АНОК

техн. электрофуга́нок

техн. полуфуга́нок

техн. фуга́нок

анок

(без навеса) рундук (-ка), (с навесом) ґанок (-нку), (иногда: ґанки (-ків), ґаночки (- чків)), присінок (-нку), (чаще) присінки (-ків), підсіння. [Княгиня зійшла з рундука на зустріч гостям (Куліш). Ой у Лубнях крутоярих у високім замку сидить пишний князь Ярема на тисовім ґанку (Куліш). В присінках всі пани сиділи, надворі-ж вкруг стояв народ (Котл.)]. Красное -цо - передній ґанок. Заднее -цо - затильні двері. Забегать с заднего -ца - заходити на затильні двері.

* * *

1. дарунковок, да-рунхолй; дутый браслёт дастпонаи дарунхолй // (надутый) дамондашуда, дамида; дутые шины шинаҳои дамида

2. перен. муболиғаомез, муболиғанок, сохта, бардурӯғ, ҳавоӣ; дутые цйфры рақамҳои муболиғанок; дутая слава шӯҳрати бардурӯғ (сохта) дуть несов.

1. вазидан; ветер дует шамол мевазад; здесь дует безл. ин ҷо шамол аст

2. пуф (дам) кардан; дут на горячий чай чои гармро пуф кардан

3. что тех. дамонда (пуф карда) сохтан; дут бутылки пуф карда шиша сохтан

4. безл. что прост. (раздувать) варам (дам) кунондан

5. прост. (быстро бежать) шамол барин давидан (тохтан)

6. что и без доп. прост. (делать с азартом) дам нагирифта (бо завқ) иҷро кардан, ҷонҳавл кардан; он дует всё стихотворение наизусть ӯ шеърро шаррос зада мехонад

7. что задан; дут водку стаканами арақро стакан-стакан задан

8. кого и без доп. (бить) задан, кӯфтан, лат кардан <> дут губы (губки) лаб лунҷ овезон кардан, лаб дӯл кардан; и в ус [себе] не дует прост. парвои фалак надорад, парво намекунад; куда ветер дует замонасоз

(невер|ен, -на, -но) I, нодуруст, дурӯғ, хато, ғалат; неверное сообщение ахбороти нодуруст; неверный перевод тарҷумаи хато

2. бевафо, бесадоқат, хоин, ҷафокор, ғаддор; неверный друг дӯсти бевафо; неверный союзник иттифоқчии хоин; неверный муж шавҳари бевафо; неверная жена зани бевафо // чаще кр. ф. чему бевафо; ваъдахилоф; он неверен своему слову ӯ ваъдахилоф аст, вай ба қавли худ намеистад

3. ноустувор; неверная походка қадаммонии ноустувор

4. уст. беэътимод, шубҳанок; это дело неверное ин кори шубҳанок аст

5. в знач. сущ. неверный м, неверная ж уст. кофир, беимон <> Фома неверный Фомаи беимон (киноя аз Фома ном авлиёи насоро, ки ба эҳёи Исо ҳеҷ бовар намекард; маҷозан одами якраву нобовари гарданшах)

(подозрите|лен, -льна, -льно)

1. шубҳанок, шубҳаомез, шубҳаангез, шубҳаовар; подозрительная личность шахси шубҳаовар (шубҳанок)

2. (недоверчивый) шубҳакунанда, бадгумон, нобовар

ҳалқанок, ҳалқа-ҳалқа

гумон аст, шубҳанок аст

то андозае босамар ( натиҷанок)

бо шубҳа, шубҳаовар, шубҳанок

шубҳанокӣ, шубҳаангезӣ, бадгумонӣ

шубҳанок, шубҳаомез, шубҳаангез

тахминӣ будан, шубҳанокӣ

балкон, (на 1-м этаже) ґанок (р. -нку), рундук. -чик - балконик, ґаночок, рундучок.

* * *

1) колона, (гал.) колюмна, (столп) стовп (-па), (зап.) слуп (-па). [Хто храми для богів, багатіям чертоги будує з мармуру, в горорізьбу фронтон ясний оздоблює, чи в лініях колон задовольняє смак вибагливий і строгий (М. Рильс.). Ввели його і при колоні у порога там поставили (Л. Укр.). Ґанок на штучно різблених стовпах (Р. Край). От палац… буду спати до раненька у сего слупа (Федьк.)]. Витая -на - кручена колона. -на с ложками - жолобчаста колона. -на коринфского ордена - колона коринт(ій)ського ордену. Фронтон с восемью -нами - фронтон на (у) вісім колон;

2) (памятник) колона; стовп (-па). [Вандомська колона];

3) (военн.) колона, (стар.) батова (-ви). -на по три - колона трійками. Каждый отряд о трёх -нах - кожний загін (відділ) на три колони (батови). Обозная -на - обозна валка. -на арестантов - колона арештантів;

4) (столбец кирпича, карточек) стіс (р. стосу), (ум.) стосик, стовпчик, (пров.) табунчик. [І табунчик книжок перед їм (Звин.)];

5) (столбец шрифта) стовпець (-пця), стовпчик, (оттиск из гранки) шпальта. Книга в две -ны - книжка на дві шпальти.

