-
1 Мая[е]та
1) см. Маяние 2 и 3. Сердце в -те - серце в нудьзі.2) (хлопотливый труд) важка, морочлива, клопітна праця; (колотьба) бідування, злиднювання. -
2 маяк
мая/к, -ка/ -
3 немой
и Нем1) (лишённый речи и перен.) німий, (ласк. німенький), безмовний, (стар. безмовий, немовний), без'язикий; срв. Бессловесный, Безгласный. [Він німий, як тварина (Луб.). Дівчинка допомагала своїй глухій і німій бабі (Михайлич.). Кіно німе, звукове та говорюще (Пр. Правда). Поділюся моїми сльозами, та не з братом, не з сестрою, - з німими стінами (Шевч.). Ой постіль біленька, а стіна німенька (Чуб. V). Нічого не мовить, як мрець безмовний (Г. Барв.). Син його недоросток безмовий (Куліш). Тварина немовна (Київщ.). І всі уряд поставали, наче без'язикі (Шевч.). Шевченко, вийшовши дивом якимсь із тії темноти притоптаної, похилої, без'язикої (Основа 1861)]. -мая азбука - німа абетка. -мое вино - німе (мертве) вино. -мой восторг - німий захват. [Увесь зворушений, у захваті німім (Вороний)]. -мая карта - німа (сліпа) мапа (карта). -мой приказ - німий наказ. [Такі, щоб зрозуміть німий наказ уміли (Грінч.)]. -мая скорбь - німа туга (скорбота). [Де поділися ви, голоснії слова, що без вас моя туга німа? (Л. Укр.)]. -мой страх, упрёк - німий страх, докір. [Німий страх дивився на неї великими як темрява очима (Грінч.). Далеко десь з німим докором в тій хвилі згадуєш мене? (Франко)]. -мой человек - німий (-мого); срв. Немтырь. [Глухого та німого справи не допитаєшся (Номис)]. -мая женщина - німа (-мої), (редко) німка, німкеня. -мые люди - німі (-мих) (люди), (соб.) німота. Быть -мым - бути німим, німувати; срв. Немотствовать. Делаться -мым - ставати німим, німіти; срв. Неметь. Стать -мым - стати німим, оніміти, заніміти, зніміти, (о мног.) поніміти; срв. Онеметь. [Чому-ж уста не заніміли? (Вороний). Мов поніміли всі (Мирний)]. Сделать -мым - онімити, знімити. [Сам не оглух, других не онімив (Боровик.)]. Он глух и нем к просьбам - він глухий і німий на прохання (до проханнів);2) (утративший чувствительность) затерплий, отерплий, замлілий, (о мног.) потерплий, помлілий;3) неголосний, недзвінкий. - мой колокол - неголосний (глухий) дзвін.* * *1) прил. німи́йнем (\немой о́й) как ры́ба (как моги́ла) — німи́й як ри́ба (як моги́ла, як домови́на, як ка́мінь, як стіна́)
\немой а́я а́збука — німа́ а́збука (абе́тка)
\немой а́я ка́рта — німа́ ка́рта
\немой а́я сце́на — німа́ сце́на
\немой о́й фильм, \немой о́е кино́ — німи́й фільм, німе́ кіно́
2) в знач. сущ. німи́й, -о́го -
4 прямой
1) (некривой, простой) прямий, простий, правий. -менький (ум.-ласк.) - пряменький, простенький, правенький, прямесенький, простесенький, правесенький. [Рубайся, дерево, і пряме й криве (Рудч.). Я знаю сам, що просте, що кривеє (Куліш). Визволь, Господи, невольника з неволі на простії дороги (Дума). Рубайся, дерево, криве і праве (Чуб. II). Стан правенький, мов тополя (Глібів)]. -мая линия, мат. - пряма (проста) лінія. -мой угол, мат. - прямий (простий) кут. -мая дорога - пряма, проста дорога, прямий, простий шлях. -мая кишка - кутня кишка, кутнячка;2) (искренний) простий, щирий, прямий. [Десь Бог мене покарав - лиху долю мені дав; лиху долю, просту душу (Чуб. V). А мурин (негр), щирий і прямий з природи, вважає чесним кожного (Куліш)]. -мой человек - щира (відверта) людина, щира душа;3) (истый, настоящий) чистий, справжній, дійсний; см. Настоящий, Подлинный. [Чистий бовдур (болван) (Липовеч.)]. Друзья -мые - братья родные - приятелі (друзі) справжні - що брати рідні;4) (непосредственный) безпосередній. [Безпосереднє голосування. Занепад тутешньої торговлі був безпосереднім наслідком тих заходів (Єфр.)] -мые налоги - безпосередні податки. -мые наследники - безпосередні спадкоємці. -мой смысл, значение - безпосереднє розуміння, -нє значення. -мое понимание (смысл) этих слов - властиве розуміння цих слів. -мой ответ - проста відповідь. -мое сообщение - пряме сполучення. -мой образ действий - одверте поводження. -мой характер - відверта, пряма вдача. -мая речь, грам. - пряма мова.* * *1) прями́й; (подлинный, настоящий) спра́вжній2) (правдивый, бесхитростный) прями́й; ( откровенный) відве́ртий; ( искренний) щи́рий -
5 мнимый
начеб-то (якийсь), ніби(-то) (якийсь), (архаич.) мниманий, (ненастоящий) неправдивий, несправжній, нещирий, псевдо-, (воображаемый) уявний, (предполагаемый) гаданий, (придуманный) на[у]думаний, примислений, (притворный) удаваний, уданий, (фиктивный) фіктивний; срв. Ложный. [Мниманий духовний чин (Ів. Вишенський). Цей на загальну гадку символіст, цей гаданий основоположник українського символізму тільки з великим застереженням може бути запроваджений до його лав (М. Зеров). Він умів будити від сну зачаровані країни і знав, як зрушити речі з їх удаваного заціпеніння (М. Калин.)]. -мый больной - уявний (надуманий, удаваний, уданий) хворий. -мая величина, -мое число, мат. - уявна величина, уявне число. -мый друг - ніби-приятель, неправдивий (нещирий, удаваний, уданий) приятель (друг). -мое изображение, физ. - уявне зображення, -ний образ. -мое исключение - неправдивий (несправжній, уявний) виняток (-тку), псевдо-виняток. -мое преимущество - уявна (гадана) перевага. -мая причина - уявна (гадана) причина. -мое противоречие - ніби-суперечність, несправжня суперечність (-ности). -мый путешественник - ніби-то подорожній, гаданий (удаваний, уданий) подорожній (-нього). мая смерть - ніби-смерть, гадана смерть (-ти), завмертя (-тя), завмерлість (-лости). -мое счастье - гадане щастя. -мый счёт, торг. - фіктивний рахунок (-нку). -мый ученый - квазі- вчений, псевдо-вчений (-ного).* * *( воображаемый) уя́вний; ( вымышленный) ви́гаданий; ( притворный) уда́ваний; ( кажущийся) позі́рний; ( ненастоящий) неспра́вжній; ( фиктивный) фікти́вний, нереа́льний -
6 неутолимый
невситимий, невгамовний, невтишний, невтихомирний, (ц.-слав.) нев[у]толимий, (ненажорливый) ненажерливий, ненаже[и]рний. [Невситиме бажання (Доман.). До всього почував невситиму цікавість, невтишну жадобу знати (В. Підмог.). Прямує тінь неутолима Григорія Сковороди (М. Рильськ.)]. -мый голод - невситимий (невгамовний) голод. -мая жажда - невтишна (невгамовна, невтолима) спрага. -мая печаль - невтихомирна журба, невтихомирний сум. -мая потребность - невгамовна потреба.* * *невтоле́нний, невтоли́мий, невсити́мий; (перен.) невтиши́мий, невти́шний, невтихоми́рний\неутолимыйая жа́жда — невтоле́нна (невтоли́ма) спрага
\неутолимыйая жа́жда зна́ний — невсити́ма жадо́ба (жага́) [до] знань
\неутолимыйый го́лод — невситимий го́лод
-
7 знакомый
