ёкать

облечь о[в]дягати, о[в]дяг(ну)ти, убирати, убрати, прибирати, прибрати кого в що. [Убирає мене в шати традицій (Коцюб.)]. Облекать, -лечь властью - надавати (надати) владу, право кому. -кать, -лечь что-л. в одеяние - прибирати (прибрати) чому одяг. -кать в человеческие формы - чоловічити. Облечённый - одягнений, одягнутий, убраний, прибраний в що. -ный властью - наділений владою від кого. Облечённое ударение - см. Ударение.

* * *

несов.; сов. - обл`ечь

1) ( одевать) убира́ти, убра́ти и повбира́ти, одяга́ти, одягти́ и одягну́ти и поодяга́ти, удяга́ти, удягти́ и удягну́ти и повдяга́ти; (перен.) прибира́ти, прибра́ти

2) (покрывать, окутывать) покрива́ти, покри́ти, укрива́ти, укри́ти, оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, огорта́ти, огорну́ти

3) (перен.: воплощать) вті́лювати, вті́лити; ( выражать) виявля́ти, ви́явити, ( словами) висло́влювати, ви́словити; ( о форме) надава́ти, нада́ти

4) ( наделять) наділя́ти, наділи́ти

отвлечь

1) что от чего куда - відтягати, відтягти, відволікати, відволокти що від чого куди;

2) кого от чего - відтягати, відтягти, відвертати, відвернути, відривати, відірвати, відхиляти, відхилити, відводити, відвести кого від чого. -кать кого-либо от работы - відвертати, відтягати кого від роботи, заважати кому робити (в роботі). -влечь кого от зла, от греха, от мысли - відвернути, відвести кого від зла, від гріха, відвернути кого від думки. Театр -кает людей от кабака - театр відтягає людей від шинку. -кать чьё- либо внимание от чего - відвертати, відвернути чию увагу від чого. -влечь кого-л. от союза с кем - відвернути, відманити кого від спілки з ким;

3) мед. - відвертати, відвернути, відтягати, відтягти;

4) (абстрагировать) абстрагувати, забстрагувати, відмишляти, відмислити, відлучати, відлучити що від чого. Отвлечённый -

1) відтягнений, відвернений и відвернутий, відірваний;

2) см. Отвлечённый.

* * *

несов.; сов. - отвл`ечь

1) відверта́ти, відверну́ти; ( отклонять) відхиля́ти, відхили́ти; (отводить, отклонять в сторону) відтяга́ти и відтя́гувати, відтягти́ и відтягну́ти; ( отрывать) відрива́ти, відірва́ти

2) ( абстрагировать) абстрагува́ти несов., сов.; ( выделять) виділя́ти, ви́ділити; ( отделять) відокре́млювати, відокре́мити

I. кого и кем попихати кого и ким, попихатися ким, помітувати, поневіряти ким, коверзувати над ким, собкати, турляти, колотити, поштуркуватися ким, замишляти, орудувати ким, потирати руки об кого. Человек, которым все -кают - попихач, поштурковище. [Хто для всіх був попихачем, тепер став другими попихати (Свид.)].

II. 1) поблукати, поблудити, потинятися, повештатися. -кать по свету - поблукати по світах;

2) -кать горе - натерпітися (набратися, зазнати) горя, біди, набідуватися, попоневірятися;

3) помикати (льон, мички).

* * *

1) см. помыкаться

2) приму́сити (заста́вити) поблука́ти (потиня́тися)

попрыскать побриз(ь)кувати, побриз(ь)кати, попи[о]рс(ь)кувати, попи[о ]рс(ь)кати, (о дожде) накрапати и накрапувати, покрапувати, покрапати, покроплювати, покропити; срв. Побрызгивать. -кать пол - побриз(ь)кати, покропити долівку. -кать бельё - попи[о]рс(ь)кати білизну (плаття, шмаття). Дождь -вает - дощ накрапає, побризкує. Попрысканный - побриз(ь)каний, попи[о]рс(ь)каний, покроплений. -ться - побриз(ь)куватися, побриз(ь)катися, попи[о]рс(ь)куватися, попи[о]рс(ь)катися, покроплюватися, покропитися.

