ВНУКА

внука, онука, (уменш.) внучка, внучечка, онучка, онучечка, у[о]нученька.

* * *

см. внучка

grandchild

granddaughter

grand-dauthter

-и θ.

παλ. βλ. внучка.

gener. im Enkel schlägt der Großvater durch

• znal vnuka Stalina

1) ( преклоняться) adorare, idolatrare

2) ( питать пристрастие) adorare, avere la passione

* * *

1) В adorare vt, idolatrare vt; andare matto (per qc, qd)

2) прост. adorare vt, andare matto ( per qc)

* * *

1) gener. adorare, idoleggiare

2) liter. idolatrare

1. обрести, потерять, утратить дар речи, лишиться дара речи и т. п. (to regain, lose etc) the ability to speak

the power (the gift) of speech

2. the ability to speak beautifully, expressively: (have) the gift of eloquence (gab)

• ДАР РЕЧИ < СЛОВА>

[NP; sing only; usu. subj or obj; fixed WO]

=====

1. обрести, потерять, утратить дар речи, лишиться дара речи и т.п. (to regain, lose etc) the ability to speak:

- the power < the gift> of speech;

- (the use of) one's voice;

- [in refer, to losing the ability to speak only](be < become>) speechless;

- (be) dumbstruck (struck dumb, at a loss for words);

- lose one's tongue.

     ♦ "Ты что, a? - глухо сказал он [старик], прижимая к себе внука. - Ты что, а? Ты что?" - И кроме этих слов, он не мог произнести ничего, словно утратил дар речи (Айтматов 1). "What is it, eh?" he I the old man] said hoarsely, pressing the boy to himself. "What is it, eh? What is it?" He seemed unable to say any other word, as though he had lost the power of speech (1a).

     ♦ "Фроська я, слышите, люди, я - Фроська!" - выкрикивала она с таким остервенелым наслаждением, как будто после долгой немоты вновь обрела вдруг дар речи (Войнович 2). "I'm Froska, people, listen to me, I'm Froska!" she kept shouting with frenzied delight, as if she had just suddenly regained the gift of speech after years of being mute (2a).

     ♦ "Владимир Ипатьич... этот негодяй вывел змей вместо кур..." - " Что такое? - ответил Персиков, и лицо его сделалось бурым... - Вы шутите, Петр Степанович... Откуда?" Иванов онемел на мгновение, потом получил дар слова и, тыча пальцем в открытый ящик... сказал: "Вот оттуда" (Булгаков 10). "Vladimir Ipatyich...that scoundrel has hatched snakes instead of chickens..." "What?" Persikov screamed, and his face became purple. "You're joking, Pyotr Stepanovich.... Where from?" Ivanov was speechless for a moment, then he regained his voice, and poking his finger at the open crate...he said, "That's where" (10a).

     ♦ "Есть мужчины, которые теряют дар речи от... вида округлившегося женского брюха" (Окуджава 2). "There are men who become speechless when faced with a rounded female belly" (2a).

     ♦ Это был "Мир фантазии" - детский книжный базар, разбитый на нашем бульваре... Кит обомлел. Он не мог сдвинуться с места, не зная, к кому бежать - к Коту ли, к Царевичу, к Лебедю... В первые минуты он словно лишился дара речи, лишь вращал своими большими глазами и что-то беззвучно шептал (Аксенов 4). It was Fantasy World, a children's book fair set up on our boulevard....Whale was overwhelmed. He did not know where to run first-the Cat, the Prince, the Swan. For a moment or so he stood as if struck dumb: he just rolled his big eyes and whispered soundlessly (4a).

2. the ability to speak beautifully, expressively:

- (have) the gift of eloquence (gab);

- (have) a way with words;

- (have) the power of expression;

- [in limited contexts] (have mastered) the art of conversation;

- (be) silver-tongued;

- [with нет] (s.o. is) not much of a speaker.

