Перевод: с английского на украинский

с украинского на английский

make+a+sacrifice+of

  • 1 sacrifice

    II v жертвувати, приносити в жертву

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > sacrifice

  • 2 vow

    1. n
    1) обітниця; клятва; урочиста обіцянка; зарікання, зарок

    to make a vow — дати клятву, поклястися, заприсягтися; заректися

    2) чернеча обітниця
    3) благання, молитва
    4) мрія, пристрасне бажання
    5) жертвування
    2. v
    1) давати обітницю (клятву); клястися, присягатися; урочисто обіцяти
    2) урочисто обіцяти
    3) присвячувати (комусь, чомусь); прирікати
    4) проголошувати; урочисто заявляти

    to vow and declare — урочисто обіцяти; урочисто проголосити

    * * *
    I [vau] n.
    1) обітниця; клятва; зарік, урочиста обіцянка; lovers’ vows клятви в вірності ( закоханих); the marriage vow щлюбна обітниця; to break [to hold, to keep] a vow порушувати [дотримати] обітницю /клятву/; to make a vow дати обітницю /клятву, зарік/; to exchange vows поклястися один одному в вірності; to be under а vow /to be bound by a vow/ to do smth. поклястися зробити щось; the vow of chastity обітниця безшлюбності; to take the vows постригтися в ченці, стати ченцем
    2) мольба, молитва; мрія, палке бажання желание
    II [vau] v.
    1) давати обітницю, клятву, зарік; клястися, урочисто обіцяти; to vow celibacy дати обітницю безшлюбності; to vow vengeance against smb. поклястися помститися комусь; урочисто обіцяти; the king vowed an abbey to God for the victory король дав богу обітницю побудувати абатство в випадку перемоги
    2) (to) присвячувати (комусь, ч.омусь): обрікати; to vow oneself to a life of self-sacrifice присвятити себе служінню іншим
    3) проголошувати, урочисто заявляти; she vowed that she was delighted вона заявила, що дуже рада; to vow and protest завірити клятвою; = клястися усіма святими; to vow and declare урочисто обіцяти; дати урочисту обіцянку; урочисто проголосити

    English-Ukrainian dictionary > vow

  • 3 supreme

    1. n
    1) військ. головнокомандуючий
    2) (the S.) бог
    3) найвищий ступінь (чогось)
    2. adj
    1) верховний, найвищий

    S. Court — Верховний суд

    S. Court of Judicature — Верховний суд (Великої Британії)

    S. Pontiff nana — римський

    the S. Being — бог

    2) найвищий, найбільший
    3) граничний; максимальний; останній
    * * *
    I [s(j)uː'priːm] n
    1) вiйcьк. головнокомандуючий
    2) ( the Supreme) Вседержитель, Бог ( the Supreme Being)
    II [s(j)uː'priːm] a
    1) верховний, вищий
    2) найвищий, найбільший
    3) останній; граничний, максимальний

    English-Ukrainian dictionary > supreme

  • 4 vow

    I [vau] n.
    1) обітниця; клятва; зарік, урочиста обіцянка; lovers’ vows клятви в вірності ( закоханих); the marriage vow щлюбна обітниця; to break [to hold, to keep] a vow порушувати [дотримати] обітницю /клятву/; to make a vow дати обітницю /клятву, зарік/; to exchange vows поклястися один одному в вірності; to be under а vow /to be bound by a vow/ to do smth. поклястися зробити щось; the vow of chastity обітниця безшлюбності; to take the vows постригтися в ченці, стати ченцем
    2) мольба, молитва; мрія, палке бажання желание
    II [vau] v.
    1) давати обітницю, клятву, зарік; клястися, урочисто обіцяти; to vow celibacy дати обітницю безшлюбності; to vow vengeance against smb. поклястися помститися комусь; урочисто обіцяти; the king vowed an abbey to God for the victory король дав богу обітницю побудувати абатство в випадку перемоги
    2) (to) присвячувати (комусь, ч.омусь): обрікати; to vow oneself to a life of self-sacrifice присвятити себе служінню іншим
    3) проголошувати, урочисто заявляти; she vowed that she was delighted вона заявила, що дуже рада; to vow and protest завірити клятвою; = клястися усіма святими; to vow and declare урочисто обіцяти; дати урочисту обіцянку; урочисто проголосити

    English-Ukrainian dictionary > vow

См. также в других словарях:

  • make a sacrifice — give up something …   English contemporary dictionary

  • Sacrifice of the Mass — • The word Mass (missa) first established itself as the general designation for the Eucharistic Sacrifice in the West after the time of Pope Gregory the Great, the early Church having used the expression the breaking of bread (fractio panis) or… …   Catholic encyclopedia

  • sacrifice — [sak′rə fīs΄] n. [OFr < L sacrificium < sacer, SACRED + facere, to make, DO1] 1. a) the act of offering the life of a person or animal, or some object, in propitiation of or homage to a deity b) something so offered 2 …   English World dictionary

  • sacrifice — sacrificeable, adj. sacrificer, n. /sak reuh fuys /, n., v., sacrificed, sacrificing. n. 1. the offering of animal, plant, or human life or of some material possession to a deity, as in propitiation or homage. 2. the person, animal, or thing so… …   Universalium

  • Sacrifice (bridge) — A sacrifice is a (usually deliberate) bid of an unmakeable contract in contract bridge in the hope that the penalty will be smaller than the value of an opponents contract. In rubber bridge, a sacrifice can be also made in an attempt to prevent… …   Wikipedia

  • sacrifice — Synonyms and related words: abandon, abandonment, abjuration, abjure, altruism, annihilate, appease, bane, be bereaved of, bereave of life, bereavement, blood, bloodletting, bloodshed, braining, burnt offering, carry away, carry off, cease, cede …   Moby Thesaurus

  • sacrifice — 1 noun 1 (C, U) something valuable that you decide not to have, in order to get something that is more important: the need for economic sacrifice | make sacrifices: My parents were forever reminding me of the sacrifices they made to give me an… …   Longman dictionary of contemporary English

  • sacrifice — I. noun Etymology: Middle English, from Anglo French, from Latin sacrificium, from sacr , sacer + facere to make more at do Date: 13th century 1. an act of offering to a deity something precious; especially the killing of a victim on an altar 2.… …   New Collegiate Dictionary

  • sacrifice — sac•ri•fice [[t]ˈsæk rəˌfaɪs[/t]] n. v. ficed, fic•ing 1) the offering of animal, plant, or human life or of some object to a deity, as in propitiation or homage 2) the person, animal, or thing so offered 3) the surrender or destruction of… …   From formal English to slang

  • sacrifice — /ˈsækrəfaɪs / (say sakruhfuys) noun 1. the offering of life (animal, plant, or human) or some material possession, etc., to a deity, as in propitiation or homage. 2. that which is so offered. 3. the surrender or destruction of something prized or …  

  • sacrifice — [[t]sæ̱krɪfaɪs[/t]] ♦♦♦ sacrifices, sacrificing, sacrificed 1) VERB To sacrifice an animal or person means to kill them in a special religious ceremony as an offering to a god. [V n] The priest sacrificed a chicken... [V n] Two white bulls were… …   English dictionary

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»