ВИГО

gener. (г.) Vigo

Geography: Vigo (Испания)

geogr. Galice

<- ни>

1. ЗООЛ (род лам) Vigogne f (Lama)

2. (пря́жа из хло́пка с ше́рстью) Garn nt aus Vigognewolle (Garn aus Baumwolle und Wolle)

шарф из виго́ни Schal m aus Vigognewolle

* * *

1) gener. Vigogne (род пряжи)

2) eng. Vigogne (вид пряжи)

3) textile. Vigogne (Zama vicunna), Vigogne-Gespinst (Zama vicunna), Vigognegarn (Zama vicunna), Vigognewollgarn (Zama vicunna), Vikunja (вид американской ламы Lama vicugna)

излечиться (о наружн. болезн. и ранах) гоїтися, загоїтися, вигоїтися, (о мног.) погоїтися; (о внутрен. болезнях и больных) виліковуватися, вилікуватися, викуруватися, (только о больных) видужувати, видужати, одужати, вигоїтися. [Він уже вигоївсь (Звин.)]. Излечившийся - вилікуваний, вигоєний, викуруваний.

* * *

несов.; сов. - излеч`иться

выгнать

1) виганяти, вигонити, вигнати, відгінити, відганяти, наганяти, нагнати (напр. зверя на облаве), турлити, витурлити, витурювати, витурити, турнути, вишти[у]рити, викішкати. [Вигонила корову на стерню. Я їх витурлю з хати (Неч.-Лев.). Хорти наганяють оленя на мисливців]. Выгонять, выгнать напугав - вистрашувати, вистрашити кого. -ять, -ать взашей - вибивати (вибити) в потилицю, в три вирви, виштурхувати, виштурхати. Выгнать с земельного участка - виругувати. [Все то пани в королів повимагали і козаків із тих земель повируговували (Куліш)]. Выгнанный - вигнаний, витурений; вистрашений; вибитий у потилицю. Выгоняемый - вигонений;

2) (водку) гнати, виганяти, викурювати, курити;

3) (цветы на пару) визгонювати, визгонити.

* * *

несов.; сов. - в`ыгнать

1) виганя́ти и виго́нити, вигнати

2) сад., с.-х. виганя́ти и виго́нити, ви́гнати

3) ( добывать перегонкой) виганя́ти и виго́нити и гна́ти и гони́ти, ви́гнати, вику́рювати и кури́ти, ви́курити

1) виганя́тися, виго́нитися

2) виганя́тися, виго́нитися

3) виганя́тися, виго́нитися, гна́тися, гони́тися, вику́рюватися

-ся, вылечить, -ся виліковувати, -ся, вилікувати, -ся, вигоювати, -ся, вигоїти, -ся, (зах.) викурувати, -ся. Вылеченный - вилікуваний, вигоєний, викуруваний.

* * *

несов.; сов. - в`ылечить

излечить что (в прямом и перен. смысле) вигоювати, гоїти, вигоїти, загоїти, згоїти, (о мног.) погоїти що (рани). [Згоїла рани сердечні (Коцюб.). Випий трошки сього зілля - все лихо загоїть (Шевч.). Ти хворе серце згоїти, зцілити можеш (Грінч.)]; кого, кого от чего (о внутрен. болезнях) - виліковувати, вилікувати, вилічити, викурувати кого, кого від чого и з чого. -ть болезнь шептаньем - вишіптувати, вишептати х(в)оробу. Излеченный - вигоєний, загоєний, згоєний, вилікуваний, вилічений, викуруваний; (шептанием) вишептаний.

* * *

несов.; сов. - излеч`ить

исцелить

1) что (сделать целым) - зціляти, зцілити, (о мн.) позціляти що. [Ти розбила, а я зцілю (Сл. Гр.)];

2) кого, что (излечивать) - зціляти и цілити, зцілити кого від чого, що, вигоювати, вигоїти, кого, що, (о мн.) позціляти, повигоювати кого, що, у[о]здоровляти, у[о]здоровити кого, (раны, муки ещё) згоювати, згоїти (рани, муки); см. Излечивать, Вылечивать. [Мали силу зціляти недуги (Єв.). Благав його, щоб оздоровив сина його (Єв.). Всі муки згою (Самійл.)]. -лить от недугов кого - зцілити від недуг кого. Исцеляющий, прич. - що зціляє, вигоює; как прил. цілющий, зцілющий; см. Исцелительный. Исцелённый - зцілений, вигоєний, у[о]здоровлений.

* * *

несов.; сов. - исцел`ить

и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.

* * *

предл. с род. п.; тж. ото

1) від, од, з, із

2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо

3) (при обозначении источника чего-л.) від; з

техн., несов. выбуксиро́вывать, сов. вы́буксировать

техн., несов. выта́чивать, сов. вы́точить