     ♦...Собакевич вошёл, как говорится, в самую силу речи, откуда взялись рысь и дар слова... (Гоголь 3)....Sobakevich had got into the vein, as they say. Whence came this gift of gab and the pace of his speech? (3b)....Sobakevich had hit the peak of his eloquence, as they say, and his pace and power of expression were truly surprising (3c).

     ♦ [Львов:] Не могу я вам высказать, нет у меня дара слова, но... новы мне глубоко несимпатичны! (Чехов 4). [L.:] I can't put it properly, I'm not much of a speaker, but-but I do most thoroughly dislike you (4b).

• ДАР РЕЧИ < СЛОВА>

[NP; sing only; usu. subj or obj; fixed WO]

=====

1. обрести, потерять, утратить дар речи, лишиться дара речи и т.п. (to regain, lose etc) the ability to speak:

- the power < the gift> of speech;

- (the use of) one's voice;

- [in refer, to losing the ability to speak only](be < become>) speechless;

- (be) dumbstruck (struck dumb, at a loss for words);

- lose one's tongue.

     ♦ "Ты что, a? - глухо сказал он [старик], прижимая к себе внука. - Ты что, а? Ты что?" - И кроме этих слов, он не мог произнести ничего, словно утратил дар речи (Айтматов 1). "What is it, eh?" he I the old man] said hoarsely, pressing the boy to himself. "What is it, eh? What is it?" He seemed unable to say any other word, as though he had lost the power of speech (1a).

     ♦ "Фроська я, слышите, люди, я - Фроська!" - выкрикивала она с таким остервенелым наслаждением, как будто после долгой немоты вновь обрела вдруг дар речи (Войнович 2). "I'm Froska, people, listen to me, I'm Froska!" she kept shouting with frenzied delight, as if she had just suddenly regained the gift of speech after years of being mute (2a).

     ♦ "Владимир Ипатьич... этот негодяй вывел змей вместо кур..." - " Что такое? - ответил Персиков, и лицо его сделалось бурым... - Вы шутите, Петр Степанович... Откуда?" Иванов онемел на мгновение, потом получил дар слова и, тыча пальцем в открытый ящик... сказал: "Вот оттуда" (Булгаков 10). "Vladimir Ipatyich...that scoundrel has hatched snakes instead of chickens..." "What?" Persikov screamed, and his face became purple. "You're joking, Pyotr Stepanovich.... Where from?" Ivanov was speechless for a moment, then he regained his voice, and poking his finger at the open crate...he said, "That's where" (10a).

     ♦ "Есть мужчины, которые теряют дар речи от... вида округлившегося женского брюха" (Окуджава 2). "There are men who become speechless when faced with a rounded female belly" (2a).

     ♦ Это был "Мир фантазии" - детский книжный базар, разбитый на нашем бульваре... Кит обомлел. Он не мог сдвинуться с места, не зная, к кому бежать - к Коту ли, к Царевичу, к Лебедю... В первые минуты он словно лишился дара речи, лишь вращал своими большими глазами и что-то беззвучно шептал (Аксенов 4). It was Fantasy World, a children's book fair set up on our boulevard....Whale was overwhelmed. He did not know where to run first-the Cat, the Prince, the Swan. For a moment or so he stood as if struck dumb: he just rolled his big eyes and whispered soundlessly (4a).

2. the ability to speak beautifully, expressively:

- (have) the gift of eloquence (gab);

- (have) a way with words;

- (have) the power of expression;

- [in limited contexts] (have mastered) the art of conversation;

- (be) silver-tongued;

- [with нет] (s.o. is) not much of a speaker.

     ♦...Собакевич вошёл, как говорится, в самую силу речи, откуда взялись рысь и дар слова... (Гоголь 3)....Sobakevich had got into the vein, as they say. Whence came this gift of gab and the pace of his speech? (3b)....Sobakevich had hit the peak of his eloquence, as they say, and his pace and power of expression were truly surprising (3c).

