Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Артем

  • 1 артем

    А
    артем
    Г.
    слега (на соломенных крышах, на стогах)

    Сравни с:

    висляк
    Б
    артем

    Ужгатым артемеш сакалте. Ӱпымарий. Повесь шубу свою на вешалку.

    Марийско-русский словарь > артем

  • 2 АРТЕМ

    Christianity: Artemas

    Универсальный русско-английский словарь > АРТЕМ

  • 3 Артем

    (РФ, Приморский край) Artem

    Русско-английский географический словарь > Артем

  • 4 Артем

    Новый русско-английский словарь > Артем

  • 5 Артем

    Артём
    рус. Artem; бел. Artsiom

    Дополнительный универсальный русско-английский словарь > Артем

  • 6 Тертий, Марк, Иуст и Артем, апп. от 70-ти

    (1 в.; д. п. 30 октября / 12 ноября) St. Tertius, Mark, Justus and Artem, Apls

    Русско-английский словарь религиозной лексики > Тертий, Марк, Иуст и Артем, апп. от 70-ти

  • 7 Артемий

    тж. Артем
    Арте́м, Арте́мій

    Русско-украинский словарь > Артемий

  • 8 настойчиво

    нрч. (энергично, твёрдо) завзято, (упорно) уперто, (упорно, настоятельно) притьмом, (неотступно) невідступно, напосідливо, настійливо, (навязчиво) невідчепно, (назойливо) настирливо, настирно, наважливо, навратливо. [Впевняєте завзято, та хто-ж повірить вам? (Самійл.). «Маю повне право», - уперто сказав він собі задруге (Крим.). Верзе притьмом, що… (Гул.-Артем.). Силувався здержати щось, що притьмом ринуло з середини (Черкас.). Притьмом просить (Квітка). Заздалегідь, напосідливо, збиралися на своїй силі (Рідний Край). Усе частіш, усе напосідливіше й дужче проривалася якась, що за саму душу брала, нота (Корол.). Спочатку тихо, мляво, потім глибше, настирливіше (ср. ст.) (цілувала його) (В. Підмог.). Життя настирливо вимагає свого (М. Грінч.)]. -во браться, взяться за что - завзято (уперто) братися до чого, за(по)взятися на що, (пров.) наповратитися. [Бувало, як на що завізьметься, то все поставить на своїм (Франко). Якби наповратився, то дістав-би землі (Липовеч.)]. -во стремиться к своей цели - уперто йти (простувати, прямувати) до своєї мети. -во требовать - притьмом (уперто, напосідливо, наважливо) вимагати.
    * * *
    нареч.
    наполегливо, настійно, настійливо; ( упорно) напосі́дливо, при́тьмом и притьмо́м, при́тьма и притьма́

