Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

2)+(наставлять)

  • 121 наставить на ум

    • НАСТАВЛЯТЬ/НАСТАВИТЬ НА УМ <На РАЗУМ obs> кого old-fash, coll
    [VP; subj: usu. human]
    =====
    ⇒ to teach s.o. something good, useful (usu. in the form of sensible advice):
    - X наставил Y-а на ум≈ X taught Y some sense;
    - X wised Y up.
         ♦ [Гордей Карпыч:] Ну, брат, спасибо, что на ум наставил, а то было свихнулся совсем. Не знаю, как и в голову вошла такая гнилая фантазия (Островский 2). [G.K.:] Well, brother, thank you for bringing me back to reason; I almost went out of my mind completely. I don't know how such a rotten notion got into my head (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > наставить на ум

  • 122 настораживать

    насторожить
    1) (стражу) ставити, поставити варту (сторожу);
    2) (уши, западню) - см. Наставлять (3) уши, западню. -жить ружьё - насторожити (націлити) рушницю, націлитися (рушницею), наміритися з рушниці на кого, на що;
    3) -жить (вдоволь) - настерегти, попостерегти кого, що; навартувати, начатувати. Насторожённый -
    1) см. Наставленный 3 (под Наставлять);
    2) см. отдельно Насторожённый 2. -ться -
    1) (стр. з.: о западне) - см. Наставляться 1 (под Наставлять);
    2) (стр. и возвр. з.: об ушах) насторочуватися, насторочитися, нашорошуватися, нашорошитися, нащулюватися, нащулитися, наструнчуватися, наструнчитися, (о мног.) понасторочуватися и т. п.; бути насторочуваним, настроченим, понасторочуваним и т. п. [Вуха мої нащулились (Крим.)];
    3) (возвр. з.) насторочуватися, насторочитися, нашорошуватися, нашорошитися, насторошуватися, насторошитися, (о человеке ещё) насторожуватися, насторожитися, (о мног.) понасторочуватися и т. п. [Насторочилися собаки, а потім кинулись на вовчика гуртом (Глібів). Хтось ішов; Орися вся так і нашорошилась (Грінч.). Вже й Корсунь супротив них насторошивсь (Куліш). Насторожився, став придивлятися, - здається, біжить собака Васильч.)]. Насторожившийся - см. Насторожённый 2.
    * * *
    несов.; сов. - насторож`ить
    1) насторожувати, -жую, -жуєш, насторожи́ти

    \настораживатьть у́ши — наставля́ти, наста́вити (нашоро́шувати, нашоро́шити, насторо́жувати, насторожи́ти) ву́ха; настру́нчувати, настру́нчити ву́ха; диал. насторо́чувати, насторо́чити (насторо́шувати, насторо́шити) ву́ха; (преим. о животном) нащу́лювати, нащу́лити (нащу́рювати, нащу́рити) ву́ха

    \настораживатьть слух (внима́ние) — см. настораживаться 1)

    2) охотн. насторо́жувати, насторожи́ти; ( наставлять) наставля́ти, наста́вити

    \настораживатьть западню́ — наставля́ти, наста́вити па́стку

    Русско-украинский словарь > настораживать

  • 123 ПУТЬ

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ПУТЬ

  • 124 наставить

    I сов. II сов., см. наставлять II

    Русско-турецкий словарь > наставить

  • 125 наставить

    I vt pf ipf
    наставлять
    1 + akk, + gen
    anbringe, stille (op), sætte (op) (en vis mængde)
    2 forlænge, gøre længere; sætte til
    3 на + akk
    rette mod ngn.
    II vt pf ipf
    наставлять
    1 на + akk
    rette ngt mod ngn
    2 belære, formane
    \наставитьна правильный путь føre på rette vej.

    Русско-датский словарь > наставить

  • 126 наставить

    1. сов. см. наставлять I 2. сов. см. наставлять I 3. сов. (рд., вн.; какое-л. количество)
    set* up, или place ( a quantity of)