     ♦ [Львов:] Не могу я вам высказать, нет у меня дара слова, но... новы мне глубоко несимпатичны! (Чехов 4). [L.:] I can't put it properly, I'm not much of a speaker, but-but I do most thoroughly dislike you (4b).

1) ( насмотреться) guardare a sazietà

2) ( много увидеть) vedere molte cose

* * *

сов. на + В

* * *

gener. sbramare gli occhi

1) ( вменить в обязанность) incaricare, affidare

2) ( вверить попечению) affidare

* * *

сов. В, Д

- поручиться

* * *

gener. incaricare (qd) di (q.c.) (кому-л., что-л.)

см. Внука.

* * *

1) лежанка, (диал.) припічок (-чка), припік (-пека). [Стара сидить на лежанці та колише малого внука (Н.-Лев.). Мати сидить на припічку (Рудч.)];

2) бот. см. Лежачка 2;

3) зоол. см. Бекас;

4) техн. - триб (-ба);

5) каліка на ноги.

* * *

и Подыматься подняться підійматися (підниматися), під(ій)нятися, здійматися, (зниматися), знятися, здійнятися, підводитися, підвестися, зводитися, звестися, підноситися, піднестися, зноситися, знестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, позводитися; (стр. з.) бути піднятим, знятим, підведеним, зведеним, піднесеним, (при помощи рычага) підважуватися, підважитися, бути підваженим. [Дим до неба підіймавсь (Шевч.). Огонь розгорається, здіймається все вище й вище (Васильч.). Там високо блакитио-темне небо знимається у зорях осяйних (Грінч.). Підвелись похилені голови (Єфр.). Нехай лихий знесеться, хоч до неба (Св. П.). Нижча половина рами (у вікні) підводиться вгору]. -маться, -няться с места, с постели, со стула (вставать) - підводитися, підвестися, зводитися, звестися (на ноги), підійматися, під(ій)нятися, здійматися, знятися з місця, з постелі, з крісла; срв. Вставать. [Підвелася з крісла (Коц.). Не хтів вставати, однак мусів звестися (Коц.). Хоче знятися з лави, та не сила (М. Вовч.)]. Он с места не -мается - він з місця не підводиться (не рушить). Гости -нялись и ушли - гості знялись і пішли. Он упал, но тотчас же -нялся - він упав, але зараз-же під[з]вівся (піднявсь). Больной -нялся - хворий підвівся. [Лежав місяців зо три; далі підвівсь. Ходжу і роблю (Тесл.)]. Всходы -маются - сходи підбиваються вгору (Грінч.). -маться (вставать) - вставати, встати, підійматися, піднятися, (быстро) схоплюватися, схопитися, (о мног.) повставати, посхоплюватися. [Сонце так рано схопилося]. Мы -нялись до рассвета - ми встали (схопилися) ще вдосвіта (ще на світ не благословилось). -маться на ноги (букв. и перен.) - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися (зіпнуся, зіпнешся и т. д.), здійматися, знятися, зводитися, звестися на ноги, (порывисто) схоплюватися, схопитися, схвачуватися, схватитися, зриватися, зірватися на (рівні) ноги. [Звівся на ноги (Коцюб.)]. Люди її якось вигодували закіль знялась на ноги (Г. Барв.). Тільки сп'ялося на ноги (подросло), вже хоче жити по-своєму (Берд. п.). Україна почала на власні ноги в письменстві спинатись (Єфр.)]. - маться на цыпочки - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися навспинячки, на дибошки или на ноги. Разоренному -няться трудно (оправиться) - зубоженому важко піднятися, стати на ноги. Заяц -нялся в четырёх шагах от собак - заяць знявся (скочив) кроків за чотири від собак. -маться (о руке, голове) - з[під]водитися, з[під]вестися, здійматися, знятися, підноситися, піднестися. [У мене рука не здіймається її ударити (Мирн.). Рука на тебе не зведеться (Макс.)]. Руки не -маются что-л. делать - руки не беруться (не здіймаються) що робити (или до роботи). -маться на гору, по лестнице - здійматися, знятися, братися на гору, по сходах; срв. Взбираться. -маться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) - підійматися, піднятися, здійматися, знятися, з[під]носитися, з[під]нестися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбиватися, підбитися, підбиратися, підібратися, (реже) підходити, підійти, підхоплюватися, підхопитися, (о птицах, иногда) під[з]биватися, під[з]битися, вибиватися, вибитися. [Високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.). Він піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.). Зносяться молитви до неба. Сонце піднялося височенько (Неч.-Лев.). Сонце вже високо підбилось вгору (Неч.-Лев.). Сонце вже геть підійшло (Крим.). Сиві голубоньки, здіймітеся вгору (Чуб.). Підбивсь сизий голубочок угору високо (Чуб.). Уже качки зносяться. З галасом знялось вороння (Коц.)]