я+за+вас+очень+рад

• БРАТЬ/ВЗЯТЬ (ПРИНИМАТЬ/ПРИНЯТЬ) НА СЕБЯ ТРУД

[VP; subj: human; foll. by infin; when the verb is negated, the var. труда can also be used; fixed WO]

=====

⇒ to undertake, pledge, volunteer to do sth.:

- X взял на себя труд (с)делать Y - X took it upon (on) himself to do Y;

- X took upon himself the burden (the labor, the work) of doing Y;

- [in limited contexts] X went to the trouble of doing Y;

- X made the effort to do Y;

|| X любезно взял на себя труд сделать Y ≈ X was kind (good) enough to do Y;

     ♦ Но кто же брал на себя труд уведомить отца моего о моём поведении?.. Я терялся в догадках (Пушкин 2). But who then took it on himself to inform my father of my conduct?...I was at a loss (2a).

     ♦ "Вам всё кажется, что у меня какие-то цели, а потому и глядите на меня подозрительно... Но как я ни желаю сойтись с вами, я всё-таки не возьму на себя труда разуверять вас в противном. Ей-богу, игра не стоит свеч..." (Достоевский 3). "You seem to think the whole time that I have certain ulterior motives and therefore you look upon me with suspicion....But no matter how much I'd like to be friends with you, I'm still not going to take upon myself the labor of convincing you to the contrary. The game's not worth the candle, I swear to God..." (3a).

     ♦...Вы очень талантливы, и я рад, что именно вы взяли на себя труд написать обо мне, о всех нас... (Соколов 1)....You're very talented, and I'm glad that it was you who took upon yourself the work of writing about me, about all of us... (1a).

• БРАТЬ/ВЗЯТЬ (ПРИНИМАТЬ/ПРИНЯТЬ) НА СЕБЯ ТРУД

[VP; subj: human; foll. by infin; when the verb is negated, the var. труда can also be used; fixed WO]

=====

⇒ to undertake, pledge, volunteer to do sth.:

- X взял на себя труд (с)делать Y - X took it upon (on) himself to do Y;

- X took upon himself the burden (the labor, the work) of doing Y;

- [in limited contexts] X went to the trouble of doing Y;

- X made the effort to do Y;

|| X любезно взял на себя труд сделать Y ≈ X was kind (good) enough to do Y;

     ♦ Но кто же брал на себя труд уведомить отца моего о моём поведении?.. Я терялся в догадках (Пушкин 2). But who then took it on himself to inform my father of my conduct?...I was at a loss (2a).

     ♦ "Вам всё кажется, что у меня какие-то цели, а потому и глядите на меня подозрительно... Но как я ни желаю сойтись с вами, я всё-таки не возьму на себя труда разуверять вас в противном. Ей-богу, игра не стоит свеч..." (Достоевский 3). "You seem to think the whole time that I have certain ulterior motives and therefore you look upon me with suspicion....But no matter how much I'd like to be friends with you, I'm still not going to take upon myself the labor of convincing you to the contrary. The game's not worth the candle, I swear to God..." (3a).

     ♦...Вы очень талантливы, и я рад, что именно вы взяли на себя труд написать обо мне, о всех нас... (Соколов 1)....You're very talented, and I'm glad that it was you who took upon yourself the work of writing about me, about all of us... (1a).

1. прил. кратк. см. ужасный

2. предик. безл. it is terrible / horrible

1. terribly, horribly

2. разг. (очень, чрезвычайно) awfully, frightfully

1) (очень, чрезмерно, крайне) разг. horriblement, terriblement, extrêmement, excessivement; atrocement ( жестоко)

2) ( скверно) разг. affreusement, horriblement

3) предик. безл. c'est affreux ( или terrible, horrible) (que)

* * *

1) gener. affreusement, cruellement, hideusement, oh! les glandes!, épouvantablement, à pleurer, monstrueusement, redoutablement, atrocement, effroyablement, horriblement, terriblement

2) colloq. bougrement, comme il n'est pas permis, salement, fichûment, furieusement

3) simpl. terrible

4) Makarov. prodigieusement

Ко, предл.

