Бови

(степен|ен, -на, -но) 1, бовиқор, ботамкин, вазнин; степенный человек одами бовиқор

2. солхӯрда, анча калон; степенный возраст синну соли анча калон

3. босавлат, бовиқор; степенная походка гашти босавлат

1) к кому (страсть, любовн. влечение) кохання, ласк. коханнячко, любов (-бови), любощі до кого, любість (-бости), (влюблённость) закохання в кому, (симпатия) милування. [Кохай, поки серце кохає, усе за кохання віддай (Грінч.). Ой, боже, боже, що та любов може! (Пісня). Хто не знає закохання, той не знає лиха (Пісня). Се на мене любощі напали (Квітка). На милування нема силування (Приказка)]. Пылкая, пламенная -бовь - палке кохання, жагуча любов. Безумная -бовь - шалене (за)кохання. Первая -бовь - перше (за)кохання, перша любов. -бовь мужчины, женщины - чоловіче, жіноче кохання, чоловіча, жіноча любов. Нежная -бовь - ніжне кохання, ніжна любов. Искренняя, настоящая -бовь - щире кохання, щира любов. Возбудить в ком -бовь - збудити кохання в кому, закохати кого в собі и в себе. Вспыхнуть -вью - спалахнути любов'ю, коханням. Воспылать -вью - зайнятися (запалати) коханням, любов'ю, розкохатися. [Бідахи розкохались аж з лиця спали, схнуть (М. Вовч.)]. Об'ясняться в -ви - освідчувати кохання кому, освідчуватися (про кохання) перед ким и кому. Об'яснение в -ви - освідчення (про кохання). Жениться, выйти замуж по -ви - дружитися (заміж піти) з любови (и по любові), до сподоби, по любості, взяти жінку до любови. [Та узяв жінку не до любови (Пісня). Заміж пішла по любості (М. Вовч.)]. Брак по -ви - шлюб до (з) любови (до сподоби). С -вью - до любови, кохано; срв. Любовно. [Кріпко до любови поцілувались (Г. Барв.). Його сонечко пестить кохано (Л. Укр.)]. Мне не дорог твой подарок, дорога твоя -бовь - не дороге дарування(чко), дороге твоє кохання(чко). Старая -бовь долго помнится - давнє кохання все перед очима. Умирать, погибать от -ви - помирати, гинути з кохання, з любови. [Нехай будуть люди знати, як в любови помирати (Пісня)]. -бовь сильнее смерти - кохання дужче (могутніше) за (над) смерть. Нашим новобрачным совет да -бовь! - нашим молодятам не сваритися та любитися;

2) (любовн. ласки, утехи) любощі, пестощі, милощі (-щів), милування, любість (- бости), ласка, кохання. [Пестощі, любощі, сяєво срібнеє хвиля несе в подарунок йому (Л. Укр.). Болять мене руки, ноги, болять мене кості, гей, якби то од роботи, а то од любости (Пісня)];

3) (предмет любви) кохання(чко), милування(чко), закохання(чко). [Кохання моє, я тобі світ зав'язав! (М. Вовч.). Любчику мій, милуваннячко моє (Крим.). Нема мого миленького, нема закохання (Пісня)];

4) (нравственн. чувство) любов (-бови), люба. [Чи ж я не смію домагатися любови та щирости од дітей? (Крим.). Хто не любить - не пізнав бога, бо бог - любов (Єванг.)]. Вера, надежда, -бовь - віра, надія, любов. Родительская -бовь - батьківська любов. Сыновняя -бовь - любов до батьків, синівська любов. Братская -бовь - братерська (братерня, братня) любов. Супружеская -бовь - подружня любов, подружнє кохання. -бовь к ближнему - любов до ближнього, братолюбність (-ности). [У братолюбності треба жити (Міущ.)]. Пребывать в -ви - пробувати в любові. Приобрести чью -бовь - здобути чию любов, (симпатию) підійти кому під ласку. [Підійдеш йому під ласку (Куліш)]. Из'являть -бовь к кому - виявляти любов (ласку, прихилля) до кого, жалувати кого;

5) (наклонность) замилування, любов, нахил, охота, хіть (р. хоти, диал. хіті) до чого, прихильність, прихилля до кого. [З їх естетизмом та замилуванням до краси (Єфр.)]. Заниматься чем с -вью - працювати коло чого з любов'ю, залюбки, з замилуванням. Питать -бовь к чему - кохатися в чому. [Щиро кохався пан у горілках та медах (Грінч.). Кохається він у гарних конях (Грінч.)]. Он относится к вам с -вью - він ставиться до вас з любов'ю, з прихильністю, прихильно.

* * *

(величав, -а, -о)

1. боазамат, пуршукӯҳ, боҳашамат; величавый утес кӯҳпораи азим; величавый образ тимсоли пуршукӯх

2. бовиқор(она), боифтихор; величавая поступь гашти бовиқорона

ж

1. таъсирбахш (бовиқорона) будан(и), муассирй; внушительность вида бовиқорона будани киёфа

2. калонӣ, бузургӣ, бисьёр баланд будан(и); внушительность размера бузургии андоза

нареч.

1. маҳкам, мазбут, мустахкам; мебель сделана солидно мебель мустаҳкам сохта шудааст

2. бовиқор, босалобат, бошукӯҳ; солидно прогуливаться бовиқор гардиш кардан

3. перен. ҷиддӣ, ботамкин, мӯътабар; боэътибор; он выглядит солидно вай одами мӯътабар менамояд

4. разг. анча зиёд, анча калон, дуруст; солидно зарабатывать пули анча калон кор кардан

(солид|ен, -на, -но)

1. мустаҳкам, устувор, маҳкам; солидные постройки иморатҳои мустаҳкам

2. бовиқор, ботамкин; солидный вид намуди бовиқор

3. ҷиддӣ, мӯътабар, боэътибор; солидный учёный олими мӯътабар; солидное образование маълумоти (дониши) комил

4. разг. солхӯрда, калонсол; мужчина солидных лет марди солхӯрда

5. разг. калон, анча калон; солидная зарплата маоши анча калон

(чест|ен, -на, -но)

1. бошараф(она), бовиҷдон, софдил(она), боинсоф(она), ҳалолкор; честный человек одами бовиҷдон; честный поступок рафтори бошарафона; честное отношение к делу муносибати софдилона ба кор; честный заработок бозёфти халол

2. тк. полн. ф. нек; честное ймя номи нек

3. уст. боисмат, боиффат, покдоман, маъсум(она) <> честное слово! ба ростӣ, ба виҷдонам; ба худо!; держаться на честном слове ба мӯе банд шуда истодан

таъсирбахш, муассир, бовиқор

таъсирбахш будан, муассирӣ, бовиқорона будан(и)

таъсирбахш, муассир, бовиқор

боинсоф(она), бовиҷдон(она)

боинсоф(она), бовиҷдон(она)

боинсоф(она), бовиҷдон(она)

боинсоф(она), бовиҷдон(она)

боинсофона, софдилона, аз рӯи виҷдон

боинсоф(она), бовиҷдон(она)

боинсофӣ, бовиҷдонӣ

боинсоф(она), бовиҷдон(она)

боинсоф(она), бовиҷдон(она)