-
1 клейкий
1) (содержащий клей) клейкий; (о почве) г[ґ]лейкий, г[ґ]леюватий; срвн. Вязкий. [Глеювата земля]. -кая глина - ґлей, ґлейок (-йку);2) (липкий) клейкий, беркий, беручкий, липкий, липучий. [Берка фарба. Клейкий листочок. Липучий папір].* * *клейки́й, ґлейки́й, ґлеюва́тий; (о хлебе, каше) гли́зявий; беручки́й; диал. берки́й -
2 кувырк
межд. и нрч. беркиць, кувирдь. [Санки їхали, їхали, а далі беркиць! та в провалля (Яворн.). Беркиць у яр! (Рудч.). Кувирдь! та й перекинувсь у хорта (Яворн.)]. Задать -вырк-коллегию - см. Дать кувырка (под Кувырок).* * *межд.берки́ць, куви́рдь -
3 кувыркать
кувыркивать, кувыркнуть, кувырнуть перекидати, перекинути, перевертати, перевернути, беркиц(ь)нути кого. [Так і беркицьнув його на землю (Сл. Гр.)].* * *несов.; сов. - кувыркн`уть и кувырн`утьперекида́ти, переки́нути, переверта́ти, переверну́ти; сов. берки́цьнути -
4 кувыркаться
кувыркнуться перекидатися, перекинутися, перевертатися, перевернутися, беркиц(ь)нути(ся), перекицнутися, перекицнути; срвн. Перекувыркиваться. [Вітер, веселий і дужий, шугав між блакитним небом і зеленим морем і перекидався, і купався в просторах (Грінч.). Дівча гуляє на призьбі, і Рябко перекидається перед ним (Г. Барв.). Беркицьнувся в річку (Богодухівщ.). Перекицнувся, а таки знову став на рівні ноги (Київщ.)].* * *несов.; сов. - кувыркн`уться и кувырн`утьсяперекида́тися, переки́нутися, переверта́тися, переверну́тися; сов. берки́цьнутися -
5 липкий
1) (мокрый, липнущий) липкий, липучий, прилипчастий. [Вона мене по тілу маже липким, вонючим, як смола (Метл.). Ллється дощ, і шляхи та тротуари вкриваються липучим брудним калом (Крим.)];2) (прилипающий, хваткий) липкий, прилипчастий, чіпкий, масткий, беручкий, беркий. [Любить квітчатися прилипчастими лопуховими ґудзиками (Франко). Чіпкий, як реп'ях (Васильч.). Мастка земля (Звиног.). Беркий сірий глей (Черкас.)].* * *липки́й, липу́чий; ( вяжущий) беручки́й, диал. берки́й -
6 ретивый
1) ( старательный) запопа́дливий и диал. запопа́дний, рете́льний; ( усердный) щи́рий; ( рьяный) завзя́тий, заповзя́тий; ( к работе) беручки́й, берки́й2) ( осуществляемый с рвением) рете́льний3) (живой, резвый) жва́вий; ( о лошади) баски́й4) ( о сердце) фольк. палки́й, гаря́чий
См. также в других словарях:
БЕРКИ — Бéрки [венг. Berki] Фериз (род. 31.12.1917, г. Котор, Черногория), протопр. Род. в правосл. семье венг. офицера (мать сербка). В 1936 г. Б. по прошению настоятеля Свято Успенского венг. правосл. храма в Будапеште и группы прихожан был удостоен… … Православная энциклопедия
Берки — (Tetraceros quadricornis) см. Четырерогая антилопа … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
беркиць — берки/ц, виг., розм. Уживається як присудок за знач. беркицьнути і беркицьнутися … Український тлумачний словник
беркицьнути — берки/цнути, ну, неш, док., розм. 1) неперех. Однокр. до беркицати. 2) перех. Раптом кинути, перекинути кого , що небудь … Український тлумачний словник
беркицьнутися — берки/цнутися, нуся, нешся, док., розм. Раптом упасти, перекинувшись … Український тлумачний словник
беркий — прикметник … Орфографічний словник української мови
беркиц — вигук незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
беркицати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
беркицнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
беркицнутися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
беркиць — вигук незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
