ВНИЦ

1) (что куда, на что, во что) класти, покладати що куди, на що, в що, (редко) чим; срвн. Полагать 1. [По-над полем іде, не покоси кладе, не покоси кладе - гори (Шевч.). Взяв ляхами, як снопами, по два ряди класти (Гол.). Всі клейноди гетьманські на стілець покладає (Куліш)]. -сть каменное здание, стену, фундамент - кам'я[ме]ницю, мур, підмурівок мурувати и класти. -сть печь - ставити и становити піч, грубу, комини (Полт.). -сть кирпичи в ёлку - мурувати сосонкою, укладати цеглу сосонкою. -сть в кучу - на купу класти. -сть деньги в банк, в сберегательную кассу - класти гроші в банк, до банку, до щадниці, до ощадної каси. -сть деньги на текущий счёт - класти гроші на поточний (біжучий) рахунок. -сть яйца под наседку - підсипати, сов. підсипати квочку, о мн. попідсипати квочки. [Квочку підсипати годиться увечері (Сл. Гр.)]. -сть верх на стоге - см. Выводить 10. -сть поклоны - бити, класти, покладати поклони. -сть основанием, в основу чего - класти за основу, за підвалину чого. -сть крепкое основание чему - підводити міцну підвалину під що. -сть резкую границу между чем - становити, ставити, класти виразну межу, обруб між чим. [Не можемо визначити подію, що виразний ставила-б обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. -сть что в качестве чего - класти що чим. [Козаки Вислу клали порогом між Ляхвою й Руссю (Куліш)]. -сть на ноты, на музыку - заводити в ноти що, компонувати музику, укладати музику до чого. -сть на счетах - кидати (прикидати, відкладати) на рахівниці, (щёлкая) клацати на рахівниці. -сть в счёт - брати до рахунку, брати до рахуби, (считать) лічити, рахувати, числити що; срвн. Считать. Оканчивать -сть - см. Докладывать 1. И следа ко мне не клади - щоб і нога твоя в мене не була, і стежки до мене не топчи. -сть в борьбе (побеждать) - бороти, сов. побороти, збороти кого. [Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся (Приказка)]. -сть на обе лопатки - класти кого на горб, побороти кого навзнаки. -сть судно на бок - нахиляти судно на бік. -сть приправы в кушанья - сипати присмаки в страву, засмачувати (страву) чим, (искрошив их) сипати закришку, закришувати чим; срвн. Заправлять 3. [Гарбуз варю, цибулькою закришила (Сл. Гр.)]. -сть (назначать) цену - цінити, цінувати що, складати ціну, визначати ціну чому, за що; срвн. Оценивать. [Не вийшов цінувати, а вийшов продавати (Приказка)]. -сть хорошую цену - давати добру ціну. -сть резолюцию - покладати, накладати, класти резолюцію на чому. -сть голову - накладати, сов. наложити головою, покладати, сов. положити голову, о мн. понакладати головами. [Буду в землі козацькій голову християнську покладати (Дума)]. -сть голову порукой - головою ручитися за що. -сть душу, жизнь - покладати, офірувати життя, душу за що. -сть душу во что - вкладати душу в що, щиро ставитися до чого. -сть заботу о ком - піклуватися, клопотатися про кого и ким, дбати про кого, за кого, турбуватися про кого и ким; см. Заботиться. -сть обет, зарок - покладати, давати обітницю, зарік, за[об]рікатися. -сть знак, клеймо на чём - значити, таврувати що, класти тавро на чому. -сть отпечаток на что - накладати відбиток, позначатися на чому, (в перен. знач.) робити (справляти) вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що; срвн. Влиять. -сть конец разговору, речи - класти, покладати край розмові, мові, припиняти розмову; срвн. Прерывать. -сть позор, пятно на кого - ганьбою вкривати, плямувати кого; срвн. Пятнать 4. -сть преграду - см. Преграждать. -сть оружие перед победителем - складати зброю перед переможцем. Не -ди ему пальца в рот - пальця в рот йому не клади; йому дай поли вчепитися, то й свиту здере (Приказка). Не -ди плохо, не вводи вора в грех - недобре ховаєш - сам злодія спокушаєш (Приказка);

2) класть яйца (о птицах) - нести яйця, нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)]; (о змеях) класти яйця, (провинц.) чинити яйця, (о насекомых) класти яєчка, червити;

3) (кастрировать животных) викладати, чистити, холостити, валашити; см. Выхолащивать. [Викладати жеребчика. Чистити кабанця. Валашати баранчика]. Кладенный - кладений, покладений; (кастрированный) - см. Кладеный.

