-
1 на траверзе по правому боргу
prepos.nav. steuerbordquerabУниверсальный русско-немецкий словарь > на траверзе по правому боргу
-
2 забирать
забрать1) забирати, забрати, (мног.) побрати, позабирати. [Дітей люди позабирали. От поберуть вони коси та й підуть ніби-то косити (ЗОЮР)]. -брать всё, без остатка у кого, откуда - позабирати все в кого, вибрати що звідки, (образно) і кутки випорожнити кому. [Я вже всі свої гроші вибрав]. -рать силой - забирати, забрати силою (силоміць), гарбати, загарбувати, загарбати, грабувати, пограбувати. [Нічим було нам заплатити, так корівку мою пограбували і продали (Г. Барв.)]. -рать в долг - боргуватися, брати набір (на борг), на віру. [Ми в крамниці боргуємося на місяць. Я беру хліб на віру, а як зароблю, тоді віддаю гроші]. -рать в войско - брати, забирати до війська (в армію, в салдати) кого; чуби голити кому. [Король війну замишляє, усіх хлопців забирає. Хлопцям чуби поголили (Пісня)]. -рать в плен - забирати (займати) в полон (у бран, у неволю). -брать в плен всех - усіх виполонити. [Усіх татар вирубаємо й виполонимо (Куліш)]. -рать скот на потраве - займати худобу в шкоді (в спашу). [Ой, лихо! коні в спашу - займайте мерщій];2) (о хмельном, о лекарстве) розбирати, розібрати. [Та вже-ж мою голівоньку та хміль розбирає (Пісня)]. -рать кого - брати кого. Охота -рает кого - хіть бере кого; кортить кому. Злость -рает - злість бере, злість узяла кого. -рает за душу - бере за душу, діймає до серця кого. [Сумна пісня брала за душу. Її плач аж до серця діймає]. -брать в голову - узяти собі думку, убгати в голову. -брать в руки кого - узяти в свої руки, (шутл.) убрати в шори, запетлювати кого. [А що, запетльовано тебе?];3) (о режущем орудии) брати, взяти. [Плуг бере мілко. Гембель товсто бере - підбити треба]. Забранный - забраний и забратий; (без остатка) вибраний; (силой) забраний и забратий силою (силоміць), загарбаний, заграбований; (в долг) узятий на віру, набір; (в войско) забраний до війська; (в плен) забраний, зайнятий у бран (у полон, у неволю); (о скоте на потраве) зайнятий.* * *несов.; сов. - забр`ать1) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; (сов.: многое по одному) побра́ти; (яйца, птенцов из гнезда и) видира́ти, ви́дерти и ви́драти, -деру, -дереш; ( скот на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш\забирать бра́ть си́лу — ( приобрести силу) ста́ти си́льним (перен.: можним)
2) ( заделывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( загораживать) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати; (убирать, заправляя) заправля́ти, запра́вити, підтика́ти, підіткну́ти; (об одежде: убавлять) заву́жувати, заву́зити, -у́жу, -у́зиш, підкоро́чувати, підкороти́ти, -очу́, -о́тиш -
3 лежать
1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].* * *лежа́ти\лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти
-
4 отдача
віддавання, віддання. -ча пушки - відбій (-бою) гармати. -ча долга - повертання позики, боргу. -ча в наём - наймання. Занимать без -чи - на вічне віддання позичати.* * *1) ( действие) відда́ння и віддання́, віддава́ння; відбиття́, відбива́ння; відда́ння́, віддава́ння; попуска́ння2) (огнестрельного оружия) відбі́й, -бо́ю, відда́ча3) спорт. відда́ча4) ( коэффициент полезного действия) техн. вида́тність, -ності, відда́ча, ви́хід, -ходу -
5 отпускать
отпустить1) пускати, пустити, відпускати, відпустити, повідпускати кого куди, звідки; (отправлять) відряджати, відрядити кого. -стить кого на волю, домой - (від)пустити кого на волю, додому. -сти душу на покаяние - пусти з душею;2) давати, дати, видавати, видати, відважувати, відважити, наділяти, наділити кому що, що на що. -скать провизию - видавати (відважувати) харч (-чи ж. р. и -чу м. р.). Правительство -стило сто тысяч рублей на это дело - уряд дав (приділив) сто тисяч карбованців на цю справу. -скать кому-л. в кредит - давати кому на [в] борг (и набір), боргувати, наборгувати, поборгувати, вірити кому и на кого, навіряти кому. Лавочник -скает мне в кредит на сто рублей - крамар на сто карбованців мені навіряє (дає мені на борг). Он никому не -скает в долг - він нікому не боргує (не дає на борг), він ні на кого не вірить. -скать на вес - давати