-
1 бітумізація ґрунту
битумиза́ция гру́нтаУкраїнсько-російський політехнічний словник > бітумізація ґрунту
-
2 екскавація ґрунту
экскава́ция гру́нтаУкраїнсько-російський політехнічний словник > екскавація ґрунту
-
3 закріплення ґрунту
закрепле́ние гру́нтаУкраїнсько-російський політехнічний словник > закріплення ґрунту
-
4 заморожування ґрунту
замора́живание гру́нтаУкраїнсько-російський політехнічний словник > заморожування ґрунту
-
5 розмивність ґрунту
размыва́емость гру́нтаУкраїнсько-російський політехнічний словник > розмивність ґрунту
-
6 фрезування ґрунту
фрезерова́ние по́чвыУкраїнсько-російський політехнічний словник > фрезування ґрунту
-
7 хемізація ґрунту
химиза́ция по́чвыУкраїнсько-російський політехнічний словник > хемізація ґрунту
-
8 хемія ґрунту
хи́мия по́чвы -
9 хімізація ґрунту
химиза́ция по́чвыУкраїнсько-російський політехнічний словник > хімізація ґрунту
-
10 хімія ґрунту
хи́мия по́чвы -
11 tillage
n с.г.1) підготовка фунту (для сівби); обробіток ґрунту; бранка; розпушуванняfit for tillage — орний, придатний для обробітку
in tillage — оброблюваний, під ріллею
2) оброблена земля, рілля* * *n; с-г.1) підготовка ґрунту ( до посіву); обробка ґрунту, оранка, розпушуванняfit for tillage — орний, придатний для обробки
in tillage — оброблюваний, під ріллею
2) оброблена земля, рілля -
12 світогляд
СВІТОГЛЯД - самовизначення людини щодо її місця у світі та взаємовідносин з ним. С. - духовно-практичне утворення, засноване на співвіднесенні наявного, сущого та уявного, бажаного, належного, синтез досвіду, оцінки знання та переконань, зорієнтованих на ідеали. С. - форма самосвідомості людини і суспільства; національний космопсихологос. С. - форма і спосіб сприйняття суб'єктом світу через потреби розвитку особистості. С. - система принципів, знань, ідеалів, цінностей, надій, вірувань, поглядів на сенс і мету життя, які визначають діяльність індивіда або соціальної групи та органічно включаються у людські вчинки й норми поведінки. Структурно С. поділяється на такі рівні: світобачення - на основі принципів (антропоцентризм, гуманізм, монізм, плюралізм, скептицизм, догматизм тощо); світовідчуття - на основі досвіду (індивідуального, сімейного, групового, етнічного, класового, суспільного і загальнолюдського); світорозуміння - формується на основі знання; світоспоглядання - на основі мети, цілі, яка усвідомлюється через універсальні форми діяльності (нужда - потреба - інтерес - мета - засоби - результати - наслідки); світосприйняття - на основі цінностей (щастя, любові, істини, краси, добра, свободи, справедливості тощо). У різні історичні епохи формувалися головні структурні системи: космоцентрична, спрямована на пошуки єдиної сутності світобудови; теоцентрична, в якій панує віра в надприродні сили; антропоцентрична, зв'язана з усвідомленням людини центром Всесвіту, розкриттям можливостей розвитку особистості. Історичні типи С. також вказують на його соціально-історичну структуру. Міфологічний С. ґрунтується на вірі в надприродні сили, абсолютизуючи досвід окремого роду, племені з притаманними йому рисами - тотемізму, антропоморфізму, анімізму, символізму, фетишизму. Філософський С. узагальнює досвід, знання, цінності, волевиявлення особи і людства в їхньому ставленні до світу як цілого з метою проникнення в сутність буття Всесвіту та буття людини; він є раціонально-теоретичною рефлексією підґрунтя всіх видів людської життєдіяльності, постійно поновлюваними відповідями на вічні смисложиттєві запитання: що, як, куди, чому, для чого тощо. Релігійний С. ґрунтується на обожненні надприродних сил, жорсткому поділі на духовний і тілесний, земний і небесний, горішній і долішній, природний і надприродний світи, де долається антропоморфізмом, а час набуває стріловидного вигляду, постулюється ноуменальний світ, недоступний органам чуттів і розуму. Науковий С. ґрунтується на експериментальних та теоретичних знаннях про світ у