-
1 impetus
n імпульс, стимул, спонукання- temporary impetus тимчасовий стимул- impetus of foreign policy спонукальний мотив зовнішньої політики- to give a fresh impetus to smth. дати новий імпульс/ поштовх до чогось- to receive an impetus отримати імпульс -
2 impetus
стимул; імпульс, поштовх -
3 impetus
n1) поштовх, імпульс2) спонука; рушійна сила; стимул* * *n1) фiз. імпульс2) імпульс, стимул, поштовх, спонукання, рушійна сила -
4 impetus
n1) фiз. імпульс2) імпульс, стимул, поштовх, спонукання, рушійна сила -
5 impetus
['ɪmpɪtəs]n1) по́штовх, спону́ка, і́мпульс; руші́йна си́ла2) фіз. і́мпульс -
6 Гізель, Інокентій
Гізель, Інокентій (бл. 1600 - 1683) - видатний церковний, культурний і суспільний діяч України, богослов і філософ. Освіту здобув у КМА, по закінченні якої продовжив навчання за кордоном, імовірно, в Англії. 31645 р. - проф., а згодом ректор КМА. Брав активну участь у створенні "Києво-Печерського патерика" (1661), першого підручника укр. історії ("Синопсис", 1674), в якому, одначе, було запропоновано штучну схему східноєвропейської історії, що ґрунтувалася на династичних зв'язках та якоюсь мірою узаконювала експансіоністські зазіхання Москви щодо України. Г. є автором полемічних творів, спрямованих проти унії та єзуїтів. У філософських розмислах спирався на спадщину античності, патристики, схоластики; з новітніх учених використовував ідеї Кардано, Галілея, Тихо де Браге, Коперника та ін. Чільний представник академічного аристотелізму, дещо ускладненого традиційними для укр. думки неоплатонівськими ідеями. Переконаний у раціональності світу, вважав, що істину можна знайти, досліджуючи наслідки Божої діяльності - створеної природи (natura naturata), яка уявлялася йому сукупністю ідеальних сутностей-універсалій, закорінених у довколишніх речах. У розв'язанні проблеми універсалій Г. тяжів до поміркованого варіанта схоластичної реалістичної традиції. Надаючи значної ваги чуттєвому досвідові, Г. водночас справжнім джерелом пізнання істини вважав чисту інтелектуальну діяльність, ускладнену миттєвостями інтуїтивного осяяння. В натурфілософії обстоював тезу про ненароджуваність і незнищенність матерії, про однорідність земної і небесної матерії, про її постійну кількість у світі, про невіддільність форм від матерії. Рух Г. розглядав переважно з якісного боку - як форми руху природи, різноманітні зміни, що відбуваються у матеріальному світі. Водночас в його філософському курсі присутні елементи створеної школою оккамістів XIV ст. концепції "інтенсифікації і ремісії форм", а також Буриданового вчення про "impetus" (поштовх), що свідчить про виникнення певних підходів до механістичного розуміння руху. У поглядах на проблему перервного й неперервного, на проблему простору Г. дотримувався лінії Аристотеля - Декарта - Ляйбніца. Складна ієрархічна структура часу відображала тяжіння укр. вченого до схоластичного розуміння цієї проблеми. Етичні погляди Г. являють інтерес з огляду на розв'язання ним проблем сенсу життя, можливості досягнення щастя, взаємозв'язку волі й розуму. Як і інші могилянці, сенс життя Г. вбачав у творчій праці, спрямованій на власне й громадське добро. Виходячи із світоглядних тенденцій барокової доби, він був переконаний, що щастя можна здобути шляхом компромісного поєднання задоволення потреб різних частин душі - тілесних і духовних. Проблему взаємозв'язку волі й розуму Г. розв'язував, спираючись на концепцію етичного інтелектуалізму. Визнаючи свободу волі, він надавав пріоритетного значення розуму, який, на його думку, даючи волі різні варіанти вибору між добром і злом, здійснює на волю моральний вплив. У сфері політико-правової думки найбільшу увагу приділяв проблемі незалежності укр. церкви від рос. держави, а також питанням полеміки з католиками й уніатами.[br]Осн. тв.: "Твір про всю філософію" (1646); "Філософські аксіоми" (1646); "Мир з Богом людині" (1669).
См. также в других словарях:
Impetus — may refer to:* Impetus (album), a re release of the EP Passive Restraints * Impetus (mechanics), a concept very similar to momentum * Impetus (middle ages), treatment on impetus and its originator Jean Buridan * Theory of impetus, an auxiliary… … Wikipedia
Impetus — Im pe*tus ([i^]m p[ e]*t[u^]s), n. [L., fr. impetere to rush upon, attack; pref. im in + petere to fall upon, seek. See {Petition}.] 1. A property possessed by a moving body in virtue of its weight and its motion; the force with which any body is … The Collaborative International Dictionary of English
impetus — [ɛ̃petys] n. m. ÉTYM. D. i.; lat. impetus « élan » (→ Impétueux), employé dans les sciences au XVIe. ❖ ♦ Didact. (hist. des sc.). Élan moteur, puissance motrice. || « Afin de comparer les “impetus” (disons les élans moteurs) de deux jets orientés … Encyclopédie Universelle
Impetus — steht für: Impetustheorie, überholte Theorie zur Beschreibung der Bewegung von Körpern Automobiles Impetus, ehemaliger französischer Automobilhersteller Diese Seite ist eine Begriffsklärung zur Unterscheidung mehrerer mit d … Deutsch Wikipedia
IMPETUS — (лат.) побуждение, стремление. У Иоанна Филонова и в до галилеевской механике «приобретённая сила». У Гассенди свойство атомов. Философский энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия. Гл. редакция: Л. Ф. Ильичёв, П. Н. Федосеев … Философская энциклопедия
impetus — (n.) early 15c., impetous rapid movement, rush; 1640s, with modern spelling, force with which a body moves, driving force, from L. impetus attack, assault, onset, impulse, violence, vigor, force, passion, related to impetere to attack, from… … Etymology dictionary
Impĕtus — (lat.), 1) Angriff; 2) die affectvolle Gemüthsstimmung, worin der Vorsatz zu einem Verbrechen gefaßt wird … Pierer's Universal-Lexikon
Impĕtus — (lat.), Ungestüm, heftiger Angriff; im Strafrecht eine Unterart des Dolus, rechtswidriger Vorsatz, der in leidenschaftlicher Erregung gefaßt wurde. Vgl. Dolus … Meyers Großes Konversations-Lexikon
impetus — I noun actuation, boost, call, drive, encouragement, energy, force, goad, impellent, impelling force, impulse, impulsion, incentive, influence, instigation, jog, jolt, kick, momentum, motive, moving force, pressure, propellant, propulsion,… … Law dictionary
IMPETUS — inter Martis comites apud Stat. Theb. l. 7. v. 51. Vide infra Nefas … Hofmann J. Lexicon universale
impetus — impétus m DEFINICIJA 1. snažan nastup koji se razvija u prepad i navalu 2. provala žestine; strast, naglost 3. pat. naglo oboljenje, iznenadan napadaj boli ETIMOLOGIJA lat. ← impetere: napasti ≃ im 2 + petere: navaliti … Hrvatski jezični portal