-
1 яранга
яра́нга -
2 Змеища
гадючище, зміяра. [Отакенна гадючище оповила кругом будячину (Мирн.). Як ось летить зміяра! Ху, та який-же зміяра (Олекс. п.)]. -
3 wheat
n1) бот. пшеницяTurkey wheat — заст. кукурудза, маїс
2) pl амер., розм. оладки* * *[wiːt]n1) бoт. пшениця2) = wheat corn3) pl; cл. оладки ( wheat cakes) -
4 зелёный
1) (зелёного цвета) зелений, ярий [Яра рута];2) (незрелый, неспелый) зелений, свидовий, свидний, нестиглий, недостиглий, недоспілий. [Жито ще свидне. Недостиглі яблука];3) (молодой, неопытный) зелений, рано зірваний, розумом недійшлий. [Отой Нечипір ще рано зірваний (Борзенщ.)]. -ным (в незрелом виде) - зазелень, зеленцем, надзелень, усвид, на свид, у свиду. [Обскубуть горох зеленцем. Усвид жати жито]. -ная краска - зелена фарба, зелі[е]нка, (диал.) дзеленка. -ное мыло - зелене мило. -ная рвота - зелені блювоти, зеленява. -ное стекло - зелене скло. -ная неделя - клечальний тиждень. -ные святки - зелені свята, клечальна неділя. -ные круги под глазами или в глазах - в очах (під очима) чорно. -ная, зелёненькая (три рубля) - троячка, три карбованчики. Зелено вино - горілочка лепська. -ная гора (ранняя молодость), молодо-зелено - самий цвіт, а ягід ніт.* * *зеле́ний -
5 змея
1) зоол., Serpens - гадюка, гадина, змія, (гал,) гашка; (лазящая по деревьям) жеретія; (большая) зміюка, зміяра, гадюра; см. Змей 1. [Заховаю змію люту коло свого серця (Шевч.). В'ється як гадина (Номис). Приспавши в серці гадину зневір'я (Л.-Укр.). Гадина в його словах дихає (Номис). Коло серця молодого як гашечка чорна в'ється (Федьк.). Яр в'ється гадюкою між крутими горами (Н.-Лев.)]. Гремучая змея - грим'ячка. Очковая змея - очкар (-ря), окулярник. Змея-медянка - мідянка, мідяниця, (гал.) гладунка, гладун, веретільник, веретенниця;2) (бранно) гадина, гадюка, гад, гадюра. [Що се ти, гадюро, робиш? (Ум. п.)]. Змея подколодная - гад потаєнний, гадюка потайна, гадюка з-під соломи. Стать -ей - згадючитися, згадючіти, (о мног.) погадючитися, погадючіти. [Молоденька та Оксана, а як вже згадючіла (М. Вовч.)]. Размножаться как змеи - розгадючуватися, розгадючитися.* * *змія́; змію́ка; ( гадюка) гадю́капригре́ть змею́ на груди́ — перен. ви́гріти гадю́ку (змію́, змію́ку) в па́зусі (за па́зухою)
-
6 корона
1) корона, вінець (-нця). Увенчать -ной - укоронувати кого, накласти корону на кого. -на папская - тіяра, папський вінець. -на солнечная - сонячна корона. Северная -на (созв.) - Криниця. -на Венеры, мед. - Венерин вінець (-нця);2) (правительство) корона, уряд (-ду), держава. Чиновник от -ны - державний урядовець (-вця).* * *коро́на, віне́ць, -нця́ -
7 пшеница
пшениця. [Ой посію на горі пшеницю, під горою овес (Метл.)]. Яровая -ца - яра пшениця, пшениця-яриця, ярка. Озимая -ца - озима пшениця. Остистая -ца - (в)усата пшениця, (в)усатка, (в)усачка. Безостая -ца - голоколоса пшениця, гол(ь)ка.* * *пшени́ця -
8 Крупщик
круп'яр (-ра). [У круп'яра в місті побачив я був корбові жорна (Франко)]. -
9 ofiara
-
10 інше
ІНШЕ (лат. alteritas - відмінність) - термін, основне значення якого в античній філософії задане протиставленнями: єдине - інше, тотожне - інше; потому І. постає як принцип множинності і як принцип розрізнення. У "Парменіді" Платон дав діалектику єдиного та І., котру сприйняв неоплатонізм, а в "Тімеї" розкрив сполучення тотожного таї., фукціонування їх у космічній душі, де І. постало у вигляді принципу невпорядкованого руху. Аристпопгель розумів І. як протилежне тотожному і як відмінне. І., витлумачене онтологічно, є інобуття Д. ане розуміння І. простежується у філософських вченнях, які дотримуються неоплатоністської або об'єктивно-ідеалістичної традиції. Так, у Гегеля суще й І. "світяться одне в одному". У комунікативній філософії