* * *

1) кла́сти

2) ( накладывать пищу) кла́сти, наклада́ти, си́пати

3) ( сооружать из кирпича) кла́сти, мурува́ти; ( строить) будува́ти, ста́вити

4) ( яйца) кла́сти; ( о птицах) нести́

5) (перен.: употреблять, расходовать) кла́сти; доклада́ти

6) (перен.: производить расчёт предполагаемых затрат, времени) кла́сти

7) ( кастрировать животных) диал. вичища́ти, чи́стити, холости́ти, виклада́ти, валаша́ти

1) (анат.) кість (р. кости, тв. кістю, мн. кості), кістка, маслак, (соб.) маслаччя. [Ой побив-потрощив мені кості (Пісня). Застудилася - у кістках крутить (М. Грінч.). Брати гризлися за тую батьківщину як собаки за маслак (Грінч.). В одного пана, кажуть, є такий мертв'як, що без шкури і без мняса, саме маслаччя (Сл. Гр.)]. Большая кость берцовая (и всякая трубчатая) - суреля. Кость плечевая - цівка. Кость голенная - гомілка. Кости плесневые - плесна. Кость пальца (фаланга) - челенок (-нка), маслачок (-чка). Кость на спине у красной рыбы - скаба. Кость слоновая (в изделиях) - слонова кістка, слонівка. Твёрдый как кость - твердий як кістка, окостуватий. [Окостувате дерево - сокира відскакує (Вас.)]. Рожа да кости - самі кістки та шкура; сама снасть. [Не їсть хлопець, схуд, сама снасть (Звин.)]. У него только кожа да -сти - у його самі кістки та шкура, у його кості обтягнуло. Промокнуть до -стей - змокнути до рубця, до рубчика. Промёрзнуть до -стей - задубіти, заклякнути. Проникнуться чем-л. до мозга -стей - перейнятись чим до останньої волосинки. [До останньої волосинки перейняті вузеньким дрібним міщанством (Єфр.)]. До мозга -стей - до самого шпику, до самих кісток, до самої кости. Кость от -стей - кість од кости. Лечь -стьми - головою накласти, кістьми полягти. Белая -сть - панська (біла) кістка. С -тей - скинути (з рахівниці). На -сти - докинути (на рахівниці). Пересчитать кому -сти - полічити кому ребра. Загоню туда, куда ворон -стей не занесёт - туди зажену, куди ворон і кістки не занесе (не заносив). Пар -стей не ломит - пара парить, а не ламає. Язык без -стей - язик без кісток (то й меле);

2) (игральная) кість (р. кости). Играть в -сти - грати (гуляти) в кості. [Програв чумак вози й воли в кості (Пісня)]. Игрок в -сти - костяр (-ра), костир (-ря), костирник, костиря (м. р.).

* * *

m Spaßmacher, Spaßvogel

* * *

заба́вник m Spaßmacher, Spaßvogel

* * *

<-а>

<-ы>

ж Spaßvogel m

* * *

1) gener. Haselant

2) colloq. Scherzkeks

виконавець (р. -вця) духівниці (духовної), заповітний виконавець, душоприказник.

* * *

виконавиця духівниці (духовної), заповітна виконавиця, душоприказниця.

* * *

1) набій (-бою). [У ладівниці ні однісінького набою (Дума)]. -ряд холостой - набій без кулі, сліпий набій. Стрелять холостыми -ми - стріляти без куль;

2) физ. - заряд (-ду). [Електричний заряд].

* * *

1) насна́га

2) ( огнестрельного оружия) набі́й, -бо́ю, заря́д, -у, патро́н; ( в пушке) га́рматень, -тня, диал. стрільно́

чаклунка, чаклівниця, чарівниця (ум. чарівничка, -ниченька), чародійка, чародійниця, (реже) характерниця, (устар.) химородниця, (ворожея) ворожбитка, ворожка, ворожіля. [Кажи, чаклунко, що то за верба? (Л. Укр.). Тюрма - се коло злої чарівниці, ніколи не розіб'ється воно (Л. Укр.)].