. -нялась стая голубей - знялася зграя голубів. -нялся рой пчёл - знявся рій бджіл. -мались высокие здания - здіймались високі будинки. -няться на воздух, -ться на аэроплане - знятися в повітря, знятися на літакові. Вот те высоты, на которые может -няться свободный человеческий дух - ось ті високості, на які (куди) здійнятись може вільний дух людський (Коц.). Занавес -мается - завіса (запона, заслона) підіймається, зноситься. -маться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) - здійматися, знятися, підійматися, піднятися, зноситися, знестися, уставати, устати, повставати, повстати, ставитися, (о пыли ещё) збиватися, збитися, куріти, закуріти. [Знялася курява (Васильч.). Курява ставилась за бричкою (Свидн.). Повстав легенький туман (Неч.-Лев.). Встає хмара з-за лиману (Шевч.). Збилася така курява. Пил закурів (Хвильов.)]. -маться (о ветре, буре, грозе, метели) - здійматися, знятися, рушати(ся), (з)рушити(ся), (быстро: срываться) зриватися, зірватися, схоплюватися, схопитися, уставати, устати, звіятися, (о ветре, безл.) завітрити. [І знялася велика вітряна буря (Св. П.). Здіймається (встає) буря, гроза. Рушився більший вітер (Мирн.). Зірвалася шура-буря]. -лась гроза, метель - знялася (рушила) завірюха, буря. Ветер -нялся - знявся, схопився (зірвався) вітер, или безл. завітрило (заветрило). -нялась волна (волнение) - знялася, встала хвиля. [Встала на Чорному морі бистрая хвиля (Дума)]. - маться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) - зчинятися, зчинитися, здій[зни]матися, з(дій)нятися, підійматися, під(ій)нятися, повставати, повстати, уставати, устати, збиватися, збитися. [Що-дня зчинялась яка історія (Грінч.). Зчинявся невимовний регіт (хохот) (Крим.). За столом здіймався страшенний заколот (Коц.). Знявся такий крик, наче кого різали (М. Вовч.). Знялася революція (Доман.). На селі піднявся галас (Неч.-Лев.). Як підниметься кашель (Квітка). Встають війни. Така буча (суматоха) збилася (М. Вовч.)]. -мается горячий спор - зчиняється палка спірка (Грінч.). Пламенем -нялся народный гнев - полум'ям знявся народній гнів (Коц.). -лась тревога - знялася тривога. -маться (вырастать) - виганятися, вигнатися, підганятися, підігнатися, уганяти, у(ві)гнати. [Росла вона, уганяла хутче від козакового внука Михайла (М. Вовч.)]. -маться (о волосах, шерсти) - підійматися, піднятися, ставати, стати (дибом, диба, дубом, догори); срв. Дыбиться 1. [І догори піднявсь у мене волос]; (об ушах) насторош[ч]уватися, насторош[ч]итися, нашорошуватися, нашорошитися. -маться на дыбы (о лошади) - зводитися, звестися, спинатися, сп'ястися, ставати, стати гопки, диба, цапа; срв. Дыбиться 2. Тесто -мается - тісто підходить (угору). Вода -мается - вода прибуває, підживає, підходить. Вода в реке -мается - вода в річці прибуває, йде вгору. Вода -нялась в реке на сажень - води в річці прибуло на сажень, вода в річці підійшла (піднеслася) на сажень. Река -нялась - ріка підійшла, піднеслася, знялася, прибула. Термометр -нялся на десять градусов - тепломір (градусник) піднявся (піднісся) на десять ступенів. Барометр -мается - барометр підіймається, підноситься, йде вгору. -мается настроение, голос - здіймається, підноситься настрій, підноситься голос. -маться выше обыдёнщины - підноситися по-над буденщину (Крим.). -маться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) - підноситися, піднестися, іти, піти вгору (Куліш). -маться (войной и т. д.) на кого, против кого - ставати, стати, уставати, устати, повставати, повстати, підійматися, піднятися, здійматися, знятися, зводитися, звестися на кого, на що, проти кого, проти чого. [Чи там раду радять, як на турка стати (Шевч.). Повстаньмо-ж тепера усі, як один (Л. Укр.). Встане народ на народ (Св. П.). Зведись, народе, простягни руку на свою правду (Коц.)]. -нялось восстание в стране - здійнялось повстання в краю (Л. Укр.). Все -нялись на общего врага - усі встали на спільного ворога. -маться, -няться на защиту своих прав, своей страны - ставати, стати до оборони (на оборону) своїх прав, свого краю. -няться в оборону кого - устати за кого, за що, обстати за ким, за чим. Знамя свободы -мается - прапор волі зводиться, зноситься, підноситься. -маться (о цене) - іти, піти вгору, (быстро) підскакувати, підскочити. [Ціна пішла вгору. Ціна на хліб раптом підскочила (Коцюб.)]. -маться в цене - у гроші йти. Цена на хлеб -мается - ціна на хліб іде вгору (росте). Хлеб в цене -мается - хліб іде в гроші. -маться на хитрости - братися, узятися на способи, на штуки, на хитрощі.