* * *

1) (посох) костур (-ра), (клюка для хромых) милиця, ключка. [Старий дід ледве ходить з костуром (Сл. Ум.). Був кривий на одну ногу і взяв навіть нову милицю (Н. Лев.). Приколивав і вклонився, схилився на свої ключки (М. Вовч.)];

2) (палка) ключка, ковінька, ціпок (-пка);

3) (гвоздь) бретналь, (искаж.) бренталь (-ля);

4) (бревно для лазу) східня, сходець (-дця);

5) (виселица) шибениця;

6) (поворотный глаголь) журавель (-вля);

7) (навес) ґанок (-нку), козирок (-рка);

8) (в шахте) розпірка;

9) (согнутая рука) ключка. Кошка -тыль ставит - кицька на басі грає.

* * *

1) ( для хромых) ми́лиця, ко́стур, увел. костуря́ка; диал. ку́ля

2) ( посох) ко́стур

3) (гвоздь, стержень) бретна́ль, -ля

1) (о цвете) червоний, (поэт., устар.) червений, черлений. [Червона калина. Червоне вино (Гол.)]. Ярко -ный - яскраво-червоний, живо-червоний, прикро-червоний. [Губи живо-червоні (Свидн.). Хустка така прикро-червона, аж очім боляче дивитися на неї (Харківщ.)]. Тёмно -ный - вишневий, буряковий. Кроваво -ный - криваво-червоний, кро[и]вавий. Золотисто -ный - червоно-золотий. Коричнево -ный - (о цвете глиняной посуды) червіньковий (Вас.). Окрашивать, окрасить чем-либо -ным - червонити, почервонити, зачервонити. [Кров червонила пальці і стікала на землю (Коцюб.)]. Окраситься чем-либо -ным - зачервоніти, почервонитися. [Руки почервонилися вишнями (М. Грінч.)]. Окрашенный -ным - почервонений, зачервонений. [Зачервонені твоєю кров'ю (Куліш)]. -ное знамя - червоний прапор. -ный цвет - червоний колір (-льору). -ная площадь - червоний майдан, червона площа. -ная нить (иноск.) - червона нитка. -ный петух - червоний півень. Пустить -ного петуха - пустити червоного півня, підпалити. -ный (хвойный) лес - бір (р. бору), шпильковий ліс. -ная лоза - см. Краснотал. -ное дерево - червоне дерево, магонь (-гоню). -ная строка (в книге, рукописи) - новий рядок, абзац. Начните с -ной строки - почніть з нового рядка. -ное яичко - крашанка, червоне яєчко;

2) (о политич. убежден., партиях) червоний. -ная армия, гвардия - червона армія, гвардія;

3) (красивый, прекрасный) красний, (кратк. форма) красен (-сна, -сне). [Світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Ой рясна, красна в лузі калина, а ще красніша у Петра дочка (Колядка). Ясен та красен світ мені став, як його покохала (М. Вовч.)]. -ная девица - красна дівчина (дівка, панна), (в песнях и обрядах) красна дівиця. [На городі верба рясна, а в хатині дівка красна (Пісня). Зоря-зоряниця, красная дівиця (Пісня)]. -ный молодец - добрий молодець. [Гей чого, хлопці, добрі молодці, чого смутні-невеселі? (Пісня)]. -ное лето - красне літо. -ное солнышко - ясне (красне) сонечко. -ная горка - проводи (-від и (реже) -дів), провідний тиждень. [Весілля буде на провідному тижні (М. Грінч.)]. -ный поезд - весільний поїзд. -ные дни - ясні (красні) дні, (переносно ещё) розкоші (-шів). Прошли мои -ные дни - минули(ся) мої ясні дні, минули(ся) мої розкоші. Чем твоя жизнь -на? - чим твоє життя красне (гарне)? Не -на моя жизнь - сумне (невеселе) моє життя. -ное словцо - дотеп (-пу), дотепне, прикладне слово. Он так и сыпет -ными словцами - він так і сипле дотепами. Прибавить для -ного словца - докинути, щоб дотепніш було, прибрехати. -ный двор - двір (р. двору). -ная изба - світлиця. -ный угол - покуття (-ття), покуть (-ті). Сидеть в -ном углу - сидіти на покутті; (о женихе с невестой) сидіти на посаді. -ное окно - покутнє вікно. -ное крыльцо - передній ґанок (-нку). -ный зверь - хутряний (смухатий) звір. -ная рыба - безкоста, хрящова риба, білорибиця. -ный товар - панський крам, -ські матерії, мануфактурна крамина. -ный ряд - крамний ряд, торг матеріями, мануфактурні крамниці. Не -на изба углами, -на пирогами - хоч нема, де й сісти, аби було що з'їсти (Приказка). Это -ная цена - це красна ціна (найвища, найбільша ціна). Долг платежём -сен - любиш позичати, люби й віддавати; яке дав, таке взяв (Приказки);

4) -ный корень, бот. Anchusa officinalis L. - воловик, воловий язик, медуниця, медуничник, краснокорінь, рум'янка, рум'янчик.

* * *

1) черво́ний

2) (хороший, красивый, почётный, дорогой, светлый) фольк. кра́сний

3) в знач. сущ. полит. черво́ний, -ого