-
1 outskirts
['autskɜːts]n pl1) око́лиці2) передмі́стя3) узлі́сся -
2 outskirt
1. n1) звич. pl околиця, передмістя2) узлісся3) край, прикордонна смуга2. v1) межувати, прилягати2) рухатися уздовж кордону* * *I n; pl1) окраїна, передмістя; околиці2) узлісся3) край, прикордонна смугаII v1) граничити, прилягати -
3 town
1. n1) місто; містечкоboom town — амер. місто, що швидко виникло (що швидко розвивається)
chief town — головне місто (округу, департаменту)
2) діловий (торговельний) центр містаI am going down town to do some shopping — я їду в центр (міста) за покупками
3) адміністративний центр (району, округу тощо); найбільше з навколишніх міст; найближче місто4) столиця (звич. про Лондон)out of town — а) у селі; б) у від'їзді (звич. з Лондона)
town and gown — населення Оксфорда (Кембриджа) з професурою і студентами
7) амер. муніципалітет; міська громада8) село, в якому є базар (тж market town)9) світське товариство (звич. Лондона)11) розм. група будинків; село12) скупчення нір степових собак13) місце гніздування пінгвінів6) який займається крадіжками (проституцією тощо); в) амер. який одержує допомогу як безробітний; г) амер., розм. який проводить багато часу в театрах (нічних клубах)to go to town — розм. а) вправно працювати; б) пити-гуляти; в) процвітати, гараздувати
to paint the town red — а) бешкетувати, скандалити; б) мазатися, фарбуватися
2. v1) забудовувати містами2) перетворювати на місто* * *I n1) місто; містечкоchief town — головне місто (округу, департаменту)
boom town — aмep. / росте/ місто, що швидко виросло
the upper [the French] town — верхня [французька]частина міста
town centre — міський центр, центр міста
town life [clothes] — міське життя [одяг]
town mains — міські магістралі /мережі/; town water supply міський водопровід
to walk to the outskirts of town — піти на міську околицю; aмep. містечко
he has an office at home and another in town — у нього є приймальна /контора/ вдома, ще одна в центрі міста
3) адміністративний центр (району, округу); найбільший з довколишніх міст; довколишнє містоout of town — у селі; поза містом; у від'їзді ( з Лондон)
he was out of town all last week — весь минулий тиждень його не було в місті; столиця ( про Лондон)
when he is in town he lives in Soho — коли він в Лондоні, він живе в Сохо
4) ( the town) жителі містаtown and gown — населення Оксфорда або Кембріджа, включаючи професуру, студентів; місто, університет, городяни, студенти; aмep. жителі містечка
5) ( the town) міське життя (протилеж. сількому)don't think I like the town — не думайте, що мені подобається міське життя
farmers often left the country in order to live in the town — фермери часто покидали сільську місцевість заради міського життя
6) aмep. міська община; муніципалітет7) село, в якому є базар ( market town)8) icт. світське суспільство (Лондон; man [woman]about town світська людина [світська жінка])9) дiaл. будинок, ферма з надвірними спорудами10) дiaл. група будинків; село11) скупчення норок степових собак; гніздів'я пінгвінів••on the town — що знаходиться в розважальній прогулянці по місту; що вдається до задоволень; у вихорі задоволень
to go out on the town — розважатися; гуляти; розпутствувати; що займається проституцією, крадіжкою; aмep. одержуючий посібник з бідності або безробіття; aмep.; cл. проводити багато часу в театрах, нічних клубах
to go to town — cл. гуляти; уміло, швидко робити що-н.