    Русско-украинский словарь > настойчиво

  • 9 некоторый

    мест. неопр.
    1) (какой-то) якийсь, деякий(сь), котрийсь, один, (с оттенком пренебрежения) якийсь-там, котрийсь-там. -рый человек - якась (котрась, одна, якась-там, котрась-там) людина. -рое время - який(сь) (деякий, реже котрийсь) час, яка(сь) часина. [Коло цього твору якийсь час крутилася увага громадянства (Крим.). Мовчить який час, далі не видержує (Л. Укр.). Через який час полічить (гроші) і перехова у друге місце (Грінч.). Жде до котрогось часу (Номис). Молодиця спинилася; якусь часину вона придивлялась (Коцюб.)]. В продолжении -рого времени - який(сь) (деякий) час, яку(сь) (деяку) часину. На -рое время - на який(сь) (деякий) час, на яку(сь) (деяку) часину. В -ром царстве, в -ром (не в нашем, в тридесятом) государстве - в деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.); не в нашій землі - в далекій стороні; в якомусь царстві, тридесятому державстві. [Пригоди в Ґрюневальді, - якомусь царстві, тридесятому державстві, - принця Отто (М. Калин.)];
    2) (кое-какой, известный) деякий (р. деякого, до деякого и (редко) де до якого и т. п.), декотрий; (известный, определённый) певний; (кое-какой) де-не-який, який-не-який, (пренебр.) який-такий, такий-сякий, сякий-такий; (пустячный) якийсь. [Забравши деяких троянців, п'ятами з Трої накивав (Котл.). Деякі варяги з грецького царя служить наймалися (Куліш). Деякі ідоли бронзового періоду мають вигляд досить гарний (Л. Укр.). Деякий матеріял до міркуваннів про се (Грінч.). Навіть і в вірі була деяка одміна у нас проти їх (Грінч.). Сонечко підлизує сніг де з яких горбиків на піску (Квітка). Декотрі грецькі купці (Крим.). Не міг втримати думки про потворність декотрих білих людей (Кінець Неволі). Я пригадую тільки декотрі його жарти (Н.-Лев.). З ним Лаговський мав декотру знайомість (Крим.). Певну кількість книжок продано (Київ). З того завзяття було-б нічого не вийшло, коли-б не щасливий випадок, що показав який-такий заробок (Франко)]. -рое количество - деяка (певна, якась) кількість, деяке число, скільки(сь), (пренебр.) скільки(сь)-там. [Дайте йому скільки-там грошей, - і нехай собі йде (Звин.)]. В -рых случаях - в деяких випадках, (изредка) коли-не-коли. -рым образом - деяким чином (робом), (в известной степени) до певної міри, в деякій (в якійсь) мірі;
    3) (иной, который) инший, декотрий, котрий и (редко) которий, який; см. Который 4. [В инших губерніях, напр. на півночі Росії, такої землі немає (Доман.). Ти-ж не така, як инші жінки: ти розумієш, що… (Грінч.). Которі селяни вже й пастки становили на тхора, - так ні, не ловиться (Остерщ.). До нас часом і доходять які чутки, але запізно (Брацл.)];
    4) -рые (в значении сщ.) - дехто (р. декого, де до кого и до декого и т. п.), декотрі (-рих), деякі (-ких), (кое-кто) денехто (р. денекого). [Дехто брав читати (Грінч.). Трошки згодом вернулись до Бруса дехто і посідали край його (Квітка). Позбирав декого та й учинив проти ляхів тривогу (Сніп). Не всі сплять, що хроплять, - лиш декотрі (Кам'янеч.). Всі сплять, хропуть, а деякі сопуть (Гул.-Артем.)]. -рые подумают, что… - дехто подумає (подумає дехто), що…, декотрі (деякі) подумають, що… -рые из них - дехто (декотрі, деякі) з них;
    5) -рые - -рые (одни-другие: из неопр. количества) - деякі - деякі, декотрі - декотрі, які - які, котрі - котрі и (редко) которі-которі, инші-инші, які-ті, инші - а декотрі, инші - а деякі. [Деякі оповідання були друковані, деяких ще й не було тоді (Грінч.). Які лежать, які сидять, які сновиґають по кутках (Грінч.). Которі пристають на се, а которі кажуть - ні (Грінч.). Коні та воли - які пасуться, ті - лягли (Грінч.). Инші гомонять, а декотрі понурі сидять М. Вовч.)].
    * * *
    мест.
    1) ( какой-то) яки́йсь, де́який, котри́йсь; ( точно не определённый) пе́вний

    \некоторыйое вре́мя — яки́йсь (де́який) час

    \некоторыйое коли́чество — де́яка (пе́вна, яка́сь) кі́лькість

    \некоторый ым о́бразом — де́яким (пе́вним) чи́ном; ( в известной степени) в які́йсь (у де́якій) мі́рі, до де́якої (до пе́вної) мі́ри, де́якою (пе́вною) мі́рою; ( как-то) я́кось