1) (о движении, направлении) до кого, до чого, (на) на що, (перед) перед кого, перед що, проти кого, проти чого, (к выше стоящему предмету) під що; (к ниже лежащему предм.) над що; (диал.) к, ік кому, (і)к чому. [Піду до річеньки (Метл.). Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Шевч.). Сусід до себе кликав кума (Гліб.). Подавсь на захід. Як ось перед якуюсь гору прийшли (Котл.). Бог покликав перед себе чорта (Г. Барв.). Щось мені приверзлося чудне - Бог знає, проти чого (Васильч.). Татарин вже й під Київ підступає (ЗОЮР). Підійшов під віконце та й кличе (Казка). Ото вони й пішли над море (Рудан.). Скрізь ік півночі стояли пущі величенні (Куліш)]. К вершине - до верху. Любовь, ненависть, отвращение к кому, чему - любов, ненависть, огида до кого, до чого и для чого. К вопросу о чём - до питання про що. Выйти к реке, ко взморью, к морю - вийти над річку, над море и до річки, до моря. [Вийду я над річеньку та й стану думати (Пісня). Впірнув у самую безодню, над самий пісок (Рудан.)]. Дружно идти, двигаться - рука к руке, плечо к плечу, ряд к ряду - разом йти, рушати рука з рукою, плече з плечем, лава з лавою, при лаві лава. [Як сніг розтоплений, пливе при лаві лава, кіннота виграє (М. Рильськ.)]. Готовиться, собираться, укладываться к дороге, к путешествию - складатися в дорогу, лаштуватися в подорож. К чему бы это (что могло бы значить)? - проти чого-б воно було? Зависть к чему, кому - заздрість до чого, до кого, проти чого, проти кого. [Докори совісти ідуть не од Бога, а од моєї заздрости проти вродливих людей (Крим.)]. Изменяться, исправляться к лучшему - змінятися, виправлятися на краще. К исполнению (о бумагах, делах) - на (до) виконання. К подписи (о бумагах) - до підпису, на підпис. Материалы к изучению украинских говоров - знадоби (матеріяли) до (для) пізнання українських говорів (Верхр.). Направляться, двигаться, идти, ехать к чему, кому - простувати, рушати, йти, їхати до чого, до кого. Немного к востоку - трохи на схід. Обращаться к кому с речью - говорити до кого. Обращаться, прибегать к чему - удаватися до чого, братися чого; к кому - удаватися до кого. Одежда к празднику - одежа на свято, (запасная) одежа про свято. Относиться к чему - стосуватися до чого, куди, належати до чого, куди. Плыть ближе к берегу - плисти при (самий) берег. Поворачивать к дому, к лесу - завертати до хати, до лісу. Подъезжать, подходить к лесу, городу - під'їздити, підходити до лісу, до міста или під ліс (близко: попід ліс), під місто. Подходить, приходиться к чему - пасувати до чого, бути до лиця чому. Пойти ко дну - піти, пуститися на дно. Пошёл к порогу! - геть до порога! По отношению к кому - що-до кого, проти кого. [Потайне невдоволення не тільки проти братів, а й проти професора (Крим.)]. Приближаться к чему - наближатися, надходити, підходити до чого, (в направлении к чему) до и к чому. [Іде к лісу (Сл. Гр.)]. Приближаться (клониться) к чему - ітися до чого. Приглашать, привлекать кого к чему - запрошувати, єднати кого до чого. Прилепить, приставить, пригнать что к чему - приліпити, приставити, припасувати що до чого. Прикладывать что к чему - прикладати що до чого, класти що на що. Присуждать, приговаривать кого к чему - присуджувати кого до чого (до тюрми); вирікати кому що (відсиджування в тюрмі); засуджувати кого на що (на заслання). Приходиться к лицу - бути до лиця. Приходиться, прийтись ко двору - бути, прийтися під масть. К расстрелу! - на розстріл! до розстрілу! К свету! - до світла! К свету стать - стати проти світла. Стать к окну, к двери (ближе) - стати до вікна, до дверей. Стоять, находиться к чему близко, прилегать к чему - бути при що. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік сіней, а сіни посередині (Звин.)]. К стыду, к сожалению, к радости, к счастью (вводное выр.) - на сором, на жаль, на радість, на щастя. К тому (речь идёт) - проти того, до того (мова мовиться). К тому же (притом же) - до того, до того-ж таки. К худу, к добру ли? - на лихе, чи на добре? К чему это? - до чого воно? проти чого воно? нащо воно? Ни к чему! - ні до чого, ні к чому! К югу - а) (ближе) до півдня (ближче); б) (о направлении) на південь. Явиться к кому (предстать) - прийти до кого, перед кого. [Він з землею вийшов перед бога (Рудан.). Як прибіжить перед музики, як піде танцювати! (Мартин.). Узяла паляничку, звичайно як перед голову йти (Квітка)];

