-
1 Величко
-
2 очкиан
очкианочкастый; имеющий очкиОчкиан ӱдыр очкастая девушка.
– Майор Величко, те кодса, – очкиан офицерлан генерал каласыш. В. Иванов. – Майор Величко, вы останьтесь, – сказал генерал очкастому офицеру.
Смотри также:
шинчалыкан -
3 очкиан
очкастый; имеющий очки. Очкиан ӱдыр очкастая девушка. – Майор Величко, те кодса, – очкиан офицерлан генерал каласыш. В. Иванов. – Майор Величко, вы останьтесь, – сказал генерал очкастому офицеру. См. шинчалыкан. -
4 De mortuis - veritas
О мертвых - правду.Парафраза, см. De mortuis aut bene, aut nihilДружески приветствовав гостя, хозяин [ Н. С. Лесков ] исподволь перешел к суровым ему упрекам за приукрашение в газетной поминке литературных заслуг и общественных достоинств умершего [ Г. П. Данилевского. - авт. ]. - Да ведь это же в некрологе, Николай Семенович! - А в некрологах надо непременно говорить неправду? - "Aut bene, aut nihil". - В обоих случаях, следовательно, - лгать? - Но другого же правила нет, Николай Семенович. - Как нет? - мягко вмешался в угрожавший обостриться диалог "нарочито-ласкательный мелодик" В. Л. Величко. Есть и очень красивое и звучное, но почему-то никогда не вспоминаемое: de mortuis - veritas. (А. Н. Лесков, Жизнь Николая Лескова (вступление).)Латинско-русский словарь крылатых слов и выражений > De mortuis - veritas
-
5 любознательный
знаттєлюбивий, (пытливый) допитливий, довідливий; охочий (сильнее жадібний) до науки, до знання (до знаття); срв. Пытливый. [Тільки ніч примусила допитливого хлопця заспокоїтись (Черкас.)]. Літописець Самійло Величко був дуже довідливий (Україна, 1914 р.)]. -ный ум - знаттєлюбивий, допитливий розум. Наука -на, а невежество любопытно - наука допитлива, а неуцтво має лиш цікавість; наука шукає знання, неуцтво - цікавости.* * *допи́тливий, ціка́вий, жа́дібний (жа́дібний) до знання́, знаттєлю́бний -
6 много
нрч.1) багато, багацько, велико, (устар.) много, (во множестве) густо, тісно, (пров.) дуже, гук, гуком. [Багато сліз, а щастя в світі мало (Грінч.). Вишень не було, зате грушок буде багацько (Звин.). Багацько є рож у садочку (Крим.). Прислужився своєму краєві велико (Куліш). Треба много вчитися (Франко). Нечистих місців на землі дуже густо (Звин.). Людей тісно і людям тісно (Чигиринщ.). В їх дуже живе і столується людей (М. Вовч.). У мене гуком свиней (Г. Барв.)]. -го ли? - чи багато? чи багацько? (сколько?) як забагато? скільки? Как -го? - як забагато? скільки? Как -го людей, которые - як багато людей, що; скільки людей, які. Довольно -го - доволі (досить) багато (багацько), багатенько, чимало, чималенько, величко, густенько. [Цікавого там можна знайти багатенько (Крим.). Маруся вже чимало читала (Грінч.). Стрільців у нас густенько (Звин.)]. Не -го - не багато, не багацько. [Не багацько тих у нас, в кого святий огонь не згас (Самійл.)]. Не очень -го - не дуже багато (багацько, густо). [Людей було не дуже густо (Сл. Гр.)]. Не очень-то, не больно -го - не дуже-то багато, не гурт (-то), не велико (-то), не вельми, не гук, (не в числовом знач.) не гаразд. [У їх не гурт чого є (Грінч.). Щоб відтворити його життєпис, маємо не гурт-то матеріялу (Єфр.). Жіноцтво, звісно, логіки має не гурт (Крим.). Заробітку не вельми було і в неї (Кониськ.). Тут новин не гук (Франко). Вона й сама не гаразд тямила в правилах віри (Крим.)]. Не особенно -го - не надто багато, не як багато. Так -го - так багато, так багацько, такого, тако-о, тако-го. [Як запалиш світло вночі, то кульці впасти ніде, такого їх (тарганів) навилазить (Проскурівщ.). І такого-ж тих ксьондзів за тиждень прибуло, що… (Рудан.)]. Так ли -го у вас денег? - чи так-то багато у вас грошей? чи стільки у вас грошей? Не так уже и - го - не з-так і (не так-то й) багато. [Ідеали, принципи, цілі, основи - їх не з-так і багато мала людськість, щоб ними кидатися (Ніков.)]. Так же -го, как - так само багато, як; стільки-ж, як. Слишком -го - надто багато, надто, занадто, забагато. [Їден надто має, а другий нічого (Кам'янеч.). Аж надто щастя! (Куліш). Занадто вже хочеш знати (Звин.). Для поеми в прозі (в цьому творі) забагато наукових гіпотез (Л. Укр.)]. Он слишком -го о себе думает - він надто високо гадає про себе, він надто високо несеться. -го ли - мало ли, -го - мало - чи багато, чи мало; (сколько-нибудь) скількись. -го (если), -го-много - що-найбільше, (в крайнем случае) в крайньому разі. -го шуму из ничего, -го грому попустому - багато галасу з нічев'я; за онучу збили бучу (Приказка);2) (при сравн. степ.: гораздо) багато, багацько, далеко, значно, геть, дуже. [Цей кінь багато кращий за вашого (Чигиринщ.). Моя спідниця далеко довша од вашої (Хорольщ.). Своя хата дуже більша за цю землянку (Грінч.)]. Он -го счастливее меня - він багато (далеко) щасливіший від (за) мене. Больному сегодня -го лучше - слабому (х(в)орому) сьогодні багато (далеко, значно) краще, багато (значно) покращало.* * *нареч.1) бага́то; бага́цько2) (при сравн. ст.: значительно, гораздо) бага́то, далеко, значно -
7 многовато