    Русско-английский словарь Смирнитского > наставить

  • 127 надоумливать

    и Надоумлять надоумить напоумляти, напоумити, наумляти, наумити, доумляти и (редко) доумити, доумити кого, (редко понаумити кому), нарозумляти, нарозумити кого, настановляти, настановити на (добрий) розум кого, на розум посилати, послати кому, (советовать) радити, нарадити, раяти, нараювати, нараяти, дорадити, дораяти кого, кому, (наставлять) напучувати и напучати, напутити, навчати, навчити кого. [Напоумте мене, скажіть, як лихові моєму запобігти (Богодух.). Наумив її, щоб вона вчила такою мовою, якою вони говорять (Н.-Лев.). Почала доумити мене (Кониськ.). Вона понаумила чоловікові застановити ґрунт (Яворн.). Нарозумив він мене почати справу (Канівщ.). Спасибі господу, що тобі на розум послав уклонитися від зла (Квітка). Спасибі добрим людям: нараяли мене позивати громаду (Київщ.). Нічого не можна було йому зробити, та дораяли люди: «Піди, розкажи батькові» (Звин.). Напутьте-ж мене, що мені з такою людиною діяти (Короленко)]. Надоумленный - напоумлений, наумлений, нарозумлений. -ться -
    1) (стр. з.) напоумлятися, нарозумлятися, настановлятися на (добрий) розум, напучуватися и напучатися, бути напоумлюваним, напоумленим и т. п.;
    2) (ср. з.) напоумлятися, напоумитися, доумлятися, доумитися, добирати, добрати розуму, дорозуміватися, дорозумітися, надумуватися, надуматися, (набираться ума) набиратися, набратися розуму. Наконец то -мился приехать - нарешті добрав розуму (надумався) приїхати. Надоумляя других, и сам -шься - инших напоумляючи, і сам розуму наберешся.
    * * *
    несов.; сов. - надо`умить
    (кого) напоумля́ти, напоу́мити, -млю, -миш (кого); ( наставлять) напу́чувати, -чую, -чуєш и напуча́ти, напу́тити, -пу́чу, -пу́тиш, навча́ти, навчи́ти (кого); ( советовать) ра́дити, -джу, -диш, пора́дити, ра́яти, пора́яти (кому, кого)