екзистенційного спрямування І. осмислюється у контексті взаємодії "Я" і "Ти" (Ясперс, Бубер, Левінас). Філософія діалогу Бахтина розглядає І. як "подію співбуття, в якому воно є способом людської присутності у світі, "не-алібі буття". І. тлумачиться як "Інший" Бартом як властивість буденної свідомості, котра сприймає Іншого як річ, видовище, щось відщеплене й відчужене. Дельоз вбачає в І. передусім структуру поля сприйняття, яка уможливлює вихід за межі власного простору "у несвій" ("чужий"). І. як структура є оприявненням можливого світу. Для Бодріяра це означає і "кінець соціальності", репрезентованої як "європейськість". "Втрата І." характеризує постмодерну ситуацію. У фемінізмі, що ґрунтується на засадах постструктуралізму, І. розглядається крізь призму положення Деррида про подолання логоцентризму, відповідно - фаллоцентризму попередньої культури як чужої. У постфемінізмі І. осмислюється в контексті стратегій жіночої ідентичності (на відміну від чоловічої). Історична візія І. окреслювалась іще Дильтеєм, де у часовій перспективі воно опиняється всередині сущого, що переживається, тобто визначається самою історичністю буття. Досвід "чужого" як досвід "нездоланної відсутності" (Гуссерль) є предметом феноменологічних студій. В екзистенційній онтології Гайдеггера І. осмислюється у модусі "співбуття", що, розгортаючись як сучасність, веде до зустрічі різних культурних традицій. На освоєнні "чужого" як подоланні відчуження між досліджуваним текстом і його автором акцентує увагу герменевтика Гадамера (див. герменевтика філософська). У філософській антропології і культурологічних дослідженнях концепт І. як "чужого" тлумачиться засадниче і є підставою пошуку ціннісних систем індивідуальних і колективних ідентифікацій та компаративістських описів моделей "своєї" і "чужих" культур.
См. также в других словарях:
Яра-Пезе-Яха — Характеристика Длина 44 км Бассейн Карское море Водоток Устье Хе Яха · Местоположение 44 км по левому берегу Расположение … Википедия
Яра-Яха — (приток Енисея) Яра Яха (приток Сэрто Сё) … Википедия
яра́нга — яранга … Русское словесное ударение
Яра, Гонсало — Гонсало Яра Общая информация Полное имя Гонсало Алехандро Яра Рейес Прозвище … Википедия
Яра — У этого термина существуют и другие значения, см. Яра. Яра Характеристика Длина 18 км Бассейн Белое море Бассейн рек Северная Двина Водоток … Википедия
Яра (приток Северной Двины) — У этого термина существуют и другие значения, см. Яра. Яра Характеристика Длина 18 км Бассейн Северная Двина от начала реки до впадения реки Вычегда, без рек Юг и … Википедия
яра — Тән тукымаларында яки эчке органнарда берәр корал, очлы әйбер белән яки башка сәбәптән җәрәхәтләнгән, зарарланган урын 2. күч. Бик зур рухи борчылу, газап. күч. Сугыш, янгын һ. б. вакыйгалар китергән хәл, фаҗига тур. ЯРА ГӨЛЕ – Алоэ. ЯРА ТАШЫ –… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
Яра-Яха (приток Енисея) — У этого термина существуют и другие значения, см. Яра Яха. Яра Яха Характеристика Длина 16 км Бассейн Карское море Водоток Устье Енисей … Википедия
яра — I I весна , только русск цслав., ярь ж. яровой хлеб , ярые пчёлы первый рой в улье летом , яровой хлеб, яровик животное или растение этого года , ярица, ярина яровое , укр. ярь ж. весна, яровой хлеб , ярий, яровий весенний, летний , блр. ярына… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
яра́нга — и, ж. Переносное, круглое в плане жилище некоторых народов Севера, остов и коническая крыша которого, состоящая из шестов, покрыты оленьими шкурами. [Чукотск. яраңы] … Малый академический словарь
ярақонӣ — [يره قاني] зардшуда, зардчашуда; ярақонӣ шудан киноя аз хазон шудан … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