Борг

truss (связка, кисть, балка, стропильная ферма, грыжевой бандаж, борг)

1) General subject: truss

2) Naval: quarter sling

1) nav. Rahekette

2) shipb. Hanger

navy. suspente, suspente (подвеска реи)

* * *

1) повинність (р. -ности), обов'язок (р. -зку). [Виконую свій службовий обов'язок]; см. Обязанность. Первым долгом - що-найперше, першим ділом;

2) (заём) борг, позика, позичка, винне (р. -ного), винувате (р. -того), (старый) залеглість (р. -лости). [Ніяк боргів не повиплачую. Що після батька зосталося, те за позички (позики) пішло (Грінч.). Я взяв у нього коня за винне, бо він позичав у мене гроші і хліб, та й конем віддав. Цей чоловік косить мені не за гроші, а за винувате, - позичав весною]. Часть непогашенных торговцу долгов - (провинц.) недонос (Вас.). В долг - позикою, боргом, на-борг, (чаще - набір), на віру, на-повір. Брать в долг - позичати, брати на-борг (чаще - набір), на-повір, боргувати. [Пішов чумак до жидівки боргувати мед-горілку]. Взятый в долг - борговий, позичений. Накупить в долг - набрати набір, на-борг. Давать, дать в долг - боргувати, поборгувати, позичати, позичити, визичати, визичити, вірити, повірити, навіряти, навірити, у позику давати. [Як станеш усім боргувати, то доведеться без сорочки ходити. Не вірять шинкарі горілки. Шинкарочка мене знає, на сто рублів навіряє]. Раздать в долг - зборгувати, понавіряти, порозпозичати. [Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма. Людям багато понавіряв (порозпозичав), як-би то всі повіддавали]. Погашать, погасить, заплатить долг - поплатити (покрити) борги, виплачуватися, (сов.) виплатитися (з боргів). Взыскать долг - виправити борг. Влезть в долги - заборгуватися, залізти в борги, загрузнути в боргах, втопитися в позиках. Он в долгу, как в шелку - він по шию в боргах; у боргах, як у реп'яхах; у його боргів більш як волосся на голові (в бороді). Не остаться в долгу - не занедбати (не попустити) свого, (зап.) віть за віть віддати. Отрабатывать за долг шитьём - відшивати кому що; пряденьем - відпрядати; косьбой - відкошувати; службой - відслужувати, и т. д. [Ваші два карбованці я вам відпряду].

* * *

1) ( обязанность) обо́в'язок, -зку, пови́нність, -ності

2) ( взятое взаймы) борг, -у

позикою, у позику, у борг, позичково.

* * *

и -жаться заборгуватися, наробити боргів, залізти в борги, (о мног.) позаборговуватися, понароблювати боргів, позалізати в борги.

* * *

отпустить

1) пускати, пустити, відпускати, відпустити, повідпускати кого куди, звідки; (отправлять) відряджати, відрядити кого. -стить кого на волю, домой - (від)пустити кого на волю, додому. -сти душу на покаяние - пусти з душею;

2) давати, дати, видавати, видати, відважувати, відважити, наділяти, наділити кому що, що на що. -скать провизию - видавати (відважувати) харч (-чи ж. р. и -чу м. р.). Правительство -стило сто тысяч рублей на это дело - уряд дав (приділив) сто тисяч карбованців на цю справу. -скать кому-л. в кредит - давати кому на [в] борг (и набір), боргувати, наборгувати, поборгувати, вірити кому и на кого, навіряти кому. Лавочник -скает мне в кредит на сто рублей - крамар на сто карбованців мені навіряє (дає мені на борг). Он никому не -скает в долг - він нікому не боргує (не дає на борг), він ні на кого не вірить. -скать на вес - давати вагою. -скать что-л. по счёту кому - вилічувати (сов. вилічити) кому що. -скать скупо - видавцем (ви)давати. -скать товары (за границу) - виправляти, вивозити, випроваджати, відпроваджати крам (за кордон). -стить остроту, словечко - пустити дотеп, (на чей-л. счёт) прикладку прикласти кому, квітку кому пришити. -скать комплименты - компліменти садити. -скать штуки, -стить штуку - витворяти, платати штуки, наплатати штук, утнути, устругнути штуку;