вагою. -скать что-л. по счёту кому - вилічувати (сов. вилічити) кому що. -скать скупо - видавцем (ви)давати. -скать товары (за границу) - виправляти, вивозити, випроваджати, відпроваджати крам (за кордон). -стить остроту, словечко - пустити дотеп, (на чей-л. счёт) прикладку прикласти кому, квітку кому пришити. -скать комплименты - компліменти садити. -скать штуки, -стить штуку - витворяти, платати штуки, наплатати штук, утнути, устругнути штуку;3) -скать, -стить грехи кому - розгрішати, розгрішити кого, відпускати, відпустити гріхи кому;4) запускати, запустити, попускати, попустити що. -стить бороду, косу - запустити бороду, косу. -стить кудри - попустити кучері;5) (ослаблять) попускати, попустити; відпускати, відпустити. -стить верёвку, струну - попустити мотуз, струну. -стить пояс - відперезати, по[від]пустити пояс. -стить сталь - м'якшити (відгартувати) крицю, сталь. -стить тормоз - розгальмувати;6) (отточить) нагострювати, нагострити, вигострювати, вигострити. -скать, -стить косу (покосную) - клепати (н. вр. клепаю и клеплю), відклепати косу;7) відпустити, полегшати (чаще безл.). [Було так у грудях стисло, а це трохи відпустило]. На дворе -стило - надворі відлигло. Мороз -стил - мороз пересівся, перетис. -нный - відпущений, попущений и т. д.* * *несов.; сов. - отпуст`ить1) відпуска́ти, відпусти́ти и повідпуска́ти3) ( ослаблять) попуска́ти, попусти́ти, відпуска́ти, відпусти́ти4) ( о боли) відпуска́ти, відпусти́ти, безл. ле́гшати, поле́гшати5) ( предоставлять в пользование) відпуска́ти, відпусти́ти, ( давать) дава́ти, да́ти, ( выдавать) видава́ти, ви́дати и повидава́ти, ( продавать) продава́ти, прода́ти6) (отращивать волосы, ногти) відпуска́ти, відпусти́ти и повідпуска́ти, ( запускать) запуска́ти, запусти́ти и позапуска́ти7) ( оттачивать) спец. виго́стрювати, ви́гострити и повиго́стрювати, наго́стрювати, нагостри́ти и понаго́стрювати; ( косу) клепа́ти, наклепа́ти, несов. поклепа́ти, ви́клепати8) мет. відпуска́ти, відпусти́ти -
6 отсрочивать
отсрочить1) відкладати, відкласти, відсувати, відсунути. Заседание -чено до вторника, -чено на неделю - засідання відкладено до вівтірка, відкладено (відсунуто) на тиждень. -чить исполнение приговора - відкласти (відсунути, загаяти) виконаная присуду;2) (назначать другой срок) відрочувати, відрочити. -чить уплату долга - відрочити виплату боргу. Время взноса налогов -чено до Рождества - час на внесення податків відрочено до Різдва. Отсроченный - відкладений, відсунений; відрочений.* * *несов.; сов. - отср`очитьвідстро́чувати, відстро́чити; ( откладывать) відклада́ти, відкла́сти -
7 перевод
1) (действие) переводження; переписування; перекладання; перетовмачування. -вод из одного полка в другой - переміщення з одного полку до другого. -вод в высший класс - промоція. [Таку розмову вели чвертокласники вже перед промоцією в семінарію (Свид.)]. -вод долга - переписування боргу. -вод на камень, литогр. - перебивання на камінь. -вод денег, почт. - переказування, переказ грошей;2) (на другой язык) переклад. -вод с русского языка на украинский - переклад з російської мови на українську. Стихотворный -вод - віршовий переклад, переспів;3) перевід (-воду), звід (р. зводу), вивід (-воду), згуба. [Козацькому роду нема переводу];4) см. Переводина.* * *1) переве́дення, переві́д, -во́ду, перево́д2) ( на другой язык) пере́клад, -у, переклада́ння3) ( денег) пере́каз, -у; перека́зування4) ( трата попусту) марнува́ння; переві́д5) ж.-д. переві́д6) спец. ба́лка; ( между стропилами) ба́нтина; ( матица) сво́лок, диал. трям, уменьш. трямо́к, -мка́ -
8 покрытие
покриття. -тие расхода приходом - покриття витрати прибутком. -тие дефицита - вирівнювання, (оконч.) вирівнення дефіциту (недобору). На -тие расходов - на оплату витрат. На -тие долга - на виплату боргу (позики).* * *1) ( действие) покриття́, (неоконч.) покрива́ння; накрива́ння; укрива́ння; застила́ння, застеля́ння; пошива́ння; ушива́ння; укрива́ння, покрива́ння; покрива́ння2) (то, чем покрывается что-л.) покриття́ -
9 Наростать
