мурованиця (Вхр.). Барский роскошный дом (дворец) - палати, палац. Дом нежилой - нежилий будинок, пустка. Загородный дом - позаміський будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір (р. -тора). Вне дома, наружу - невдома, надворі. [Хіба тільки світу, що в вікні? - надворі ще більш];
    2) (учреждение) дім [Торговий дім], будинок. [Селянський будинок]. Детский дом - дитячий дім, (ясли) охоронка. Воспитательный дом - дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей. Д. молитвенный - молитовня, молитовний дім. Д. странноприимный - притулок для подорожніх, привітальня. Д. отдыха - будинок для відпочинку. Д. ночлежный - нічліг (р. -гу). [Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.)]. Д. рабочий, исправительный, смирительный - дім примусової праці. Д. исправительно-трудовой - дім праці й поправи. Д. арестный - рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня. Д. для сумасшедших - божевільня, дім для божевільних (навіжених). Д. заезжий (постоялый) - заїзд. Д. питейный - шинк (р. шинку), шинок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда. [Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.)]. Д. публичный - дім розпусти, (эвфем.) лупанар, (грубо) бурдей. Д. игорный - дім картярський, дім гральний;
    3) (домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, дома (ж. р.). [Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Не минайте господи нашої - ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Занесеш до моєї доми];
    4) (династия) дім. [Катерина II - не з дому Романових].
    * * *
    1) ( здание) буди́нок, -нку, дім, род. п. до́му

    жило́й \дом — житлови́й буди́нок

    2) (домашний кров, своё жилище) дім, домі́вка, ха́та, госпо́да, осе́ля; до́ма; (перен.) стрі́ха

    на дому́ — [у се́бе] вдо́ма (до́ма)

    отцо́вский (роди́тельский, о́тчий) \дом — ба́тьківська ха́та (стрі́ха), рі́дна домі́вка

    3) (люди, живущие вместе, их хозяйство) дім, госпо́да; ( семья) роди́на, сім'я́; ( хозяйство) господа́рство

    вести́ \дом — вести́ господа́рство (дім)

    всем до́мом — всім до́мом (всією роди́ною, всіє́ю сім'є́ю)

    4) (династия, род, фирма)

    изда́тельський \дом — видавничий дім; дім

    5) ( учреждение) буди́нок, дім

    \дом культу́ры — буди́нок культу́ри

    Русско-украинский словарь > дом

  • 10 дровосек

    1) рубач, дроворуб;
    2) (зоол.) деревач (Вхр.), музика.
    * * *
    1) дровору́б
    2) энтом. вуса́ч, -а, скрипу́н, -а

    Русско-украинский словарь > дровосек

  • 11 жигалка

    зоол., муха жалиця (Вхр.), джигалка, спасівська муха.
    * * *
    энтом.
    жига́лка; спа́сівська му́ха; диал. жали́ця