3) -скать, -стить грехи кому - розгрішати, розгрішити кого, відпускати, відпустити гріхи кому;

4) запускати, запустити, попускати, попустити що. -стить бороду, косу - запустити бороду, косу. -стить кудри - попустити кучері;

5) (ослаблять) попускати, попустити; відпускати, відпустити. -стить верёвку, струну - попустити мотуз, струну. -стить пояс - відперезати, по[від]пустити пояс. -стить сталь - м'якшити (відгартувати) крицю, сталь. -стить тормоз - розгальмувати;

6) (отточить) нагострювати, нагострити, вигострювати, вигострити. -скать, -стить косу (покосную) - клепати (н. вр. клепаю и клеплю), відклепати косу;

7) відпустити, полегшати (чаще безл.). [Було так у грудях стисло, а це трохи відпустило]. На дворе -стило - надворі відлигло. Мороз -стил - мороз пересівся, перетис. -нный - відпущений, попущений и т. д.

* * *

несов.; сов. - отпуст`ить

1) відпуска́ти, відпусти́ти и повідпуска́ти

2) ( выпускать) випуска́ти, ви́пустити и повипуска́ти; ( пускать) пуска́ти, пусти́ти и попуска́ти

3) ( ослаблять) попуска́ти, попусти́ти, відпуска́ти, відпусти́ти

4) ( о боли) відпуска́ти, відпусти́ти, безл. ле́гшати, поле́гшати

5) ( предоставлять в пользование) відпуска́ти, відпусти́ти, ( давать) дава́ти, да́ти, ( выдавать) видава́ти, ви́дати и повидава́ти, ( продавать) продава́ти, прода́ти

6) (отращивать волосы, ногти) відпуска́ти, відпусти́ти и повідпуска́ти, ( запускать) запуска́ти, запусти́ти и позапуска́ти

7) ( оттачивать) спец. виго́стрювати, ви́гострити и повиго́стрювати, наго́стрювати, нагостри́ти и понаго́стрювати; ( косу) клепа́ти, наклепа́ти, несов. поклепа́ти, ви́клепати

8) мет. відпуска́ти, відпусти́ти

узяти, забрати, дістати, зняти. [Забери книгу з столу. Хмельницького козаки дістали мечем сей замок (Куліш). Семена зняла цікавість. (Коцюб.)]. Возьми, возьмите! - на, нате! (урвать часть) - ухибити. [Таки, признаться, з мірку жита в старого вхибила нишком. Можна і від гасу ухибити грошей на сіль, менше взявши]. В. много - набратися. [Набрався стільки, що й не донесу]; (о многом) - побрати. [Побравши вони коси, та й пішли косити]. В. за долг, за недоимку, силком - одібрати за борг, стягти за борг, (вульг.) пограбувати. [Нічим було заплатити, так корівку мою пограбували й продали (Конис.)]. В. чью сторону - стати на чий бік, на чиюсь руч горнути, чиюсь руч тягти. В. кого в опеку - обняти опіку над ким. В. ещё в придачу - добрати. В. работу заказанную, заплатив деньги - викупити. В. неполный мешок на плечо так, чтобы содержимое было в концах, а пустая середина лежала на плече - взяти на перебаса. В. на верёвку - заужати. [Черкес із-за Онапа арканами його як цапа звязав, опутав, заужав]. В. топором - урубати. В. в руки - взяти (прибрати) до рук. В. себя в руки (овладеть собою) - запанувати над собою. В. верх над кем, над чем - гору взяти над ким, перебороти кого, подужати, переважити, повершити, заломити кого. В. назад (слова, обвинение) - одмовити, одкликати. [Прилюдно одмовив те, що написав про неї в пашквілі (Ор. Левиц.)]. В. к себе - прийняти. [Прийняли сироту за дитину]. В. на себя - пере(й)няти на себе. [Перейняти чужий довг. Переняти на себе функції заступника]. В. на себя сделать что - піднятися. [Піднявшись історію України написати (Куліш)]. Всем взял - хоч куди, на все здатний. Ни дать, ни взять - стеменно, стеменнісінько; як викапаний. [Стеменнісінько така і в нас хата. Син - викапаний батько]. Что взял? - піймав облизня? Он возьми да и (сделай что-либо) - він повернувсь та й… (намалював, украв).

