-
21 приходить в упадок
• chátrat• skomírat• upadávat• upadat -
22 приходить в упадок
Русско-английский словарь по общей лексике > приходить в упадок
-
23 приходить в упадок
v1) gener. achteruitgaan, achteruitlopen, ondergaan, vervallen, verworden, achteruitboeren2) liter. inzinken, teruggaan -
24 приходить в упадок
занепадаць; марнець; падупадаць -
25 приходить в упадок
go bad, decline, dwindleРусско-Английский новый экономический словарь > приходить в упадок
-
26 приходить в упадок
rappeutua -
27 разрушаться приходить в упадок истекать
-
28 гибнуть (2.приходить в упадок)
гибнуть (2.приходить в упадок)לִשקוֹעַ [שָקַע, שוֹקֵעַ, יִשקַע, 1, שקע] -
29 приходить
приходитьнесов1. Ερχομαι, φθάνω, ἀφικνοδμαι:\приходить домой ἐρχομαι στό σπίτι· пароход приходит в пять часов τό βαπόρι φθάνει στίς πέντε ἡ ῶρα· мне приходит в голову мысль... μοῦ ήρθε μιά Ιδέα στό νοῦ...·2. (наступать, наставать) ἐρχομαι, φθάνω:приходит ночь νύχτωσε·3. (в какое-л. состояние) ἐρχομαι, περιέρχομαι, πέφτω:\приходить в отчаяние ἀπελπίζομαι, μέ πιάνει ἀπόγνωση· -\приходить в восторг κατενθουσιάζομαι· \приходить в бешенство γίνομαι ἔξω φρενών· \приходить в изумление μένω κατάπληκτος· \приходить в негодность γίνομαι ἀχρηστος, πέφτω σέ ἀχρηστία· \приходить в упадок παρακμάζω, πέφτω σέ παρακμή· ◊ \приходить всебя συνέρχομαι· \приходить к заключению φθάνω στό συμπέρασμα· \приходить к соглашению καταλήγω σέ συμφωνία, συμφωνώ-\приходить на помощь Ιρχομαι νά βοηθήσω· \приходить к концу τελειώνω. -
30 упадок
заняпад; упадак* * * -
31 упадок
муж.;
только ед. decline, decay;
(в литературе, искусстве и т.п.) decadence приходить в упадок в состоянии упадка упадок духа упадок силм. decline;
(разложение, оскудение тж.) decay;
~ духа depression;
~ сил weakness, debility;
приходить в ~ fall* into decay. -
32 приходить
прийти(в разн. знач.) come*; ( прибывать) arriveприходить первым, вторым и т. д. (на гонках, бегах и т. п.) — come* in first, second, etc.
приходить в порт — come* in to port / dock
приходить к власти — come* to power
приходить к убеждению, заключению — come* to the conclusion, arrive at a conclusion
приходить к соглашению — come* to terms
приходить к концу — come* to an end
прийти в отчаяние — give* way, или give* oneself up, to despair
приходить в восторг (от) — go* into raptures (over), be enraptured / delighted (with), be enthusiastic (over, about)
приходить в негодование — become* indignant
приходить в упадок — fall* into decay
приходить в весёлое настроение — become* gay / merry
приходить в плохое настроение — get* into a bad* mood
приходить в голову, приходить на ум кому-л. — occur to smb., strike* smb.; come* into smb.'s mind, cross smb.'s mind:
ему пришло в голову, что — it occurred to him that, it came into his mind that, it crossed his mind that
приходить в себя, приходить в чувство ( после обморока) — come* to oneself, come* to one's senses, regain consciousness, или one's senses; come* round / to разг.
приходить в изумление — be surprised / amazed
ну вот мы и пришли — well, here we are
-
33 Приходить
- venire (domum ad aliquem; Romam); advenire; obvenire; pervenire; adire (ad urbem); accedere; se afferre, afferri (ad aliquem locum); se agere; agi; esse;• не в добрый час пришел я сюда - haud auspicato huc me attuli;
• когда приходит старость - quum ad senectam ventum est;
• приходить вовремя, кстати - bene venire;
• ко мне рано утром пришёл Дионисий - ad me bene mane Dionysius fuit;
• приходить в голову - subire (in mentem); succurrere;
• приходить в оцепенение - torpescere;
• приходить в ветхость - obsolescere; collabi;
• приходить в изумление - obstupescere;
• приходить в себя - exoriri;
• приходить в упадок - senescere; dilabi;
• приходить к чему-л. - obvenire;
• приходить на помощь - auxiliari; subvenire; succurrere; supervenire;
• приходить назад - redire; remeare; reverti;
• приходить неожиданно - supervenire;
• приходить с визитом - salutare; visitare;
-
34 приходить
[prichodít'] v.i. impf. (pf. прийти - приду, придёшь; pass. пришёл, пришла, пришло, пришли)1.1) venire, arrivare ( a piedi)приходить на помощь + dat. — venire in aiuto a
2) (с, от + gen.) tornare da3) (к + dat.):4) (в + acc.):приходить в отчаяниие — disperarsi, darsi alla disperazione
приходить в себя — (a) rinvenire; (b) calmarsi
5) приходиться: → прийтись2.◆3.◇ -
35 упадок упад·ок
ebb, decline; (загнивание) decayнаходиться в упадке — to be at an ebb / on the decline
приходить в упадок — to fall into decay, to decline
в состоянии упадка — on the decline, in a state of depression
-
36 Упадок
- labes; decessio;• приходить в упадок - perire (civitates pereunt);
• торговля приходит в упадок - mercatura labitur / decrescit / minuitur;
• упадок духа - demissio animi;
• упадок сил - gelu, us, n; prostratio virium;
