Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

БРИЛЬ

  • 1 бриль

    —
    2. RUS гладкий ромб m, бриль m, гладкий калкан m
    3. ENG brill, pearl, kite
    4. DEU Glattbutt m, Kleist m
    5. FRA barbue f

    DICTIONARY OF ANIMAL NAMES IN FIVE LANGUAGES > бриль

  • 2 бриль

    Универсальный русско-английский словарь > бриль

  • 3 бриль

    n
    1) gastron. Glattbutt

    Универсальный русско-немецкий словарь > бриль

  • 4 бриль

    м., физ.

    Russian-english psychology dictionary > бриль

  • 5 бриль

    n

    Dictionnaire russe-français universel > бриль

  • 6 гречневик

    гречишник стовпець, гречушка. [Я й стовпців наїмсь (Квітка)].
    * * *
    1) кул., диал. греча́ник
    2) ( род шляпы) бриль, -ля́, капелю́х

    Русско-украинский словарь > гречневик

  • 7 заламывать

    заломать, Заламливать (заломлять), заломить
    1) заламувати и заламлювати, заламати, заломлювати, заломити, (о мног.) позаламувати, позала[о]млювати; (ветви для приметы) клячити, поклячити, приломлювати, приломити; (угол страницы) загинати, загнути. [Заламав білі руки, став собі думати (Чуб. V). Заломлює руки (Л. Укр.). Оце поклячили усі дерева - тепер уже не буде крадіжки (Мирг. п.)];
    2) (шапку) заламувати, заламати, заломлювати, заломити, напинати, напнути набакир. [Попереду отаман заломить бриль набакир (Греб.)];
    3) -ливать, заломить (запрашивать чрезмерно) - ломити, заломити, загинати, загнути, заправляти, правити, заправити гилити, загилювати, загилити. [Куме! кажіть менше… ломіть менше (Мирн.)]. -мить слишком уж дорого - загилити; (образно) заправити як за рідного батька. [Загилив аж тридцять карбованців (Звин.)]. -мило, безл. - заломило, закрутило, почало ломити, крутити. У меня -мило руку - почало мені ломити (крутити) руку. Заломанный, Заломленный - зала[о]маний, заломлений; приломлений, клячений, поклячений; (о цене) заправлений, загилений. -ться -
    1) заламуватися и заламлюватися, заламатися, заломлюватися, заломитися, (о мн. или местами) позаламуватися, позаломлюватися;
    2) -ломаться (начать чиниться) - почати (стати) маніритися, маніжитися, закомизитися. -миться (загордиться) - запишатися, завеличатися, зачванитися, запиндючитися.
    * * *
    несов.; сов. - залом`ить
    1) зала́мувати, -мую, -муєш, залама́ти, зало́млювати, заломи́ти, -ломлю́, -ло́миш

    \заламыватьть ру́ки — зала́мувати, залама́ти (зало́млювати, заломи́ти) ру́ки

    2) ( цену) зало́млювати, заломи́ти, загина́ти, загну́ти; заправля́ти, запра́вити
    3) (сов. безл.: начать ломить) поча́ти (-чне́) лама́ти (ломи́ти)

    Русско-украинский словарь > заламывать

  • 8 лопух

    бот.
    1) (Lappa major Gaertn.) лопух (-ху), лопушник (-ку), (соб.) лопушшя (-шшя, ср. р.), лопушня (-ні; ж. р.). [На дні рову, під лопухами, копицями гніздилися жаби Мирн.)]. Один куст или лист -ха - лопух (-ха), лопушина. [На голові бриль, як та здоровенна лопушина (Стор.)];
    2) см. Репейник.
    * * *
    бот.
    лопу́х, -а, собир. лопуши́ння, лопу́шшя

    Русско-украинский словарь > лопух

  • 9 лосниться

    и Лоснуть лисніти(ся), вилискувати(ся), полискувати(ся), лищати, лощитися, лосняти, (слегка) пролискуватися, ільща[и]тися. [Садок блищав і лиснів, обсипаний ранньою росою, освічений сонцем (Н.-Лев.). Щоки лисніли від жиру (Грінч.). От щось лисніється, чи не вода? (Сл. Ум.). Чоботи вилискують дьогтем (Васильч.). Чорний сволок аж вилискувався на білій стіні (Коцюб.). Полискується бриль солом'яний, наче золотий (Основа). Молода кора на яблуні аж лищить (Черкащ.). Чорна борода хвилею спада і хвилею лощиться (М. Вовч.). Полики шовкові лосняють (Чуб. V). Волос у мене вже сріблом пролискується (Г. Барв.). Ой, у криниці вода ільщиться (Пісня)].
    * * *
    лисні́ти, лисні́тися, лисни́тися, вили́скувати, вили́скуватися, поли́скувати, поли́скуватися, лощи́ти, лощи́тися; диал. лища́ти

    Русско-украинский словарь > лосниться

  • 10 наживать

    нажить
    1) кого, что - наживати, нажити, набувати, набути кого, що и чого, надбавати, надбати, придбавати, придбати що и чого, приживати, прижити що, вижити чого, убиватися, убитися в що, (в большом колич.) принадбати, напридбати, понадбати чого, (о мног.) понаживати, понабувати кого, що и чого, понадбавати, попридбавати що и чого, повбиватися в що. [Що наживали, те й проживали (Кониськ.). Добро наживать (Рудч.). Вже не нажити йому другої такої дружини (М. Вовч.). А хоч і покинеш - плакати не буду, а я, молодая, другого набуду (Грінч. III). Садок у гаї розвели і пасіку чималу, - всього надбали (Шевч.). Кому понадбали добра цього? (Шевч.). Ну, вбивсь у хазяйство - тільки бриль та палічка! (Звин.)]. -вать, -жить работая - дороблятися, доробитися чого, приробляти, приробити, запрацювати що; (тяжёлой работой) загорювати що. [Доробився він великих достатків (Богодух.). Прижили, приробили хату (Звин.). А що загорюєш, те вночі прогайнуєш (Пісня)]. -жить хозяйничая - пригосподарювати и пригосподарити, загосподарювати и загосподарити що. -вать, -жить воруя - прикрадати, прикрасти що и чого. -жить друга, недруга - нажити приятеля (друга), ворога. [Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш (Номис)]. -жить беду, хлопот - напитати (собі) біди (лиха), клопоту, доскочити (собі) лиха, здобутися лиха, клопоту, набратися лиха, клопоту; (ходя куда-л.) доходитися лиха, клопоту. [Доскочив собі такого лиха, що од кольок у боках не міг ні сидіти, ни лежать (Яворн.). З тобою тільки лиха наберешся (Звин.)]. -вать, -жить славу - наживати, нажити, заживати, зажити, набувати, набути слави, здобувати, здобути, придбавати, придбати славу (и слави). [Ой, не знав козак, як славоньки - нажити (Хведор. Зб.)];
    2) -жить где, у кого, с кем - вижити, ужити, вибути де, в кого, з ким. [У його така вдача, що довго з ним не виживеш (не вживеш) (Київщ.)]. Нажитый и Нажитой - нажитий, набутий, надбаний, придбаний, прижитий, принадбаний, напридбаний, понаживаний и т. п.; прироблений, запрацьований; загорьований; при[за]господарьований, при[за]господарений; прикрадений. Худо -тое в прок нейдёт - неправдою наживши, не покористуєшся; з неправдою прийшло - з вітром пішло.
    * * *
    несов.; сов. - наж`ить
    нажива́ти, нажи́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти, и мног. понабува́ти, сов. надба́ти и мног. понадба́ти

