Безлично

gener. impersonnellement

gener. impersonalmente

• neosobně

безлично) зірно, зоряно, зорешливо, зірко, зоряво.

перестать переставати, перестати, вгавати (обычно с отриц.), кидати, кинути, покидати, покинути, облишувати, облишити, залишити, (о крике, шуме, ветре, дожде и т. п.) ущухати(ся), ущухнути, угавати (только с отриц.), унишкнути(ся), занишкнути. [Не за нас це стало, не за нас і перестане. Гула всюди тая слава, та вже перестала (Л. Укр.). Про тебе, ненько, думати не кину. Книжки читати залишив. Вітер, дощ ущух. Дитина кричить, не вгаваючи. Уже пора-б дощеві й внишкнутися]. -ть делать что - перестати, спинитися робити що. [Спинився писати і став думати]. -тать болеть, печалиться, плакать и т. д. - переболіти кого що, пережуритися (пересумувати), переплакати. -тать сердиться - пересердитися, відсердитися, відійти, (безлично) відійти від серця. -тать бояться - перебоятися. Дождь -тал - дощ ущух или (безлично) передощило. Не -ставая - не переста(ва)ючи, не вгаваючи, без перестан(к)у, безперестанно, без[не]настанно, одно, в-одно. Срв. Безостановочно. [Тяжко йому: одно стогне та й стогне. Я її пужалном лущу в-одно (Щог.)]. Перестань, -те! - годі тобі! Годі вам!

* * *

несов.; сов. - перест`ать

gener. die Idee entstand (безлично, когда не сказано, у кого)

ёкнуть и ёкнуть

1) (трепетать, дрогнуть, о сердце) тьохкати, тьохнути, йойкнути. [Серце так і тьохка. Серце тьохнуло і замерло. Тьохнуло в серці. Йойкнуло всередині з несподіванки (Коц.)];

2) (безлично о звуке) кевкнути. [Як махнув під бік, то стара й зуби стяла, лиш кевкнуло (Свидн.)].

* * *

несов.; сов. - ёкнуть

1) ке́вкати, ке́вкнути

2) ( о сердце) тьо́хкати, тьо́хнути, те́нькати, те́нькнути

закрыться

1) (закрывать себя чем) закриватися, закритися, затулятися (затулюватися), затулитися, (ставя что перед собой) заставлятися, заставитися; (платком и т. п.) запинатися, запнутися и зап'ястися; (об отверстии) затулятися (затулюватися), затулитися, затикатися, заткнутися, (о мн.) позакриватися, позатулятися, позатикатися и т. д. [Стоїть дівка з молодцем, закрилася рукавцем (Чуб. V). Дівчина, затулившись руками, ридає (М. Вовч.). Попросила в мене мій вуаль, зап'ялася ним… (Л. Укр.)];

2) (затворяться) зачинятися, зачинитися, затулятися и затулюватися, затулитися, (о мн.) позачинятися, позатулятися; (о глазах) заплющуватися, заплющитися, сплющуватися, сплющитися; (смежаться) склепатися, склепитися; (об устах) (сов.) заціпитися, скл[р]епитися. [На мить одчинився тайник, щось пропустив і зачинився знову (Коцюб.). Сплющуються очі мені (Тесл.)]. Парадные (двери) -ваются в двенадцать часов ночи - парадні двері зачиняють о дванацятій годині ночи. Крышка плохо -ется - кришка, (у сундука) віко нещільно пристає. Глаза -лись (смежились) навеки - склепилися навіки очі;

3) (о книге, зонтике) згортатися, згорнутися;

4) (наглухо закрываться в помещении) закутуватися, закутатися, затушковуватися, затушкуватися де, в чому. [Та ну-бо, відчиніть! Чого закуталися в білий день? (М. Левиц.)]; (о ране: затянуться) (безлично) затягати, затягнути, (о мн.) позатягати. [За тиждень чи за півтора рани в хворого позатягало (Грінч.)];

5) (кончаться, прекращаться) зачинятися, зачинитися, припинятися, припинитися, закриватися, закритися, (об учреждении) припиняти, припинити свою діяльність. [Курси тії зачиняються в-осени (Крим.). Журнал припинився на першій книжці]. Магазины -ваются в пять часов - крамниці зачиняють о п'ятій годині. Частные лавки -лись - приватні крамниці позачинялись. Заседание -лось поздно - засідання (с)кінчилось пізно.