    Русско-украинский словарь > жигалка

  • 12 капуста

    1) бот. Brassica oleracea - капуста, ум.-ласк. капустонька, капусточка, капустиця. [Ростуть як та капуста на городі (Шевч.). Поливайте капустицю, то буде родити (Чуб. V). Щоб моя капусточка була із кореня коренистая, і із листу головистая (Номис)]. Брюссельская -та - брусельська (зелена) капуста. Кочанная (вилковая) -та - качанна капуста, обычно просто капуста. Синяя, красная -та - синя, червона капуста. Огородная, парниковая -та - городня, парникова капуста. Цветная -та - кучерява, квітна капуста, цвітуха. Кочерыжка -ты - качан (-на). Кочень (вилок) -ты - головка капусти, качан (-на), ум.-ласк. качанчик (-ка). [І межи капустою доброю буває багацько гнилих качанів (Номис). Були три синки, мов три качанчики (Основа)]. -та с большим кочнем - головата, головиста, качаниста капуста. [Капуста моя качанистая (Грінч. III)]. -та с кочнем, сидящим низко при земле - низькостеблиця. -та не завившаяся в кочень - шуляк (-ка), шулик. [Шуляки будуть, а не капуста (Липов.)]. -та голенастая - голіната капуста. -та свивается в кочень - капуста в'яжеться в головки. Шинковать, крошить -ту - шаткувати, кришити капусту. Шинкованная, рубленная, крошеная -та - шаткована, січена, кришена капуста. Сечь -ту - сікти капусту. Рубленная, сеченная -та - січена капуста, сіканка. Кислая -та - квашена, кисла капуста. Щи из кислой -ты - капуста, капустка, капусниця, капусняк (-ку). Тушенная - та с колбасой (свин. мясом, салом) - біґос (-су). Горшок для варки -ты - капустіник (Гол. II). Место, где росла -та - капустище, капусник (-ку), капустянка (Вхр.). Рубить в -ту кого (врага) - на капусту сікти кого (ворога). [Як узяв ляхів, як узяв панів на капусту сікти (Лукаш.)];
    2) бот., заячья -та - (Sedum Telephium) заяча капуста; (Bupleurum) ласкавець (- вцю); (Oxalis Acetosella) заячий щавель (-влю) или просто щавух (-ху). -та татарская (башкирская), Polygonum polymorphum - татарська гречка.
    * * *
    капу́ста

    Русско-украинский словарь > капуста

  • 13 карабкаться

    куда на что дертися, здиратися, дряпатися, видиратися, видряпуватися куди, на що, по чому, (лезть) лізти на що, по чому, п'ястися (пнутися) на що, (диал.) драпкатися (Вхр.); срвн. Вскарабкаться, Выкарабкиваться. [Дереться на стіну (Васильк. п.). Школяр дерся вгору, сів на самому вершку й спокійненько їв ягідки (Н.-Лев.). Аж страшно було дивитись, як та дика степова животина дряпається копитами на кручу (Куліш). П'явсь, п'явсь на ту гору - не зопнеться (Чуб. I). Хто вгору видряпується, дивиться на неї (Куліш). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевч.)]. Умеющий ловко -каться - деручкий.
    * * *
    де́ртися, дра́тися, видира́тися; дря́патися, видря́пуватися, бра́тися [наго́ру]

    Русско-украинский словарь > карабкаться

  • 14 кирка

    (для выпалывания сорных трав и окучивания растений) сапа (мн. сапи, сапів), ґраса (Остр. п.); (для разбивания твёрдых комьев глины и т. п.) клевак, чукан, мотика; (двузубая) рогачка; (для добывания каменного угля) кайло; (для насекания жерновов) оскард (-да), дзьобань (-баня), дзюбок (-бка); (для тесания камней, зап.) беґа (Вхр.), (у каменщиков, штукатуров) тесельце (-льця).
    * * *
    I к`ирка
    церк.
    кі́рка, кі́рха
    II кирк`а
    1) ( ручной инструмент) ки́рка, ка́йло; диал. дзюба́к, -а, оска́рд, оска́рда, сокиря́нка
    2) ( мотыга) моти́ка

    Русско-украинский словарь > кирка

  • 15 кора

    1) (на дереве) кора, корина, кориця, ум. кірка, коринонька, (диал. соб.) кір'я (Вхр.), (на липе и некот. других деревьях) луб (-бу), соб. луб'я. [Ой вербо, вербо, вербице, на тобі дубова кориця (Харк.). На яворі коринонька (Сл. Гр.)]. Дубовая толчёная -ра у кожевников - здубиця. Очищать, очистить от -ры - корувати, обкорувати, обкорити. [Ті стяте (срубленное) дерево корують (Франко)]. Засохнуть в виде -ры - прикоріти, заскориніти. [Не обмила зараз, а тепер прикоріло, що й не оддереш і не обскребеш (Чернігівщ.)]. Ледяная -ра - крига, заледа. Покрываться ледяной -рой (о воде) - зашерхати, сов. зашерхнути (слегка) пришерхати, пришерхнути. -ра гололедицы - шкурка від ожеледи (Свидн.). Земная -ра - кора земна. -ра цементная - кора цементова;
    2) (на драгоц. камнях) накип (-пу);
    3) (на плодах) шкурка, (твёрдая) шкаралу[ю]ща, шкарупа, (на струпе и ране) шкурина, скорина; см. Корка. Струп покрылся -рою - струп заскоринів (Кон.). -ра невежества, огрубения - шкаралуща темноти, здичавіння.
    * * *