    \наживатьть [себе] врага — нажива́ти, нажи́ти [собі] во́рога

    \наживать жить хлопот — нажи́ти (набра́тися, напита́ти) кло́поту, напита́ти ли́ха (біди)

    Русско-украинский словарь > наживать

  • 11 нашивать

    I. часто (частенько) носити; см. Носить.
    II. нашить
    1) что - нашивати, нашити що на що, пришивати, пришити що до чого, (о мног.) понашивати, попришивати; (заплату ещё) налатувати, налатати, (о мног.) поналатувати що чим. [Нашив стьожку на бриль (Сл. Ум.)]. -ть лодку - пришивати (прибивати), пришити (прибити) нашви до човна;
    2) чего - нашивати, нашити, понашивати, (одежды себе, своим) справляти багато чого, насправляти, (о мног.) посправляти чого. [Ти собі понашиваєш дорогих суконь (Н.-Лев.). Насправляла собі всякої одежі (Мирний)]. Нашитый -
    1) нашитий, пришитий, понашиваний попришиваний; налатаний, поналатуваний; прибитий;
    2) нашитий, понашиваний, справлений, насправлюваний, понасправлюваний. -ться -
    1) нашиватися, нашитися, понашиватися; бути нашиваним, нашитим, понашиваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) нашитися, попошити (досхочу), (о мног.) понашиватися.
    * * *
    I н`ашивать
    многокр.
    [ча́сто; часте́нько; не раз] носи́ти
    II нашив`ать
    несов.; сов. - наш`ить
    нашива́ти, наши́ти, -шию, -шиєш и мног. понашива́ти

    Русско-украинский словарь > нашивать

  • 12 Панама

    1) (шляпа) панама, панамський бриль;
    2) (мошенничество) панама.
    * * *
    геогр.
    Пана́ма

    Русско-украинский словарь > Панама

  • 13 панама

    1) (шляпа) панама, панамський бриль;
    2) (мошенничество) панама.
    * * *
    I
    ( шляпа) пана́ма
    II
    ( мошенничество) пана́ма
    III
    ( ткань) пана́ма

    Русско-украинский словарь > панама

  • 14 проведывать

    проведать
    1) что, о чём - довідуватися, довідатися, дізнаватися, дізнатися и дізнавати, дізнати про що, перевідувати, перевідати, перезнавати, перезнати що; см. Разузнавать; (расспросить) допитуватися, допитатися про що. [Про сі наради довідалися шахтарі (Черк.). Коли-б моя матінка не дізнала (Чуб.). Перевідувала, перезнавала, шукала, аде нічого не придибала (Черемшина)];
    2) кого - відвідувати, відвідати, навідувати, навідати, провідувати, провідати, перевідувати, перевідати, (реже) довідувати, довідати в кого, навідуватися, навідатися, довідуватися, довідатися до кого; см. Посещать, Навещать. [Я взяв бриль і пішов у село провідати свою знайому (Кониськ.). Матінко моя, відвідайте мене (Метл.). Зайшов гостей довідать (Шевч.). Вона в мене не обідала, тільки мене перевідала (Пісня)]. Проведанный -
    1) дізнаний;
    2) відвіданий, навіданий, провіданий, перевіданий.
    * * *
    несов.; сов. - пров`едать
    1) ( навещать) прові́дувати, прові́дати, наві́дувати, наві́дати, відві́дувати, відві́дати; диал. переві́дувати, переві́дати, несов. заві́дати
    2) (что, о чём - узнавать) дові́дуватися, дові́датися (про що), розві́дувати, розві́дати (що, про що), дізнава́тися, дізна́тися (про що); прознава́ти, прозна́ти, прові́дувати, прові́дати (що, про що), несов. прові́датися (про що)

    Русско-украинский словарь > проведывать

  • 15 шляпа

    1) капелю́х, капелю́ш; (преим. соломенная с широкими полями) бриль, -ля́; ( женская) капелю́шок, -шка, капелю́шик
    2) перен. тюхті́й, -тія́, маку́ха, маму́ла
    3) геол. шля́па

    Русско-украинский словарь > шляпа

  • 16 Поля

    у шляпы) криси (-сів); см. Поле. [Бриль з широкими крисами].