* * *

привлечь

1) см. Приволакивать, Притаскивать, Притягивать. -влекать к себе - притяг(ув)ати, пригортати до себе. [Він узяв її за руку і пригорнув до себе];

2) (притягивать нравственно) притягувати и притягати, притяг(ну)ти, затягувати, затягти кого до чого, (манить, влечь) вабити, повабити, приваблювати (и редко привабляти), привабити, зваблювати и звабляти, звабити, надити, з[по]надити, принаджувати, принадити, приманювати, приманити, (склонять) прихиляти, хилити, прихилити, привертати, привернути кого чим до кого, (присоединять к какому-л. обществу, делу, работе и т. п.) приєднувати, приєднати, залучати, залучити, пригортати, пригорнути, привертати, привернути кого до чого (до товариства, до справи, до праці (до роботи) і т. п.), (призывать) закликати, закликати, прикликати, прикликати кого до чого, (о мн.) попритягувати, поприваблювати, навабити (неок. наваблювати), попринаджувати, поприхиляти, попривертати, поприєднувати, позалучати кого; срв. Манить, Влечь. [Сміливість та веселість Ломачевського більш од усього притягувала до його Олесю (Неч.-Лев.). Метка і жвава, вона так і вабила до себе (Мирн.). Се ще більш його зваблювало, що воно заборонене. Не здолає вже принаджувати красою (Самійл.). Історія України зовсім мало приваблює до себе наших письменників (Єфр.). Щось надить до його усіх. Нам пощастило привабити до гурту двох дорослих учениць (Грінч.). Його до роботи не привернеш (Звин.). Привернула вона його своїми очима (Грінч.)]. -кать к себе внимание - притягати (привертати, прихиляти) до (на) себе чиюсь увагу, кидатися, спадати на увагу комусь. Дело это -кло к себе общее внимание - справа ця привернула до себе (на себе) загальну увагу. -кать, -влечь к себе взгляд(ы), взор(ы) - брати (убирати) очі на (в) себе, привертати, привернути очі до себе, вабити погляди. [Та й сорочка-ж: аж на себе очі бере. Найбільше привернула до себе очі сама Наталка (Грінч.). Усім брала очі красою (Куліш)]. -влечь на свою сторону - приєднати, прихилити, пригорнути кого до себе. [Наша організація зуміла пригорнути до себе все село (Грінч.)]. -влечь на свою сторону угощением - примогоричити кого. -влекать, -влечь к участию (пригласить) - присоглашати, присогласити кого. [Він самий первий, та ще двох присогласив (Мнж.)]. Насильно -влечь кого к чему-н. - силоміць притягти, залигати кого до чого. -влекать, -влечь к работе - притягувати, -гнути, залучати, залучити кого до праці. -влекать, -влечь кого-н. к (судебной) ответственности, к суду - притягати, притягти, тягнути, потягти, кликати, покликати кого до права, до відповідальности; притягати, притягти, кликати, покликати до суду, на (в) суд, ставити, поставити на суд кого, позивати, запізвати кого. -влекать, -влечь к делу об убийстве кого - притягати, притягти (кого) до справи про вбивство кого. Привлекаемый - при[за]тягуваний, приваблюваний, принаджуваний; приєднуваний, залучуваний, при[за,по]кликуваний. Привлечённый - притягнутий, затягнутий, приваблений, зваблений, принаджений, знаджений, приєднаний, залучений, привернутий до чого. -ный к (судебной) ответственности к суду - потягнутий, покликаний до права, до відповідальности, на (в) суд, запізваний. -чённый к делу - притягнутий до справи якої.