    с \некоторый ых пор — з яко́гось (з де́якого, з пе́вного) ча́су

    2) (кое-какой, незначительный) де́який

    до \некоторый ой (в \некоторый ой) сте́пени — до де́якої (до яко́їсь) мі́ри, в які́йсь (у деякій) мі́рі, де́якою (яко́юсь) мі́рою; (как-то) я́кось

    3)

    \некоторыйые — (мн.: не все, отдельные) де́які, де́котрі

    \некоторыйые из нас — де́хто (де́які, де́котрі) з нас

    4)

    \некоторыйые — мн. в знач. сущ. де́які, -их, де́котрі, де́хто, род. п. де́кого

    \некоторыйые боя́тся грозы́ — де́хто бої́ться грози́, де́які (де́котрі) боя́ться грози́

    Русско-украинский словарь > некоторый

  • 10 неотвязчивый

    невідчепливий, невідчіпний, в'їдливий, настирливий, настирний; срв. Неотвязный. [Не будь в'їдливий, як та оса (Гул.-Артем.)].
    * * *
    невідче́пливий (разг.); см. неотвязный

    Русско-украинский словарь > неотвязчивый

  • 11 арт

    сила, усилие

    Пытартыш ояр кече-влак шогат. Чылажат, кужу пагытлан шыпланышашым шижмыла, пытартыш артше дене куанен коднеже. А. Эрыкан. Стоят последние ясные дни. Всё из последних сил хочет нарадоваться, словно чувствуют замирание на долгое время.

    Ала йӧршеш уке артем? М. Казаков. Может, совсем нет у меня сил?

    Марийско-русский словарь > арт

См. также в других словарях:

  • Артемій — Артем …   Словник лемківскої говірки

  • Артем — Артем …   Словник лемківскої говірки

  • Артем — (парт. имя Федора Андреевича Сергеева; 1883 1921) род. в 1883 г. в семье крестьянина села Глебова Курской губ., Фатежского уезда. Первые годы А. прошли в деревне, но затем его отец переселился в Екатеринослав и стал заниматься подрядами… …   Большая биографическая энциклопедия

  • АРТЕМ — город (с 1938) в Российской Федерации, Приморский кр. Железнодорожная станция (Артем Приморский I). 70,2 тыс. жителей (1992). Фабрики: мебельная, ковровая, пианино; фарфоровый завод и др. Близ Артема ГРЭС. Добыча бурого угля. Основан в 1924;… …   Большой Энциклопедический словарь

  • АРТЕМ — АРТЕМ, СССР, Одесская киностудия, 1978, цв. Историко революционный биографический фильм. О жизни и деятельности профессионального революционера большевика Ф.А.Сергеева (1883 1921), известного под псевдонимом Артем. Действие фильма происходит в… …   Энциклопедия кино

  • АРТЕМ — (Сергеев Федор Андреевич) (1883 1921) политический деятель. Руководил в Харькове вооруженным восстанием в 1905 и 1917, председатель Военно революционного комитета (ВРК). С 1918 председатель Совета народных комиссаров (СНК) Донецко Криворожской… …   Большой Энциклопедический словарь

  • артем — сущ., кол во синонимов: 6 • артемий (2) • артём (1) • город (2765) • имя (1104) • …   Словарь синонимов

  • АРТЕМ ИЗ ИЯ — АРТЕМ ИЗ ИЯ, название, данное пек jto рым растениям в честь древне греческ й Карийской царицы Артемизии, их открывшей и введшей в медицинскую практику; например, Artemisia Absinthium. Artemisia, Cina и т. д …   Большая медицинская энциклопедия

  • Артеміда — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • Артем — Артём город краевого подчинения в Приморском крае, расположен в северной части полуострова Муравьева Амурского, в 53 км к северо… …   Города мира

  • Артем — 1) город, Приморский край. Основан в 1924 г. как рабоч. пос. при месторождении бурого угля и назван по псевдониму Артем сов. парт, и гос. деятеля Ф.А.Сергеева (1883 1921). 2) о. см. Пираллахи …   Топонимический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»