    Русско-украинский словарь > Поля

  • 17 калкан, гладкий

    —
    2. RUS гладкий ромб m, бриль m, гладкий калкан m
    3. ENG brill, pearl, kite
    4. DEU Glattbutt m, Kleist m
    5. FRA barbue f

    DICTIONARY OF ANIMAL NAMES IN FIVE LANGUAGES > калкан, гладкий

  • 18 ромб, гладкий

    —
    2. RUS гладкий ромб m, бриль m, гладкий калкан m
    3. ENG brill, pearl, kite
    4. DEU Glattbutt m, Kleist m
    5. FRA barbue f

    DICTIONARY OF ANIMAL NAMES IN FIVE LANGUAGES > ромб, гладкий

  • 19 10801

    2. RUS гладкий ромб m, бриль m, гладкий калкан m
    3. ENG brill, pearl, kite
    4. DEU Glattbutt m, Kleist m
    5. FRA barbue f

    DICTIONARY OF ANIMAL NAMES IN FIVE LANGUAGES > 10801

См. также в других словарях:

  • Бриль — Бриль, Пауль Пауль Бриль Автопортрет, ок. 1600, музей школы дизайна в Род Айленде Имя при рождении …   Википедия

  • Бриль — м. местн. Мужская широкополая соломенная шляпа. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • БРИЛЬ — Игорь Михайлович (род. 1944), джазовый пианист, композитор, педагог, заслуженный артист РСФСР (1987). Заведующий кафедрой музыкального искусства эстрады Российской академии музыки им. Гнесиных (с 1992), профессор (с 1996). Автор многих джазовых… …   Русская история

  • бриль — сущ., кол во синонимов: 1 • шляпа (57) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • бриль — brillé блестящий. Краткое название брильянтов, блестящих ювелирных украшений, сверкающих драгоценностей. Слово вошло в обиход во Франции в начале 20 в. в связи с распространением стилей Ар Нуво и Ар Деко. Отсюда жаргонное брюль , брюлик (фр.… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • бриль — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • Бриль И. М. — БРИЛЬ Игорь Михайлович (р. 1944), джазовый пианист, композитор, педагог, засл. артист РСФСР (1987). Зав. кафедрой муз. иск ва эстрады Рос. академии музыки им. Гнесиных (с 1992), проф. (с 1996). Автор многих джазовых композиций и первого… …   Биографический словарь

  • Бриль П. — Пауль Бриль Имя при рождении: Paul Bril Дата рождения: 1556 Место рождения: Антверпен Дата смерти: 7 октября 1626 Место смерти: Рим …   Википедия

  • бриль — švelnusis rombas statusas T sritis zoologija | vardynas taksono rangas rūšis atitikmenys: lot. Scophthalmus rhombus angl. brill; pearl kite rus. бриль; гладкий калкан; гладкий ромб ryšiai: platesnis terminas – rombai …   Žuvų pavadinimų žodynas

  • Бриль Игорь Михайлович — (р. 1944), джазовый пианист, композитор, педагог, народный артист Российской Федерации (1998). Заведующий кафедрой музыкального искусства эстрады Российской академии музыки им. Гнесиных (с 1992), профессор (с 1996). Автор многих джазовых… …   Энциклопедический словарь

  • БРИЛЬ Игорь Михайлович — (р. 09 июня 1944), российский джазовый музыкант (фортепиано), композитор, руководитель ансамбля; народный артист РФ. Ученик Т.Д.Гутмана. В 1969 1974 дирижер Московского объединения музыкальных асамблей. С 1976 художественный руководитель отдела… …   Энциклопедия кино

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»