цілому, які характеризуються об'єктивністю, істинністю, загальною значущістю, цілеспрямованістю, відтворюваністю, детермінованістю, необхідністю, ефективністю у змінах природно-історичної дійсності. Мистецький С. ґрунтується на художніх образах та витворах мистецтва, матеріальних та духовних цінностей, задовольняючих естетичні потреби людини і суспільства відповідно до смаків, переконань, ідеалів. Світоглядні переконання, які пройшли крізь серце людини, пережиті й вистраждані нею, опосередковані власним досвідом, тобто такі, що беруть участь у формуванні життєвої позиції. С. націлює на ідеал - ідею, що стала предметом почуття.В.Діденко, В. Табачковський -
13 chiselling
n2) різьблення; карбування3) тех. обробка зубилом (долотом, стамескою, різцем)4) с.г. глибоке розпушування ґрунту* * *n2) різьблення; карбування3) тex. обробка зубилом, долотом, стамескою, карбівкою, різцем; мeд. видовбування; c-г. обробка ґрунту чизель-культиватором; глибоке розпушування ґрунту -
14 hydroponics
n pl вжив.як sing гідропоніка; вирощування рослин без ґрунту* * *n; с-ггідропоніка, вирощування рослин без ґрунту, культура без ґрунту -
15 puddling
n1) мет. пудлінгування2) глиняне обмазування* * *[`pedliç]n1) метал. пудлінгування2) = puddle I 33) приготування глинобетону; обкладання або обмазка глинобетоном4) c-г. ущільнення ґрунту; ущільнення ложа ( водоймища або каналу)5) c-г. осад ґрунту ( при зволоженні)6) c-г. утворення калюж ( при дощуванні)7) caд. змочування коріння розсади або саджанця розчином добрив ( при посадці) -
16 puddling
[`pedliç]n1) метал. пудлінгування2) = puddle I 33) приготування глинобетону; обкладання або обмазка глинобетоном4) c-г. ущільнення ґрунту; ущільнення ложа ( водоймища або каналу)5) c-г. осад ґрунту ( при зволоженні)6) c-г. утворення калюж ( при дощуванні)7) caд. змочування коріння розсади або саджанця розчином добрив ( при посадці) -
17 основание
1) (действие) заснування, закладення. -ние (закладка) здания - закладини. -ние села, города - осадження села, міста. -ние Киевского государства - початок Київської держави. От -ния этой империи - від початку цієї імперії. Срв. Основывание;2) основа, основина, підвалина, закладчина, (каменное) підмурок, підмурівок, фундамент, (подножие) підстава, під (р. поду), спід (р. споду), підошва. Дом поставлен на прочном -нии - будинок збудовано на міцних підвалинах, основинах (на міцному підмурівку). -ние горы - спід гори. -ние стога, печи - під стогу, під (дно) печи. -ние треугольника - під (підстава) трикутника. Правосудие есть -ние всякой власти - правий суд становить підвалину всякої влади. Разрушить до -ния - зруйнувати до щенту, до ґрунту, до цури, до пня, у пень, до тла;3) основа, основина, підвалина, засада, постанова, засновок, принцип. [Основи морали]. Вся жизнь должна быть пересоздана на иных -ниях - все життя повинно бути перетворене на инших підвалинах (основинах, засадах, постановах);4) (опора, причина) підстава, ґрунт, рація, резон, (повод) привід (-воду). Не иметь твердого -ния - не мати твердого ґрунту (твердих підстав). Вы не имеете -ний так думать, говорить - ви не маєте підстав так думати, говорити. Этот слух лишён всякого -ния, не имеет ни малейшего -ния - ця чутка (поголоска) не має жадного під собою ґрунту, не має жадних підстав. Я не давал ни малейшего -ния для этого - я не давав жадного на це приводу. -ние для предположения - ґрунт до гадання, підстава думати. Первое -ние - первопідстава. Иметь -ние (быть правым) - мати рацію. У меня есть -ние - я маю рацію. Нет -ний - нема рації. Насилие не ищет -ний - насильство не шукає підстав (резонів). Без -ния - безпідставно, (без вины) безвинно, безневинно. Без всяких -ний (ни с того, ни с сего) - ні сіло, ні впало. [Ні сіло, ні впало - давай йому грошей]. На каком -нии? - з якої рації? з якої причини? після чого? На - нии закона - на підставі закону. На этом -нии - на цій підставі. Признать -ние за кем - признати (визнати) рацію кому;5) бот. - насада, основа (напр. листка).* * *1) осно́ва; (перен.) підва́лини, -лин, підва́лина; ( начала) заса́ди, -са́д, заса́да2) (начало существования, момент возникновения) заснува́ння3) (причина, повод, мотив) підста́ва4) строит. підва́лини, підму́рок, -рка, підмурі́вок, -вка, підму́р'я, пі́дмур, -у; диал. осно́вина; ( фундамент) фунда́мент, -у5) мат. осно́ва\основание треуго́льника — осно́ва трику́тника