* * *

несов.; сов. - закр`ыться

1) закрива́тися, закри́тися, -кри́юся, -кри́єшся и мног. позакрива́тися; (об отверстии; заслоняться) затуля́тися и зату́люватися, затули́тися, -ту́литься и мног. позатуля́тися, заслоня́тися, заслони́тися, -слоню́ся, -сло́нишся; (о двери, окне, воротах; в помещении) зачиня́тися, зачини́тися, -чиню́ся, -чи́нишся и мног. позачиня́тися; (застилаться, завешиваться) запина́тися, запну́тися и зап'ясти́ся, -пне́ться и мног. позапина́тися; (о книге, тетради) згорта́тися, згорну́тися, -неться

2) ( о глазах - смыкаться) заплю́щуватися, -щується, заплю́щитися и мног. позаплю́щуватися, сплю́щуватися, сплю́щитися, закрива́тися, закри́тися и мног. позакрива́тися

3) ( о ране - заживать) закрива́тися, закри́тися, затяга́тися и затя́гуватися, затягти́ся, -тя́гнеться и затягну́тися

и Итти

1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.

2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];

3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];

4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;

5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);

6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;

7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.

* * *

1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

1) (являться) являтися, з'являтися, показуватися; срвн. Показываться 2. И на глаза не -жись - і на очі мені не навертайся. Стыдно людям -заться - сором і на люди вийти (перед люди стати);

2) (иметь вид) показуватися, видаватися за що, на що, чим; срвн. Представляться 7 (чем) и Показываться 4. [Він як народивсь, то показувався дуже слабкого здоров'я (Крим.). Оддалеки все видається меншим (Комар). Дядькові закиди видаються йому надто слабими (Борд.). Ця річ тільки видається на велику];

3) (кому чем, являться в виде чего кому, мниться) здаватися, видаватися, увижатися, удаватися кому, для кого за що, чим; срвн. Показываться 4. [Кожна хвилина здавалась за цілі роки (Коцюб.). Цей простий звичай здавався для неї комедією (Н.-Лев.). Світ йому здавався чудний і непевний (Ніков.). Школа видавалась їй иноді домовиною (Коцюб.)]. -ться на вид - показувати. [Хліб з весни показував нічого (Звин.)]. -жется на вид - показує кому. [З обличчя більш двадцяти літ їй не показувало (Свидн.)]. -зался (каким) - виглядав на кого, ким, немов хто, подавав на кого. [Син виглядав немов винний (Крим.)]. -ться странным, удивительным (что) - дивно здаватися кому. [Дивно тільки здалось йому, що Черевань про те ані гадки (Куліш)]. Как вам -жется? - як вам здається? як на вас? як вам видається? як гадаєте? -жется, он вздорлив - здається, (що) він колотливий. Он мне -жется вздорным - він мені здається людиною недоладною; про мене (для мене) він виглядає на людину недоладну. Как мне -жется - як на мене. -жется молодым - виглядає на молодого, молодо глядиться. При заходе солнце -жется больше - навзаході сонце здається більшим;

4) (мерещиться) здаватися, увижатися, увиджуватися, видітися, убачатися, видаватися, маритися, верзтися, уздріватися, виглядати, придаватися кому чим, на що; срвн. Показываться 3. [Йому все ввижається, що до хати злодій лізе, - то він спати не може (Звин.). А він усе перед моїми очима увиджується (Г. Барв.). Хоч видиться, що гусак промовляє тихо, а може то й не гусак (Рудан.). Все йому батько покійний убачається (ЗОЮР). Все йому виглядало, що він тоті діти носить (Стеф.). Як надивилася я на те страхіття, то й тут мені придається (Звин.)]. Как -жется (кому) - як здається (кому, для кого). -жется мне - видається, бачиться, видиться мені. Это только с первого взгляда так - жется - то тільки на перший погляд так (таке) увижається (видається). Это вам только так -жется - то вам так тільки здається (увижається);

5) кажется (безлично) - здається, бачиться, виглядає. [Здається так-же само гуляють, як і в нас, да не так (М. Вовч.). Бачиться, в тиші глибокій крилами має весна (Вороний)]. -залось - здавалося, бачилося. -жется, верно - здається, вірно. -жется (утвердительно) - (та) здається!;

6) -жется, как нрч. - см. Кажись 2, 3. Кажущийся - на погляд, на око, ніби-то такий, ніби-то справжній, гаданий, позірний, на позір, (гал.) ілюзоричний. Ошибка лишь -щаяся - помилка лиш на око така. -щийся результат - ілюзоричний наслідок. -щийся сильным - на позір сильний (дужий).