* * *

несов.; сов. - подн`яться

1) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (всходить, взбираться, восходить) схо́дити и зіхо́дити, зійти́; ( взлетать) зліта́ти, злеті́ти; ( взноситься) зно́ситися, знести́ся; (о дыме, пламени, птицах, солнце, перен.) здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися; (о солнце, птицах) підбива́тися, підби́тися; ( о солнце) встава́ти, вста́ти, підво́дитися, підвести́ся; (появляться: о тумане) повстава́ти, повста́ти

2) (о голове, глазах) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, підніма́тися, підня́тися и попідніма́тися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися

3) ( вставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, встава́ти, вста́ти; ( с места) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, (поспешно, порывисто) схо́плюватися, схопи́тися и посхо́плюватися

4) (возвышаться, выделяясь) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися, підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, постава́ти, поста́ти, зно́ситися, знести́ся, вино́ситися, ви́нестися, несов. підви́щуватися

5) (на кого-что, против кого-чего - восставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися (проти кого-чого, на кого), встава́ти, вста́ти, става́ти, ста́ти (на кого), повстава́ти, повста́ти (проти кого-чого)

6) (повышаться, увеличиваться) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (о поверхности, об уровне, перен) підви́щуватися, підви́щитися и попідви́щуватися; (перен.) підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися

7) (начинать проявляться, возникать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися; зніма́тися, зня́тися и позніма́тися; ( начинаться) почина́тися, поча́тися; (о шуме, скандале) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися; (внезапно: о ветре, шуме, смехе) схо́плюватися, схопи́тися; (о мыслях, чувствах) встава́ти, вста́ти