* * *

1) этногр. чарівни́ця, чаклу́нка, характе́рниця, зна́тниця и знатни́ця, ві́дьма

2) перен. чарівни́ця, чаклу́нка, характе́рниця

кармливать годувати, (редко) кормити (-млю, -миш), (продовольствовать, содержать) харчувати, контентувати, (питать) живити (-влю, -виш) кого. [Крадеш? Годуєш борщем з червою? (Коцюб.). Хлібом кормлять, а стеблом очі колють (Номис). Україна їх харчувала (Куліш). Жінки обіцянку дали людей контентувати (Г. Барв.)]. -мить ребёнка грудью - годувати дитину груддю, давати дитині грудь. В этом ресторане хорошо - мят - у цьому ресторані добре годують. -мить из рук - годувати з рук кого. -мить лошадей (в дороге) - попасати, попасувати коні. Проехать сорок вёрст не -мя - проїхати сорок верстов без попасу (не попасаючи коні). -мить вволю кого - годувати досхочу кого, (домашн. животных) годувати уприпуст (невпоїд) (худобу). -мить кого завтраками - (по)жданиками годувати кого. Соловья баснями не -мят - соловей піснями не ситий. -щие грудью женщины - жінки-годівниці. Кормленный и Кормлённый - годований.

* * *

1) ( животное) годува́ти, корми́ти

2) ( человека) годува́ти; (предоставлять продовольствие, прокармливать) харчува́ти

3) (перен.: содержать) годува́ти

1) льодовий (диал. ледовий), крижаний, льодяний. [І від сліз тих гарячих розтане та кора льодовая міцна (Л. Укр.). Замерз зелений Сян, і по блискучім ледовім помості гладкий протерли шлях мужицькі сани (Франко). Крижаний будинок північної чарівниці (Васильч.)]. -ной дождь - льодяний дощ, залізний дощ. -ной каток - ковзалка, (с)кобзалка. [Нема хлопців удома, на скобзалку побігли (Звин.)]. -ная гора - крижана (льодова) гора. -ная горка - спускалка. [Вже хлопці всі давно на спускалках (Грінч.)]. -ная глыба - льодяна (льодова) брила, брила криги. -ная вода - крижана (льодова) вода, вода з кригою. -ная сосулька - мерзляк, висуля, висулька, бурулька. [Мерзляки понависали на стрісі (Хорольщ.)];

2) (холодный) льодовий, крижаний, льодяний. -ная душа, -ной тон, взгляд - льодова (крижана) душа, душа-крига льодовий (крижаний) тон (погляд). [Льодовим тоном промовила (Н.-Лев.)]. -ное серце, спокойствие - льодове (крижане) серце, льодовий (крижаний) спокій (-кою). Женщина с -ным темпераментом - жінка льодового темпераменту (льодової вдачі), льодова жінка. [Усі англичанки страх які льодові (М. Вовч.)].

* * *

ладівниця. [В ладівниці ні однісінького набою (Метл.)].

* * *

1) надійно, певно, вірно, нехибно, незрадно; безпечно. [Чи не надійніше (срв. степ.) дожидатися зелених туманів мандрівниці-комети? (М. Калин.). Державний механізм працює так само незрадно, як годинник на високій Вестмінстерській вежі (М. Калин.)];

2) надійно, міцно, тривало, добротно. Срв. Надёжный 1 и 3.

* * *

1) (зарядный) набій (-бою), патрон (-ну). [Патрони бувають бойові і сліпі. У ладівниці ні однісінького набою]. Холостой -рон - сліпий набій, сліпий патрон;

2) (покровитель) патрон;

3) тех. - патрон. Патрон токарный - токарський патрон.