to go to town on the pie — грунтовно насісти на пиріг; досягати успіху; кинутися в що-н. з головою; пуститися у всіх тяжких
shes really going to town over the flat — вона нічого не жаліє, щоб обставити квартиру; вона всаджує в квартиру все, що у неї є
II vto paint the town red — гуляти, влаштувати гульню /пиятику/; загуляти
забудовувати містами; робити місто, перетворювати на місто -
4 town
I n1) місто; містечкоchief town — головне місто (округу, департаменту)
boom town — aмep. / росте/ місто, що швидко виросло
the upper [the French] town — верхня [французька]частина міста
town centre — міський центр, центр міста
town life [clothes] — міське життя [одяг]
town mains — міські магістралі /мережі/; town water supply міський водопровід
to walk to the outskirts of town — піти на міську околицю; aмep. містечко
he has an office at home and another in town — у нього є приймальна /контора/ вдома, ще одна в центрі міста
3) адміністративний центр (району, округу); найбільший з довколишніх міст; довколишнє містоout of town — у селі; поза містом; у від'їзді ( з Лондон)
he was out of town all last week — весь минулий тиждень його не було в місті; столиця ( про Лондон)
when he is in town he lives in Soho — коли він в Лондоні, він живе в Сохо
4) ( the town) жителі містаtown and gown — населення Оксфорда або Кембріджа, включаючи професуру, студентів; місто, університет, городяни, студенти; aмep. жителі містечка
5) ( the town) міське життя (протилеж. сількому)don't think I like the town — не думайте, що мені подобається міське життя
farmers often left the country in order to live in the town — фермери часто покидали сільську місцевість заради міського життя
6) aмep. міська община; муніципалітет7) село, в якому є базар ( market town)8) icт. світське суспільство (Лондон; man [woman]about town світська людина [світська жінка])9) дiaл. будинок, ферма з надвірними спорудами10) дiaл. група будинків; село11) скупчення норок степових собак; гніздів'я пінгвінів••on the town — що знаходиться в розважальній прогулянці по місту; що вдається до задоволень; у вихорі задоволень
to go out on the town — розважатися; гуляти; розпутствувати; що займається проституцією, крадіжкою; aмep. одержуючий посібник з бідності або безробіття; aмep.; cл. проводити багато часу в театрах, нічних клубах
to go to town — cл. гуляти; уміло, швидко робити що-н.
to go to town on the pie — грунтовно насісти на пиріг; досягати успіху; кинутися в що-н. з головою; пуститися у всіх тяжких
shes really going to town over the flat — вона нічого не жаліє, щоб обставити квартиру; вона всаджує в квартиру все, що у неї є
II vto paint the town red — гуляти, влаштувати гульню /пиятику/; загуляти
забудовувати містами; робити місто, перетворювати на місто
См. также в других словарях:
Outskirts — may refer to: The outskirts of a city, also known as the rural urban fringe Outskirts, by the Canadian country rock band Blue Rodeo The Outskirts, a 1933 Soviet film directed by Boris Barnet The Outskirts, a 1998 Russian film directed by Pyotr… … Wikipedia
outskirts — [out′skʉrts΄] pl.n. 1. districts remote from the center or midst, as of a city; outlying regions sometimes, esp. formerly, used in sing. [much construction in the outskirts of the city] 2. the outer edge, border, or margin [a shack at the… … Universalium
outskirts — [out′skʉrts΄] pl.n. 1. districts remote from the center or midst, as of a city; outlying regions sometimes, esp. formerly, used in sing. [much construction in the outskirts of the city] 2. the outer edge, border, or margin [a shack at the… … English World dictionary
outskirts — index border, edge (border), frontier, periphery, vicinity Burton s Legal Thesaurus. William C. Burton. 2006 … Law dictionary
outskirts — [n] edge of a geographic area bedroom community*, border, boundary, edge, environs, limit, outpost, periphery, purlieu, purlieus, sticks*, suburb, suburbia, vicinity; concepts 508,513 Ant. center, downtown … New thesaurus
outskirts — ► PLURAL NOUN ▪ the outer parts of a town or city … English terms dictionary
outskirts — noun ADJECTIVE ▪ city ▪ northern, etc. VERB + OUTSKIRTS ▪ reach PREPOSITION ▪ in the … Collocations dictionary
outskirts — out|skirts [ aut,skɜrts ] noun plural the areas of a town or city that are farthest away from the center: Alberton is located in Johannesburg s eastern outskirts. on the outskirts of: a park on the outskirts of Chicago … Usage of the words and phrases in modern English
outskirts — UK [ˈaʊtˌskɜː(r)ts] / US [ˈaʊtˌskɜrts] noun [plural] the areas of a town or city that are furthest away from the centre Alberton is located in Johannesburg s eastern outskirts. on the outskirts of: a park on the outskirts of Edinburgh … English dictionary
outskirts — n. on the outskirts (of a city) * * * on the outskirts (of a city) … Combinatory dictionary
outskirts — out|skirts [ˈautskə:ts US ə:r ] n [plural] the parts of a town or city that are furthest from the centre on the outskirts (of sth) ▪ They live on the outskirts of Paris … Dictionary of contemporary English