1) (знакомец) знайомий, знакомий, (диал.) знакімський; см. Знакомец, Знакомка. [Він живе у знайомих. Позіходилися усі родичі і знакомі (Квітка). Знакімським передам йому чого-небудь (Борз. п.)]. Быть -мым, -му с кем - бути знайомим, знатися з ким. [О, давно я знайомий, давно з опікункою тою (Франко)]. Быть хорошо -мым - бути добре знайомим, добре знатися з ким. [Ми з їм добре зналися, часом бували в його (Грінч.)]. -мы ли вы с ним? - чи знайомі ви з ним? Скажи с кем ты -ком, а я скажу кто ты таков - скажи мені, хто до тебе ходе, а я скажу тобі, хто ти;2) (известный) знайомий, знакомий, знаний, відомий, (диал.) свідомий кому. [Ухожу у знайомі кімнаточки; усе як і було (М. Вовч.). Ніби той голос і знайомий Корнієві, але хто це - не вгадає він (Грінч.). Путь-дорога їх відома, яри їм знакомі (Руданськ.). Голос то відомий (Куліш). Це корова свідома, - хіба-ж ми не знаємо її? (Сл. Гр.)]. -ком кто, что кому - по знаку кому хто, що и знайомий и т. д. кому хто, що. Быть -мым кому - бути по знаку кому, бути в приміт(к)у кому. [Прислухаюсь: голос наче і по знаку мені, та не вгадаю (Кониськ.). Ви мені наче по знаку (Звин.)]. Совершенно -ком, -комый кому - знайомісінький кому. [Кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі (М. Вовч.)]. -мая песня - знана (знайома) пісня. -мый напев - знайомий спів (голос). -мая дорога - знайома, знана дорога. Мне хорошо -мы его привычки - я добре знаю (мені добре відомі) його звички;3) (ознакомленный с чем) знайомий з чим, обізнаний, запізнаний з чим. [Він знайомий (обізнаний) з цією справою]. Быть -комым с чем - бути знайомим, обізнаним з чим, знатися на чому.* * *1) прил. знайо́мий; знакоми́тий, по знаку́; ( очень хорошо знакомый) знайомі́сінький; ( известный) відо́мий; (такой, которого знали раньше) зна́ний; (ознакомленный с чем-л.) обі́знаний2) в знач. сущ. знайо́мий, -ого; знайо́мець, -мця -
8 любимый
1) (излюбленный, дорогой) улюблений, люблений, укоханий, коханий, любий, уподі[о]бний. [Заграв свою улюблену пісню (Крим.). Уважав М. Вовчка за любленого в народі письменника (Грінч.). Пан-отченьку ти наш коханий! (Куліш). Чи я в батька не кохана була? (Пісня)]. -мый автор, -мое произведенне - улюблений, уподі[о]бний автор, твір. [Своїх уподобних авторів узяла з собою (Н.-Лев.)]. -мое чтение - улюблене читання. - мый вождь - улюблений проводир. -мое занятие, дело - улюблена, люба робота. -мое блюдо, кушанье - улюблена страва, їжа. -мая лошадь - улюблений кінь. -мое дитя - кохана (люба) дитина; найулюбленіша дитина. Самый -мый - найулюбленіший, найукоханіший, найулюблений, найлюбіший, наймиліший. [З своєю найулюбленішою лялькою (Грінч.). Найулюблена дитина (Вороний). Се була його найлюбіша робота (Стефаник)]. -мая трава (росянка), бот. Drosera rotundifolia L. - росичка круглолиста, росянка;2) (возлюбленный, милый) коханий, укоханий, милий, любий, люблений, (возлюбленная) кохана, люба (-бої и -би), мила, люблена, (сущ.) любко, любчик, коханок (-нка), кохана людина. [Прощатись прийшов я, кохана, з тобою (Л. Укр.). Силкувалася виправдати вкохану людину бідолашна дівчина (Грінч.). Жінка суджена, а кума люблена (Приказка). Та вже мені не стояти із моїм коханком (Пісня)].* * *1) прич. лю́бий; коха́нийлюби́мое де́ло — улю́блена спра́ва
\любимый челове́к — лю́ба (ми́ла, коха́на) люди́на
3) в знач. сущ. лю́бий, -ого, ми́лий, коха́ний -
9 маячить