6) хим. осно́ва -
18 софійність
СОФІЙНІСТЬ ( від грецьк. σοφία - майстерність, знання, мудрість) - термін, що в християнській філософії вживається для характеристики світу як наслідку взаємопроникнення трансцендентного й іманентного, Божого й тварного. Ґрунтується на образі Софії, яка в юдаїстських та християнських релігійних уявленнях є уособленням мудрості Бога. Софія - це світ у Бозі, світова душа, світ як зібрання Божих ідей, смислів, задумів О. браз Софії є одним із виявів загальнолюдського архетипу пластичної гармонізуючої мудрості, що панує над людьми й опікується ними. Термін "С." виник у Давній Греції. Гомер в "Іліаді" пов'язує його з образом богині мудрості Афіни Паллади. Як абстрактне, умоглядне поняття "Божа мудрість" осмислюється Платоном. Категорійний її аналіз здійснює Аристотель. Поняття С. розглядають Демокрит, Філолай, Прокл та інші еллінські мислителі. В старозаповітній традиції розробка образу Софії пов'язана з ім'ям царя Соломона - автора філософських книг Старого Завіту (Книги Премудрості та Книги Приповістей), де Софія уособлюється як дівствене породження Бога, тотожне йому. Коли щодо Творця вона є "дзеркало слави Божої", то стосовно світу вона - будівниця світу, стіни якого захищають від безмежного хаосу. В новозавітній традиції подальший розвиток тенденції до уособлення Софії зближує її з ликом Ісуса Христа - Логоса, як олюдненого втілення другої іпостасі Трійці, що є, за апостолом Павлом, "Божою силою і Божою премудрістю". На латинському Заході концепція мудрості розробляється від Бонавентури до ТомиАквінського, згідно з яким, вища мудрість, дарована Святим Духом, являє вершину ієрархії пізнавальних здатностей, що перевищує інтелектуальні здібності будь-якої людини. В подальшому ідеї С. розробляються нім. містиками (Сузо, Беме), романтиками (Новаліс) І. нтенсивної розробки С. набуває у візантійській традиції, що спиралась на ідеї, обґрунтовані в працях Оригена, Афанасія Александрійського, Григорія Ниського, Максима Сповідника. Суттєвий внесок у східнохристиянське розуміння Софії зроблено Псевдо-Діонісієм Ареопагітом. Він обґрунтовував необхідність додати до визначення Божої Премудрості трансцендуючий префікс "пре" (у старослов. перекладі). Тим самим мудрість людська й горня Премудрість були чітко усвідомлені у своїй співвіднесеності. Ця традиція відіграла визначальну роль в давньоруській культурі. Християнізацію Русі у "Слові про Закон і Благодать" Іларіон описує як прихід Премудрості Божої. Через популярне на Русі "Житіє Костянтина - Кирила Філософа" в давньоруській традиції утверджується ідея союзу людини з мудрістю, духовного одруження на Премудрості Божій. На цьому ґрунтується розуміння філософії як "любові до мудрості", що передбачає не лише пізнання істини, а буття в істині, розбудову, упорядкування, "мудрісне" життя. Бачення світу ґрунтується на ідеї єдності Творця, творіння й тварі, осмисленого буття як книги Премудрості. Особистісне втілення Софії поступово зближується з образом Богоматері як лона Христа, як першого храму Премудрості. Це знайшло відображення в ідейно-художній програмі Ярослава Мудрого, втіленій у символіці центрального храму Києва - Софійському соборі й подальшій іконографічній традиції, що поєднує теми С. з богородичними сюжетами, вшануванням Оранти, подвигу вічного тримання рук перед Богом на захист грішного людства (таким є зображення Богоматері в алтарі Софії Київської). Тема С. розробляється в "Ізборнику Святослава 1073 р.", у творіннях