* * *

перекласть и переложить

1) перекладати, перекласти, переложити, (о мног.) поперекладати що куди, що чим, (о вещах) переташовувати, переташувати, (о мног.) попереташовувати. [Переклав (переложив) книжки з полиць до шафи (у шафу). Поперекладав пляшки сіном, щоб у дорозі (дорогою) не потовклися. З російської мови переклав (переложив) українською (на українську)]. Печка чадна, надо её -класть - грубка чадить, треба її пересипати (перекидати). -класть на счётах - перерахувати(ся), перекинути на рахівниці. -ложить из кармана в карман, из одной руки в другую - перекласти з кешені в кешеню (до кешені), з одної руки в другу. -жите книги со стола в шкаф - переложіть (поперекладайте) книги з стола (з столу) до шафи (в шафу);

2) (положить лишку) передавати, передати чого. [Передав куті меду]. См. Передавать;

3) муз. - переводити, перевести. -жить пьесу из одного тона в другой - перевести п'єсу з, одного тону в инший;

4) -вать лошадей - перепрягати, перепрягти, поперепрягати коні (коней). Перекладенный и переложенный - перекладений, переложений, поперекладаний, переташований; переданий; переведений.

* * *

несов.; сов. - перелож`ить

1) переклада́ти, перекла́сти и попереклада́ти; ( производить заново кладку) перемуро́вувати, перемурува́ти; (ремонтируя, переделывая) перекида́ти, переки́дати, пересипа́ти, переси́пати

2) ( излагать в другой форме) муз., лит. переклада́ти, перекла́сти и попереклада́ти; (несов. муз.) покла́сти

3) ( лошадей) перепряга́ти, перепрягти́ и поперепряга́ти

4) ( класть слишком много) передава́ти, переда́ти

подщелкнуть при(к)ляскувати, при(к)ляснути, під(к)ляскувати, під(к)ляснути. Срв. Прищёлкивать. [Дехто з гостей приплескує їй (танцівниці) в лад долонями та прикляскує пальцями (Л. Укр.)].

* * *

несов.; сов. - подщелкн`уть

1) ( зубами) підкла́цувати, підкла́цнути; ( каблуками) [зле́гка] цо́кати, [зле́гка] цо́кнути; ( языком) підцмо́кувати, підцмо́кнути

2) (кнутом, пальцами) підля́скувати, підля́снути

3) ( о птицах) підля́скувати, підля́снути; ( о соловье) підтьо́хкувати, підтьо́хнути

прикидать и прикинуть

1) что к чему (прибросать) - прикидати, прикинути, (о мн.) поприкидати що до чого; см. Прибрасывать. [Прикидати землю до огорожі, до стіни, до дерева];

2) что кому, к чему (прибавлять) - прикидати, прикинути, докидати, докинути, накидати, накинути що кому, що до чого; срв. Прибавлять. [Довідавшись, що земля подорожчала, прикинули й собі по карбованцю на десятині (Грінч.). Купила в його дві сотні огірків, так він мені десяток докинув без грошей (М. Грінч.). Підкинь дров у піч]. Дёшево даёшь, -кинь хоть рублик - дешево даєш, накинь (прикинь) хоч карбованчика. -кинуть кому ребёнка (подбросить) - підкинути кому дитину;

3) кому что (забраковать) - прикидати, прикинути. [Кравчиха погано сукню пошила, так я їй і прикинула. Попрохала мене хустку купити, а тоді й прикинула мені: «не така» каже (М. Грінч.)];

4) что (примерять) - прикидати, прикинути, приміряти, примірити що. [А прикинь-но свитину, чи не вузька на тебе];

5) что на вес (проверять) - прикидати, прикинути, приважувати, приважити, (на счёт, на меру: проверять, рассчитывать) прикидати, прикинути що. [Прикинув на руку (на око) - ні, не буде трьох хунтів. Приважує на руці, мов силу в йому зна (Квітка). Щось обмірковував, прикидав, обраховував (Коцюб.)]. -кинь на счотах, много ли всего будет - прикинь-лиш на рахівниці, чи багато буде. Прикинутый - прикинутий, докинутий.

* * *

1) ( прибавлять) підкида́ти и підки́дувати, підки́нути, прикида́ти, прики́нути, докида́ти, доки́нути

2) ( примерять) приміря́ти и примі́рювати, приміря́ти; прикида́ти, прики́нути

3) (приблизительно определять; соображать) прикида́ти, прики́нути