промаячить1) (виднеться вдали) маячіти, промаячіти, манячити, проманячити, (неясно, в темноте, в тумане) бовваніти (-нію, -нієш и -ню, -ниш), пробовваніти, бовванячити, пробовванячити, (реять) мріти(ся), майоріти, промайоріти, (струясь, переливаясь, сверкая) леліти, пролеліти, бриніти, пробриніти; (мелькать) маяти, майнути; (торчать) стовбичити. [Внизу одкривалися чудові долини, а за ними маячіли вкриті лісом гори (Крим.). Далеко над Россю манячив якийсь магазин з червоної цегли (Н.-Лев.). На небі чистому ген хмара бовваніє (Греб.). Дивлюсь - щось бовванячить під селом (Сл. Гр.). А під лісом, край дороги либонь курінь мріє (Шевч.)];2) чем (подавать знак) - (по)давати, (по)дати знак (сигнал: гасло), показувати, показати рукою, головою, очима, (рукой, шапкой и т. п.) махати, махнути (рукою, шапкою и т. п.);3) -чить по свету - тинятися, поневірятися по світу (по світах);4) бідувати, перебідувати, перемагатися, перемогтися, калатати, перекалатати; срв. Перебиваться 2. -чить зиму - перекалатати зиму;5) см. Мешкать.* * *возвр. - ма`ячиться1) ( виднеться в отдалении) мая́чити и маячи́ти, маячі́ти, майорі́ти, майори́ти, боввані́ти, стовби́читимая́чить жизнь — поневіря́тися
-
10 неощутимый
Неощутительный невідчутний, непомітний. -мая перемена климата - непомітна зміна клімату (підсоння). Почти -мая боль - майже непомітний (невідчуваний) біль.* * *невідчу́тний; ( незаметный) непомі́тний; ( незначительный) незначни́й -
11 аварийный маяк
аварі́йний мая́к -
12 маяк
-
13 навигационный маяк
навіґаці́йний мая́кРусско-украинский политехнический словарь > навигационный маяк
-
14 плавучий маяк
плавни́й мая́к -
15 радиолокационный маяк
радіолокаці́йний мая́кРусско-украинский политехнический словарь > радиолокационный маяк
-
16 световой маяк
світлови́й мая́к -
17 аварийный маяк
аварі́йний мая́к -
18 маяк
-
19 навигационный маяк
навіґаці́йний мая́кРусско-украинский политехнический словарь > навигационный маяк
-
20 плавучий маяк
плавни́й мая́к
См. также в других словарях:
Мая (приток Алдана) — Мая Маайа Река Мая в середине октября Характеристика Длина 1053 к … Википедия
Мая (приток Уды) — Мая Характеристика Длина 363 км Площадь бассейна 15 300 км² Бассейн Охотское море Бассейн рек Уда Водоток … Википедия
Мая — и, жен. Нов.Производные: Майка; Мака; Маюня; Маюха; Маюша.Происхождение: (Женск. к (см. Май)) Словарь личных имён. Мая (жен.) иллюзия Древние индийские имена. Словарь значений … Словарь личных имен
мая́чить — маячить, маячу, маячишь … Русское словесное ударение
Мая — Мая река в Хабаровском крае и Якутии, правый приток Алдана. Мая река в Амурской области и Хабаровском крае России, левый приток Уды. См. также Мая женское имя. Правильный вариант написания Майя. Майя (значения) … Википедия
Мая (значения) — Мая река в Хабаровском крае и Якутии, правый приток Алдана. Мая река в Амурской области и Хабаровском крае России, левый приток Уды. Мая женское имя. Правильный вариант написания Майя … Википедия
Мая — реки: 1. пп Алдана; Хабаровский край, Якутия; 2. пп Бол. Анюя; Чукотский ао. Из эвенк, майа лабаз и чу кот. май склад, лабаз . См. также Юдомо Майское нагорье. Географические названия мира: Топонимический словарь. М: АСТ. Поспелов Е.М. 2001 … Географическая энциклопедия
МАЯ — (исп.). см. Маия. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. МАЯ исп. maya. Майская царица, девушка, которую в воскресные и праздничные дни в мае месяце наряжают и усаживают на троне, поставленном на улице; ее … Словарь иностранных слов русского языка
МАЯ — река в Хабаровском крае и Якутии, правый приток Алдана. 1053 км, площадь бассейна 171 тыс. км². Средний расход воды 1180 м³/с. Судоходна на 547 км от устья … Большой Энциклопедический словарь
мая́к — маяк, а … Русское словесное ударение
мая́чник — маячник … Русское словесное ударение