Іларіона, Кирила Туровського та ін. Передусім Софія сприймається як знак етичного порядку Космосу, ціннісно-розумної впорядкованості буття, що являє духовну альтернативу невпорядкованому Хаосу як втіленню зла. Ідея С. світу зумовлює не лише етичне, а й естетичне спрямування вітчизняної філософської думки. Образ Софії неодмінно виступає сповненим високої духовної краси. Творення світу Богом сприймається як художній акт. І робить його таким Софія, що є "художницею", втіленням принципу краси в Бозі. В подальшій історії укр. філософської думки ідея С. розробляється полемістами (Вишенський, Баранович та ін.). До неї звертаються Петро Могила, Туптало, Кониський. Відображена вона у творах Сковороди, Юркевича. В XIX ст. проблема С. спеціально розроблялася представниками рос. філософії (В. Соловйов, Флоренський, Булгаков, Є.Трубецькой та ін.).В. Горський -
19 right of place
право ґрунту, принцип ґрунту -
20 abrading
См. также в других словарях:
коефіцієнт об'ємної пористості ґрунту (породи) [або пористість ґрунту (породи), пористість тіла] — коэффициент объемной пористости грунта (породы) coefficient of volumetric porosity of formation *Bodenvolumenporositätskoeffizient, (Bodenporosität, Gesteinsporosität, Körperporosität) – відношення об’єму порового простору до всього об’єму ґрунту … Гірничий енциклопедичний словник
кольматаж ґрунту (пласта) — кольматаж грунта (пласта) colmatage of formation (sedimentation) *Porenverschlämmung (des Bodens), Bodenkolmatage, Schichtenkolmatage – явище випадання із суспензій і розчинів, що фільтруються в порах ґрунту (пласта) або знаходяться над ним,… … Гірничий енциклопедичний словник
коефіцієнт різнозернистості ґрунту (піску) — коэффициент разнозернистости грунта (песка) η coefficient of uniformly grained structure of soil (sand) *Koeffizient der Verschiedenkörnigkeit vom Grund (Sand) – відношення діаметрів: η = d60/d10, де d60, d10 діаметр частинок різнозернистого… … Гірничий енциклопедичний словник
система обробітку ґрунту — Комплекс прийомів і способів обробітку ґрунту під культури сівозміни. Одним із її завдань є знищення бур янів … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ
гідравлічна крупність частинок ґрунту — гидравлическая крупность частиц грунта hydraulic size of soil (ground) particles *hydraulische Größe der Bodenteilchen – швидкість рівномірного падіння даної важкої частинки ґрунту в досить великому об’ємі води, що перебуває в стані спокою.… … Гірничий енциклопедичний словник
ДІАМЕТР ЧАСТИНОК ҐРУНТУ (або шламу, породи, наносів) — диаметр частиц почвы (или шлама, породы, наносов) diameter of ground particles (or cuttings, rock, drift(s) *Gesteinsteilchendurchmesser (oder Schlamm Gestein, Schwemmstoffe) – характерний у поперечному перерізі розмір частинок ґрунту, породи або … Гірничий енциклопедичний словник
родючість ґрунту — Здатність грунту забезпечувати ріст і розвиток рослин шляхом задоволення їх потреб протягом усього життя … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ
модель Шульца — ґрунтується на припущенні про незалежність впливу освіти від живої праці … Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"
модель Денісона — ґрунтується на припущенні про те, що освіта впливає на економічне зростання через підвищення якості робочої сили … Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"
13.080.10 — Хімічні характеристики ґрунтів ГОСТ 17.4.4.01 84 Охрана природы. Почвы. Методы определения катионного обмена ГОСТ 17.5.4.01 84 Охрана природы. Рекультивация земель. Метод определения рН водной вытяжки вскрышных и вмещающих пород ГОСТ 26206 91… … Покажчик національних стандартів
13.080.30 — Біологічні властивості ґрунтів ГОСТ 17.5.1.03 86 Охрана природы. Земли. Классификация вскрышных и вмещающих пород для биологической рекультивации земель. Взамен ГОСТ 17.5.1.03 78 ДСТУ ISO 11266 2001 Якість ґрунту. Настанови щодо лабораторного… … Покажчик національних стандартів