    Русско-украинский словарь > надоумливать

  • 128 направлять

    направить
    1) (давать направление) спрямовувати, спрямувати, напрямовувати, напрямувати, направляти, направити, напрямляти, напрямити, (указывать путь) справляти, справити, напроваджувати, напровадити кого, що на кого, на що, до кого, до чого, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, на кого, на що, накеровувати, накерувати, скеровувати, керувати, скерувати, кермувати, скермувати кого, що на кого, на що, до кого, до чого и ким, чим, (заправлять, распоряжаться) орудувати ким, чим, (о мног.) поспрямовувати, понапрямовувати, понаправляти, понапрямляти, понапроваджувати, повипрямовувати, понакеровувати, поскеровувати. [Ми направляли човен на тіні, бо там ясніше горіли вогні (Коцюб.). Направивши їх темними лісами (Сторож.). Направляв письменство на вільні простори (Корол.). Дозвілля вкупі з допитливим розумом напрямили дівчину на книжки (Коцюб.). Треба його напрямити на ту стежку (Мирн.). Справив його на битий шлях (Сл. Ум.). Девлет-Ґірей справив татарву на дорогу мирного побуту (Куліш). Справляють честь її на небезпечну путь (Самійл.). Прийдете оце до села, а там вас справлять до школи (Канівщ.). Сам горе до себе справлю (Франко). Накеровує їх до кращого життя (Рада). Провідник брався за ланцюг, щоб скерувати човен (Коцюб.). Скеруй половими (волами) добре, щоб часом не зачепитися (Н.- Лев.). Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Сказано: молода сила, тільки вміло орудуй нею, вона тобі й землю переверне (Кониськ.)]. Меня к вам -вили - мене до вас направили (справили, напровадили). [Там черничка мене до вас направила (Кониськ.). Напровадьте його до мене (Крим.)]. -ть корабль рулём и парусами - направляти (скеровувати), направити (скерувати) корабель кермою і вітрилами. -ть путь куда - простувати, попростувати, прямувати, попрямувати куди. Куда путь -ете? - куди простуєте? куди вам дорога?;
    2) (устремлять, обращать) справляти, справити, направляти, направити, напрямовувати, напрямувати, напрямляти, напрямити, навертати, навернути, звертати, звернути, обертати, обернути, напроваджувати, напровадити, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати що на кого, на що, до кого, до чого, (склонять) привертати, привернути кого до чого, (о мног.) понавертати и т. п., попривертати. [Направляючи свою увагу туди, куди потребує революційна стратегія (Еллан). Він силоміць напрямив свої думки на щоденну роботу (Коцюб.). Читання навертало її думки на новий шлях (Грінч.). Наверни мене на їх віру (Манж.). Звернути свою увагу в инший бік (Коцюб.). До тебе звертаю всі думи свої (Самійл.). Обертати всенькі свої сили на розвивання науки (Статут Ак. Н.). Така любов напроваджує всі наші заходи тільки на одну точку (Крим.). Всі сили накерували (Сл. Гр.)];
    3) (наставлять) направляти, направити, напрямляти, напрямити, настановляти, настановити, навертати, навернути, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаправляти, понапрямляти и т. п. кого на що; (руководить) керувати, скерувати ким, водити кого. [Маючи думку на чесну працю і дітей напрямити (Мирн.). Потяг до світла водив письменника в його шуканнях правдивого життя (Корол.)]. -ть к добру, на путь правильный (спасительный), на путь истины - направляти (навертати), направити (поправити, навернути) до доброго (на все добре, на добро), на праву путь (на дорогу, на стежку), напучувати, напутити на путь спасенну, на путь істинну, наводити, навести на пуття (на добро, на добрий лад). [Сила, що змогла-б направляти всіх до доброго (Грінч.). Серце навернуть на праву, чесну путь (Самійл.). Поможіть синочкові моєму та напутіть його (Тесл.). Вона тебе, як мати рідна, напутить (Кониськ.). Чому й на пуття не навести? (Свидн.). Учителька розумна наведе на добро (Свидн.)]. -ть на ложный, на гибельный путь - справляти (напроваджувати), справити (напровадити) на хибну (помилкову, помильну) путь, на згубну путь; срв. Заблуждение (Вводить в -ние). [Напровадив його на згубний шлях (Київщ.)]. -ть на ум - см. Наставлять (4) на ум. -ть к лучшему - направляти, направити до кращого (на краще). -ть советами - напучувати, напутити, наставляти, наставити порадами на пуття;
    4) (нацеливать) направляти, направити що на кого, на що, проти кого, проти чого, що кому в що, справляти, справити, націляти, націлити що на що, спрямовувати, спрямувати, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати, вимірювати и виміряти, вимірити що проти кого, проти чого, на кого, на що, налучати, налучити чим в що, (орудие, войско ещё) рих[ш]тувати, вирих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаправляти, посправляти и т. п.; срв. Наводить 2. [Тепер я знаю, куди свого кинджала направляти (Куліш). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.). А своє військо на Львів рихтує (Ант.-Драг.)]. -ть оружие, ружьё на кого, на что - направляти, направити зброю, рушницю на кого, на що, проти кого, проти чого, націляти, націлити зброю, рушницю на кого, на що. -ть шутку, насмешку на кого - виміряти, вимірити жарт, посміх проти кого;
    5) (налаживать, исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, направляти, направити, налаштовувати, налаштувати, справляти, справити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти и т. п. що; срв. Поправлять 1, Налаживать 2. [Взялися лагодити грубу (Кониськ.). Треба направити машину (Звин.)];
    6) (наострять) направляти, направити, нагострювати, нагострити, (косу правилкой) мантачити, намантачити, (о мног.) понаправляти, понагострювати, помантачити що. -ть бритву - направляти (нагострювати), направити (нагострити) бритву. -ть нож, топор - нагострювати, нагострити ножа (ніж), сокиру;
    7) (изглаживать) стирати, стерти, (о мног.) постирати що. [Чисто постирав зубки в борони (Лубенщ.)];
    8) (только сов.) - а) (науправлять) накерувати ким, чим и кого, що, направити ким, чим и що и т. п.; б) (некоторое время) покерувати, поправити ким, чим и т. п. Срв. Править. [Недовго й поправив, - тільки виїхали, зараз і перекинув (Київщ.)]. Направленный -
    1) с[на]прямований, направлений, напрямлений, справлений, напроваджений, випрямуваний, накерований, скер(м)ований, поспрямовуваний и т. п. [Ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі (Мирн.). Інстинкти, направлені до однієї мети (Наш)];
    2) справлений, направлений, напрямований, напрямлений, навернений, звернений, обернений, напроваджений, скерований, накерований, привернений, понавертаний и т. п. [Око ніби на тебе справлене, а само дивиться десь у глибінь безмірну (Стефаник). Всі думки напрямовані на добування більших достатків (Грінч.)];
    3) направлений, напрямлений, настановлений, навернений, напроваджений, понаправляний и т. п.; скерований; напучений, наведений;
    4) направлений, справлений, націлений, спрямований, випрямуваний, скерований, накерований, вимірений, налучений, вирих[ш]туваний, нарих[ш]тований, понаправляний и т. п. [У порівнянні з «Гартом», проти якого направлено вістря удару (Еллан). З обурливою статтею, спрямованою проти уряду (Пр. Правда). Багацько сатиричної кусливости, випрямуваної проти клерикалів і багатих клас (Крим.). Коли держава буржуазна, то вона скерована проти пролетаріяту (Азб. Ком.). Накази, скеровані на вивласнення великих книгозбірень (Азб. Ком.). Мова, вимірена проти аристократизму (Крим.)];
    5) полагоджений, налагоджений, наладнаний, направлений, налаштований, справлений, напосуджений, поналагоджуваний и т. п.;
    6) направлений, нагострений, намантачений, помантачений и т. п.;
    7) стертий, постираний;
    8) - а) накерований, направлений и т. п.; б) покерований, поправлений.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авить
    1) направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, напрямля́ти, напрями́ти, -млю́, -ми́ш; (давать направление, устремлять, сосредоточивать) спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш, скеро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, скерува́ти, -ру́ю, -ру́єш; (указывать направление кому-л., посылать куда-л.) справля́ти, спра́вити

