ӱжмӧ+почеш

нашептать

1) кому что - нашіптувати, нашептати, підшіптувати, підшептати, (о мног.) понашіптувати що, чого. [Плескотливі хвилі нашіптували мені яку- небудь екзотичну поезію (Крим.). Співати тобі (місяцеві) думу, що ти-ж нашептав (Шевч.). «Тебе обкрадають» - десь у глибу душі підшіптував якийсь голос (Крим.)];

2) -тать - а) (наделать шептаньем) нашептати, нашепотіти (-почу, -потиш), нашепотати (-почу, -почеш); б) (пошептать изв. время) нашептати, нашепоті[а]ти, попошептати (досхочу) и т. п.;

3) кому на кого - нашіптувати, нашептати, натуркувати, натуркати, (о мног.) понашіптувати, понатуркувати кому на кого; срв. Наговаривать 2 и Наушничать. [Нашіптують на мене, що я і такий і сякий (Полтавщ.). Шайтан натуркував їм у вуха облудні думки (Леонт.)];

4) что и на что (навораживать) - нашіптувати, нашептати, зашіптувати, зашептати, замовляти, замовити, заворожувати, заворожити що. Нашёптанный -

1) нашептаний, підшептаний, понашіптуваний;

2) нашептаний, попошептаний;

3) нашептаний, натурканий, понашіптуваний, понатуркуваний;

4) нашептаний, зашептаний, замовлений, заворожений. [Нашептана вода (Київщ.)]. -ться -

1) (стр. з.) нашіптуватися, бути нашіптуваним, нашептаним, понашіптуваним и т. п.;

2) (вдоволь, сов.) - а) (шепча) нашептатися, нашепоті[а]тися, попошептати (досхочу) и т. п., (о мног.) понашіптуватися; б) (шепчась) нашептатися, нашепоті[а]тися, вишептатися, попошептатися, попошепоті[а]ти (досхочу), (о мног.) понашіптуватися. [Ви ще шепочетесь! невже не нашепотілися? (Брацл.)].

* * *

несов.; сов. - нашепт`ать

1) наші́птувати, нашепта́ти, -шепчу, -ше́пчеш и мног. понашіптувати; (наговаривать на кого-л.) нату́ркувати, нату́ркати и натурча́ти

2) (на что - произносить наговор, колдовать) наші́птувати, нашепта́ти (на що), шепта́ти, пошепта́ти, шепота́ти, -почу, -почеш, пошепота́ти, шепоті́ти, -почу, -потиш, пошепоті́ти (над чим)

-ся затріпотіти (б. вр. -чу, -тиш), затріпотати(ся) (б. вр. -чу(ся), -почеш(ся)), затріпатися, затрепатися, затіпатися, закидатися, (задрожать) затремтіти, затруситися; срвн. Трепетать. Сердце -тало - серце затріпотіло (затріпотало, -талося), затріпалося, затіпалося, закидалося. [Її серце затріпалося в грудях, неначе з переляку (Н.-Лев.). Життям створіння всяке затріпоче (Самійл.)]. Он -тал - він затремтів, затрусився, (забился) затріпотався, затріпався. Берёза -тала листьями - береза листом залепетала, затріпотіла.

* * *

испросить просити, випросити, прохати, випрохати чого и що в кого. -вать, -сить разрешение, кредиты - прохати, випрохати дозволу, кредитів. -сить (с мольбой) милость, помилование - виблагати ласку, помилування в кого. -сить место - випрохати місце (посаду). -сить разрешение переночевать - упроситися (редко припроситися), упрохатися на ніч до кого, (оффиц.) прохати дозволу переночувати десь. Испрашиваемый - проханий. -мые кредиты - прохані кредити. Испрошенный - випрошений, випроханий. -ные кредиты - випрохані кредити. -ться - проситися, прохатися.

* * *

несов.; сов. - испрос`ить

несов.; сов. - исхлопот`ать

что виклопотати що, вистаратися про що и реже чого в кого и вистарати що, (насм.) достукатися чого в кого. [Титар виклопотав дозвіл і згодив маляра, щоб він вималював церкву (Н.-Лев.). Деякі пануваті (знатные) земляки вистарали у міністра для Шевченка місце професора (Куліш)]. -вали помилование - виклопотали помилування. Исходатайствованный - виклопотаний, вистараний.

* * *

пошепотіти (-почу, -тиш), пошепотати (-почу, -почеш), пошептати (що, деякий час). [Жінки щось пошепотіли проміж себе]. -ться - пошепотітися, пошепотатися, пошептатися.

* * *

1) ( выхлопотать) ви́клопотати, -почу, -почеш

2) ( похлопотать) поклопота́тися, поклопота́ти