    земна́я \кора — геол. земна́ кора́

    \кора [больши́х полуша́рий] головно́го мо́зга, мозгова́я \кора — анат., фиоиол. кора́ [вели́ких півку́ль] головно́го мо́зку, мозкова́ кора́

    Русско-украинский словарь > кора

  • 16 промен

    Променивание
    1) міньба; см. Мена. -мен без придачи, ухо на ухо - міньба без додачі, віть за віть;
    2) -мен - промінне, змінне (-ного). [Скільки взяв промінного за те, що проміняв гроші? Від сотки треба дати стільки а стільки змінного (Вхр.)].
    * * *
    тж. пром`ена
    промі́н; -у, промі́на

    Русско-украинский словарь > промен

  • 17 окислительный режим с летучими щелочами

    1. all-volatile oxidative treatment

     

    окислительный режим с летучими щелочами
    (ВХР, водоподготовки)
    [А.С.Гольдберг. Англо-русский энергетический словарь. 2006 г.]

    Тематики

    EN

    Русско-английский словарь нормативно-технической терминологии > окислительный режим с летучими щелочами

  • 18 щелочной режим

    1. caustic treatment

     

    щелочной режим
    (ВХР, водоподготовки)
    [А.С.Гольдберг. Англо-русский энергетический словарь. 2006 г.]

    Тематики

    EN

    Русско-английский словарь нормативно-технической терминологии > щелочной режим

См. также в других словарях:

  • ВХР — внутрихозяйственный риск Источник: http://www.ncstu.ru/content/ docs/pdf/ conf/science region5/econom/71.pdf ВХР воднохимический режим хим. ВХР воздушная и химическая разведка хим …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ВХР ПДС — витреохориоретинальная периферическая дистрофия сетчатки мед …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ВХР — воднохимический режим воздушная и химическая разведка войсковая химическая разведка …   Словарь сокращений русского языка

  • востановительный режим (ВХР, водоподготовки) с летучими щелочами — — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN all volatile reducive treatment …   Справочник технического переводчика

  • TRYPANBLAU — TRYPANBLAU, трипанблау, растворимый в воде и нерастворимый в липоидах синий краситель, химически натриевая соль о толидин диазоби 1, 8 амидонафтол 3,6 дисульфокислоты NHiiOH OHNHj Na03S ^/4^ s°sNa сн СН Na°3s Kyy> S03Na В воде дает… …   Большая медицинская энциклопедия

  • окислительный режим с летучими щелочами — (ВХР, водоподготовки) [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN all volatile oxidative treatment …   Справочник технического переводчика

  • щелочной режим — (ВХР, водоподготовки) [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN caustic treatment …   Справочник технического переводчика

  • техническое — 3.1.5 техническое диагностирование (диагностирование): Процесс определения технического состояния объекта технического диагностирования с определенной точностью. Результатом диагностирования является заключение о техническом состоянии объекта… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • Техническое обслуживание — 23 Техническое обслуживание По ГОСТ 18322 Источник …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • Техническое обслуживание зданий и сооружений — 4. Техническое обслуживание зданий и сооружений Источник: РД 34.04.181: Р …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • Уходящие газы — 3.1.20 Уходящие газы : Продукты сгорания топлива на выходе из утилизационной системы ГТУ (на входе в дымовую трубу). 3.2 Обозначения и сокращения В настоящем стандарте применены следующие обозначения и сокращения: АСУ ТП Автоматизированная… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»