2) (в обознач. времени) до чого, к (ік) чому, (диал. ід чому), на що, проти чого, під що, над що. [К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька (Номис). Треба дечого купить ік весіллю (Н.-Лев.). Масла не продам: собі ід пасці буде (Козелеч.). Проти дня брехня, проти ночи правда (Приказка). В п'ятницю над вечір мати і кликнули мене (ЗОЮР)]. К вечеру - над вечір; к вечору; до вечора. К десяти часам - на десяту годину. К заходу солнца - на заході, над захід сонця. К концу - під кінець. К началу - під початок, на початок. К началу года - на початок року. К ночи - проти ночи. Не ко времени - не під пору. К рассвету - над світанок. К самому началу - саме на початок. К тому времени - під ту пору. К утру - під (над) ранок; до ранку;

3) (в бранных выраж.) к, ік, (пров. ід), під, (очень редко) до. [К чорту йдіть (Рудан). Іди к нечистій матері (Херсонщ.). Туди к лихій годині! Ну вас ід богу (Сл. Гр.)]. К чертям! - під три чорти! Ко всем чертям - до всіх чортів. А ну его к чертям! - до всіх чортів його! А ну его к дьяволу (лешему)! - а ну його к чорту! до дідька!

* * *

предл. с дат. п.; тж. ко

1) до (кого-чого)

2) ( при выражении направлеия действия к временному пределу) над, на, під (що), до (чого)

3) ( при обозначении расположения по отношению к странам света) на (що)

4) (при указании на назначение какого-л. действия или предмета) на (що)

5) ( в бранных выражениях) до, під, к, редко ік

1) кратк. прил. см. ужасный

2) предик. безл. it is terrible / horrible

1) ( плохо) terribly, horribly

2) разг. (очень, чрезвычайно) awfully, frightfully

нареч. (син. очень)

питĕ; Весьма рад видеть Вас! Сире курма питĕ хавас!

MINNETDARCHILIQQA ÉTIVAR BÉRISH

- Пожалуйста!

- Не стоит (благодарности)

- Рад(-а) помочь тебе (Вам)

- Мне было очень приятно помочь тебе (Вам)

- Это я должен (должна) тебя (Вас) благодарить

- я

- мы

- ты

- вы

- они

- Как вас зовут?

- Меня зовут...

- Очень приятно

- Рад познакомиться

- Вот моя визитка

- Как дела?

- Как здоровье?

- Спасибо, хорошо

- прекрасно

- Всё в порядке

- хорошо

- плохо

- так себе

- жена

- муж

- дочь

- сын

- мать

- отец

- друг

- Откуда вы?

- Я из России

- Иордания

- Россия

- иорданец

- иорданка

- русский

- русская

Tanışlıq

- Как вас зовут?

- Меня зовут...

- Моя фамилия...

- Очень приятно!

- Рад с вами познакомиться

- У меня отпуск

- Я в командировке

- Я приехал...

- Я приехала...

- Я остановился...