нрч. багатенько, багатечко, чималенько, величко.* * *нареч.забага́то, багате́нько; ( изрядное количество) чима́ло, чимале́нько -
8 Пуфендорф, Симюель
Пуфендорф, Симюель (1632, Хемніц, Саксонія - 1694) - нім. юрист, філософ О. світу отримав у Ляйпцигу та Ієні; викладав філософію права та історію у Гайдельберзі й ун-ті м. Лунд (Швеція). Заслуги П. як історика були високо поціновані у Швеції, де йому було присвоєно звання Королівського історика Швеції. У 1688 р. він також здобув статус Історика та члена таємної ради Бранденбурга. Творчість П. дає підстави вважати його "батьком німецького Просвітництва" (за визначенням Едуарда Вінтера). Спираючись на твори Гроція і Гоббса, П. розробив власну теорію соціальної угоди. На відміну від Гоббса, який характеризував первісні природні стосунки між людьми як стан війни усіх проти всіх, П. вважав, що ці стосунки спираються хоч і на хисткий, але мир, який необхідно зміцнити й оперти на раціонально обґрунтовану угоду. Важливою ідеєю у творах П. було тлумачення держави як морального індивіда, чия воля складається із суми індивідуальних воль громадян. Ця ідея П. була до деякої міри передбаченням концепції "загальної волі", розробленої пізніше Руссо. Донедавна маловідомим аспектом творчості П. (дослідженим Нічик) була його зацікавленість історією України XVII ст. ("Вступ до європейської історії", "Історія Карла X Густава" та ін.). Увагу П. привернули історичні події, пов'язані з формуванням запорізького козацтва, його участю у повстанні укр. народу проти польськ. панування та у приєднанні України до Росії (останнє, на його думку, змінило співвідношення сил у Сх. Європі). П. також ретельно вивчив і проаналізував державно-політичну та військову діяльність Хмельницького в останні роки життя, його союзницькі стосунки з Карлом X у війні Швеції і Трансильванії проти Польщі у 1656 - 1657 рр. Твори П. зажили в Україні значної популярності. Вихованці КМА їх перекладали, активно до них зверталися (зокрема Прокопович у своїх державно-політичних трактатах), так само як і укр. історики та літописці (Величко, Граб'янка, Бужинський).[br]Осн. тв.: "Основи загального права" (1660); "Про природне право та нації" (1672); "Про обов'язки людини і громадянина за природним правом" (1673); "Про стосунки між церквою і державою" (1687).
См. также в других словарях:
Величко В. — Величко, Василий Львович Дата рождения: 2 (14) июля 1860 Место рождения: Прилуки, Российская империя Дата смерти: 31 декабря 1903 (13 января 1904) Вероисповедание: православный Основные идеи: монархизм … Википедия
Величко В. Л. — Величко, Василий Львович Дата рождения: 2 (14) июля 1860 Место рождения: Прилуки, Российская империя Дата смерти: 31 декабря 1903 (13 января 1904) Вероисповедание: православный Основные идеи: монархизм … Википедия
Величко — Величко. Существует целый ряд дворянских родов Величко шляхетского происхождения, из которых наиболее древние роды записаны в VI части родословных книг губерний: Виленской, Ковенской, Минской и Могилевской. Одного рода, по всей вероятности, и… … Биографический словарь
ВЕЛИЧКО — Кондратович, мозырский крестьянин. 1552. Арх. VII, 1, 635. Иван Величко, крестьянин кременецкий. 1563. Арх. VII, 2, 98. Левко Величко, панский боярин, зап. 1585. Арх. VI, 1, 149 … Биографический словарь
ВЕЛИЧКО — Максим Константинович (род. 1922), полный кавалер ордена Славы (1944, 1945, 1945), Герой Социалистического Труда (1966), старшина. В Великую Отечественную войну командир отделения разведки артиллерийского полка. После войны бригадир разметчиков… … Русская история
Величко — Величко украинская и белорусская фамилия. Величко, Алексей Михайлович д.ю.н., заместитель директора Федеральной службы исполнения наказаний России, один из ведущих специалистов России по каноническому праву и византинистике. Величко,… … Википедия
Величко — ВЕЛИКИЙ ВЕЛИКОВ ВЕЛИКОВИЧ ВЕЛИЧКО Фамилии прилагательный достаточно распространены в руссукой ономастике. Фамилия же Великов может быть и церковного происхождения.Такую фамилию мог получить выпускник семинарии, и она или переделанная из… … Русские фамилии
Величко — I Величко Константин Иванович [20.5(1.6).1856, г. Короча, ныне Белгородской области 15.5.1927, Ленинград], русский военный инженер, инженер генерал (1916). Родился в дворянской семье. Окончил Николаевское инженерное училище (1875) и… … Большая советская энциклопедия
величко — присл. Вр. Досить богато. Нас не величко было там … Словник лемківскої говірки
Величко Самуил Васильевич — малороссийский летописец. Отрывочные биографические сведения о Величко касаются его службы в войсковой канцелярии, которую после постигшей Кочубея катастрофы ему пришлось оставить (1708). Поселившись в имении своего сына, Величко занялся… … Биографический словарь
Величко, Василий — Львович Дата рождения: 2 (14) июля 1860 Место рождения: Прилуки, Российская империя Дата смерти: 31 декабря 1903 (13 января 1904) Вероисповедание: православный Основные идеи: монархизм … Википедия