* * *

заверстать

1) зараховувати, зарахувати борг за борг, річ за річ, вирівнювати, вирівняти (борги, рахунки);

2) типогр. - заверстувати, заверстати. Завёрстанный - зарахований, вирівняний; заверстаний.

* * *

намотать и намотнуть

1) что на что - намотувати, намотати, намотнути, накручувати, накрутити, (редко) навірчувати, навертіти (навивать) навивати, навити (-в'ю, - в'єш) и навинути (-вину, -винеш), (о мног.) понамотувати, понакручувати, понавірчувати, понавивати що на що. [Намотувала пасмо свого волосся на палець (Л. Укр.). Навертіла ганчірку на патичок - ото й лялька (Київщ.). Ткач навиває основу на верстат (Київщ.)]. -тать два клубка ниток - намотати два клубки ниток. -тать себе на ус - замотати (закрутити) собі на вус, узяти на розум. [Замотай собі на вус (Номис). На вус це треба накрутить (Тобіл.)];

2) (проматываться) намотувати, намотати, нароблювати, наробити боргів, (о мног.) понамотувати, понароблювати боргів. Намотанный -

1) намотаний, накручений, наверчений, навитий и навинутий, понамотуваний, понакручуваний, понавірчуваний, понавиваний;

2) намотаний, понамотуваний. -ться -

1) намотуватися, намотатися, понамотуватися; бути намотуваним, намотаним, понамотуваним и т. п.;

2) (вдоволь, сов.) - а) (мотая нитки, пряжу и т. п.) намотатися; б) (мотая деньги, имущество) намарнотратитися, нац(в)индритися, намотатися; в) (суетясь) намотатися, накидатися, (диал.) набадатися; г) (слоняясь) натинятися, навештатися.

* * *

несов.; сов. - намот`ать

немалий, (изрядный, порядочный) чималий, (довольно большой) чималенький, досить великий, величенький, (очень большой) вельми (дуже) великий, величезний, превеликий; срв. Громадный. [Городець чималий (Рудч.). У розмову підбавляв чималу дозу неввічливости (Крим.). Усього придбали - і хазяйство чималеньке, і садок, і поля (Грінч.)]. - лый долг - чималий борг (довг), великий борг. -лая радость - немала (велика) радість, величезна (превелика) радість.

* * *

погасить гасити, погасити, згашати, згасити, загашати, загасити (во множ. позагашувати), тушити, потушити що. -сить огонь - погасити (загасити) світло. -сить пожар - погасити (загасити) пожежу (пожар). -шать чувство совести, чести - пригашати (приглушувати) сумління, почуття чести. -шать известь - розпускати, розпустити вапно. - шать долги - сплачувати, сплатити борг, посплачувати, поплатити борги, (гал.) уморювати, уморити борги. Погашенный - погашений, згашений. -ный долг - сплачений борг, (гал.) уморений довг.

* * *

несов.; сов. - погас`ить

1) гаси́ти, погаси́ти, загаша́ти, загаси́ти, згаша́ти, згаси́ти, угаша́ти (перен.), угаси́ти; ( тушить) вига́шувати, ви́гасити

2) (марку, вексель) погаша́ти, погаси́ти, несов. гаси́ти; ( долг) спла́чувати, сплати́ти и поспла́чувати, випла́чувати, ви́платити и повипла́чувати

гасіння, гашення. -ние долгов - сплачування, виплачування боргів, (оконч.) сплачення, виплачення, виплат(а) боргів, (гал.) уморювання, (оконч.) уморення довгів.

* * *