* * *

скорчить

1) (что) корчити, скорчити, (загибать, фамил.) коцюбити, скоцюбити, кандзюбити, скандзюбити, (о мн.) покорчити, покоцюбити, покандзюбити що. [Хлопці сиділи, постолики корчили (Грінч. III)];

2) (безлично: сводить судорогой) корчити, скорчити, судомити, зсудомити, судити, зсудити, розсудити, коцюрбити, скоцюрбити, кандзюбити, скандзюбити, конозити, сконозити, (о мн.) покорчити, посудомити, покоцюрбити, покандзюбити, поконозити кого. [Відьму щоб корчило і ломило (Чуб. I). Щоб тобі ноги посудомило (Прилуцьк. п.). А бодай тебе розсудило (Звин.). Судорга судить руку (Борзенщ.)]. -чит его (в припадке) - його б'є, корчить (в нападі хвороби);

3) (кого что из себя) удавати, удати, корчити, скорчити, строїти, ламати з себе кого, що. [Удає з себе пана (Сл. Ум.)]. -чить дитя - вдавати дитину, дитинитися. -чить старика - вдавати старого, старувати. -чить рожи - викривлятися, кривитися, викривитися, міни виробляти. -чить казанскую сироту - прибіднятися старця співати; біднитися - мов з татарської неволі втік. Скорченный - скорчений, скоцюблений, скандзюблений.

* * *

1) безл. ко́рчити, судо́мити, скру́чувати

2) ( прикидываться) ко́рчити; удава́ти, стро́їти

1) морщити, наморщувати, зморщувати що. [Морщив своє молоде лице (Н.- Лев.). Сердито наморщував сіре в цеглястих плямах обличчя (Коцюб.)]. -щить лоб - морщити лоб(а) (чоло), (хмурить) насуплювати чоло, супитися. [Морщив лоба неначе сердився (Н.-Лев.)];

2) (делать сборочки) морщити, брижити, брижувати, набрижувати що. -щить ткань - морщити (брижувати, набрижувати) тканину. -щить воду - вкривати воду зморш[щ]ками, брижити (брижувати, набрижувати) воду. [Зворушився вітрець, воду зморшками вкрив (Самійл.)];

3) (безлично) морщитися, брижитися. На спине -щит - на спині брижиться.

* * *

порвать

1) рвати, порвати, (ткань, бумагу и т. п.) дерти, подерти, драти, подрати, роздирати, роздерти, розідрати, (о мн.) пороздирати що. [Порве нове вино бурдюки (Єв. Л.). Не піймав я нічого і невід подер (Л. Укр.)];

2) (рвать время от времени) рвати часом, посмикувати, (некоторое время) порвати, посмикати, (долго) попорвати, попосмикати;

3) (о душевном порыве, безлично) поривати, порвати, помикати до чого. [Видно хату, видно грушу, - туди мою що-вечора пориває душу. Не видно моєї хати, тільки видно грушу, туди-ж мою помикає що-вечора душу];

4) -ать с кем, ч.-л. - поривати, порвати, зривати, зірвати, узяти розбрат з ким, чим, одкинутися од чого. [(Коцюбинський) остаточно пориває з реалістичною манерою своїх попередніх творів (Єфр.). Я зірву з ним знайомість (Л. Укр.). У тих людей… не стає властиво зваги взяти розбрат з життям упривилейованих клас (Коцюб.). А, Шмідти в Москві? Чи Лаговський од їх одкинувся? (Кримськ.)]. Порванный - порваний, драний, подраний, подертий, (об отношениях) зірваний. [Пізнають хлопці і в драній сорочці].

* * *

несов.; сов. - порв`ать

1) (несов.: разорвать) порва́ти, розірва́ти; ( изодрать) поде́рти, подра́ти, розде́рти, розідра́ти, пороздира́ти

2) (связи, отношения) порива́ти и рва́ти, порва́ти; ( разрывать) розрива́ти, розірва́ти

3) (несов.: нарвать чего-л. немного) нарва́ти

4) (несов.: сорвать всё или многое) обірва́ти, позрива́ти

5) (несов.: влечь, манить) порива́ти

1) (кем) бути під командою в кого;

2) -дуется (безлично) - наказується, дається команда. -дуется: смирно! - дається команда: струнко!