    \направлятьть путь (шаги́, сто́пы) — простува́ти, попростува́ти, прямува́ти, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти

    2) ( лезвие режущего инструмента) направля́ти и пра́вити, напра́вити и мног. понаправля́ти; ( натачивать) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати, сов. погостри́ти; ( косу) манта́чити, поманта́чити
    3) (налаживать, организовывать) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш
    4) ( наставляя) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, направля́ти, напра́вити
    5) мат. напрямля́ти, напрями́ти

    Русско-украинский словарь > направлять

Страницы

См. также в других словарях:

  • наставлять — См. вдохновлять, внушать, воспитывать, советовать, учить (кого)... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. наставлять вдохновлять, внушать, воспитывать, советовать, учить (кого),… …   Словарь синонимов

  • НАСТАВЛЯТЬ — НАСТАВЛЯТЬ, наставить чего, куда или на что; ставить, становить во множестве, настанавливать или настановлять, настановить. Наставили посуды как ни попало на полку. | Надставлять, наделывать приставку, приделывать наставку. Наставь рукава, они… …   Толковый словарь Даля

  • Наставлять на путь истинный — НАСТАВЛЯТЬ НА ПУТЬ <ИСТИННЫЙ> кого. НАСТАВИТЬ НА ПУТЬ <ИСТИННЫЙ> кого. Книжн. Воздействуя каким либо образом, побуждать кого либо изменить поведение в хорошую сторону, склонить к хорошему. Пётр Игнатьевич любил наставлять молодёжь на… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Наставлять на путь — <ИСТИННЫЙ> кого. НАСТАВИТЬ НА ПУТЬ <ИСТИННЫЙ> кого. Книжн. Воздействуя каким либо образом, побуждать кого либо изменить поведение в хорошую сторону, склонить к хорошему. Пётр Игнатьевич любил наставлять молодёжь на путь истинный, и,… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Наставлять на стезю правую — кого. НАСТАВИТЬ НА СТЕЗЮ ПРАВУЮ кого. Устар. То же, что <a href=»/dict/frazslov/article/2/5635.htm»>наставлять на путь <истинный></a> кого. И за перемену своих мыслей почитаю себя вечно обязанным тому молодому почтенному… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • НАСТАВЛЯТЬ — 1. НАСТАВЛЯТЬ1, наставляю, наставляешь. несовер. к наставить1. 2. НАСТАВЛЯТЬ2, наставляю, наставляешь (книжн. устар.). несовер. к наставить2. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • НАСТАВЛЯТЬ — 1. НАСТАВЛЯТЬ1, наставляю, наставляешь. несовер. к наставить1. 2. НАСТАВЛЯТЬ2, наставляю, наставляешь (книжн. устар.). несовер. к наставить2. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • наставлять — НАСТАВИТЬ 1, влю, вишь; вленный; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • наставлять рога — нарушать верность, изменять, гулять, рогатить, нарушать супружескую верность Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Наставлять на ум — кого. НАСТАВИТЬ НА УМ кого. Разг. Давая разумные советы, поучать, учить чему либо хорошему. И меня тоска пригнала за советом. Вспомянешь сейчас тятеньку покойника: он бы и на ум наставил, и пути дороги указал (Ф. Гладков. Повесть о детстве) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Наставлять рога — кому. НАСТАВИТЬ РОГА кому. Ирон. 1. Сожительствуя с другим мужчиной, изменять мужу. [Иван:] Сазан какой то, а не мужчина. Скажи, у тебя нет маленького желания наставить ему рога, э? [Надежда:] Разве можно говорить с дочерью о таких грешных вещах? …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»