* * *

несов.; сов. - привл`ечь

1) притяга́ти и притя́гувати, притягти́ и притягну́ти; ( к участию в чём-л) залуча́ти, залучи́ти и позалуча́ти; (возбуждать интерес, занимать) приверта́ти, приверну́ти; (притягивая, приближать) пригорта́ти [до се́бе], пригорну́ти [до се́бе] и попригорта́ти [до се́бе]

2) (влечь, манить) прива́блювати, прива́бити, ва́бити [до се́бе], пова́бити [до се́бе], прина́джувати, прина́дити, на́дити, пона́дити; ( заинтересовывать) заціка́влювати, заціка́вити; ( соблазнять) зна́джувати, зна́дити, зва́блювати, зва́бити

3) ( склонять) прихиля́ти, прихили́ти; ( располагать) приверта́ти, приверну́ти

нало[а]кать, налокнуть

1) (надлакивать что) надхлеп[б]тувати, надхлеп[б]тати, надхлеп[б]нути, (о мног.) понадхлеп[б]тувати що;

2) -вать, -кать чего - нахлеп[б]тувати, нахлеп[б]тати, (о мног.) понахлеп[б]тувати чого. -каться - нахлеп[б]татися, (диал.) нахльоп[б]татися, нахлистатися, нахлиськатися, наглохтатися (чого).

* * *

совер. (начать тыкать I) разг. затыкаць, заторкаць, пачаць тыкаць

совер. (начать тыкать II) прост. пачаць тыкаць

1) затыкаць

2) перен. прост. затыкаць

несов. - бря́кать, сов. - бря́кнуть; разг.

1) (тв.; производить шум) clatter (d), clang (d), clank (d)

2) (вн.; бросать) bang down (d); drop [let fall] (d) with a bang / crash; ( ронять со стуком) drop (d) with a thud; ( швырять) fling (d), hurl (d)

3) (вн.; выбалтывать) blab, blurt out (d)

несов. - вжи́кать, сов. - вжи́кнуть; разг.

несов. - ка́кать, сов. - пока́кать; детск. и разг.

1) (сов. покуме́кать) (думать, соображать) think, use one's head

2) (сов. скуме́кать) ( понимать) understand, get the hang of things; (вн.; улавливать смысл) hook (onto), latch (onto), figure out (d), catch on (to)

3) (в пр.; разбираться) know a thing or two (about), know the ropes (in)

••

сов. от накликать II

несов. - си́кать, сов. - поси́кать; прост.

••

1) wéinen vi

2) (по кому-либо, по ком-либо) bewéinen vt, náchweinen vi (D), wéinen vi (um)

••

заты/ кать ¹

-ычу, -ычешь ρ.σ.

αρχίζω να μπήγω κλπ. ρ. βλ. тыкать ¹.

заты/ кать ²

-аю, -аешь

ρ.σ.

(απλ.) αρχίζω να μιλώ στον ενικό, με το „εσύ".

затыка/ ть(ся) ³

ρ.δ.

βλ. заткнуть(ся).

m (31; ­ья; ­ьёв) Bach; Strom (T in Dpl.); плакать в три ручья F in Tränen zerfließen

* * *

руче́й m (-ья́; - ьёв) Bach; Strom (T in Dpl.);

пла́кать в три ручья́ fam in Tränen zerfließen

* * *

<-ья́>

м Bach m

* * *

electr. Ionisationskanal, Ionisationsschlauch

F, einm. < аукнуть> ; аукаться juhu rufen; как аукнется, так и откликнется Spr. wie es in den Wald hineinschallt, so schallt es wieder heraus

* * *

ау́кать fam, einm. <ау́кнуть>;

ау́каться juhu rufen;

как ау́кнется, так и откли́кнется Spr. wie es in den Wald hineinschallt, so schallt es wieder heraus

* * *

<-ю, -ешь> нсв, ау́кнуть св

нпрх разг Echo rufen

* * *

gener. hallo rufen, halloen