нарости1) на ком, на чём - наростати, нарости, (о мног.) понаростати на кому, на чому. [Стрижи пана як вівцю, - на йому шерсть наросте (Сл. Гр.). У хаті вогко, аж на стінах цвіль понаростала (Канівщ.)];2) (выростать во множестве) наростати, нарости, виростати, вирости, (о мног.) пона[пови]ростати. [І коли ці дівчата понаростали? (Чернігівщ.)];3) (возростать) рости, зростати, зрости, наростати, нарости; ( увеличиваться) збільшуватися, збільшитися. [Зло проти пана Бржозовського росте серед слухачів (Грінч.)];4) (накопляться) - а) (о процентах, пене и т. п.) наростати, нарости, (диал.) привершуватися, привершитися. [Не спроможен я виплатити боргу: відсотків наросло багато (Київ). Платіть швидше, бо пеня-ж наростає (Київ). Що-року по рублеві привершується (Звягельщ.)]; б) (о капитале) наростати, нарости, нагромаджуватися, нагромадитися, акумулюватися, закумулюватися. [Нас тут не цікавить питання, чи акумулюється ціла надвартість, чи лише частина її (Екон. Наука)]. Наросший - що наріс и т. п., нарослий. [Російська дійсність не давала иншого виходу, иншої підпори нарослому тим часом незадоволенню мас (Рада)]. -
10 Отверждение
ствердження, (долга) убезпечення, забезпечення (боргу). -
11 прозрачный ретранслятор
прозрачный ретранслятор
Спутниковый ретранслятор, осуществляющий преобразование группового сигнала на промежуточной частоте без демодуляции и обработки сигналов на боргу КА.
[Л.М. Невдяев. Телекоммуникационные технологии. Англо-русский толковый словарь-справочник. Под редакцией Ю.М. Горностаева. Москва, 2002]Тематики
- электросвязь, основные понятия
EN
Русско-английский словарь нормативно-технической терминологии > прозрачный ретранслятор
См. также в других словарях:
Боргу (департамент) — Находится в центральной части страны. Граничит на востоке с Нигерией; с департаментами: на севере с Алибори, на северо западе с Атакора, на западе с Донга и на юге с департаментом … Википедия
Боргу — так ошибочно назыв. государство Вадаи (см. это сл.) в Вост. Судане, в действительности же это название принадлежит двум местностям во внутренней Африке: Б., или Борку, восточная часть Тебу или Тиббу в Сахаре, между Феццаном и Вадаи. От последнего … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
граничні величини державного боргу і фіскального дефіциту — гранично припустимі показники державного боргу (валового боргу сектора державного управління) 60 % до ВВП і фіскального дефіциту (сектора державного управління) 3 % до ВВП, які встановлені Маастрихтською угодою для країн членів Європейського… … Словник бюджетної термінології
рекомендовані величини боргу і дефіциту — граничні показники фіскального дефіциту (дефіциту сектору державного управління) 3 % ВВП і державного боргу (валового боргу сектору державного управління) 60 % ВВП, встановлені Маастрихтським договором для країн членів ЄС з метою їх участі в… … Словник бюджетної термінології
викуп державного боргу — виплата коштів власникам державних цінних паперів при настанні терміну їх погашення … Словник бюджетної термінології
рефінансування державного боргу — погашення попередньої заборгованості за допомогою випуску нових позик або шляхом заміни короткострокових зобов’язань на середньо чи довгострокові … Словник бюджетної термінології
XII.3.2.12. Боргу (ок. 1730 - 1960) — ⇑ XII.3.2. Государства фульбе Стол. Бусса. 1. Йерима Бусса (ок. 1730 50). 2. Кигера, брат (ок. 1750 66). 3. Джибрин, сын 1 (1766 91). 4. Йерима Ибрахим, сын (1791 92). 5. Киторо I, брат (1792 1830). 6. Кисару Киссандого I, брат (1830 43). 7.… … Правители Мира
Административное деление Бенина — В административном отношении Бенин разделён на 12 департаментов (фр. département), которые, в свою очередь, делятся на 77 коммун ( … Википедия
рата — Рата: прибуток [35] сплата боргу частинами [47,X] сплата боргу частинами; частина сплати податку [44 1] сплачування частини боргу [I] строк сплати: частина сплати (податку) [XIII] термін сплати або частина боргу [43] термін сплати, а також… … Толковый украинский словарь
Вилас, Гильермо — Гильермо Вилас Гражданство … Википедия
Бенин. Исторический очерк — Беханзин. Бенин с древнейших времён до конца XIX в. Археологические находки свидетельствуют о заселении территории современного Б. в эпоху каменного века. Древним насельникам была известна плавка железа (в северном Б. сохранились остатки… … Энциклопедический справочник «Африка»