• приведенный в упадок - aeger (pars rei publicae; civitas);
-
37 приходить
-
38 упадок
м. тк. ед.1. decline, decay; (в литературе, искусстве и т. п. тж.) decadenceприходить в упадок — fall* into decay
2.:упадок сил — collapse, breakdown
упадок духа — despondency; low spirits pl.; depression
-
39 упадок
муж.; только ед.decline, decay; (в литературе, искусстве и т.п.) decadence- приходить в упадок
- упадок духа
- упадок сил -
40 приходить
прийти, притти и придти1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.* * *несов.; сов. - прийт`иприхо́дити, прийти́; ( прибывать) прибува́ти, прибу́ти; (наставать, наступать) настава́ти, наста́ти, надхо́дити, надійти́; (о мысли, догадке, воспоминании) спада́ти, спа́стимне пришла́ охо́та — мене́ взяла́ охо́та, мені́ припа́ла охо́та
он приходи́л в нетерпе́ние — його́ бра́ла нетерпля́чка
прийти́ в весёлое настрое́ние — розвесели́тися
прийти́ в себя — ( после обморока) оприто́мніти, очу́няти, очу́нятися, очу́матися; ( опомниться) опам'ята́тися, отя́митися, схамену́тися
прийти́ в я́рость — розлютува́тися
прийти́ к заключе́нию — дійти́ ви́сновку, ви́снувати
прийти́ к [твёрдому] убежде́нию — [тве́рдо] перекона́тися
прийти́ к соглаше́нию — дійти́ (прийти́ до) зго́ди; ( достичь взаимопонимания) порозумі́тися
приходи́ть, прийти́ в движе́ние — почина́ти, поча́ти ру́хатися, урухо́млюватися, урухо́митися; ( шевелиться) воруши́тися, заворуши́тися
приходи́ть, прийти́ в него́дность — роби́тися, зроби́тися неприда́тним
приходи́ть, прийти́ в противоре́чие (в столкнове́ние) — захо́дити, зайти́ в супере́чність (в су́тичку)
приходи́ть, прийти́ в раздраже́ние — дратува́тися, роздратува́тися
приходи́ть, прийти́ в смуще́ние — бенте́житися, збенте́житися; ( чувствовать неловкость) ніякові́ти и ні́яковіти, зні́яковіти; ( стесняться) соро́митися и засоро́млюватися, засоро́митися
приходи́ть, прийти́ в у́жас — жаха́тися, жахну́тися и вжахну́тися
приходи́ть, прийти́ в умиле́ние — розчу́люватися, розчу́литися
приходи́ть, прийти́ к концу́ — дохо́дити, дійти́ кінця́ (до кінця́), добіга́ти, добі́гти кінця́
приходи́ть, прийти́ на по́мощь — допомага́ти, допомогти́, прихо́дити, прийти́ на допомо́гу
См. также в других словарях:
приходить в упадок — разлагаться, вырождаться, прогнивать, гнить, деградировать, идти под гору, загнивать, опускаться, портиться, разрушаться, распадаться. Ant. расцветать, развиваться Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
приходить в упадок — Syn: гнить, разлагаться, портиться, разрушаться, распадаться Ant: расцветать, развиваться … Тезаурус русской деловой лексики
приходить — глаг., нсв., употр. наиб. часто Морфология: я прихожу, ты приходишь, он/она/оно приходит, мы приходим, вы приходите, они приходят, приходи, приходите, приходил, приходила, приходило, приходили, приходящий, приходивший, приходя; св. прийти 1. Если … Толковый словарь Дмитриева
упадок — дка; м. 1. Спад в развитии экономики; приведение хозяйства в состояние расстройства, разлада, дезорганизации. Экономический у. Приходить в у. Экономика переживает у. Глубокий у. хозяйства. У. сельского хозяйства. // Расстройство, разлад каких л.… … Энциклопедический словарь
упадок — дка; м. см. тж. упадочный 1) а) Спад в развитии экономики; приведение хозяйства в состояние расстройства, разлада, дезорганизации. Экономический упа/док. Приходить в упа/док. Экономика переживает упа/док … Словарь многих выражений
Борьба народов Кавказа против римской агрессии — Упадок эллинистических государств, передвижение сарматских и скифских племён, усиление Парфии всё это не могло не отразиться на положении Восточного Причерноморья и Кавказа. На Северном Кавказе происходит усиление сарматского элемента.… … Всемирная история. Энциклопедия
АФОН — [Св. Гора; греч. ̀ρδβλθυοτεΑθως, ̀λδβλθυοτεΑγιον ̀ρδβλθυοτεΟρος], крупнейшее в мире средоточие правосл. монашества, расположенное в Греции на п ове Айон Орос (Св. Гора, Афонский п ов). Находится под церковной юрисдикцией К польского Патриархата.… … Православная энциклопедия
История буддизма — Буддизм … Википедия
История Буддизма — Буддизм Культура История Люди Страны Школы Храмы Терминология Тексты Хронология Прое … Википедия
РЕГРЕССИРОВАТЬ — (ново лат.). Отставать, приходит в упадок; отступать, возвращаться назад. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. РЕГРЕССИРОВАТЬ новолатинск. Обратно развиваться; отступать. Объяснение 25000 иностранных… … Словарь иностранных слов русского языка
Япония* — Содержание: I. Физический очерк. 1. Состав, пространство, береговая линия. 2. Орография. 3. Гидрография. 4. Климат. 5. Растительность. 6. Фауна. II. Население. 1. Статистика. 2. Антропология. III. Экономический очерк. 1. Земледелие. 2.… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона